Приклади механізмів формування громадської думки.

Типізація, вирівнювання ставлення до об'єкта думки. Підтримуючи певні моральні норми, традиції і звичаї, громадська думка орієнтує людей на взяті з конкретного досвіду зразки відносини і поведінки. Діючи протягом багатьох років, ці цінності (норми тощо) є результатом переробки та узагальнення у свідомості людей безлічі типових фактів. Для громадської думки вони служать своєрідним критерієм при оцінці нових явищ дійсності.

Схильність до оцінки і дії. Все, що так чи інакше зачіпає інтереси й цінності людей, викликає з їх боку відповідну реакцію, в якій знаходять своє вираження процеси, що відбуваються в глибинах людської свідомості. Одні і ті ж за змістом впливи зовнішнього світу сприймаються не однозначно. У людини формується стан готовності, схильності до сприйняття інформації певної спрямованості. Цей стан позначається як на її оцінці явищ дійсності, так і на її вчинках. У формуванні цієї схильності беруть участь переконання, звички, норми взаємин між людьми. Рівень культури, традиції та звичаї – все це теж певною мірою зумовлює сприйняття людьми зовнішніх впливів, у тому числі і висловлені публічно вимоги громадської думки.

Механізм підпорядкування думці більшості. В умовах схильності людина цілком добровільно, без будь-якого внутрішнього опору виконує розпорядження громадської думки, так як вони узгоджуються з її ціннісною орієнтацією, з її інтересами. Проте вчинки людей не завжди продиктовані глибоким розумінням об'єктивної зв'язку особистих і суспільних інтересів. Іноді вони суперечать останнім. Ефективність громадської думки в значній мірі ґрунтується на тому, що вона представляє позицію, що розділяється більшістю.

Солідаризація індивіда з групою. Більшість людей приймають колективні норми без будь-якого психологічного примусу, висловлюючи тим самим своє свідоме підпорядкування вимогам загальної думки внаслідок внутрішньої згоди з її позицією. Найбільш систематичний, що стосується найближчих і істотних інтересів, а тому й найбільш сильний вплив надає на індивіда його найближче оточення, перш за все люди, що контактують з ним в первинному колективі та первинній групі. Їх добре ставлення – важливий чинник в його житті, і він рахується з їх думкою.

Переконання грає важливу роль у формуванні та функціонуванні громадської думки. По-перше, воно створює установки, які являють собою як би психологічну основу думки, по-друге, підсилює вже сформовані установки завдяки новій інформації, по-третє, за допомогою так званих малих змін воно інтенсифікує думку, по-четверте, сприяє зміні наявних соціальних установок.

Навіювання – це спосіб впливу на свідомість людей, розрахований на некритичне сприйняття повідомлень. При навіюванні головну роль відіграють емоційне переконання, зараження, наслідування, авторитет, довіра до групової і громадської думки.

Наслідування в житті окремих людей і цілих груп проявляється як прагнення відтворити чиїсь вчинки, погляди, уявлення.

Інерція пов'язана з такими стійкими формами і продуктами діяльності, як звички, звичаї і традиції, які виконують роль своєрідного стабілізуючого чинника, засобів відтворення суспільних відносин все новими і новими поколіннями.

Така в цілому система соціально-психологічних механізмів суспільної думки. Вони відображають найбільш істотні форми і способи впливу громадської думки на масову свідомість, не вичерпуючи повністю всі можливі шляхи впливу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Принципи типізації механізмів громадської думки	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.05 сек.