• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ХАРАКТЕ­РИСТИКА МИТНИХ РЕЖИМІВ.

МИТНИЙ КОНТРОЛЬ.

Державна митна службакраїни здійснює митний кон­троль в Україні відповідно до чинних законів України.

Митний контроль та митне оподаткування на території спеціальних економічних зон регулюються спеціальними законами України та міжнародними договорами, які встановлюють спеціальний правовий режим цих зон у кожному окремому випадку.

З метою розвитку національного виробництва товарів і послуг митне законодавство встановлює різні умови пе­реміщення через митний кордон товарів і предметів, які реалізую­ться через застосування визначених митних режимів.

Митний режим— це сукупність положень, які визначають статус товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон для митних цілей.

Товари і транспортні засоби переміщуються через митний кор­дон відповідно до їх митних режимів.

Перелік видів митних ре­жимівтоварів (Митний кодекс):

* Сьогодні режими 10, 11 та 12 не використовуються на території України через від­сутність підстав для цього, зокрема не розроблено нормативно-правове забезпечення цих режимів.

Митні режими - групи:

- пер­ша група,що мають завершений характер - режими, при розміщенні в які товари перехо­дять у повне розпорядження особи, що переміщує їх. Це — випуск у вільний обіг, експорт, реімпорт, реекспорт.

- друга група –режими, що припускають використання товарів тільки для суворо визначених цілей і при дотриманні встановлених митними органами умов. До цієї гру­пи належать режими: митний склад, магазин безмитної торгівлі, транзит, тимчасове ввезення (вивезення), вільна митна зона, ві­льний склад, переробка поза митною територією, відмова на ко­ристь держави, знищення товарів.

Економічні завданнярежимів другої групи:

• складування товарів — мета режиму «митний склад»;

• переробка товарів — мета всіх трьох режимів переробки;

• використання товарів при виконанні визначених умов — мета режимів «тимчасове ввезення (вивезення)», «вільна митна зона»;

• перевезення товарів — мета режиму «транзит».

Існують митні режими, орієнтовані на розвиток торгів­лі, промисловості і міжнародних перевезень.

Функції митних режимів:

• встановлюють порядок переміщення товару через митний кордон залежно від призначення товару;

• визначають умови перебування його на/поза митною тери­торією;

• встановлюють рамки, в яких може використовуватися товар;

• регламентують права та обов'язки особи, що переміщує то­вари;

• визначають вимоги до товару, що розміщується у даний конкретний режим.

ХАРАКТЕРИСТИКА МИТНИХ РЕЖИМІВ:

1.Випуск товарів у вільний обіг— митний режим, за якого то­вари, ввезені на митну територію, залишаються постійно на цій території без зобов'язання про їх вивіз з цієї території. Даний ре­жим передбачає сплату мит, податків і зборів і вжиття заходів економічної політики.

Випущені у вільний обіг товари надходять у розпорядження будь-якої особи, що має на них майнові або немайнові права, знімаються з митного контролю і можуть бути розміщені в інший митний режим, якщо це передбачено законодавством.

Митний режим «випуск товарів у вільний обіг» в основному відповідає надходженню в країну товарів, що закуплені за кордо­ном згідно з контрактами.

Особливості застосування:

- у деяких зовнішньоекономічних схемах (безоплатна пе­редача товарів вітчизняним особам — гуманітарна і технічна до­помога) має місце режим випуску у вільний обіг зі звільненням від сплати визначених видів платежів. У разі дарун­ку товарів вітчизняній особі звільнення від сплати митних плате­жів не провадиться.

- товари, випущені у вільний обіг на території країни, відпові­дно до митного законодавства набувають статусу вітчизняних товарів. При розміщенні таких товарів під інший митний режим до них застосовуватимуться всі заходи економічної полі­тики і митні платежі, що відповідають цьому митному режиму. Якщо під митний режим «випуск у вільний обіг» розміщуються товари вітчизняного походження, раніше вивезені з території країни у митному режимі експорту, ввізне мито по них стягується за базовою ставкою імпортного тарифу як по товарах, ввезення яких відбувається з держав, котрим країна надає режим найбіль­шого сприяння в торгівлі.

