Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Поділ афіксів на формотворчі та словотворчі

 

АФІКС СЛОВОТВОРЧИЙ (афікс дериваційний, дериваційний афікс, словотворчий афікс) – афікс, додавання якого до твірної основи призводить до утворення похідного з новим лексичним значенням. Напр.: молоко – молоч-н-ий, рід – род-ин-а.

АФІКС ФОРМОТВОРЧИЙ (афікс граматичний, формотворчий афікс) – афікс, додавання якого до основи твірного слова призводить до зміни граматичної форми утвореного слова. Напр.: писати — писа-л-а (мин. час), робити — з-робити (докон. вид).

За М.Плющ: За функцією в слові афікси поділяються на словотворчі (деривативні) і граматичні (формотворчі і словозмінні).

Словотворчі афікси слугують для уточнення речового значення кореня. Цю роль можуть виконувати суфікси, префікси і постфікси.

Суфікс як словотворчий засіб відрізняється від інших морфем низкою ознак. Він чутливо реагує на вибір твірної основи і своє значення реалізує лише у зв'язку з кореневою морфемою. Так, суфікси -от(а), -їсть, -изн(а) можуть виражати значення узагальненої ознаки, властивості, абстрактного поняття в єдності з коренями прикметників, які позначають конкретні ознаки або властивості предметів: добр-от-а <—добр-ий, хоробр-ість < — хоробр-ий, крут-изн-а <— крутий.

Суфікс, приєднуючись до кореня твірної основи, уточнює чи видозмінює поняттєвий зміст похідного слова і водночас є показником (разом із закінченням) належності його до певної частини мови. Саме суфікс виявляє здатність переводити основу слова з одного розряду (частини мови) в інший. Наприклад: зима — зимувати (суфікс -ува перевів основу іменника до дієслів); списати — список (похідний від дієслова іменник утворено суфіксом -ок); мужній — мужньо (суфікс –о переводить основу прикметника до прислівників).

Префікс відрізняється від словотворчого суфікса тим, що він не впливає на морфологічне оформлення слова; приєднуючись не до кореня, а до цілого слова, префікс не може переводити основу з однієї частини мови в іншу. Наприклад: весна — провесна, давній — прадавній, ходити — заходити, звично — незвично.

Значення префіксів чіткіше окреслене порівняно з суфіксами, вони більш стандартизовані, спрямовані на вираження просторових, часових, кількісних та інших ознак, що характеризують дії, процеси, стани, предмети: від'їхати, рознести, забігти, перебрести, побігати, познаходити, доісторичний, надпотужний, заглибокий, надхмарний, безмір, просинь, недавній, недовго.

Префікси не закріплені за частинами мова, тому багато з них можуть уживатися як словотворчі засоби в різних класах слів, наприклад: заходити і завеликий, прадід і прадавній, проголосити і проректор, несила, несильний і несильно.

Власне постфікси виступають із словотворчою функцією у дієсловах, займенниках і прислівниках.

Постфікс -ся приєднується до дієслів як словотворчий афікс і водночас надає їм зворотного або пасивного значення: купати — купатися, хотіти — хотітися, сидіти — (не)сидітися.

До постфіксів зараховують також афікси, похідні від часток, які мають значення неозначеності істоти, предмета, ознаки або обставинної характеристики дії, стану: хто-небудь, що-небудь, будь-що, який-небудь, будь-де, де-небудь, хтозна-як, хтозна-відколи, абикуди, деколи. Вони приєднуються до питально-відносних займенників або займенникових прислівників на початку (будь-хто, будь-що, будь-який, будь-де, будь-коли, хтозна-хто, хтозна-як, хтозна-відколи) або в кінці слова (хто-небудь, чий-небудь, котрий-небудь, де-небудь, звідки-небудь).

На відміну від дієслівного постфікса -ся (-сь), який відіграє класифікувальну роль (оформляє і розрізняє активні й пасивні, зворотні і незворотні дієслова), такі постфікси не розрізняють частин мови. Тому їх можна характеризувати як аглютинативні, стандартизовані афікси, спеціалізовані на вираженні граматичних значень слів.

Особливим різновидом словотворчих афіксів є інтерфікси, що виступають для зв'язку двох (або більше) коренів у складному слові. В українській мові роль інтерфіксів виконують голосні о, є (є). їх називають сполучними, або словотвірними, голосними. Наприклад: лісотундра, першодрук, саморух, сонцепоклонник, працездатний, життєрадісний.

Різновидами інтерфіксів є частини складних і простих слів, які з'являються між коренями, коренем і суфіксом у ролі «прокладки», що зумовлено правилами сполучуваності фонем на стику морфем, милозвучності тощо. Такими, наприклад, є голосні або сполучення голосного з приголосним у складних словах: кількадобовий, десятиденний, двох'ярусний. У прикметниках, утворених від складних числівників, може бути кілька інтерфіксів (за походженням це колишні закінчення числівників), наприклад: сімдесят-и-чотирь-ох-річний чоловік, ст-а-двадцят-и-п'ят-и-кілометрова відстань, чотирь-ох-тисячп ят-и-сотрічна давність.

