• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Прирда творчості

· Природа творчих процесів в психіці людини пов’язана з функціями вищої нервової діяльності, пізнавальними процесами, перш за все з уявою.

Людині, за думкою Л.С.Виготського, притаманні два види дій: репродуктивний, який пов’язаний з в основному з процесами пам’яті, повторенням та зберіганням існуючого досвіду, за допомогою якого виробляються звички, уміння, полегшується можливість пристосування до оточуючого середовища, адаптація в ньому, та творчий – який ґрунтується на комбінуючих функціях мозку, процесах уяви та фантазії і полягає у створенні нових образів досвіду.

· Уява та фантазія можуть вважатись чимось нереальним, унікальним і пов’язуватись з творчістю обдарованих, геніальних науковців, митців, винахідників. З цієї точки зору творча діяльність виглядає елітарним явищем, далеким від буденного життя звичайних людей. Але фантазія та уява як складові творчої діяльності супроводжують життя кожної людини і виступає умовою розвитку особистості і суспільства в цілому. Уява та фантазія завжди несуть в собі риси реальності, спираються на досвід людини, відображають її емоційний стан, прагнення.

Виділяються наступні форми зв’язків між фантазією та реальністю:

1) фантастичні образи будуються на елементах дійсності, їх комбінаціях;

2) реальні події, минуле відтворюється у свідомості людини за допомогою уяви (вивчення історії минулого, інших материків);

3) існування емоційного зв’язку між уявою та реальністю через закон асоціаційного висловлювання почуттів (чорний колір - траур);

4) продукти „чистої” уяви – науково-технічні, архітектурні проекти, художні задуми, що згодом реалізуються у реальну дійсність;

У психології серед видів уяви розрізняють пасивну уяву (довільну та мимовільну) та активну (творчу та відтворюючу). Цінність уяви людини визначається питомою вагою творчої уяви.

· Функції уяви в творчій діяльності тісно взаємопов’язані з іншими психічними процесами: мисленням, сприйняттям, емоціями, увагою, пам’яттю. Так творча задача актуалізує роботу довготривалої пам’яті, яка зберігає набутий досвід людини, виникає комбінація елементів оперативної пам’яті. створена комбінація стає новим елементом пам’яті і матеріалом для наступних творчих задач. В творенні нових образів беруть безпосередню участь такі мисленнєві операції як синтез, гіперболізація, асоціація. Саме тому, характеризуючи творчі риси особистості, визначають особливості пам’яті, мислення, сприйняття, емоційно-вольових якостей.

· Визначними чинниками розвитку уяви та фантазії є досвід особистості, її потреби, інтереси, природні задатки та умови (соціальне середовище). Чим більше і багатше досвід, тим яскравіше, змістовніше внутрішній світ, а значить і ґрунтовніше база творчості. Останнім часом науковці спростовують розповсюджену думку про те, що діти мають більш розвинену та багатшу уяву та фантазію, ніж дорослі. Історія суспільства доводить, що справжні цінні продукти творчої уяви створюються в зрілому віці, коли накопичується достатній досвід, формуються більш свідомі інтереси, вдосконалюється розумова діяльність, розвивається воля. Дійсно, суспільна значущість продуктів дитячої уяви та фантазії поступається зразкам дорослих. Ці процеси, завдяки особливостям віку, розвиваються бурхливо, інтенсивно, щиро та безпосередньо, тому якість їх має мало об’єктивної новизни. Але самостійність дитячої уяви, її незалежність стають цінними у розвитку творчих якостей як рис особистості. Прояви геніальності у ранньому дитячому віці виглядають скоріше зірницями майбутнього таланту, ніж справжніми добутками творчості, які характеризують більш зрілі їх періоди (трирічний Моцарт, чотирьохрічний Гайдн, восьмирічний Рафаєль).

Таким чином, творчі можливості властиві кожній дитині, вони потребують педагогічного піклування, цілеспрямованого розвитку усіх вищих психічних функцій, накопичення досвіду, формування певних якостей, створення сприятливого середовища, для розвитку творчої обдарованості.

Читайте також:

1. Байки першого періоду творчості (1850-1870 pp.).
2. Види правотворчості громадянського суспільства.
3. Вправи для розвитку пісенної творчості.
4. Зародження ” М. Стельмаха як письменника. Риси творчості та стильові пошуки.
5. Значення творчості
6. Значення творчості Діккенса
7. Лекція 6. Розвиток усної народної творчості та літератури на українських землях
8. Лекція 6. Розвиток усної народної творчості та літератури на українських землях
9. Людина як творіння і творець культури. Культура – сфера творчості та самореалізації людини.
10. Малі та великі епічні форми у творчості І.Нечуя-Левицького й Панаса Мирного. Розгортання епіко-психологічної концепції.
11. Методологічні основи наукового пізнання та творчості
12. Мовне вираження сміхової культури у творчості Остапа Вишні.

Переглядів: 663