• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Сучасний стан та перспективи розвитку гірничорудної галузі промисловості України.

Галузева структура народного господарства, значення гірничорудної галузі промисловості в розвитку народного господарства.

Лекція № 1. Тема: «Гірничорудна галузь промисловості в системі народного господарства України».

Забезпечення гірничого підприємства матеріальними ресурсами.

Аналіз використання матеріальних ресурсів

Нормування витрат ресурсів

Визначення потреби в ресурсах

Матеріально-технічне забезпечення гірничого виробництва

Виробнича програма гірничого підприємства у натуральному і грошовому вигляді

Планування прибутку

Основи ціноутворення

Розрахунок рівня рентабельності

Фінансове, правове й інформаційне забезпечення гірничого виробництва

Поняття про облік та його види

Особливості планування собівартості на технологічній дільниці

Схема утворення планової собівартості товарної й реалізованої продукції

Методика розрахунку планових витрат за елементами та калькуляційними статтями

Оплата праці інженерно-технічним працівникам і службовцям

Поняття про пряму заробітну плату і доплати до заробітної плати

Форми й системи оплати праці

Оплата праці робітників

Економічні питання охорони праці

Основні показники діяльності гірничого підприємства.

Вступ. Сутність економіки як навчальної дисципліни

Гірниче підприємство є виробничо-економічноюсистемою. Тому сучасні фахівці у галузі гірництва повинні знати не тільки технологію гірничих робіт, але й мати економічне мислення з точки зору впливу використання виробничих ресурсів на результати діяльності окремих технологічних процесів та підприємства у цілому. Для отримання знань у цьому складному і відповідальному питанні навчальним планом підготовки фахівців-гірників передбачено вивчення дисципліни «Економіка».

Об’єктомвивчення економіки є виробничо-господарська діяльність та економічні процеси, які відбуваються на гірничих підприємствах.

Предметом курсу є положення про підприємства, закономірності використання ресурсів у процесі виробничо-господарської діяльності, економічні результати, які відображаються у таких поняттях як собівартість, ціна, рентабельність, прибуток, та методи оцінки ефективності інноваційних та інвестиційних проектів.

Науковою базою, яка забезпечує якість вивчення дисципліни, є економічна теорія, процеси відкритих гірничих робіт та основи охорони праці у гірництві.

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ КУРСУ 1.1. Метою викладання курсу «Економіка» для студентів професійного спрямування 6.090301.01 «Відкриті гірничі роботи» є вивчення теоретичних основ економіки гірничодобувного підприємства з урахуванням специфічних особливостей гірничої промисловості, а також оволодіння студентами навичок виконання техніко-економічних розрахунків, які необхідні у практичної діяльності спеціалістів гірничого профілю.

1.2. Задачі вивчення курсу Головними завданнями викладання дисципліни «Економіка» є:- засвоєння студентами понять, категорій, фактів, суджень, тверджень, законів та закономірностей, які складають зміст дисципліни «Економіка»;

- вивченнястудентами сучасної кадрової політики і мотивації праці, використання і відтворення основних та оборотних фондів, формування витрат на виробництво і реалізацію продукції, отримання результатів виробничо-господарської діяльності, особливостей розвитку підприємства на базі науково-технічного процесу, процесу формування якості і конкурентоспроможності продукції, ефективності фінансових і виробничих інвестицій, напрямів ефективної діяльності в умовах ринкових відносин;

- вироблення у студентів творчого підходу до обґрунтування і прийняття управлінських рішень, характеристики структури і напрямів діяльності підприємства, аналізу і узагальнення результатів виробничо-господарської і комерційно-фінансової діяльності, опрацювання пропозицій щодо підвищення ефективності заходів господарювання і контролю за їх здійсненням при зміні ситуацій у ринковому середовищі.

Вивчивши курс студенти повинні знати:

- об’єкт, предмет, ціль, задачі та зміст курсу. Сучасний стан та напрями соціального та економічного розвитку гірничої промисловості України та світу;

- економічні категорії, поняття, факти, судження, закономірності та закони, що складають зміст економіки як науки;

- економічну сутність виробничих ресурсів гірничодобувного підприємства та закономірності їх використання у процесі виробництва продукції;

- техніко-економічні показники, що характеризують витрати та результати виробничо-господарської діяльності гірничого підприємства в умовах ринкової економіки;

- методичні основи виконання техніко-економічних розрахунків з визначення ефективності діяльності гірничодобувного підприємства.