До деривативних афіксів близькі так звані а ф і к с о ї д и, що є початковими або кінцевими елементами складних слів.

Початкові елементи складних слів називають префіксоїдами: багато, велике, гідро, енерго, метео, ново, повно, само, свіжо (багаторазовий, великоваговий, гідропоніка, енергоносій, метеостанція, нововведення, повнометражний), а кінцеві елементи — суфіксоїдами : бальний, бокий, дайний, грійка, думець, лов (п'ятибальний, червонобокий, життєдайний, тілогрійка, однодумець, птахолов).

Граматичні афікси слугують для творення форм того самого слова. Розрізняють формотворчі і словозмінні граматичні афікси.

Формотворчі афікси — суфікси і меншою мірою префікси — відрізняються від словотворчих (деривативних) тим, що беруть участь в актах формотворення, взаємодіючи з основою того самого слова, тоді як деривативні афікси в актах словотворення взаємодіють із твірною основою у похідних словах.

Формотворчі суфікси стандартизовані, обов'язкові для всіх слів тієї частини мови, у межах якої утворюють певну систему словоформ. Так, усі дієслова мають форму інфінітива, що твориться суфіксом -ти; форми минулого часу дієслів творяться за допомогою суфіксів -в (або нульового) та -л-, до яких приєднується родочислове закінчення: писати — писав, писала, писало, писали; нести — ніс, несла, несло, несли. За допомогою формотворчих суфіксів -уч- (-ЮЧ-), -ач- (-яч-), -л- творяться активні дієприкметники теперішнього і минулого часів; за допомогою суфіксів -«- (-єн-), -т- утворюються дієприкметники минулого часу; дієприслівники теперішнього часу творяться за допомогою суфіксів -учи (-ючи), -ачи (-ячи), а минулого — суфіксами -ши, -вши, наприклад: рожевіти — рожевіючий, зчорніти — зчорнілий, побілити — побілений, збити — збитий; рожевіти — рожевіючи, зчорніти — зчорнівши, побілити — побіливши, збити — збивши.

Формотворчі суфікси -ш-, -іш- слугують для творення форм вищого ступеня порівняння прикметників (довгий — довший, рівний — рівніший) та -ше, -іше — для творення таких самих форм прислівників (довго — довше, рівно —• рівніше). Ці суфікси у поєднанні з префіксом най- виступають як засоби творення форм найвищого ступеня (найдовший, найрівніший, найдовше, найрівніше).

Формотворчими називають також префікси і суфікси, які слугують для творення видової пари дієслів. Відмінність між словотворчими і формотворчими префіксами полягає в тому, що перші виступають в актах словотворення і, взаємодіючи з цілим словом як твірною основою, уточнюють або видозмінюють лексичне значення, а інші (формотворчі) не вносять додаткових відтінків у значення дієслова, виражають лише вказівку на внутрішню межу перебігу дії, що є граматичним значенням виду.

Порівняймо словотворче значення префіксів: летіти (переміщатися за допомогою крил (про птахів) •— влетіти (... усередину приміщення, окресленого простору), перелетіти (... з одного місця на інше, через предмет, певну межу) і формотворче значення: летіти — прилетіти (завершити політ у минулому чи в майбутньому).

Основним типом граматичних афіксів в українській мові є флексія (закінчення) , що виражає відношення слова до інших слів у словосполученні і реченні. Закінчення завжди виступає в певній системі словозміни змінюваних частин мови. Відмінювання іменників, прикметників, числівників, займенників розрізняється системою закінчень, які виражають граматичні значення відмінка, роду і числа або лише відмінка (в кількісних числівниках). Дієслова мають складну систему дієвідмінювання за особами, родами і числами, основними показниками яких є особово-, родочислові флексії. Закінчення характеризується високим ступенем абстракції. Воно вільно приєднується до всіх слів певного типу відмінювання чи дієвідмінювання, утворюючи певну систему словоформ — іменників, прикметників, числівників, займенників, дієслів.

У системі словозміни змінюваних частин мови показником граматичних значень може виступати також нульовий, тобто матеріально не виражений у звуках, афікс. Наприклад, у системі словозміни іменників II відміни чоловічого роду нульове закінчення виступає в називному відмінку, а в назвах неістот — також у знахідному.

Словоформа знахідного відмінка відрізняється від називного як керована, залежна форма, називний відмінок є так званим прямим відмінком.

