• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Основні категорії соціальної стратифікації

Страта — сукупність сімей та індивідів, що мають певний соціальний рівень за доходами, добробутом, владою або престижем.

Соціальна стратифікація

Причини виникнення нерівності

Класифікація груп

• За чисельністю: великі (етнічні, релігійні); малі (до 30 осіб).

• За характером взаємин: первинні (сім’я, клас, студентська група); вторинні (трудовий колектив).

• За способом організації та регулювання взаємодії: формальні (юридично оформлені); неформальні.

Передумови соціальної нерівності:

а) нерівність здібностей і можливостей;

б) обмеженість ресурсів суспільства.

1. Відмінності у здібностях

2. Відмінності у ставленні до праці

3. Дискримінація на ринку праці

4. Майнові відмінності

5. Успіх і нещастя

Соціальна нерівність — система відносин у суспільстві, яку характеризує нерівномірний розподіл дефіцитних ресурсів суспільства (грошей, влади, освіти і престижу) між різними стратами, або верствами, населення.

Соціальна нерівність є причиною і наслідком соціального розшарування (соціальної стратифікації).

Термін стратифікація був введений американським вченим російського походження П.Сорокіним у 1927 р. у праці «Соціальна стратифікація і мобільність».

Соціальна стратифікація (лат. stratum — шар, пласт і facere — робити) — це організована структура соціальної нерівності, яка існує в певному суспільстві на історично визначеному відтінку часу.

Соціальний прошарок — великі групи, члени яких не можуть бути пов’язані ні міжособистісними, ні формальними груповими відносинами, не можуть ідентифікувати своє групове членство і пов’язані з іншими членами таких спільнот на основі близькості інтересів, специфічних культурних зразків, мотивів і установок, способу життя і стандарту споживання.

Соціальний прошарок — соціальна спільнота, яку виділяють за однією або декількома ознаками диференціації суспільства — доходами, престижем, рівнем освіти, культури і т. ін. Соціальний прошарок — це безліч людей, які в даному суспільстві перебувають в однаковій ситуації.

Соціальний клас — численна соціальна група людей, які володіють або не володіють засобами виробництва, що посідають певне місце в системі суспільного розподілу праці і мають специфічний спосіб отримання доходу.

Для характеристики сучасного західного суспільства часто застосовують модель соціальної стратифікації розроблену Вотсоном.

• Вищий клас

>.Вищу стату становлять представники впливових і багатих династій, які мають дуже істотними ресурсами влади, багатства і престижу у держави. Їх становище настільки міцно, що її практично залежить від конкуренції, падінь курсу цінних паперів та інших соціально-економічних змін - у суспільстві. Найчастіше представники цього навіть знає достеменно розмірів своїх володінь.

>.Нижчу страту становлять банкіри, визначні політики, власники крупних фірм, які досягають вищих статусів під час конкурентної боротьби чи завдяки різним якостям. Вони можуть прийняти в вищий – вищого класу, оскільки - або вважаються вискочками (з погляду представників вищого – вищого класу), або мають достатнього впливу у всіх галузях діяльності цього товариства. Зазвичай представники цього ведуть жорстоку конкурентну боротьбу і залежить від політичної та економічної ситуації у суспільстві.

• Середній клас

>.Вища страта включає у собі процвітаючих бізнесменів, найманих управляючих фірмами, великих юристів, лікарів, видатних спортсменів, наукову еліту. Представники цього не претендують на вплив у масштабах держави, однак у досить вузьких областях діяльності їхніх становище досить міцно і стійко. У межах своїх областях діяльності вони мають високим престижем. Про представників даного класу зазвичай говорять про багатстві нації.

>.Нижчу страту становлять наймані робітники – інженери, середні й дрібні чиновники, викладачі, науковці, керівники підрозділів на підприємствах, висококваліфіковані робітники і таке інше. Нині цей клас, у розвинених західні країни найбільшмногочисленен. Основні його устремління – підвищення статусу у межах даного класу успіх і кар'єра. У зв'язку з цим представникам даного класу дуже важливим моментом є економічна, соціальне й політичне стабільність у суспільстві. Виступаючи за стабільність, представники цього є основний підтримкою чинної влади.

• Нижчий клас

>.Вищу страту клас складають у основному наймані робочі, (робітники середньої та низької кваліфікації). Будучи у багатьох відносинах залежатиме від вищих класів щодо отримання коштів для існування, цей клас протягом усього часу свого існування боровся за поліпшення умов життя.

>.Нижчу страту становлять некваліфіковані і сезонні робітники,

Деякі дослідники включать до цієї групи: злиденних, безробітніх, бездомихі, людей та інших представників маргінальних груп населення.

маргінал – це той, хто втратив колишні зв’язки і не пристосувався до нових умов життя.

Читайте також:

1. Gigabit Ethernet на витій парі категорії 5
2. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
3. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
4. Активний характер соціальної політики.
5. Актуальність проблеми професійної етики соціальної роботи
6. Американська модель соціальної відповідальності
7. Амністія являє собою повне або часткове звільнення від кримінальної відповідальності і покарання певної категорії осіб, винних у вчиненні злочину.
8. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
9. Аналіз і оцінка рівня соціальної відповідальності бізнесу
10. Аналіз предметної сфери соціальної роботи
11. Аналіз результатів практичної діяльності Київського освітньо-методичного центру соціальної роботи
12. Аналізу соціальної взаємодії присвячено чимало наукових теорій.

Переглядів: 2163