• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Реферат

План

Модуль І.

„Теорія і методологія менеджменту соціальної роботи”

Лекція 3. «Закони і закономірності менеджменту соціальної роботи»

1. Основні закони менеджменту соціальної роботи

2. Закономірності менеджменту соціальної роботи

3. Принципи менеджменту соціальної роботи

1. Основні закони менеджменту соціальної роботи

Діяльність будь-якої установи соціальної роботи підпорядкована й дії певних законів управління. Розуміння цих законів і закономірностей має бути узгоджене з поведінкою суб’єкта управління.

Термін „закон” у сучасному наукознавстві розуміється у двох основних змістах:

1) як нормативний акт, прийнятий і затверджений в установленому порядку вищим представницьким органом державної влади (суб’єктивні).

2) Як необхідні істотні стійкі та повторювані причинно-наслідкові зв’язки і відносини між явищами та процесами, що постійно повторюються в природі та суспільстві (об’єктивні).

Закони управління розуміються як об’єктивний, необхідний, суттєвий зв’язок суб’єктів управлінської діяльності, функціонування і розвитку соціального управління.

Термін „закономірність” визначається як деякий повторюваний зв’язок між явищами або процесами суспільного життя на певних етапах суспільного прогресу. Категорія „закономірність” значно вужче, ніж термін „закон” за обсягом у просторі та часі.

Категорія „тенденція” визначає основну лінію або необхідний напрям розвитку суспільства, але не визначає безліч випадків і відхилень.

1. Загальні закони розвитку, природи, мислення:

1) закон єдності і боротьби протилежностей

2) закон заперечення заперечення

3) закон переходу кількісних змін у якісні тощо.

2. Закони управлінських відносин (Лукашевич М. П.):

1) Закон взаємодії інтересів

2) Закон єдності інтересів суб’єктів управлінської діяльності

3) Закон незалежності інтересів суб’єктів управлінської діяльності

4) Закон єдності системи соціального управління

5) закон пропорційності керованої та керуючої підсистем соціальної системи

6) Закон оптимального співвідношення централізації і децентралізації функцій соціального управління

7) Закон участі населення в соціальному управлінні.

3. Закони менеджменту соціальної роботи (Лукашевич М. П., Туленков М. В.):

1) закон єдності і цілісності системи менеджменту соціальної роботи

2) Закон забезпечення необхідного числа степенів свободи системи менеджменту соціальної роботи

3) Закон необхідної організаційно-структурної розмаїтості систем менеджменту соціальної роботи

4) Закон співвідношення керуючих і керованих підсистем або суб’єкта і об’єкта менеджменту соціальної роботи

5) Закон організації менеджменту соціальної роботи

6) Закон спеціалізації менеджменту соціальної роботи

7) Закон інтеграції менеджменту соціальної роботи

8) Закон економії часу

9) Закон пріоритетності соціальних цілей в системі менеджменту соціальної роботи

10) Закон домінування глобальної цілі в системі менеджменту соціальної роботи

11) Закон зростання суб’єктивності та інтелектуальності в системі менеджменту соціальної роботи

3. Принципи менеджменту соціальної роботи

Опора на систему об’єктивних закономірностей менеджменту здійснюється шляхом дотримання принципів ефективної менеджерської діяльності. Принцип – це певне правило, сформульоване на основі пізнання законів чи закономірностей, якими люди керуються, незважаючи на свою внутрішню переконаність і досвід щодо необхідності чинити саме так.

Тобто, у принципах менеджменту узагальнено, з одного боку, пізнані закони і закономірності, з іншого – досвід управління, який виправдав себе. Вони визначають спосіб взаємодії і виступають правилами, нормами управлінської діяльності. Ігнорування принципів може створювати в управлінні ситуацію, яка в кінцевому підсумку може призвести до невдач в управлінський діяльності. Тому знання та урахування принципів у практичній діяльності є важливою умовою ефективного управління.

Історія

Принципи раціонального управління вперше були сформульовані основоположниками наукового менеджменту Федеріко Тейлором, Гаррінгтоном Емерсоном, Анрі Файолем.

Принципи управління за Ф. Тейлором (американський інженер, 1856-1915):

1) науковий підхід до виконання кожного елемента роботи

2) науковий підхід до добору, навчання і тренування працівника

3) кооперація з працівниками

4) розподіл відповідальності за результатами роботи між менеджерами і працівниками.

У 1911 р. Вийшла книга Ф. Тейлора „Принципи наукового управління” Вона започаткувала науку управління як самостійну галузь наукових досліджень і практичної діяльності.

Принципи продуктивності праці за Г. Емерсоном (інженер-механік, освіта в Німеччині, працював в США 1853-1931):

1. чітко поставлені цілі.

2. здоровий глузд

3. компетентна консультація

4. дисципліна

5. справедливе ставлення до персоналу

6. швидкий, надійний, повний, точний і постійний облік

7. диспетчеризація

8. норми і розклад

9. нормалізація умов

10. нормування операція

11. письмові стандарти та інструкції

12. винагорода за продуктивність.

