Поняття про екосистеми: біоценоз, біогеоценоз

Екосистема - об'єкт, утворений біотичними і абіотичними елементами, речовинно-енергетичні й інформаційні зв'язки між якими формують певну структуру. Цілісність екосистеми забезпечує колообіг речовин з використанням зовнішнього джерела енергії, що й створює певну структуру (енергетичну, речовинну й інформаційну). Відразу варто підкреслити відмінність між біологічними й екологічними системами. Екологічні системи завжди включають в себе як біотичні, так і абіотичні компоненти, в той час як біосистеми утворені лише біотичними компонентами (абіотичні ж елементи розглядаються як елементи зовнішнього середовища).

Прикладом екосистеми може бути озеро. Це відносно замкнена екосистема з досить чіткими (на перший погляд) межами. Вода, завислі й розчинені в ній речовини (гази, мінеральні та органічні сполуки), а також усі його мешканці утворюють екосистему, до якої також входить грунт і приповерхневий шар повітря. Живі й абіотичні компоненти екосистеми взаємодіють між собою: фотоавтотрофи поглинають фотони світла і біогени (незамінні елементи – вуглець, водень, азот, фосфор), синтезуючи органічну речовину, а гетеротрофні організми трансформують зв'язану в органічних речовинах енергію, синтезуючи собі подібну речовину та виділяючи у навколишнє середовище продукти метаболізму, які, в свою чергу, використовуються фотосинтетиками та іншими компонентами екосистеми. Між ґрунтом і водною товщею також постійно відбуваються процеси, які істотно впливають на функціонування екосистеми в цілому (обмін біогенами, газами, забруднюючими речовинами тощо). Між приповерхневим шаром повітря та водною товщею постійно відбуваються процеси інвазії (переходу газу з повітря у воду) та евазії (виходу газу з води в атмосферу) газів, теплообміну тощо. Варто згадати, що ще в 1887 р. Стефан Форбс назвав озеро з усіма його мешканцями «мікрокосмом», вкладаючи в це поняття зміст, практично тотожній сучасному розумінню терміну «екосистема».

Біосфера – це глобальна екосистема нашої планети - біосфера (вперше цей термін використав австрійський геолог Едвард Зюсс у 1875 р., а ретельно розробив вчення про біосферу всесвітньовідомий вчений Володимир Іванович Вернадський) є цілісною системою, речовино відносно замкненою та енергетично відкритою. В межах біосфери виділяють різні типи екосистем.

Уперше термін «екосистема» запропонував Артур Тенслі в 1935 р. У 1940 р. Володимир Миколайович Сукачов запропонував термін «біогеоценоз». Багато хто з авторів екологічних підручників та посібників розглядають ці терміни як синоніми (зокрема, Ю. Одум). Проте між ними існують суттєві відмінності. Екосистема - досить лабільне поняття, яке можна використовувати як для експериментальних мікрокосмів, так і для біосфери в цілому. Біогеоценоз — досить конкретне поняття, яке включає лише природні екосистеми значних розмірів, чітко відмежовані від аналогічних утворів кліматичними, геологічними, едафічними, гідрологічними, біоценотичними, геохімічними та енергетичними границями (сосновий ліс, гірська долина).

Біоценоз - це сукупність усіх живих організмів (чи всіх біосистем) у рамках даної екосистеми.

Зараз поряд з цим терміном широко використовують поняття «угруповання».

Угруповання – сукупність взаємозалежних та взаємопов'язаних видів в межах деякого природно обмеженого об'єму життєвопридатного простору. Прийнято окремо розглядати угруповання рослин (фітоценоз), тварин (зооценоз) і мікроорганізмів (мікробоценоз). Границі угруповання визначаються абіотичними і біотичними факторами, а також його здатністю до створення власного біосередовища.

Термін «біотоп» запропонував відомий данський біогеограф Карл Фрідріх Даль. Тоді біотопом називали безпосереднє абіотичне оточення біоценозу. Пізніше популярним став вираз: екосистема = біотоп + біоценоз. Для біоценозу в цілому біотоп - його безпосереднє зовнішнє середовище (абіотичне). Проте для організму зовнішнє середовище - це всі організми цього ж виду (чи популяції), що безпосередньо контактують з ним, представники всіх інших популяцій, які безпосередньо вступають з ним у певні взаємовідносини та сукупність усіх факторів абіотичного оточення, що безпосередньо впливають на нього. Для біоценозу зовнішнє середовище - його безпосереднє абіотичне оточення. По суті, ці поняття (біотоп і зовнішнє середовище) у низці випадків можна використовувати як синоніми.

Регіональний клімат, взаємодіючи з регіональною біотою і субстратом, утворює крупні, чітко окреслені угруповання, які називаються біомами.

Біом – сукупність екосистем однієї природно – кліматичної зони.

Біом – більш велика, ніж біоценоз, біосистема, що включає в себе цілий ряд тісно пов'язаних біоценозів. Це велика регіональна або субконтинентальна біосистема, що характеризується певним типом рослинності або іншою характерною особливістю ландшафту. Приклад: вологі субтропіки, тундра, широколистяні ліси.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Трофічні ланцюги та мережі. Трофічна структура біоценозу. Екологічні піріміди

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.