За результатами вивчення курсу студенти повиннівміти:

- розраховувати техніко-економічні показники, що характеризують виробничо-господарську діяльність гірничодобувного підприємства;

- давати правильну оцінку економічного стану об'єкта досліджень (підприємства, об'єднання);

- визначати величину і характер резервів зростання ефективності
гірничодобувних підприємств;

- виконувати економічне обґрунтування та оптимізацію технічних, технологічних, проектних та господарських рішень щодо управління гірничими роботами.

Якісне засвоєння матеріалу з дисципліни «Економіка» можливо після вивчення дисциплін, які передбачені структурно-логічною схемою навчального плану освітньо-професійної програми для студентів спеціалізації «Відкриті гірничі роботи».

Перелік дисциплін попереднього засвоєння приведено в табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Перелік дисциплін, які забезпечують якісне вивчення дисципліни

«Економіка»

Вступ ЕКОНОМІКА ЯК НАУКОВА ДИСЦИПЛІНА

1.1. ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ Й ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

Що розуміється під терміном "економіка"? Цей термін є похідним від двох грецьких слів: "эйкос" - господарство й "номос" - закон. Об'єднаний їхній зміст означає закони господарювання.

По визначенню відомого вченого-економіста П. Самуельсона, економіка - це наука про те, як суспільство використовує свої обмежені ресурси для виробництва корисних продуктів і як воно їх розподіляє серед різних груп людей суспільства.

Завдання економіки як науки - дати кількісну і якісну оцінку ступеня ефективності суспільного виробництва і її динаміки.

Однак завданням економіки є не тільки необхідність забезпечення оцінки ступені ефективності суспільного виробництва. Ця наука повинна забезпечити аналіз і виявлення факторів, що кількісно визначають рівень цієї ефективності, і на цій основі пропонувати оперативні заходи й стратегію розвитку виробництва, що сприяють підвищенню його ефективності.

Глобальним показником ефективності суспільного виробництва є якість життя людей. Якість життя визначаються цілим рядом фактів. У їхнім числі: правові, політичні, національні, моральні, матеріальні й інші. Однак слід зазначити, що в цьому переліку фактори матеріального забезпечення суспільства займають базові позиції, оскільки рівень матеріальної забезпеченості визначає роль, вплив і характер дій усіх інших факторів.

Предметом економіки є фактори матеріальної забезпеченості суспільства і її членів. Залежно від рівня вивчення процесів і явищ економічному життя суспільства розрізняють макроекономіку й мікроекономіку (ці дисципліни вже раніше вивчені студентами гірничого напряму підготовки, у тому числі Основи економічних вчень).

Макроекономіка розглядає економіку суспільства в масштабах усієї країни. Вона досліджує питання сукупного попиту та пропозиції продуктів і послуг, необхідних суспільству в поточному й перспективному періодах, величину й динаміку національного доходу країни, а також валового національного продукту; вивчає й аналізує бюджетну й грошову політику держави, питання інфляції, рівень зайнятості населення, ступінь забезпеченості працездатного населення робітниками місцями, рівень доходів населення і його окремих груп, ступінь ефективності дії законодавчих актів і інші питання, що зачіпають інтереси всього суспільства.

Предметом макроекономіки є вивчення й виявлення закономірності в розвитку суспільного виробництва, використання яких може сприяти підвищенню ефективності суспільного виробництва й росту добробуту країни.

Мікроекономіка вивчає умови функціонування окремих галузей і підприємств у системі народного господарства країни, виявляє й оцінює ефективність їх роботи. Ці дві частини економіки тісно взаємозалежні. Розв'язок питань на макроекономічному рівні визначає умови функціонування виробництва на мікроекономічному рівні.

Мікроекономіка охоплює весь спектр матеріального виробництва країни, переломлюючись у конкретну економіку окремих галузей і підприємств.

