СПЕЦИФІКА НЕТАРИФНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПІСЛЯ ВСТУПУ УКРАЇНИ ДО СОТ

І. Членство України у СОТ зобов'язало її скасувати та більше не застосовувати поширені раніше кількісні засоби захисту внутрішнього ринку – квотування та ліцензування.

Заборона квотування стосується імпорту яловичого фаршу, автобусів, вантажних і легкових автомобілів старших за 8 років; експорту брухту кольорових металів, зернових, благородних металів і каменів, за винятком золота срібла та діамантів.

Виключення становлять ті випадки, коли потреба у квотах і ліцензіях може бути обґрунтована правилами СОТ. Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 р. № 1183 "Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2011 рік" встановлено, що квотування торкнеться таких товарів, як срібло, золото, відходи та брухт дорогоцінних металів. Перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягатиме ліцензуванню, є дедалі ширшим і включає, крім вище вказаних товарів, фарби друкарські із захисними властивостями; папір некрейдований з водяними знаками; матеріали та обладнання для вироблення дисків для лазерних систем зчитування; озоноруйнівні речовини; товари, що можуть містити озоноруйнівні речовини. Також підлягає ліцензуванню імпорт деяких видів інсектицидів, гербіцидів, фунгіцидів та ін. та експорт товарів з вмістом легованих чорних металів, кольорових металів та їх сплавів, а також експорт нафти та газу українського походження.

ІІ.Технічні бар'єри. На момент вступу України до СОТ вітчизняна система стандартизації та сертифікації була достатньою мірою гармонізована з вимогами, встановленими Угодою про технічні бар'єри у торгівлі СОТ. Протягом 2007-2008 рр. було гармонізовано близько 500 національних стандартів і 19 технічних регламентів.

План заходів щодо адаптації української економіки до вимог СОТ передбачає, що в України протягом 2009-2012 рр. будуть введені у дію 18 технічних регламентів промислової продукції, які відповідають європейським директивам.

ІІІ. До моменту вступу до СОТ Україна була переважно відповідачем у справах антидемпінгових та антисубсидійних заходів, то нині перед нею відкриваються широкі можливості для використання таких заходів у протекціоністських цілях.

Усього з моменту отримання Україною незалежності та до її вступу до СОТ проти українських експортерів у світі було запроваджено понад 90 антидемпінгових, компенсаційних (антисубсидійних) та інших подібних заходів. Для українського експорту були закриті ринки загальною ємністю понад 2 млрд дол. Більшість цих справ стосувалася експорту металопродукції, до 2006 р. заборонні заходи застосовувалися не до окремих підприємств, а до цілих галузей, оскільки Україна вважалася країною з неринковою економікою.

Після вступу до СОТ Україною започатковано антидемпінгові і спеціальні розслідування: 2008 р. - ініційовано 6 справ, 2009 р. – сім справ:

Антидемпінгове розслідування щодо імпорту половинок і четвертинок курей свійських, ніжок та їх частин зі США та Бразилії, антидемпінгове розслідування щодо імпорту полотен трикотажних ворсових і полотна махрового з Китайської Народної Республіки та Республіки Корея, спеціальне розслідування щодо імпорту сірників незалежно від країни походження та експорту.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Валютне регулювання ЗЕД розглянуто окремо в наступній лекції «Валютне регулювання ЗЕД.	\|	Регіональний

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.