Поняття про інтерфікс

У будові слова виділяються сегменти, які не мають ні граматичного, ні лексико-граматичного значення, але виконують суто структурну функцію — вони з'являються тоді, коли твірна основа і твірний суфікс чи префікс у процесі словотворення не можуть поєднатися з фонетико-орфоепічних чи інших причин: 1) твірний суфікс -ник не може прилучатися до основи на голосний, наприклад: кіно + ник, кадеу + + ник; 2) твірні суфікси -ськ-ий, -н-ий не можуть прилучатися до основи на два-три приголосних, наприклад: театр+ний, ялт+ський, борзн+ський; 3) твірні префікси від-, під-, з- та інші не можуть прилучатися до основи, яка починається кількома приголосними: від+брати, під+брати, з+брати; 4) твірний суфікс -ськ-ий не може прилучатися до твірної основи з одного-двох звуків, наприклад уф+ський (від Уфа).

У таких випадках між твірною основою і твірним суфіксом виникає такий звуковий сегмент (звук, кілька звуків або морфоподібна звукосполука), який сприяє поєднанню твірних компонентів: кіно-ш-ник, кадеу-ш-ник, ялт-ин-ський, борозн-ян-ський, театр-аль-ний, під-і-брати, від-і-брати, з-і-брати, уф-ім-ський. Такі структурні прокладки називаються інтерфіксами, або структемами.

Інтерфікси виникають у таких позиціях: 1) між твірною основою і твірним суфіксом: дніпр-ов-ський, дністр-ян-ський, сільмаг-ів-ський, бож-е-ство, пенз-ен-ський, торб-еш-ник, жи-в-ець, 2) між двома твірними коренями у складних словах: земл-е-роб, сін-о-збирання; 3) між закінченням і формотворчою основою: мат-ер-і, неб-ес-а; 4) між твірною основою і твірним префіксом: вв-і-пхнути, вв-і-ссати, від-і-спатися, о-б-городити, під-і-брати, о-бі-зватися.

Характерні особливості інтерфіксів: 1) відсутність будь-якого граматичного чи лексико-граматичного значення, тому їх називають асемантичними елементами; 2) наявність конститутивної (або перцептивної) функції, тобто вони є будівельним матеріалом слова, у певних позиціях є обов'язковими структурними словотвірними елементами, хоч і позбавленими семантики (вони не мають значення, але мають функцію); тому це не пусті прокладки, а функціонально значущі елементи; 3) несамостійний статус їх у слові, вони не є окремими складниками слова, як морфеми, і тому прилягають або до твірного суфікса чи префікса, або до твірної основи.

До твірної основи прилягають: 1) сполучні голосні о, є {пароплав, полезахисний)', 2) консонантні інтерфікси к, ш, й, якщо твірною основою є невідмінювані слова, що закінчуються на голосний {а-к+ати, петеу-ш+ник, шосе-й+ний); 3) консонантні інтерфікси в, н, якщо твірною є основа інфінітива на голосний: сса-в+ець (від сса-ти), жи-т+ець (від жити), штурха-н+ець (від штурха-ти),ляпа-н+ець (від ляпати).

До твірного суфікса прилягають морфоподібні інтерфікси: -ів {вуз — вуз+ів-ський, вуз+ів-ець), -ин- {Алушта — алушт+ин-ський), -єн- {Русе—рус+ен-ський), -ан- {Тараща — таращ+ан-ський), -аль- {суфікс+аіь-ний).

До твірного префікса прилягають інтерфікси -/-, -б-, -бі- {від-і+спатися, під-і+гріти, о-б+креслити, о-бі+гнути).

Конститутивна функція інтерфіксів виявляється в тому, що вони: 1) усувають можливий збіг трьох або чотирьох приголосних у слові {з+ставити — зіставити, оберт+ний — обертальний)', 2) усувають можливий збіг двох голосних, тобто зіяння: жи/ти/+ець — жи+вець, Тарту+ець — тар-тусець, о+ання — окання; 3) усувають непотрібні чергування, наприклад г//з: Волга — волзькі береги, а "Волга" — вол-гівський мотор; 4) усувають важковимовні звукосполуки приголосних (пор. "алупкський" і алупкинський, "борзнський" і борзнянський); 5) перетворюють вокалічну твірну основу на консонантну (кіно- і кінош+ник).

