Порівняльна характеристика традиційного та інноваційного занять

№ з/п	Традиційне заняття	Інноваційне заняття

1.	Надає змогу ознайомитись з особливостями професійної діяльності	Надає змогу пізнати свої можливості при виконанні професійних завдань
2.	Реалізує суб’єкт-об’єктну модель діяльності	Реалізує суб’єкт-суб’єктну модель діяльності
3.	Переважає пасивне засвоєння інформації	Переважає активне засвоєння інформації
4.	Спирається на досвід викладача	Створює умови для конструювання власного досвіду
5.	Зосередження ведеться на знаннях та навичках професійної діяльності	Зосередження ведеться на засвоєнні знань та навичок професійної діяльності через власний досвід
6.	Не завжди увага фокусується на професійних якостях фахівця	Має основною метою розширення уявлення про власні якості фахівця
7.	Не завжди створює умови для самоаналізу власних професійних якостей	Має за мету створення умов для самоаналізу та корекції власних професійних якостей
8.	Може проходити беземоційно, сухо	Проходить цікаво, на високому емоційному рівні

Визначимо функції інноваційної культури інженера-педагога. Серед них виділимо такі, як:

– світоглядна: полягає у формуванняі інноваційного світогляду фахівця;

– селекційна: полягає у відборі педагогічних інновацій, які найбільш ефективно впливають на результати педагогічного процесу;

– креативна: передбачає розвиток креативних якостей фахівця як однієї з головних умов створення педагогічних інновацій;

– перетворювальна: забезпечує заміну застарілих стереотипних підходів щодо організації навчальної та виховної діяльності на інноваційні;

– аналітична: дозволяє викладачу на основі рефлексивної діяльності визначити відповідність стану власних педагогічних можливостей запитам сьогодення щодо інноваційної організації педагогічного процесу.

Якщо застосувати віртуальні ваги для виміру наведених заходів, то на одній чаші опиняться питання інтелектуально-технологічного характеру, а на іншій – духовного розвитку особистості. Вважаємо, що без їх гармонійного поєднання, людство, як ніколи, може опинитись у стані вирішення дилеми: «Бути, або не бути?». Вихідні умови суспільства такі, що ступінь забруднення природи та соціуму досягли свого апогею на паритетних началах: з одного боку світ знаходиться на межі екологічної катастрофи, а з іншого – соціального знищення через глобальне розповсюдження наркоманії, СНІДу, алкоголізму, куріння. Усі ці явища мають одне коріння – бездуховність, відсутність усталених ціннісних орієнтирів. Тому інноваційну культуру потрібно розглядати через призму духовного формування особистості. Тільки такий підхід гарантуватиме розробку інновацій, спрямованих на творення. Цьому сприятимуть принципи формування інноваційної культури, серед яких:

– принцип системності: дозволяє розглянути підходи щодо формування інноваційної культури інженера-педагога як цілісної системи;

– принцип прогностичності: спрямований на передбачення інженером-педагогом результатів інноваційної діяльності;

– принцип свідомості: передбачає сформованість уявлення щодо впровадження педагогічних інновацій як нагальної необхідності;

– принцип активності: забезпечує інтенсивне використання інноваційних технологій у педагогічній діяльності.

Особливістю сучасного етапу розвитку освіти є необхідність кардинальної зміни світосприйняття як тих, що навчають, так і тих, що навчаються. Для цього, у першу чергу, такі зміни повинні відбутися у самого інженера-педагога як провідника інноваційної культури.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Визначення поняття «інноваційна культура» в літературних першоджерелах	\|	Глосарій

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.292 сек.