ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГІРНИЧОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ВРАХУВАННЮ ПРИ ВИВЧЕННІ КОНКРЕТНОЇ ЕКОНОМІКИ

Гірнича промисловість відноситься до досить капіталомістких і трудомістких галузей промисловості. Вартість засобів виробництва в гірничій промисловості у розрахунку на одну гривню продукції, що випускається, у два рази й більш вище аналогічного показника по промисловості в цілому. У зв'язку із цим строки будівництва нових підприємств більш тривалі, ніж підприємств обробної промисловості й приріст виробничих потужностей у гірничодобувних галузях промисловості, крім значних первісних витрат, вимагає більш тривалого календарного періоду.

Гірничодобувні підприємства не завжди можливо будувати в оптимальних, з погляду наявності трудових, матеріальних, енергетичних і інших ресурсів, географічних районах країни. Ці підприємства будуються переважно там, де є запаси корисної копалини. У цілому ряді випадків ці родовища розташовані в малообжитих, географічно віддалених районах, де будівництво нових гірничих підприємств сполучене з необхідністю виробництва більших витрат на освоєння району, його благоустрій, на розвиток суміжних і обслуговуючих виробництв і транспортної мережі.

Будівництво гірничодобувних підприємств у віддалених районах країни вимагає завезення з інших районів робітників і фахівців. Це приводить до необхідності додаткових витрат і календарного часу для побутової облаштованості створюваних трудових колективів.

Експлуатація таких підприємств об'єктивно підвищує витрати виробництва й збільшує витрати споживачів продукції на транспортування корисної копалини. Видобуток корисної копалини може здійснюватися як підземним, так і відкритим способами. Причому видобуток підземним способом суттєво більш витратний, ніж видобуток відкритим способом. Однак можливості видобутку відкритим способом обмежуються граничною глибиною розроблювального родовища й наявністю на цих глибинах якісних корисних копалин.

Витрати виробництва й собівартість видобутку того самого корисної копалини як на різних шахтах, так і на кар'єрах (розрізах), суттєво різні. Так, на шахтах діапазон цих коливань досягає п'ятикратної величини, а на кар'єрах (розрізах) - десятикратної. Поряд із причинами, що залежать від рівня ефективності роботи цих колективів, техніко-економічні показники роботи кожного підприємства є й наслідком відмінностей у гірничо-геологічних умовах його експлуатації. Величина наявності запасів корисної копалини, його якість, глибина залягання, потужність шарів або покладів і інші геологічні й експлуатаційні умови родовищ впливають на ефективність роботи конкретного гірничодобувного виробництва. А для різних підприємств ці умови суттєво різні. Ця обставина ускладнює оцінку роботи колективів гірничодобувних підприємств.

Умови роботи на гірничих підприємствах, і особливо на вугільних шахтах, пов'язані з більшими фізичними навантаженнями й високим ступенем небезпеки. У зв'язку із цим гірничі підприємства несуть значні витрати по охороні праці й техніці безпеки. Ці витрати збільшують собівартість видобутку корисної копалини, і їх величина залежить від індивідуальних умов виробництва кожного конкретного підприємства.

Вивчення економіки підприємств гірничої промисловості, а також аналіз і оцінка ступеня ефективності функціонування кожного підприємства цієї галузі неможливі без врахування умов експлуатації й тих закономірностей зміни техніко-економічних показників їх роботи, які відбивають відмінності в умовах виробництва.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Сучасний стан та перспективи розвитку гірничорудної галузі промисловості України.	\|	Основні показники діяльності гірничого підприємства

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.