ІНТЕРФІКС (від лат. interfixus — прикріплений між). Те, що асемантема, морфема структурна, структема. Морфоїдний асемантичний елемент, який знаходиться між морфемами і служить засобом їх взаємопристосування. Напр.: вчора-ш-ній, дв-о-бічний.

1.Сполучна морфема, що з'єднує частини складного слова. 2. Морфема без самостійного значення, що розташована між основою і словотворчою чи граматичною морфемою і виступає в ролі формального засобу їх поєднання" (Енц. УМ).

"Інтерфіксом називається міжморфемна прокладка, яка відіграє в структурі слова з'єднувальну функцію" (СЛТ).

"...термін інтерфікс1 на позначення морфеми, що виконує роль з'єднувального елемента у багатокореневих словах. У цьому значенні він належить граматиці й словотворенню і виконує виключно словотворчу функцію (морфема -о- деревообробний, -є- працелюбний...). ...термін інтерфікс2 використовують також на позначення пустих асемантичних морфем, вставок, прокладок, тобто частин слова, що позбавлені самостійного значення і виступають морфонологічним засобом, який полегшує сполучуваність службових морфем з твірними основами (або коренями): дв-/і/-чі, купе-/й/-ний... Визначений у такий спосіб інтерфікс2 належить до морфонології" (Н. Клименко).

"За місцем у слові по відношенню до твірних морфем суфіксів та префіксів і твірної основи, виділяються морфоподібні компоненти, які називаються інтерфіксами. Це асемантичні (незначущі) прокладки, структурні елементи, які з'являються між морфемами, виконують тільки з'єднувальну функцію, не вносять ніяких додаткових відтінків до значення мотивованого слова" (В. Горпинич).

ІНТЕРФІКС МАЛОПРОДУКТИВНИЙ. Інтерфікс, який використовується лише в обмеженій кількості похідних слів. Напр.: суди-(л)-ище, жит-(ей)-ський.. "Виділяють інтерфікси ... малопродуктивні (-а-, -ою-)" (Енц. УМ).

ІНТЕРФІКС МАТЕРІАЛЬНО ВИРАЖЕНИЙ. Інтерфікс, представлений певним звуком чи поєднанням звуків. Напр.: криг-(о)-лом, гра-(в)-ець.

ІНТЕРФІКС НЕПРОДУКТИВНИЙ. Інтерфікс, який не використовується у сучасних процесах словотворення. Напр.: інтерфікси -с, -ей- (рекорд-(с)-мен, сім-(ей)-ство).

ІНТЕРФІКС ПРОДУКТИВНИЙ. Інтерфікс, який часто використовується у сучасних процесах словотворення. Напр.: інтерфікси -о-, -е-, -ан- (америк-(ан)-ський, корабл-(е)-будівний). "Виділяють інтерфікси продуктивні, які часто використовуються у похідних словах і словоформах (-о-, -є-, -в-, -ів-) ..." (Енц. УМ).

ІНТЕРФІКС УНІКАЛЬНИЙ. Інтерфікс, який трапляється у складі лише одного-двох слів. Напр.: інтерфікси -с-, -aт- (спорт-(с)-мен, драм-(ат)-ичний). "Серед малопродуктивних інтерфіксів трапляються унікальні, властиві кільком словам..." (Енц. УМ).

ІНТЕРФІКСАЦІЯ. Морфонологічне явище, за якого на морфемному шві з'являється асемантична прокладка (інтерфікс), унаслідок чого полегшується процес взаємопристосування морфем. Напр.: св-(а)-воля, золот-(о)-чолий, вогн-(е)-борець. "Поєднання морфем у слові за допомогою інтерфікса..." (СЛТ). "Процес застосування інтерфіксів одержав назву інтерфіксації..." (В. Горпинич).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Типи морфем української мови за походженням	\|	Поділ афіксів на формотворчі та словотворчі

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.