2. Експорт товарів— митний режим, за якого товари вивозять­ся за межі митної території країни без зобов'язання повернення їх на цю територію.

Особливості застосування:

- здійснюється за умови сплати мита, митних платежів, вжиття заходів економічної політики і виконання ін­ших установлених законодавством вимог.

- звільняються від внутрішніх податків або сплачені суми податків підлягають поверненню відповідно до податкового законодавства країни. Так, при експорті товарів без­посередньо підприємствами-виробниками такі товари звільняю­ться від сплати ПДВ та акцизів у порядку, зумовленому Держав­ною податковою службою, а при експорті іншими підприєм­ствами сума сплачених ПДВ і акцизів повертається податковими органами по підтвердженню митних органів.

- при випуску товарів з-під митного режиму експорту товари повинні бути вивезені за межі митної території країни в тому ж стані, в якому вони були на день прийняття митної декларації, крім змін стану товарів внаслідок природного зносу або змен­шення за нормальних умов транспортування і збереження.

- використовується при виконанні контрактів на постачання вітчизняної продукції за кордон. Екс­порт стимулює надходження валюти в країну, розвиток конку­рентоспроможних виробництв тощо.

3. Реімпорт товарів— митний режим, за якого вітчизняні това­ри, вивезені раніше з митної території країни відповідно до ре­жиму експорту, зворотньо ввозяться у встановлені терміни без стягнення мит і податків, без вжиття щодо них заходів економічної політики.

Особливості застосування:

- товари можуть розміщуватись у митний режим реімпорту будь-якою особою, незалежно від того, хто їх вивозив.

- товари для роз­міщення товарів у митний режим реімпорту повинні одно­часно відповідати ряду умов:

• бути вивезеними з території країни відповідно до митного режиму експорту;

• бути до моменту вивезення вітчизняними товарами;

• бути завезені на митну територію країни протягом певного терміну з моменту вивезення (в Україні цей термін обмежений 10 роками);

• перебувати в тому ж стані, в якому були на момент вивезен­ня, за винятком природного зносу або зменшення за нормальних умов транспортування або зберігання.

- зазначені товари можуть піддаватися операціям по за­безпеченню їх цілісності, дрібному ремонту, упорядкуванню за умови, що вартість їх, зумовлена на момент вивезення, не збіль­шилась у результаті таких операцій.

- протягом трьох років з моменту виве­зення митний орган повертає сплачені суми, вивізних мит і пода­тку на експорт, якщо:

• товари вивозилися і ввозяться тією самою особою, що опла­тила вивізне мито або податок на експорт;

• у митний орган, що робить митне оформлення, надається вантажна митна декларація (ВМД), на підставі якої нараховува­лись і стягувались мита, і письмове підтвердження митного орга­ну, якому вони сплачувалися, про фактичне надходження плате­жів на рахунок митниці.

- декларант сплачуємитному органу суми ПДВ, що були повернуті в зв'язку з експортом, або від яких товари були звільнені в зв'язку з експортом, а також акцизи по ставках, що ді­яли на момент вивезення товарів.

4. Реекспорт товарів— митний режим, за якого іноземні това­ри вивозяться з митної території країни без стягнення або з по­верненням ввізних мит і податків і без вжиття заходів економіч­ної політики (ліцензування і квотування).

Особливості застосування:

- митне оформлення товарів здій­снюється тільки з дозволу ДМСу і тільки у разі забезпечення сплати мита і податків внесенням сум на депозит, що належить митниці, в якій провадитиметься митне оформлення товарів.

