Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






ІІІ. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО НАПИСАННЯ РЕФЕРАТУ

 

Підготовка реферату є обов’язковою складовою частиною вивчення студентами І курсу усіх спеціальностей дисципліни „Історія України”.

Реферат – це короткий виклад матеріалу в письмовій формі окремої теми з курсу. Реферат виконується у встановлені робочою навчальною програмою терміни. Лектори пропонують студентам перелік тем рефератів з найбільш актуальних проблем історії України. Однак студент може запропонувати і свою тему реферату, попередньо узгодивши її з викладачем. Альтернативою написання реферату може бути збирання наративних джерел (спогадів очевидців).

За структурою реферат повинен складатися із плану, вступу, основної частини (3-5 пунктів), висновку, списку використаної літератури. Обов’язковими вимогами до змісту є логічність, послідовність та аргументованість викладу матеріалу. Обсяг реферату повинен бути не менше 10 сторінок машинописного тексту з міжрядковим інтервалом – 1,5 кегль − 14 стандартної щільності або 15 аркушів рукописного тексту на папері формату А 4. При цьому слід обов’язково робити відступи: зверху і знизу − по 2 см, зліва − 3 см, справа − 1 см (легко запам’ятати, бо сума відступів на протилежних сторонах − 4).

Сторінки реферату обов’язково нумеруються. Нумерація починається з другого аркуша арабською цифрою 2 посередині верхнього берега на відстані не менше 10 мм від краю. Біля цифр не пишуться ніякі позначки чи символи.

На титульному аркуші (перша сторінка реферату) вказується назва міністерства (Міністерство освіти і науки України), навчального закладу (ДВНЗ „Український державний хіміко-технологічний університет”) факультету, кафедри (кафедра історії та українознавства), тема реферату, прізвище та ініціали, академічна група студента-виконавця, прізвище та ініціали, вчений ступінь викладача, місто і рік написання (зразком може бути титульна сторінка цього посібника). Вказуючи тему реферату, треба посередині рядка написати РЕФЕРАТ, а нижче під цим словом − тему, при цьому не варто використовувати двокрапку ібрати назву теми в лапки. Наприклад:

 

РЕФЕРАТ

Українська держава П. Скоропадського

(29 квітня – 14 грудня 1918 р.)

 

План роботи повинен містити 3-5 пунктів. Кожен пункт має висвітлювати певний аспект обраної теми, а всі пункти розкривати тему роботи в цілому. План може бути простим (кожен пункт складається з одного речення) і складним, коли кожен пункт розбивається на декілька підпунктів, невеликі за обсягом, де детальніше пояснюються особливості обраної теми, при цьому слід пам’ятати про розділові знаки при рубрикації. Наприклад, до теми „Українська держава П. Скоропадського (29 квітня – 14 грудня 1918 р.)” можна скласти простий план за таким зразком:

1. Державний переворот та прихід до влади гетьмана П. Скоропадського.

2. Основні напрямки внутрішньої політики Української Держави.

3. Становище гетьманату на міжнародній арені.

4. Розкол суспільства та створення політичної опозиції.

5. Антигетьманське повстання. Причини поразки Української Держави.

Складний план готується до тих тем, у яких висвітлюються складні історичні проблеми. Наприклад, до теми „Боротьба за владу та основні напрямки політики Директорії УНР (кінець 1918 – початок 1921 рр.)” можна рекомендувати такий план:

1. Утворення Директорії та початок її боротьби проти гетьмана П. Скоропадського:

1.1. Склад Директорії та програма її діяльності.

1.2. Причини успіху антигетьманського повстання.

2. „Київський” період у діяльності Директорії (грудень 1918 – початок лютого 1919 рр.).

2.1. Основні заходи внутрішньої політики.

2.2. Акт злуки УНР та ЗУНР.

2.3. Отаманщина та її вплив на політичну ситуацію.

2.4. Боротьба проти зовнішніх ворогів.

3. „Кам’янецький” період в історії Директорії (друга половина 1919 р.).

3.1. Зміна політичного курсу уряду УНР та реорганізація армії.

3.2. Реалізація аграрної політики.

3.3. Боротьба проти зовнішньої агресії.

4. Період українсько-польського зближення 1920 р.

4.1. Укладення Варшавського договору та початок наступу польсько-українських військ.

4.2. Воєнні дії на території України.

5. Ризький мирний договір 18 березня 1921 р. Причини поразки Директорії УНР.

 

Після того, як було складено план, можна приступати до написання роботи.

