Глибинна будова надр України

Таблиця 1.

Геотектонічна структура	Орографія
І	II
А. Євразійська літосферна плита	материк Євразія (західна частина)
І. Східноєвропейська платформа	Східноєвропейська рівнина
1 Український щит	Височини: Придніпровська, Приазовська, південний схід Подільської, Запорізька рівнина, височини Житомирського Полісся
2. Плита платформи: а) Волино-Подільська монокліналь, Ковельський виступ, схід Львівського прогину;	Височини: західна частина Подільської, Волинська; схід Малополіської рівнини, низовина Волинського Полісся (західна частина Поліської низовини)
б) Південноукраїнська монокліналь (північний борт Причорноморської западини)	Причорноморська низовина, північна частина шельфу Чорного моря
3. Дніпровсько-Донецька западина (ДДЗ)	Придніпровська низовина
4. Воронезький масив і його схили	Середньоросійська височина (південно-західні відроги)
5. Донецька складчаста область (Донецька складчаста споруда, Бахмутська і Кальміус-Торецька западини)	Донецький кряж, Бахмут-Торецька рівнина
ІІ. Західноєвропейська платформа	Височина Розточчя; рівнина Малого Полісся (західна частина)
Б. Середземноморський рухливий пояс	Гори, міжгірні низовини, улоговини морів
1 . Скіфська плита	Рівнина Північного Криму; крайній південний захід Причорноморської низовини, шельф Чорного моря
2. Кримська складчаста система	Кримські гори, Керченське горбогір’я
3. Карпатська складчаста система	гори Українські Карпати; Передкарпатська височина, Закарпатська низовина
4. Чорноморська глибоководна западина	Центральна частина дна Чорного моря

Таким чином, у більшості випадків спостерігається більш-менш виражена відповідність між геотектонічними структурами і елементами орографії (піднятим структурам відповідають гори і височини; западинам і прогинам — низовини). Але є і неспівпадання (обернені структури). Так Передкарпатському прогину відповідає височина; а північній частині УКЩ — низовина. Ряд низовин і височин відповідають кільком геотектонічним структурам. Так Причорноморську низовину утворюють Південний схил УКЩ, Скіфська плита, схили Донецької складчастої області, Придобруджинський прогин і занурена складчаста споруда Добруджі. Поліську низовину утворюють Ковельський виступ, північні частини Волино-Подільської монокліналі, УКЩ (опущені при формуванні Прип’ятського накладеного неотектонічного прогину).

Згідно теорії літосферних плит, Україна приурочена до трьох глобальних структур земної кори. Більша частина — до південно-західної окраїни Євразійської материкової літосферної плити; південна і західна окраїна — до Середземноморського рухливого поясу, нестійкої ділянки земної кори, що виникла внаслідок “затягування” океанічної плити під Євразійську материкову і зближення останньої з Африканською, зминання і насування осадових покривів в бік платформи. Третій, субокеанічний тип земної кори характерний для Чорноморської глибоководної западини (товщиною 20...25 км). В перехідній зоні (шельфі) товщина земної кори понад 35 км.

В межах Євразійської літосферної плити виділяються ділянки з різною товщиною земної кори і різними співвідношеннями між потужністю базальтового, гранітного та осадових шарів. Під блоками докембрійського фундаменту базальтовий шар малопотужний (до 4 км), а під шовними зонами древніх рифтів (розломних зон УКЩ, Волинсько-Оршанським, Донецьким), та під горами він потужний: 10...25 км. Земна кора на місці протерозойських гір УКЩ більш потужна, ніж під блоками.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Співвідношення між геотектонічними структурами й великими формами рельєфу	\|	Рушійні сили геологічного розвитку Землі

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.