- тер­мін ввезення товарів на митну територію країни не може перевищувати певного терміну. В Україні фактичне вивезення має бути здійсне­но не пізніше 6 місяців дня подання митної декларації. Това­ри, при неможливості їх своєчасного вивезення, повинні бути по­міщені на склад тимчасового зберігання або на митний склад. Розміщувати у митний режим реекспорту можна і товари, заяв­лені спочатку в інший митний режим, наприклад митний склад, проте зробити це можна також протягом певного терміну — 2 ро­ків з моменту ввезення товарів.

- товари повинні перебувати в тому ж стані, в якому вони були на момент ввезення, крім зміни внаслідок природного зносу або зменшення за нормальних умов транспортування і зберігання. Після підтвер­дження факту вивезення товарів заявником режиму сплачені вві­зні мита і податки повертаються.

5. Транзит товарів— митний режим, за якого товари перемі­щуються під митним контролем між двома митними органами країни, в тому числі через територію іноземної держави, без стя­гування мит, податків, а також без вжиття щодо товарів заходів економічної політики.

Режим забезпечує завантаження транспортних артерій країни, формування внутрішньої доданої вартості за рахунок перевезення товарів. А звільнення осіб від сплати мит і податків при його здійсненні стимулює розвиток транспорту та його інфраструктури.

Особливості застосування:

- з метою обліку вантажів, що переміщуються по країні, подається заява й отримується дозвіл митного органу на транзит товарів, який видає митний орган відправлення товарів. При транзиті підакцизних товарів, що перевозяться авто­транспортом, дозвіл видається тільки після внесення належних кош­тів на депозит митного органу або пред'явлення банківської гарантії.

- умовирозміщення товарів:

* товар повинен залишатися в незмінному стані, крім змін внаслідок природного зносу або зменшення за нормальних умов транспортування і зберігання, і не використовуватися для будь-яких цілей, крім транзиту;

* не бути товаром, забороненим до переміщення через терито­рію країни;

* доставлятися у митні органи у встановлений митним орга­ном термін, враховуючи можливості транспортного засобу, мар­шруту та інші умови перевезення.

- обмеженняпо термінах перебування товару на території країни: виходячи з можливостей транспортного засобу, намічено­го маршруту, інших умов, цей час, як правило, повинен визнача­тися з розрахунку не більше 1 місяця на кожні 2000 км.

- відповідальність за дотримання митних правил несе перевіз­ник. Усі витрати, що виникають у перевізника у зв'язку із забез­печенням належного обладнання транспортного засобу або при перевезенні митним перевізником, державними органами не від­шкодовуються.

- при аварії чи через дії обставин нездоланної сили товари мо­жуть бути вивантажені, при цьому належить: вжити заходів для забезпечення зберігання товарів, повідомити митні органи про обставини, що виникли, забезпечити перевезення в найближчий до місця перебування товару митний орган.

6. Митний склад— це митний режим, за якого завезені товари зберігаються під митним контролем без стягування мит і податків і без вжиття до товарів заходів економічної політики в період зберігання. Товари, призначені для вивезення відповідно до мит­ного режиму експорту, зберігаються під митним контролем з на­данням пільг, передбачених чинним митним законодавством.

Види митних складів:

1) за ступенем відкритості:

- відкриті призначені для використання будь-яки­ми особами,

- закриті — суворо обмеженим колом осіб.

2) за скла­дом фундаторів:

- склади, засновані мит­ними органами (в усіх випадках є відкритими).

- склади, засновані фізичними особами. Митний склад мо­же бути як відкритого, так і закритого типу, і для його відкриття власнику необхідно одержати в митниці ліцензію на відкриття ми­тного складу, що видається тільки у разі виконання ряду умов у частині устаткування складу, площі, оплати зборів.

Особливості застосування:

- у режим митного складу можуть розміщуватись будь-які то­вари, за винятком заборонених до ввезення на митну територію країни і до вивезення з неї, а також в інших випадках, якщо це передбачено відповідними нормативними актами.

- забезпечення зберігання товарів здійснюється шляхом викорис­тання спеціальновиділеного та обладнаного приміщення— мит­ного складу.

