Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Економіка Великобританії в період монополістичного капіталізму

Загальна характеристика капіталістичних країн Західної Європи та США у кінці ХІХ ст.

Промисловий переворот, тобто перехід від мануфактури з її ручною ремісничою технікою до великого машинного фабрично-заводського виробництва почався в Західній Європі наприкінці ХVІІІ сторіччя і закінчився у другій половині ХІХ ст.

Починаючи з 70-х років ХІХ ст. капіталістичні країни поступово вступають в монополістичну стадію розвитку. Більш детальніше про цей етап розвитку економіки Західних країн було сказано під час вивчення блоку «Історія економічних учень» (дивіться відповідні теми).

 

 

 

Великобританія була першою з європейських держав, яка створила у себе мережу фабрик по виробництву сукняних, вовняних та бавовняних виробів, металургійних і машинобудівних підприємств. Це стало можливим завдяки англійським винахідникам, які запропонували промисловцям ткацький верстат (Джон Кей у 1733 р.), паровий двигун (Джеймс Ватт у 1769 р.), конвертори для переробки чавуну в сталь (Генрі Бесемер у 1856 р.).

Промисловий переворот зробив неминучим зміни у засобах транспорту: були поліпшені сухопутні шляхи завдяки їх твердому покриттю гравієм та щебінкою, прокладені сталеві колії, по яких паровози з вагонами перевозили вугілля, руду та інші вантажі, почалось пароплавне сполучення річок і морів, що з’єднували Велику Британію з Європою, Африкою, Америкою та Азією.

У другій половині ХІХ ст.. Великобританія перетворилась на “фабрику світу”. На її долю припадала половина світового видобутку кам’яного вугілля, виплавки чавуну і обробки бавовни. Питома вага Англії у світовій торгівлі становила 65 відсотків. Вважалося, що англійські товари завдяки своїй високій якості і дешевизні не потребують протекціонізму, тобто захисту з боку держави, і успішно конкурують з аналогічними іноземними виробами.

Постійні потреби промисловців у великих партіях сировини та матеріалів сприяли розвитку оптової торгівлі та її центрів – товарних бірж. Так, наприклад, перша англійська біржа з продажу бавовни була створена в 1842 р. у Ліверпулі завдяки тому, що в цей час фірма “Gunard Lіne” організувала регулярну пароплавну лінію, яка з’єднувала Великобританію зі США.

Майже у кожному торговельно-промисловому місті Великобританії діяли біржі, де купці і промисловці укладали угоди з купівлі й продажу значними партіями сировини, матеріалів та готової продукції на підставі їх зразків. У Лондоні працювали зернова, вугільна і цукрова біржі, у Манчестері – бавовняна та обтиральних матеріалів тощо.

Головною перевагою бірж перед ярмарковою та базарною торгівлею було те, що вони працювали постійно, і завдяки біржовим торгам ціни на товари усюди були приблизно однаковими.

Починаючи з 1880 р. становище Великобританії на світовому ринку почалось погіршуватися. Це було викликано тим, що в англійській промисловості застосовували застарілу техніку – парові двигуни, механічні ткацькі верстати. В інших країнах, в першу чергу у США та Німеччині, на озброєння промисловості надійшли більш продуктивні устаткування, машини та обладнання, такі, наприклад, як двигуни внутрішнього згорання – карбюраторний (Н. Отто, Німеччина, 1887 р.) та дизельний (Р. Дизель, Німеччина, 1893 р.), автоматичний револьверний верстат (США, 1854 р.), фрезерний верстат (США, 1867 р.).

Собівартість і ціни іноземних виробів стали нижчими, ніж на англійські товари, а тому обсяги продажу товарів, вироблених у Великобританії, на світовому ринку почали знижуватися.

Замість того щоб вкладати кошти у модернізацію промисловості, англійські фабриканти взяли курс на поширення торгівлі з колоніями, а також почали створювати у колоніальних країнах Британської імперії філіали своїх виробництв. Завдяки дешевизні сировини та робочої сили, безжалісній експлуатації праці населення колоній англійські підприємці одержували великий прибуток без додаткових втрат.

Наприкінці ХІХ ст. Великобританія втратила роль “майстерні світу”, але в цій країні також відбувались зміни: високими темпами розвивалися сталеплавильна, електротехнічна і хімічна промисловість, створювалися монополії у промисловості, сформувався грошовий ринок з банківським капіталом на чолі. Основа могутності Великобританії перейшла від заводів і фабрик до банків і фондових бірж, а сама країна стала фінансовим центром світу.

У додатку наведено дані про динаміку індустріального розвитку найбільш розвинутих країн світу в період з 1876 до 1913 рр.

Як видно з даних, Великобританія спочатку посідала перше місце серед інших капіталістичних країн по виробництву чавуну і сталі, а потім поступилася США і Німеччині, а за темпами промислового розвитку відстала навіть від Франції. Незважаючи на структурні зміни в економіці, Велика Британія все ж таки залишилася могутньою країною, що володіла колоніями майже в усіх частинах світу.

 


Читайте також:

  1. I період – адаптаційний.
  2. I. Грецький період (друга половина VII — середина
  3. IV-й період Римської держави ( ІІІ – V ст. н. е. ) – пізня Римська імперія
  4. L2.T4/1.1. Засоби періодичного транспортування штучних матеріалів.
  5. Ni - загальна кількість періодів, протягом яких діє процентна ставка ri.
  6. Альтернативні уявлення щодо макроекономічного регулювання: теорії раціональних сподівань та економіка пропозиції. Крива Лафера.
  7. Антропологічна періодизація первісної історії
  8. Б. Особливості диференціації навчання у школах Великобританії
  9. Багатофазний однопівперіодний випрямляч
  10. Байки першого періоду творчості (1850-1870 pp.).
  11. Боротьба за союзників як провідна тенденція дипломатії в період війни
  12. Боротьба за союзників як провідна тенденція дипломатії в період війни.




Переглядів: 544

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Особливості промислового перевороту в Німеччині | Монополістичний капіталізм Франції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.051 сек.