Нульове закінчення властиве словоформам іменників родового множини (вікно — вікон, вишня — вишень, череда — черід). Нульове закінчення мають короткі прикметники (рад, зелен, ясен), форми минулого часу дієслів чоловічого роду, які протиставляються формам жіночого й середнього роду та множини (записав — записала, записало, записали).

 

 

За В.Горпиничем: одне слово утворюється на базі іншого. Обидва вони пов'язані номінативним і граматичним значенням. Однак водночас вони і розрізняються між собою — в одних випадках і номінативним, і граматичним значенням (море — моряк, земляний — землянка, пакувати — пакунок), а в інших — або лише номінативним (ліс — лісник, вітер — вітряк), або лише граматичним (вода — водою, пояснювати — пояснюваний). Якщо твірне слово і відповідне йому похідне розрізняються номінативним значенням, то обидва вони є різними лексемами (словами) і знаходяться у відношенні словотворення. Отже, форми в парах море — моряк, земляний — землянка, пакувати — пакунок, ліс — лісник, вітер — вітряк, аптека — аптекар, скрипка — скрипаль є різними лексемами (словами) і належать до словотворення. Якщо вихідне слово і відповідна йому похідна форма мають однакове номінативне значення, а розрізняються граматичним значенням, то вони є різними формами одного й того самого слова і належать до словозміни: вода — водою, зелений — зелена, пишу — пишуть, читаю — читав. їх відносять також і до формотворення. У цьому випадку формотворення принципово не відрізняється від словозміни, обидва терміни вживаються як синоніми. Прийом розрізнення словотворення і формотворення за допомогою лише номінативного (лексичного) значення не є універсальним, оскільки за його допомогою не можна визначити належність до словотворення чи формотворення таких похідних форм, які від твірних за номінативним значенням відрізняються лише частково: це ступінь порівняння прислівників (швидко — швидше), прикметників (теплий — тепліший — найтепліший), доконаний і недоконаний вид дієслова (малював — намалював), дієприслівник (стояти — стоячи), дієприкметник (писати — написаний), активні і пасивні дієприкметники (шиючий — шитий), активний і пасивний стан дієслова (будувати — будуватися), дійсний, умовний і наказовий способи дієслова {плаваю — плавав би — плавай), чоловічі та жіночі прізвища (Кучерявий — Кучерява), число іменників (вино — вина), рід іменників (кум — кума, пан — паня, раб — раба).

Інший підхід базується на протиставленні граматичних (обов'язкових) і неграматичних (необов'язкових) значень. Форми, що розрізняються лише граматичним значенням, є формами одного слова і належать до формотворення, (вікно — вікнами, добрий — добре — добрі, несу — несеш). Форми, що розрізняються неграматичним значенням, є різними лексемами (словами) і належать до словотворення (учити —учитель, нерви — нервувати, ліс — лісник — лісникувати). Але й цей підхід не розв'язує всіх складних питань розмежування словотворення і формотворення (словозміни), тому що й при ньому вище перелічені явища не можна віднести ні до суто граматичних, ні до суто неграматичних, наприклад: категорія іменникового роду: дубовий стіл, нова парта — граматичне значення роду; кум — кума, Кучерявий — Кучерява, завідуючий — завідуюча — неграматичне (номінативне) значення.

Дехто з учених похідні форми розрізняє за синтаксичним/несинтаксичним значенням. Синтаксичним вважається таке значення, яке зумовлюється іншими словами в тексті (пор. читаю книгу — значення знахідного відмінка, зумовлене дієсловом читаю; задоволений книгою — значення орудного відмінка, зумовлене дієприкметником задоволений).

Несинтаксичним вважається значення, яке не зумовлюється іншими словами в тексті (пор. доконаний і недоконаний вид дієслівних форм читаю книгу — прочитав книгу). Цей критерій дає можливість розмежовувати формотворення і словозміну. Якщо похідні форми мають синтаксичне значення, то вони є формами одного слова, становлять частину парадигми і належать до словозміни: стіл — стола, столом; блакитний — блакитна, слухати — слухаю. Якщо форми мають несинтаксичне значення, то вони поділяються на дві групи: 1) нерегулярні форми, що розрізняються номінативним значенням повністю (капрон — капроновий, по дорозі — подорожник)', 2) нерегулярні форми, що збігаються номінативним значенням лише частково і розрізняються окремими його елементами (їхати — приїхати, світлий — світліший). Форми першої групи є різними лексемами і належать до словотворення (папір — паперовий, плигати — плигун, Київ — кияни). Форми другої групи не мають однозначного трактування.

Безсумнівно, словотворення — це продукування нерегулярних несинтаксичних похідних форм, що повністю розрізняються номінативним значенням і є різними лексемами (літати — літак, ліки — лікар, жовтий — жовтець).

Безсумнівно також і те, що словозміна — це творення обов'язкових регулярних похідних форм, які виражають синтаксичне значення і формують відповідну парадигму (парадигма категорії відмінка іменника, парадигма категорій роду, числа і відмінка прикметника, категорія особи дієслів, категорія часу і стану дієслів та ін.).

