МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Соціально-психологічний клімат групи – це результат спільної діяльності людей, їх між особистих взаємодій.Будь-який спосіб життя закономірно пов’язаний з системою потреб, з конкретними морально-ідеологічними цінностями і соціальними інтересами, що виступають в якості мотивів і соціальних регуляторів діяльності і поведінки. Образ життя характеризує особливості соціально-психологічної взаємодії між суб’єктом і середовищем. Образ життя людини – це спосіб взаємодій соціального середовища і особи, типовий для особистості, групи, прошарку, суспільства. Соціально-психологічні характеристики образу життя: 1.розподіл і особливості проявів соціальної активності індивіда і групи: 2.потреби, цінності та інтереси, які реалізуються в житті і служать мотивами і регуляторами поведінки і діяльності; 3.звичаї та звички як типова соціальна норма стосунків між людьми, які складаються в процесі виробництва, політичного життя і побуту. Соціально-психологічний клімат складається із: 1.особливостей сприйняття людини людиною; 2.взаємної комунікативності; 3.взаємного відчуття об’єднуючих чи роз’єднуючих почуттів, оцінок і думок; 4.готовності до реагування певним чином на слова і вчинки оточуючих. Клімат проявляється в: 1.настрої групи; 2.загальній думці групи; 3.індивідуальному самопочутті; 4.оцінці умов життя і праці особи в групі. Соціально-психологічний клімат обумовлений перш за все соціальним досвідом людей. Він безпосередньо впливає на: 1.самопочуття членів групи; 2.вироблення, прийняття і здійснення спільних рішень; 3.досягнення максимальної ефективності спільної діяльності. Складові частини соціально-психологічного клімату: 1.суспільна думка; 2.суспільний настрій. Вони відіграють роль соціальних санкцій, стимулюючи чи обмежуючи дії індивідів і соціальних груп. Таким чином соціально-психологічний клімат може бути благо приємним чи неблагоприємним для певних дій і соціальних перетворень. Соціально-психологічний клімат виступає одночасно як механізм регулювання поведінки індивіда.Поняттям соціально-психологічний клімат позначають систему відношень членів групи одне до одного, яка включає не тільки психологічні реакції, але й суспільні відношення людей. Соціально-психологічний клімат виникає сам по собі, в ізоляції від діяльності інших груп, які складають суспільство. Мікроклімат малих груп – наявність спілкування, яке супроводжує їх функціонування, підтримує їх структуру і організаційну цілісність, допомагає адаптуватися до умов оточуючого і природного середовища, що змінюються, і досягти цілей спільної діяльності. Саме цей признак спілкування – виявляється функціональним засобом створення соціально-психологічного клімату, на фоні якого проявляються групові потреби і рівні притягань, виникають і розв’язуються міжособистісні і між групові конфлікти, формуються настрійі думки певної спрямованості, інтенсивності і тривалості. Через міжособистісні стосунки розкриваються соціально-психологічні форми, в які оформлюється зміст суспільних відносин в процесі спілкування людей. Форми стосунків людей: 1.організаційно-технологічна взаємодія; 2.статусно-рольовий взаємозв’язок; 3.адміністративно-психологічний взаємовплив; 4.емоційно-логічне пізнання. Ці всі стосунки виникають на основі предметно-практичної діяльності соціальної групи. В соціальній групі проявляються взаємостосунки людей:співробітництво; змагання; згуртованість; сумісність; дружба; згода. Види якостей особистості, від яких залежать психологічні властивості спілкування людини в соціальній групі:товариськість; замкненість; скритність; самостійність; відповідальність; сором’язливість; чуйність; принциповість; справедливість; чесність тощо. В процесі будь-якого спілкування в соціально-психологічному кліматі регулятором відношень людей є моральні відношення, які проявляються в культурі поведінки людей. Члени групи особливо чутливі до поведінки своїх керівників, лідерів, авторитетів. Згідно їх поведінки визначається і закріплюється справжня цінність писаних чи неписаних норм моральних відношень. Міра відповідності і розходження, що декларуються між людьми нормами суспільної поведінки і її реальними вчинками характеризує ступінь її моральності. В між особистих стосунках людей в соціальній групі реалізується рольовий взаємозв’язок. В рольових характеристиках закріплені первинні функції людини в групі і суспільстві.Роль – це набір норм, що визначають, як повинна поводитись людина даного соціального положення по відношенню до людей різного і однакового статусу під час спілкування.Чим ширше і різноманітніше діяльність людини, тим більше ролей їй доводиться виконувати. Міжособистісні стосунки можуть бути: 1. безпосередні – які складаються на основі персональних контактів, конкретно-почуттєвого сприйняття і реальної взаємодії людей; 2. опосередковані – які виникають в результаті такого спілкування, при якому людей зв’язують: - продукти їх діяльності; - інструментальні засоби спілкування; - суспільна думка тощо. Характер між особистих відношень визначається:умовами і функціями спільної діяльності людей на виробництві; взаємодією в родині; в побуті; на відпочинку. Процес стихійного розподілення ролей в групі в основному визначається технологічними функціями діяльності. Статусні взаємозв’язки визначаються: 1.соціальною престижністю ролі; 2.виконавчою майстерністю суб’єктів діяльності. Читайте також:
|
||||||||
|