Принципи адміністративного управління за А. Файолем (керівник виробництва, французький інженер 1841-1925):

1. влада невіддільна від відповідальності

2. розподіл праці при спеціалізації

3. єдність розпоряджень

4. дисципліна

5. єдність керівництва

6. підпорядкованість індивідуальних інтересів загальним

7. винагорода

8. централізація

9. ієрархія

10. порядок

11. матеріальний і соціальний

12. справедливість

13. стабільність персоналу

14. ініціатива

15. корпоративний дух

Принципи управління – керовані правила, що визначають основні вимоги до систем, структур та організації управління. Принципи управління поділяються на загальні та одиничні.

Принципи управління (Г. В. Осовська, О. А. Осовський):

1. Загальні (х-зуються тим, що мають універсальний характер, впливають на всі сфери управління і на всі галузі народного господарства)

- Цілеспрямованість

- Спланованість

- Компетентність

- Дисципліну

- Стимулювання

- Ієрархічність

- Взаємозалежності

- Динамічної рівноваги

- Економічності

- Наукової обґрунтованості практики менеджменту

- Ефективності

- Оптимальності

- Постійного вдосконалення процесів і методів менеджменту

- Плановості

- Єдності цілей

- Цілісності системи менеджменту.

2. Організаційні (Хміль Ф. І., охоплюють сукупність правил, норм, які регулюють внутрішні взаємини між керуючою та керованою системами, а також всередині керуючої):

- Принцип функціональної дефініції

- Скалярний (безумовної відповідальності)

- Рівня повноважень

- Єдиноначальності

- Безумовної відповідальності

- Паритету повноважень і відповідності

- Делегування повноважень

- Діапазону управління

- Прямого керівництва

- Відповідності завдань.

3. Часткові (мають локальний характер і регулюють лише окремі управлінські процеси і сторони управління).

Усі принципи управління тісно взаємозалежні та взаємообумовлені. Принципи управлінської діяльності виступають фундаментом функціонування підприємства. У практиці менеджменту конкретної організації можуть виявляти себе й інші принципи для забезпечення очікуваних результатів.

Принципи менеджменту соціальної роботи (М. П. Лукашевич, М. В. Туленков):

І. Загальні

- Принцип соціальної орієнтації

- Принцип об’єктивності

- Принцип системності і комплексності

- Принцип демократії

- Принцип централізму

- Принцип ймовірності

- Принцип оптимальності

2. Організаційно-технологічні

- принцип розподілу управлінської діяльності

- принцип ієрархічності

- принци зворотнього зв’язку

- принцип єдиноначальності

- принцип колегіальності

- принцип поєднання соціальних та економічних засад

- принцип поєднання галузевих і теріторіальних засад

3. Часткові або особливі

- принципи організації та дії соціальної служби (законність, обов’язковість рішень державних органів, позапартійсністо тощо)

- принципи управління персоналом (повага до особистості, рівні можливості для всіх працівників, об’єктивність тощо)

- принципи маркетингу тощо.

Дослідник часто стикається з необхідністю написання ре­ферату.

Реферати складають студенти вищих навчальних закладів. Їх пишуть аспіранти і ті, хто готується до складання канди­датських іспитів з філософії, педагогіки, спеціальності (якщо немає публікацій).

Реферат (лат. referre — доповідати, повідомляти) — ко­роткий виклад змісту одного або декількох документів з пев­ної теми.

Обсяг реферату визначається специфікою теми і змістом документів, кількістю відомостей, їх науковою цінністю або практичним значенням. Його обсяг коливається від 500— 2500 знаків до 20—24 сторінок.

Є багато видів рефератів. Науковці найчастіше мають спра­ву з

а) інформативними рефе­ратами

б) розширеними, або зведеними, рефе­ратами.

Інформативний реферат найповніше розкриває зміст до­кумента, містить основні фактичні та теоретичні відомості.

В такому рефераті мають бути зазначені:

· предмет дослідження

· мета роботи;

· наведені основні результати;

· викладені дані про метод і умови дослідження;

· відбиті пропозиції автора щодо застосування результатів;

· наведені основні характери­стики нових технологічних процесів, технічних виробів, нова інформація про відомі явища, предмети та ін.

Інформацій­ний реферат розміщують у первинних документах (книги, журнали, збірники наукових праць, звіти про науково-дослідну роботу та ін.) і у вторинних документах (реферативні журна­ли і збірники, інформаційні карти та ін.).

Розширений, абозведений (багатоджерельний, оглядовий), реферат містить відомості про певну кількість опублікова­них і неопублікованих документів з однієї теми, викладені у вигляді зв'язного тексту.

Читайте також:

1. Вимоги до оформлення реферату
2. Водні ресурси світу. Світовий океан, поверхневі та підземні води - реферат українською
3. ІІІ. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО НАПИСАННЯ РЕФЕРАТУ
4. Методика написання реферативної роботи.
5. Перелік курсових рефератів
6. РЕФЕРАТ
7. РЕФЕРАТ
8. Реферат
9. Реферат, доповідь, виступ, книги
10. Реферати
11. РЕФЕРАТИ

Переглядів: 1182