У вступі слід розкрити значення обраної теми, визначити мету та завдання реферату. В основній частині (3-5 пунктів) матеріал треба викладати стисло, логічно і аргументовано. Завершується робота короткими висновками.

План і зміст реферату показує, наскільки ґрунтовно студент вивчив відповідне питання, навчився аналізувати наукову літературу, самостійно узагальнювати та формулювати висновки.

У кінці реферату обов’язково подається список літератури. Підбір літератури є важливим етапом при написанні будь-якої наукової роботи, а цінність роботи залежить від кількості опрацьованих джерел (у рефераті рекомендується використати не менше 5 джерел, це можуть бути підручники, посібники, монографії, статті з журналів чи збірників, посилання на ресурси Internet). При цьому студент має пам’ятати, що основоположними у написанні реферату є друковані праці, а ресурси Internet повинні становити не більше 1/3 частини опрацьованих джерел.

У списку використаної літератури всі використані джерела розміщуються за алфавітом на перші літери прізвища автора. Однак тут треба пам’ятати такі моменти:

1. Джерела у списку літератури обов’язково нумеруються.

2. Спочатку стоїть прізвище, а потім ініціали: Яковенко Н.

3. Книга, що має групу авторів і вийшла за загальною редакцією, розміщується у списку на перші літери своєї назви, а далі, через одну скісну риску (/) обов’язково вказується редактор, наприклад: Політична історія України / За ред. В.І.Танцюри. – К.: Академія, 2001. – 488 с.

4. Назви джерел у списку подаються тією мовою, якою вони вийшли, а не перекладаються. Всі використані джерела розміщуються з наскрізною нумерацією за зведеним російсько-українським алфавітом.

При бібліографічному описі літератури використовується багато реквізитів, які несуть інформацію, призначену суто для бібліографів. Однак у рефераті усі їх вказувати не варто.

Для статей з газет, журналів головними реквізитами є: автор статті, її назва, назва газети, журналу, його рік, номер, сторінки, на яких розміщено статтю. Ці дані обов’язково розмежовуються певним набором знаків:

Зразок:

Лозовий В.С. Аграрна політика Директорії УНР // Український історичний журнал. – 1997. – № 2. – С.68-76.

 

Для джерел, що вийшли окремим виданням, головними є: автор, назва, назви міста і видавництва, рік виходу, загальна кількість сторінок. Якщо джерело вийшло у томах, книгах чи у випусках, то обов’язково вказується номер тому, книги чи випуску.

Зразок:

Бойко О.Д. Історія України: Посібник. – К.: Академія, 2002. – С. 442-484.

Підкова І.З. Довідник з історії України: У 3-х томах / І. З. Підкова, Р. М. Шуст. – К.: Ґенеза, 1993. − Т. 3. – С. 582-583.

При укладанні списків літератури треба обов’язково використовувати загальноприйняті скорочення, зокрема такі як С., с. (сторінка, сторінки), Т.(том), Кн.(книга), Ч.(частина), Вип.(Випуск), За ред. (за редакцією).

До початкової літери обов’язково скорочуються назви таких міст К. (Київ), О. (Одеса), Д. (Дніпропетровськ), Т. (Тернопіль), Х. (Харків), М. (Москва), Л. (Львів), Л. (Ленінград). Решту назв міст треба писати тільки повністю!

У списках літератури не використовуються лапки та слово рік чи його скорочення р. (тільки тоді, коли вони присутні усередині назви статті чи книги).

Найбільш доцільним і зручним є посилання, що оформлюється в тексті у такому вигляді як [4, 45], де перша позиція є вказівкою на номер джерела у списку літератури, а друга – номер сторінки, на якій розміщена використана цитата.

 


Читайте також:

  1. Вимоги до написання
  2. Вимоги до оформлення реферату
  3. Вказівки по заповненню наряду-допуску
  4. Головні етапи кількісного аналізу та оцінювання ризику. Методичні підходи до визначення ризику.
  5. Додаткові методичні прийоми вивчення вищої нервової діяльності.
  6. ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ № 1
  7. ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ № 2
  8. Завдання, джерела інформації і методичні прийоми контролю
  9. Завдання, джерела інформації, методичні прийоми і послідовність процедури контролю
  10. Завдання, об’єкти, джерела інформації і методичні прийоми контролю розрахунків
  11. Завдання, об’єкти, джерела інформації та методичні прийоми ревізії
  12. Завдання, послідовність, джерела інформації і методичні прийоми контролю доходів і фінансових результатів діяльності підприємницьких структур




Переглядів: 458

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ІІ. ПІДГОТОВКА ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ | I. Україна з найдавніших часів до початку XX ст.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.