МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Соціально-психологічний клімат групи – це результат спільної діяльності людей, їх між особистих взаємодій.Будь-який спосіб життя закономірно пов’язаний з системою потреб, з конкретними морально-ідеологічними цінностями і соціальними інтересами, що виступають в якості мотивів і соціальних регуляторів діяльності і поведінки. Образ життя характеризує особливості соціально-психологічної взаємодії між суб’єктом і середовищем. Образ життя людини – це спосіб взаємодій соціального середовища і особи, типовий для особистості, групи, прошарку, суспільства. Соціально-психологічні характеристики образу життя: 1.розподіл і особливості проявів соціальної активності індивіда і групи: 2.потреби, цінності та інтереси, які реалізуються в житті і служать мотивами і регуляторами поведінки і діяльності; 3.звичаї та звички як типова соціальна норма стосунків між людьми, які складаються в процесі виробництва, політичного життя і побуту. Соціально-психологічний клімат складається із: 1.особливостей сприйняття людини людиною; 2.взаємної комунікативності; 3.взаємного відчуття об’єднуючих чи роз’єднуючих почуттів, оцінок і думок; 4.готовності до реагування певним чином на слова і вчинки оточуючих. Клімат проявляється в: 1.настрої групи; 2.загальній думці групи; 3.індивідуальному самопочутті; 4.оцінці умов життя і праці особи в групі. Соціально-психологічний клімат обумовлений перш за все соціальним досвідом людей. Він безпосередньо впливає на: 1.самопочуття членів групи; 2.вироблення, прийняття і здійснення спільних рішень; 3.досягнення максимальної ефективності спільної діяльності. Складові частини соціально-психологічного клімату: 1.суспільна думка; 2.суспільний настрій. Вони відіграють роль соціальних санкцій, стимулюючи чи обмежуючи дії індивідів і соціальних груп. Таким чином соціально-психологічний клімат може бути благо приємним чи неблагоприємним для певних дій і соціальних перетворень. Соціально-психологічний клімат виступає одночасно як механізм регулювання поведінки індивіда.Поняттям соціально-психологічний клімат позначають систему відношень членів групи одне до одного, яка включає не тільки психологічні реакції, але й суспільні відношення людей. Соціально-психологічний клімат виникає сам по собі, в ізоляції від діяльності інших груп, які складають суспільство. Мікроклімат малих груп – наявність спілкування, яке супроводжує їх функціонування, підтримує їх структуру і організаційну цілісність, допомагає адаптуватися до умов оточуючого і природного середовища, що змінюються, і досягти цілей спільної діяльності. Саме цей признак спілкування – виявляється функціональним засобом створення соціально-психологічного клімату, на фоні якого проявляються групові потреби і рівні притягань, виникають і розв’язуються міжособистісні і між групові конфлікти, формуються настрійі думки певної спрямованості, інтенсивності і тривалості. Через міжособистісні стосунки розкриваються соціально-психологічні форми, в які оформлюється зміст суспільних відносин в процесі спілкування людей. Форми стосунків людей: 1.організаційно-технологічна взаємодія; 2.статусно-рольовий взаємозв’язок; 3.адміністративно-психологічний взаємовплив; 4.емоційно-логічне пізнання. Ці всі стосунки виникають на основі предметно-практичної діяльності соціальної групи. В соціальній групі проявляються взаємостосунки людей:співробітництво; змагання; згуртованість; сумісність; дружба; згода. Види якостей особистості, від яких залежать психологічні властивості спілкування людини в соціальній групі:товариськість; замкненість; скритність; самостійність; відповідальність; сором’язливість; чуйність; принциповість; справедливість; чесність тощо. В процесі будь-якого спілкування в соціально-психологічному кліматі регулятором відношень людей є моральні відношення, які проявляються в культурі поведінки людей. Члени групи особливо чутливі до поведінки своїх керівників, лідерів, авторитетів. Згідно їх поведінки визначається і закріплюється справжня цінність писаних чи неписаних норм моральних відношень. Міра відповідності і розходження, що декларуються між людьми нормами суспільної поведінки і її реальними вчинками характеризує ступінь її моральності. В між особистих стосунках людей в соціальній групі реалізується рольовий взаємозв’язок. В рольових характеристиках закріплені первинні функції людини в групі і суспільстві.Роль – це набір норм, що визначають, як повинна поводитись людина даного соціального положення по відношенню до людей різного і однакового статусу під час спілкування.Чим ширше і різноманітніше діяльність людини, тим більше ролей їй доводиться виконувати. Міжособистісні стосунки можуть бути: 1. безпосередні – які складаються на основі персональних контактів, конкретно-почуттєвого сприйняття і реальної взаємодії людей; 2. опосередковані – які виникають в результаті такого спілкування, при якому людей зв’язують: - продукти їх діяльності; - інструментальні засоби спілкування; - суспільна думка тощо. Характер між особистих відношень визначається:умовами і функціями спільної діяльності людей на виробництві; взаємодією в родині; в побуті; на відпочинку. Процес стихійного розподілення ролей в групі в основному визначається технологічними функціями діяльності. Статусні взаємозв’язки визначаються: 1.соціальною престижністю ролі; 2.виконавчою майстерністю суб’єктів діяльності. Читайте також:
|
||||||||
|