Основою життя будь-якого суспільства є матеріальне виробництво. Щоб жити, людям потрібна їжа, житло, одяг та інші матеріальні блага й послуги. Їх вироблять підприємства. Без їхньої діяльності неможливе життя цивілізованого суспільства. Підприємства і їх продукція є основою життєвого благополуччя населення кожної країни. В економічній ефективності роботи підприємств зацікавлене все суспільство. Що ж є мотивацією для створення економічно ефективного виробництва при формуванні раціональної системи керування підприємством, об'єднанням, територіями й державою в цілому? Мотивацією для держави, а отже, для державних адміністративних органів керування є: необхідність створення умов для максимальної зайнятості населення й достатньої оплати їх праці; створення умов для суспільно-ефективної виробничої діяльності підприємств і організацій у системі народного господарства; забезпечення наявності в країні необхідних суспільству матеріальних благ і послуг; необхідність виконання соціальних програм і зобов'язань перед членами суспільства і його групами; забезпечення керування державою, його обороноздатності й розв'язок інших проблем життєдіяльності суспільства.

Необхідними умовами реалізації цих завдань державою є наявність і нормальна функціонування об'єктивної й ефективної податкової системи, що забезпечує фінансову основу реалізації всіх проблем суспільства.

Основною мотивацією створення й функціонування конкретних виробничих підприємств для їхніх власників і керівників, що працюють в умовах ринкової економіки, є їхнє прагнення одержати максимально можливий прибуток на вкладені у виробництво кошти при забезпеченні нормальної соціальної обстановки у своєму колективі.

Засобом для забезпечення цієї основної мотивації є випуск продукції, необхідної суспільству, за доступною ціною, що має збут, з витратами виробництва, меншими, чому рівень ринкових цін на цю продукцію. При цьому кожний підприємець прагне забезпечити для своїх працівників рівень доходів, не менший, чому середній у даному районі.

Для створення конкретного виробництва й забезпечення його ефективного функціонування підприємець і його апарат керування повинні вирішувати цілий комплекс економічних проблем. У їх числі:

- вивчення ринкової потреби й цінової кон'юнктури на продукцію, заплановану до випуску, з урахуванням транспортних витрат споживачів; вибір і оцінка оптимальної технології виробництва й вибір ефективної техніки;

- забезпечення економічної ефективної організації виробництва й праці;

- розробка й впровадження системи оплати праці, що стимулює мотивацію працівників підприємства до ефективної праці;

- забезпечення систематичного й своєчасного обліку й аналізу витрат виробництва, їх нормування, а також планування й реалізації заходів, що сприяють підвищенню ефективності виробництва;

- забезпечення рентабельності виробництва й реалізації продукції, що випускається;

- забезпечення стабільного фінансового стану підприємства;

- своєчасне фінансування й здійснення заходів щодо охорони праці й техніки безпеки на виробництві;

- фінансування й вирішення наявних у колективу підприємства соціальних проблем, асигнуючи на ці мети кошти, узгоджені в колективному договорі адміністрації із профспілкою підприємства.

Це не повний перелік проблем. Тут зазначені основні з них. Усі вони ставляться до питань, які вивчаються блоком навчальних дисциплін конкретної економіки.

Завданням конкретної економіки є створення передумов для найбільш ефективної виробничо-господарської й фінансової діяльності конкретного підприємства, об'єднання й галузі.

Навчальна дисципліна "Економіка" для студентів спеціальностей «Відкриті гірничі роботи» та «Гірнича геодезія» є базовою, загальною дисципліною, що вивчає конкретну економіку підприємств гірничої промисловості.

У ній вивчаються: об'єкти конкретної економіки - родовища корисних копалин, гірничодобувні підприємства, об'єднання й галузі гірничої промисловості, їх продукція; принципи розміщення підприємств по території країни, особливості їх роботи; виробничі ресурси підприємств (об'єднань, галузі), оцінка їх наявності й ступені використання; методи обліку витрати виробничих ресурсів у процесі видобутку корисних копалин; визначаються й оцінюються умови й результати виробничої, господарської й фінансової діяльності підприємства; розглядаються основи аналізу й планування виробництва.