- товари можуть знаходитися в режимі митного складу протя­гом трьох років. Для окремих категорій товарів термін перебу­вання товарів у режимі митного складу може бути скорочено до 1 року. Після закінчення встановлених термінів збереження товар по­винен бути заявлений і розміщений в інший митний режим або переміщений на склад тимчасового зберігання, яким володіє мит­ний орган. Відповідальність за сплату мита, податків та внесення інших митних платежів несе власник митного складу.

- використовується винятково для збереження товарів, розміщених у режим митного складу.

- з до­зволу митного органу з цими товарами може проводитися цілий ряд операцій: роздрібнення партій, формування відправлень, сор­тування, упаковування, переупаковка, маркірування, наванта­ження, розвантаження і т. п.

7. Магазин безмитної торгівлі — митний режим, за якого това­ри перебувають і реалізуються в роздріб під митним контролем на митній території країни без стягнення мит, податків і без вжиття щодо товарів заходів економічної політики.

Особливості застосування:

- товари, розміщені у митний режим магазину безмитної торгі­влі, реалізуються безпосередньо в спеціальних магазинах. Мага­зини безмитної торгівлі можуть засновуватися в портах, аеропор­тах, відкритих для міжнародного пасажирського сполучення, у пунктах пропуску через кордон, призначених для перетину кор­дону фізичними особами. Магазин безмитної торгівлі може за­сновуватися вітчизняними особами, що одержали ліцензію ДМСу на відкриття такого магазину. Термін дії ліцензії 3 роки.

- перелік товарів, розміщенняяких у режим магазину безмитної торгівлінеприпустимо (встановлює Державна мит­на служба):

* заборонені до ввезення і реалізації на території країни;

* товари, що підлягають контролю інших державних органів — при відсутності їхніх дозволів;

* великовагові (вагою понад 20 кг) і громіздкі (за сумою роз­мірів — довжиною, шириною і висотою — понад 200 см) і т. д.

- товари, реалізація яких є обмеженою на території держави, можуть реалізовуватись лише за умови дотримання вимог націо­нального режиму.

- відповідальність за сплату мит і податків несе власник мага­зину. При закритті магазину безмитної торгівлі він стає складом тимчасового зберігання.

- продавати товари в таких магазинах дозво­лено тільки вроздріб. Продаж здійснюється за розрахунок готівки або по кредитних картках фізичних осіб, що виїжджають за кордон.

РЕЖИМИ ПЕРЕРОБКИ ТОВАРІВ:

1)переробка товарів на митній території

2) переробка товарів під митним контролем

3) переробка товарів поза митною територією.

8. Переробка товарів на митній території— митний режим, за якого іноземні товари використовуються у встановленому поряд­ку для переробки на митній території країни без вжиття заходів економічної політики і з поверненням сум ввізного мита і подат­ків за умови вивезення відповідно до митного режиму експорту продуктів переробки за межі митної території країни.

Особливості застосування:

- при ввезенні товарів на переробку на митній території потрі­бне забезпечення сплати митних платежів у вигляді внесення на­лежних коштів на депозит митного органу, що потім повертають­ся після закінчення процедури переробки і повернення продуктів переробки.

- мита можуть бути повернуті за умови вивезення не пізніше двох років з дня переміщення товару через митний кор­дон. По закінченні цього терміну вони перераховуються до дер­жавного бюджету.

- переробка можлива лише зе наявності ліцензії. Умовами видачі ліцензії є: можливість іден­тифікації в продуктах переробки ввезених товарів і сприяння пе­реробки вивезення продуктів переробки чи використання вітчиз­няних виробничих потужностей.

Операції з переробки товарів включають:

* виготовлення товару, у т.ч. монтаж, складання і під­гонку під інші товари;

* власне переробку й обробку товарів;

* ремонт товарів, включаючи їх відновлення і впорядкування;

* використання деяких товарів, що сприяють виробництву продуктів переробки або полегшують його, навіть якщо ці товари цілком або частково споживаються б процесі переробки.

