• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Особливості формування витратних методів визначення ціни.

Методи встановлення та регулювання цін на підприємствах

Ціноутворення – це процес обґрунтування, затвердження та перегляду цін і тарифів, визначення їх рівня, співвідношення та структури.

Досвід держав з розвиненою економікою свідчить, що стратегія ціноутворення в умовах ринку може ґрунтуватися на трьох основних підходах – на витратних методах, попиті споживачів і конкуренції.

Кожний з підходів містить конкретні методи ціноутворення. Розглянемо найбільш поширені з них.

Витратні методи визначення ціни.Сутність витратних методів ціноутворення полягає у розрахунку ціни, виходячи із суми власних витрат підприємства.

Загальна методика розрахунку ціни витратними методами полягає в наступному: визначається собівартість продукції, тобто матеріальні витрати, витрати на оплату праці працівників, соціальні відрахування, амортизацію тощо. До цих витрат додаються загальноцехові, загальнозаводські витрати й розмір чистого прибутку, який прагне отримати підприємство, а також податки та обов'язкові відрахування, що не ввійшли до собівартості. На основі порівняння розрахованої ціни з ринковою, визначають доцільність виробництва певного товару.

Витратні методи ціноутворення мають такі різновиди:

Ø витрати плюс прибуток;

Ø мінімальні витрати;

Ø надбавка до ціни;

Ø цільове ціноутворення;

Ø з урахуванням "точки беззбитковості".

Витратні методи застосовуються здебільшого в умовах командно-централізованої економіки. В ринкових відносинах вони можуть бути базою для визначення окремих стратегій ціноутворення. Особливості застосування зазначених різновидів методів наведено в табл. 5.1.

Визначення ціни на основі попиту споживачів.Основна особливість цієї групи методів полягає у протилежному порядку визначення ціни щодо витратних методів.
Таблиця 5.1

Найменування та сутність методу	Визначення ціни (Ц)	Особливості застосування
1. Метод «витрати плюс прибуток»   Сутність: До витрат додається фіксований розмір прибутку	, де С – фактичні витрати виробництва; Р – середня норма прибутку на ринку, у відсотках (встановлюється до загальної суми витрат); А – витрати, пов’язані з реалізацією товару та адміністративні витрати	Метод використовується у вітчизняній економіці при виконанні державних замовлень (науково-дослідних розробок, космічних програм, будівництві, військово-промислового комплексу), коли необхідні витрати передбачити важко. В умовах адміністративно-командної економіки цей метод був основним, в ринковій економіці сфера його використання дещо обмежена. Цей метод можуть використовувати підприємства – монополісти (тип цінової політики «ціновий лідер»); підприємства, що виготовляють зовсім нову, оригінальну продукцію (тип цінової політики, «знімання вершків»); підприємства, що виготовляють продукцію з обмеженим державою рівнем рентабельності.
2.Метод мінімальних витрат   Сутність: Ціна розра-ховується, виходячи з мінімальних витрат і без планування прибутку. Ціна встановлюється на рівні мінімальних витрат, будь-які зміни в них, суттєво впливають на відпускну ціну	-	Застосовується тоді, коли підприємство прагне вийти на ринок або збільшити на ньому власну питому вагу. У ціні не передбачається прибуток (в окремих випадках мінімальний розмір).

Продовження таблиця 5.1

Найменування та сутність методу	Визначення ціни (Ц)	Особливості застосування
3.Метод надбавок до ціни   Сутність: Ціну розраховують додаванням до витрат на виробництво товару і збут певної надбавки (коефіцієнта)	, (8.3.5)де Цв – відпускна ціна; Цз – ціна закупівлі сировини, матеріалів, напівфабрикатів; К – коефіцієнт (надбавка). Існує два способи визначення надбавки і внесення її у ціну товару. 1. Розрахунок здійснюють, виходячи з собівартості продукції: (8.3.6) де S – собівартість товару; Нs – надбавка у відсотках до собівартості. 2. Розрахунок здійснюють, виходячи із бажаного доходу з обороту (ціни продажу): (8.3.7)де Нцп – надбавка у відсотках до ціни продажу.	Метод найчастіше використовують з таких причин: - метод простий у використанні, адже підприємство більше знає про власні витрати, ніж про ринковий попит; - якщо виробники галузі застосовують цей метод, то ціни на їх товари будуть близькими і цінова конкуренція не набуде жорстких форм; - метод середніх надбавок найбільш коректний і не дає можливості кожній із сторін збагачуватись за рахунок іншої. Найширше цей метод застосовують у торговельних підприємствах, коли до відпускної ціни товару додається певна величина торговельної надбавки. Як правило, надбавка (коефіцієнт) визначається як рівень прибутковості з урахуванням розміру податків і обов’язкових платежів.

Продовження таблиця 5.1

Найменування та сутність методу	Визначення ціни (Ц)	Особливості застосування
4. Метод цільового ціноутворення (або метод забезпечення цільового прибутку на інвестований капітал)   Сутність: Ціна встановлюється така, яка дасть можливість покрити всі витрати підприємства й отримати заплановану норму прибутку на інвестований капітал	(8.3.8) де S – собівартість одиниці продукції; Нпр – запланована норма прибутку на інвестований капітал у відсотках; Кінв – величина інвестованого капіталу; Nпл – запланований обсяг виробництва і збуту продукції	Методом розраховують собівартість продукції, яка дає змогу відшкодувати всі витрати підприємства (виробництва та реалізації), а також отримати такий прибуток, щоб зекономлені кошти спрямувати на розвиток підприємства та стимулювання праці працівників Недолік методу полягає в тому, що він не враховує попиту споживачів та їхнього інтересу до товару, ціни, за якою споживач може придбати цей товар, тому потрібно здійснювати коригування з урахуванням вимог споживачів.
5. Метод встановлення ціни з урахуванням точки беззбитковості Сутність: Визначення ціни відбувається на основі розрахунку оптимального обсягу виробництва, який дає змогу відшкодувати всі витрати підприємства за рахунок отриманих валових доходів, виходячи з точки беззбитковості	де Сз – змінні витрати на одиницю виробу; Суп – умовно-постійні витрати виробництва; Ввп – кількість виробленої продукції	Такий метод ціноутворення дозволяє аналізувати різні варіанти співвідношення обсягу виробництва і цін, які забезпечать одержання визначеного (цільового) прибутку.

Основними різновидами визначення ціни на основі попиту споживачів є:

Ø мінімальні витрати;

Ø максимальний розмір прибутку;

Ø орієнтація на ринкові ціни;

Ø змагання.

Сутність різновидів цін, що встановлюються на основі споживчого вибору, наведено в табл. 5.2.

Таблиця 5.2

Читайте також:

1. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
2. I визначення впливу окремих факторів
3. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
4. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
5. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
6. Ocнoвнi визначення здоров'я
7. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
8. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
9. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
10. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
11. Аграрне виробництво і його особливості
12. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.

Переглядів: 1367