У цій навчальній дисципліні вивчаються методи й показники економічної ефективності технічних, організаційних і інших рішень, запланованих і здійснюваних на підприємстві. Розглядаються методи розрахунків мінімально прийнятного рівня цін на продукцію підприємства; виявляється конкурентоспроможність продукції підприємства на ринках її збуту. Вивчення дисципліни "Економіка" ґрунтується на знанні економічної теорії й гірничого виробництва. Освоєння цієї дисципліни припускає знання техніко-економічних показників, що характеризують роботу підприємств гірничої промисловості, економічних нормативів, типових і галузевих методик виконання різних економічних розрахунків, а також законів, що регламентують права підприємств у процесі надрокористування, виробничо-господарської й фінансової діяльності.

Усі економічні показники, що характеризують гірничодобувні підприємства, їх стан і результати функціонування, вивчаються як елементи й складові частини єдиної економічної системи підприємства.

Отже, навчальний курс "Економіка" формує науку, що вивчає й оцінюючу економічну ефективність використання гірничими підприємствами своїх виробничих ресурсів і заходів для її росту в процесі виготовлення й реалізації конкретної продукції в народногосподарських умовах, що склалися. Студенти гірничого профілю крім нормативної навчальної дисципліни "Економіка" вивчають ще ряд спеціальних дисциплін, які забезпечують їх повним комплексом знань у галузі економіки гірничодобувного виробництва, зокрема «Організація та планування виробництва».

Потреба народного господарства і його регіонів у продукції гірничодобувних підприємств, рівні регіональних, ринкових цін на корисні копалини, стан внутрішніх і зовнішніх ринків збуту залізорудної сировини вивчаються студентами в спеціальних навчальних курсах: "Маркетинг", «Основи менеджменту», «Основи гірничого виробництва», "Аналіз і прогнозування ринкової кон'юнктури", "Ціноутворення", "Світова економіка", "Основи зовнішньоекономічної діяльності".

Умови народногосподарської й галузевої доцільності створення й економічно ефективного функціонування гірничодобувних підприємств вивчаються студентами в навчальних дисциплінах: "Економіка природокористування", "Економічна оцінка родовищ корисних копалин", "Економічна оцінка інвестицій".

Необхідною умовою для створення ефективного функціонування конкретного виробництв є наявність відповідних "зовнішніх" умов. Це правові, адміністративні й економічні умови, які встановлюють органі влади і які регламентують умови створення й діяльності кожного конкретного підприємства. Від ступеня їх об'єктивності й сприяння значною мірою залежить успіх роботи підприємства. У числі цих умов: податки, вимоги законів про працю, мита, ліцензії, нормативи відрахувань у соціальні фонди, банківське обслуговування підприємств і тарифи на транспортування й на електроенергію, ринкові рівні цін на паливно-енергетичні ресурси, сировину, матеріали, устаткування й т.п.

Перераховані умови відбивають стан макроекономіки країни й визначають взаємозв'язок і взаємозалежність мікроекономіки з макроекономікою країни.

Ці умови вивчаються студентами гірничого профілю в цілому ряді навчальних дисциплін. У їх складі: "Правознавство", "Гірниче право", "Господарське й фінансове право", "Оподатковування підприємств", «Банківська справа», "Фондові, товарно-сировинні й валютні біржі", "Біржі й операції із цінними паперами". Більш детальне вивчення бухгалтерського обліку, аналізу, планування й організації виробництва, а також вивчення фінансового стану підприємства й ряду інших питань забезпечується додатковими навчальними дисциплінами.

Вивчення навчальної дисципліни "Економіка" у комбінації з іншими дисциплінами, навчальними й виробничими практиками, курсовим і дипломним проектуванням повинне забезпечити майбутньому фахівцеві одержання знань, необхідних для виробітку й прийняття економічно обґрунтованих технічних, технологічних, організаційних і економічних рішень у процесі його майбутньої практичної діяльності.

Читайте також:

1. III.Цілі розвитку особистості
2. III.Цілі розвитку особистості
3. III.Цілі розвитку особистості
4. Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства
5. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
6. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
7. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
8. А/. Верховна Рада України.
9. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
10. Адгезиви на основі латексів у взуттєвій промисловості
11. Адміністративні правопорушення в галузі охорони здоров'я. Адміністративна відповідальність медичних працівників.
12. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ КУЛЬТУРИ

Переглядів: 811