9. Переробка товарів під митним контролем— митний режим, за якого іноземні товари використовуються у встановленому порядку на митній території країни без стягнення мита і податків, а також без застосування до товарів заходів економічної політики для пере­робки під митним контролем з наступним випуском у вільний обіг або розміщення продуктів переробки в інший митний режим.

Особливості застосування:

- при розміщенні товарів у режим переробки під митним конт­ролем платежі на депозит митного органу не перераховуються.

- умовивидачі дозволу на розміщення у цей режим:

* переробка здійснюється підприємством, що ввозить товари для переробки;

* це підприємство має статус юридичної особи;

* операції з переробки провадяться відповідно до звичайного технологічного процесу підприємства;

* ввезені товари не можуть бути підакцизними;

* термін переробки не перевищує 6 місяців тощо.

Перелік умов складається з 11 пунктів. Цей режим використо­вується, наприклад, у разі, коли підприємство здійснює ремонт раніше вивезеної за кордон техніки; він може застосовуватися підприємствами, що експортують товари, зібрані на території країни з імпортних комплектуючих.

- в окремих випадках необхідна ліцензія відповідного органа при розміщенні ряду товарів у режим переробки під митним кон­тролем. Це стосується уранових руд і концентратів, ізотопів до­рогоцінних металів, товарів подвійного призначення. Особливий порядок існує при переробці товарів, що містять дорогоцінні ме­тали, дорогоцінні камені і бурштин.

10. Переробка товарів поза митною територією — митний ре­жим, за якого вітчизняні товари вивозяться без вжиття щодо них заходів економічної політики і використовуються поза митною територією країни з метою їх переробки і наступного випуску продуктів переробки у вільний обіг на митній терито­рії країни з повним або частковим звільненням від мита і по­датків, а також без вжиття до товарів заходів економічної по­літики.

Особливості застосування:

- умова застосування - переробка товарів поза митною терито­рією держави не повинна завдавати шкоди її національним еко­номічним інтересам.

- обмеження при вивезенні товарів на переробку поза митною територією:

• дозвіл на переробку поза митною територією видається тільки за наявності можливості встановити, що продукти пере­робки утворилися в результаті переробки вивезених товарів;

• не припускається видача ліцензії на переробку поза митною територією, якщо як продукти переробки заявлені такі товари: меблі; пиломатеріали: тирсоплити та аналогічні плити з дереви­ни; спирт етиловий; алкогольні вироби; тютюнові вироби; пиво, продукти харчування; шкіра зі шкір тварин; вироби з натуральної і штучної шкіри, включаючи взуття; ювелірні вироби в зв'язку з відсутністю можливості ідентифікації вихідних товарів у продук­тах переробки.

- обмеженняна окремі операції з переробки встановлюються державною митною службою: обов'язкова кількість виходу продуктів переробки товарів, термін здійснення процеду­ри переробки товарів, але він не може перевищувати 1 рік.

11. Тимчасове ввезення (вивіз) товарів— митний режим, за яко­го користування товарами на митній території країни або за її межами припускається з повним або частковим звільненням від мит, податків і без вжиття заходів економічної політики.

Особливості застосування:

- тимчасово ввезені (вивезені) товари підлягають поверненню в незмінному стані, крім змін внаслідок природного зносу або змен­шення за нормальних умов транспортування і зберігання.

- терміни тимчасового ввезення (вивезення) товарів не можуть бути більше двох років, проте ДМСУ має право для окремих категорій товарів встановлювати більш короткі або, навпаки, триваліші терміни тимчасового ввезення (вивезення) товарів. За­стосування цього режиму припускається лише за умов надання зобов'язань про зворотнє вивезення (ввезення) та забезпечення сплати мита.

- у день закінчення встановлених термінів неповернені тимча­сово ввезені (вивезені) товари повинні бути заявлені в інший мит­ний режим або переміщені на склади тимчасового зберігання, за­сновані митними органами.