Спірним є те, чи можна нерегулярні похідні форми, що виражають несинтаксичні категорії, мають номінативно-граматичне значення, частково збігаються з номінативним значенням, розрізняються його елементами, вважати різними лексемами (тобто словотворенням), чи це різні форми однієї лексеми (тобто словозміна), чи це перехідні явища між словозміною і словотворенням (тобто формотворення).

У цій ситуації найдоцільніше розглядати кожне явище окремо на підставі комплексу ознак: 1) числові форми іменників (стіл — столи, вода — води, вино — вина) є різними лексемами, оскільки в них різні елементи номінативного значення (стіл — значення одиничності, столи — значення множинності, вода — значення рідини, води — значення кількості, вина — значення сортів) належать до словотворення; 2) родові форми таких іменників, як кум — кума, завідуючий — завідуюча, учень — учениця, Петров — Петрова, є різними лексемами, оскільки в них різні елементи номінативного значення (кум — назва особи чоловічої статі, кума — назва особи жіночої статі) належать до словотворення; родові форми іменників типу шлях (довгий), хата (рідна), село (моє) до словотворення відношення не мають, оскільки їхня родова належність не пов'язана з номінативним значенням; 3) форми ступенів порівняння прикметників (теплий — тепліший — найтепліший) є різними лексемами, оскільки вони розрізняються елементами номінативного значення (теплий — назва ознаки, тепліший — назва вищого рівня вияву ознаки, найтепліший — назва найвищого вияву ознаки) належать до словотворення; 4) форми ступенів порівняння прислівників (тепло — тепліше — найтепліше) є різними лексемами, бо розрізняються елементами номінативного значення (вказують не на ознаку, а на різний її вияв), належать до словотворення, тому що прислівник не має морфологічних форм; 5) форми доконаного й недоконаного виду дієслова (стукати — стукнути, виписувати — виписати, малювати— намалювати і т. ін.) також розрізняються за елементами номінативного значення: стукати — назва дії, стукнути — спосіб її реалізації, виписувати — вияв дії, виписати — завершення дії, малювати — вияв дії, намалював — результат дії, тому є різними лексемами і належать до словотворення; 6) форми активного і пасивного стану дієслів (цілувати — цілуватися, гнати — гнатися) розрізняються за елементами номінативного значення, тому є різними лексемами і належать до словотворення. Усі ці форми мають несинтаксичний характер, є нерегулярними і необов'язковими утвореннями (тобто неграматичними), збігаються за основним номінативним значенням, а розрізняються їхніми елементами, що й дає право вважати їх різними лексемами, що належать до словотворення. Проте форми способу дієслів (дійсний, умовний, наказовий) розрізняються номінативним значенням (дійсний спосіб означає дію реальну, умовний спосіб — умову дії ірреальної, наказовий спосіб — наказ, бажання, прохання, вимогу, спонукання тощо), мають несинтаксичний характер (не зумовлені іншими словами в реченні), але є граматичними, оскільки є обов'язковими і регулярні в парадигмі, як і майже всі граматичні, морфологічні категорії (читаю — читав би — читай; несу — ніс би — неси), тому вони є формами однієї лексеми і належать до формотворення.

Основні засоби формотворення в українській мові: 1) формотвірні суфікси і закінчення (нес-ти, рук-и)\ 2) формотвірні префікси (вони ж і словотвірні): нести — принести — винести (при творенні форм виду); 3) постфікс -ся: заповнювати — заповнюватися (при творенні форм стану дієслів); 4) граматичні чергування: зібрати — збирати, зідрати — здирати (о : и при творенні форм виду дієслів); 5) зміна місця наголосу: виносити — виносити (при творенні форм виду дієслів); 6) службові слова в аналітичних формах (буду писати, написав би); 7) суплетивні форми: я — мене, він — його, добре — краще.

 


Лекція № 4


Читайте також:

  1. I. Доповнення до параграфу про точкову оцінку параметрів розподілу
  2. IV. Розподіл нервової системи
  3. V. Розподільний диктант.
  4. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.
  5. Авоматизація водорозподілу регулювання за нижнім б'єфом з обмеженням рівнів верхнього б'єфі
  6. Автоматизація водорозподілу з комбінованим регулюванням
  7. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
  8. Автоматизація водорозподілу регулювання зі сталими перепадами
  9. Автоматизація водорозподілу регулюванням з перетікаючими об’ємами
  10. Автоматизація водорозподілу регулюванням за верхнім б'єфом
  11. Автоматизація водорозподілу регулюванням за нижнім б'єфом
  12. Адміністративний і територіальний поділи Запорозької Січі




Переглядів: 26470

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Поняття про інтерфікс | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.008 сек.