Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Мовне вираження сміхової культури у творчості Остапа Вишні.

Українська сміхова культура має дуже давню і потужну традицію у побуті, звичаях, обрядах, фольклорі. За умов суцільних заборон української мови в XIX ст. нею можна було хіба що тільки сміятися. У XX ст. українська сміхова культура збагатилася гумористичним талантом Остапа Вишні. Під його пером розквітнув жанр сатиричної й гумористичної мініатюри, якій сам письменник дав вдалу назву «усмішка». Усмішки Вишні композиційно прості, в них зазвичай немає чіткого розгорнутого сюжету. Це гумористично забарвлені побутові замальовки, жанрові сценки, діалоги, в які нерідко вводяться авторські міркування, ліричні відступи. Остап Вишня — не тільки гуморист, а й лірик. В усіх його усмішках звучить доброзичливий авторський голос.

Характерною рисою «вишневих усмішок» є колоритна мова. Письменник звертається до різноманітних і часто дуже оригінальних мовностилістичних засобів комічного, досягаючи великої виразності в змалюванні характерів і ситуацій. Мова його творів характеризується простотою, образністю, яскравим комічним колоритом, експресивністю та емоційністю. У ній переважає народнорозмовна стихія з майстерними пісенними мотивами, афоризмами, приказками, прислів'ями і каламбурами, з нанизуванням одночленних порівнянь та містких метафоричних виразів.

В основі гумору Остапа Вишні лежить комічний контраст. Контрасти Остапа Вишні виникали, по-перше, з уміння бачити їх готовими в об'єктивній дійсності, а по-друге, з уміння створювати ці контрасти з життєвого (навіть несмішного) матеріалу. Для комічного зображення певних життєвих явищ письменник майстерно добирав відповідні гумористичні засоби. Володіючи величезним багатством гумористичних засобів української народної мови, письменник користувався як її усталеними зразками, так і одночасно створював нові варіанти, свої комічні моделі. Гумористичні риси українського слова під пером Остапа Вишні ставали виразнішими, збагачувалися новими відтінками. Можна сказати, що він розширив комічні властивості рідного слова. Багато комічних виразів письменника стали крилатими: солов'яча пісня, дідів прогноз, доісторичний інструмент.

Національний характер у літературі, в тому числі і в гумористичній, виявляється у двох різновидах відображення життя:

1) письменник як представник певної національності відтворює об'єктивну дійсність очима свого національного сприймання;

2) письменник створює національні типи, які представляють народ, описує життя своєї нації.

Дуже часто Остап Вишня звертається до невичерпного джерела фольклору. Письменник використовував для створення гумористичних ефектів стиль української думи, казки, заклинання, замовляння, голосіння, бурлеску, простонародної оповіді.

До словесних засобів творення гумору належать: комічні неологізми, конотативні власні назви, комічні метонімії і синекдохи, комічні словесні евфемізми, комічне спотворення звукового комплексу слова, невідповідність граматичної форми слова, старослов'янізми, слова галузевої лексики.

До словесно-ситуативних засобів належать фразеологізми, повторення слів і фраз, комічні словесно-ситуативні евфемізми, римування, комічні неологізми. До словесних прийомів створення гумору, широко використовуваних Остапом Вишнею, слід віднести утворення контрастних слів, не властивих літературній мові. Вони викликають сміх тим, що називають поняття незвично, дещо «вивернуто», так, як не прийнято говорити. Письменник шукає економну і змістовну форму створення образу, намагається знайти у слові нові відтінки значення, створюючи індивідуальні комічні неологізми, в основу яких покладено принцип контрасту.

 


Читайте також:

  1. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
  2. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ КУЛЬТУРИ
  3. Амстердам, Дельфт — осередки культури Нідерландів
  4. Артефакти культури. Знання, цінності і регулятиви як три основних види смислів культури.
  5. Архаїчні культури на території України. Трипільська культура та її здобутки.
  6. Атрибутивні ознаки і властивості культури
  7. Байки першого періоду творчості (1850-1870 pp.).
  8. Братства та їх роль в розвитку української культури.
  9. Варни і касти, їх роль у розвитку культури. Поширення буддизму та джайнізму.
  10. Вибір слова – основа культури мовлення
  11. Види конституцій. Класифікація конституцій за соціальними та за юридичними ознаками, за формою вираження, порядком прийняття, за способами внесення змін, часу дії.
  12. Види правотворчості громадянського суспільства.




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Тема 3. Жанрова палітра музичного мистецтв. | Дайте визначення поняттю «жанр». Схарактеризуйте дві основні тенденції в розвитку жанрової системи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.