Перелік товарів, розміщення яких у митний режим тимчасового ввезення (виве­зення):

а) не припускається:

* витратні матеріали і зразки;

* харчові продукти, напої, включаючи алкогольні, тютюнові вироби, за винятком випадків тимчасового ввезення (вивезення) у рекламних або демонстраційних цілях в одиничних примірниках;

* квотування товарів, призначених для вивозу;

* промислові відходи.

б) припускається з повним звільненням від мита, ПДВ та акцизу. Повне звільнення від мита і податків можливе на термін не більше 1 року.

в) припускається при частковому звільненні за кожний повний і неповний ка­лендарний місяць сплачується 3% від суми мит і податків, що підлягала б сплаті, якщо товари були б випущені у вільний обіг.

Цей режим частіше за все заявляють при ввезенні (вивезенні) виставкових експонатів, рекламних матеріа­лів, багатооборотної тари, транспорту, що здійснює міжнародні перевезення, устаткування для науково-дослідних або навчаль­них цілей, якщо їх використання носить разовий характер і не має сенсу розміщувати їх у режим випуску у вільний обіг.

12.Вільна митна зона і вільній склад— митні режими, за яких іноземні товари розміщуються і використовуються у відповідних територіальних межах або приміщеннях (місцях) без стягування мит, податків, а також без вжиття до зазначених товарів заходів економічної політики. Вітчизняні ж товари розміщуються і вико­ристовуються на умовах, що застосовуються до вивезення відпо­відно до режиму експорту у порядку, обумовленому митним за­конодавством.

У документах ООН нараховується понад 30 різноманітних найменувань вільних зон (вільні митні зони в портах — порто-франко, вільні від митного обкладення склади, вільні транзитні території тощо). У міжнародній правовій практиці широко вжи­вається визначення, що міститься в додатку VIII до Конвенції про гармонізацію і спрощення митних процедур 1973 р. (Кіото): «Вільна зона - частина території однієї держави, на яку завезені товари звичайно розглядаються як товари, що знахо­дяться за межами митної території стосовно права імпорту і відпо­відних податків, і не піддаються звичайному митному контролю».

Території вільних митних зон і вільних складів розглядаються як ті, що знаходяться поза митною територією країни, а периметр вільної митної зони визнається її митним кордоном

Особливості застосування:

- вільна митна зона як територія, на якій діє митний режим віль­ної митної зони, створюється в країні за рішенням уряду, узго­дженому з цілим рядом міністерств і відомств.

- товари можуть знаходитися на території вільної митної зони без обмеження тер­мінів.

- у вільній митній зоні припускається будь-яка виробнича і комерційна діяльність, крім роздрібної торгівлі і діяльності, за­бороненої законодавством країни.

- при ввезенні іноземних і вітчизняних товарів у вільні митні зони або розміщенні їх на вільні склади мита, податки не стягую­ться і заходи економічної політики не вживаються.

- при переміщенні товарів з території вільних митних зон і з ві­льних складів в іншу частину митної території країни і при виве­зенні товарів з території вільних митних зон і вільних складів за межі митної території країни мита, податки стягуються і заходи економічної політики вживаються залежно від країни походжен­ня товарів.

Читайте також:

1. Адміністративна відповідальність за порушення митних правил
2. ВИДИ МИТА. ВИДИ МИТНИХ СТАВОК.
3. Види порушень митних правил та відповідальність за такі правопорушення
4. Види стягнень за порушення митних правил
5. Виконання постанов митних органів про накладення стягнення за порушення митних правил.
6. Відповідальність митних органів України
7. Диференціація митних ставок залежно від країни походження товару
8. КЛАСИФІКАТОР ВИДІВ ТА СТАВОК МИТНИХ ЗБОРІВ
9. Корумпованість митних служб
10. МЕХАНІЗМ РОЗРАХУНКУ І СТЯГНЕННЯ МИТНИХ ПЛАТЕЖІВ
11. Облік учасників ЗЕД у митних органах
12. Об’єкти експертизи за запитами митних органів.

Переглядів: 1198