МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Основні категорії соціальної стратифікаціїСтрата — сукупність сімей та індивідів, що мають певний соціальний рівень за доходами, добробутом, владою або престижем. Соціальна стратифікація Причини виникнення нерівності Класифікація груп • За чисельністю: великі (етнічні, релігійні); малі (до 30 осіб). • За характером взаємин: первинні (сім’я, клас, студентська група); вторинні (трудовий колектив). • За способом організації та регулювання взаємодії: формальні (юридично оформлені); неформальні.
Передумови соціальної нерівності: а) нерівність здібностей і можливостей; б) обмеженість ресурсів суспільства. 1. Відмінності у здібностях 2. Відмінності у ставленні до праці 3. Дискримінація на ринку праці 4. Майнові відмінності 5. Успіх і нещастя
Соціальна нерівність — система відносин у суспільстві, яку характеризує нерівномірний розподіл дефіцитних ресурсів суспільства (грошей, влади, освіти і престижу) між різними стратами, або верствами, населення. Соціальна нерівність є причиною і наслідком соціального розшарування (соціальної стратифікації).
Термін стратифікація був введений американським вченим російського походження П.Сорокіним у 1927 р. у праці «Соціальна стратифікація і мобільність». Соціальна стратифікація (лат. stratum — шар, пласт і facere — робити) — це організована структура соціальної нерівності, яка існує в певному суспільстві на історично визначеному відтінку часу. Соціальний прошарок — великі групи, члени яких не можуть бути пов’язані ні міжособистісними, ні формальними груповими відносинами, не можуть ідентифікувати своє групове членство і пов’язані з іншими членами таких спільнот на основі близькості інтересів, специфічних культурних зразків, мотивів і установок, способу життя і стандарту споживання. Соціальний прошарок — соціальна спільнота, яку виділяють за однією або декількома ознаками диференціації суспільства — доходами, престижем, рівнем освіти, культури і т. ін. Соціальний прошарок — це безліч людей, які в даному суспільстві перебувають в однаковій ситуації. Соціальний клас — численна соціальна група людей, які володіють або не володіють засобами виробництва, що посідають певне місце в системі суспільного розподілу праці і мають специфічний спосіб отримання доходу. Для характеристики сучасного західного суспільства часто застосовують модель соціальної стратифікації розроблену Вотсоном.
>.Вищу стату становлять представники впливових і багатих династій, які мають дуже істотними ресурсами влади, багатства і престижу у держави. Їх становище настільки міцно, що її практично залежить від конкуренції, падінь курсу цінних паперів та інших соціально-економічних змін - у суспільстві. Найчастіше представники цього навіть знає достеменно розмірів своїх володінь. >.Нижчу страту становлять банкіри, визначні політики, власники крупних фірм, які досягають вищих статусів під час конкурентної боротьби чи завдяки різним якостям. Вони можуть прийняти в вищий – вищого класу, оскільки - або вважаються вискочками (з погляду представників вищого – вищого класу), або мають достатнього впливу у всіх галузях діяльності цього товариства. Зазвичай представники цього ведуть жорстоку конкурентну боротьбу і залежить від політичної та економічної ситуації у суспільстві.
>.Вища страта включає у собі процвітаючих бізнесменів, найманих управляючих фірмами, великих юристів, лікарів, видатних спортсменів, наукову еліту. Представники цього не претендують на вплив у масштабах держави, однак у досить вузьких областях діяльності їхніх становище досить міцно і стійко. У межах своїх областях діяльності вони мають високим престижем. Про представників даного класу зазвичай говорять про багатстві нації. >.Нижчу страту становлять наймані робітники – інженери, середні й дрібні чиновники, викладачі, науковці, керівники підрозділів на підприємствах, висококваліфіковані робітники і таке інше. Нині цей клас, у розвинених західні країни найбільшмногочисленен. Основні його устремління – підвищення статусу у межах даного класу успіх і кар'єра. У зв'язку з цим представникам даного класу дуже важливим моментом є економічна, соціальне й політичне стабільність у суспільстві. Виступаючи за стабільність, представники цього є основний підтримкою чинної влади.
>.Вищу страту клас складають у основному наймані робочі, (робітники середньої та низької кваліфікації). Будучи у багатьох відносинах залежатиме від вищих класів щодо отримання коштів для існування, цей клас протягом усього часу свого існування боровся за поліпшення умов життя. >.Нижчу страту становлять некваліфіковані і сезонні робітники, Деякі дослідники включать до цієї групи: злиденних, безробітніх, бездомихі, людей та інших представників маргінальних груп населення.
маргінал – це той, хто втратив колишні зв’язки і не пристосувався до нових умов життя.
Читайте також:
|
||||||||
|