Малі та великі епічні форми у творчості І.Нечуя-Левицького й Панаса Мирного. Розгортання епіко-психологічної концепції.

І.Нечуй-Левицький – один із найвидатніших письменників реалістичного напряму. Заслугою його є розширення жанрів української літератури. Він виступав як новеліст, повістяр, драматург, автор художніх, історичних та етнографічних нарисів, літературно-критичних статей. Перша його повість „Дві московки”. Наступними були опов. „Рибалка Панас Круть”, романи „Причепа”, „Хмари”. Справжньою перлиною творчості вважають повість „Микола Джеря”, в якій показано образ борця проти свавілля поміщиків. І.Франко говорив, що Нечуй-Левицький задумав списати життя укр.селян, яким воно було перед реформою 1861р. За жанром – це соціально-побутова повість, що складається з 8-ми розділів. В образі Миколи Джері автор втілив духовні риси укр..народу. Це молодий хлопець-бунтар, який виражає соціальний протест. Він не мириться з кріпацьким становищем, ненавидить гнобителів і свій протест висловлює словами: „чому одним все дано– і лани, і степи, а другим лише важку працю та бідність. Його обурює те, що кріпаки живуть гірше худоби. У боротьбі проти насильства гартувався волелюбний характер Джері. Його не зломало страдницьке життя. Цією повістю Нечуй-Лев. Стоїть найближче до шевченківських традицій. Автору вдалося створити образ позитивного героя, виразника народних дум і прагнень. Це реалістичний образ селянина бунтаря, що виступав не лише проти кріпосників, а й проти законів. „Кайдашева сім’я” – це також соціально-побутова повість. Письменник показує життя селянської родини в перші роки після відміни кріпосного права,, дія відбувається в с.Семигори. Дія розвивається в хронологічній послідовності життєвих подій родини Кайданів. Це–одруження синів, сварки, розшуки Мелашки, пияцтво і смерть Кайдаша, боротьба за спадщину. Автор з великою майстерністю розкриває психологію кожного персонажа, його індивідуальні риси, поведінку, вдачу. Мова персонажів багата на прислів’я, приказки, порівняння. Щоб підсилити комізм повісті, автор вдається до іронії (коли не вдався хліб у Мотрі, коли йде бійка за мотовило та ін.). Н-Левицький у своїх повістях виступає як патріот своєї землі.

Панас Мирний...В історію укр..літ. П.М. увійшов як автор психологічної прози в добу розвиненого реалізму. Він створив великі епічні полотна, які стали цілим етапом у розвитку укр..літ. Перший його твір вірш – „Україна” за підписом Панас Мирний. З того часу надрукував оповідання, повісті, романи: „Лихий попутав”, „П’яниця”, „Лихі люди”, „Повія” та драму „Лимерівна”. Найкращим художнім полотном є його роман „Хіба ревуть воли...”. Це була перший зразок соціально-психологічного роману в укр..літ., перший роман з народного життя, в якому змальовано майже столітню історію українського села. Спочатку автор написав нарис „Подоріжжя од Полтави до Гадячого”. Послухавши розповідь про злочин Василя Гнидки, він прийшов висновку, що бандит є скалічений виводок свого побуту. Спочатку він пише повість „Чіпка”, в якій показує характер селянина –бунтаря. Брат письменника, Іван Білик, прочитавши рукопис повісті, рекомендував автору глибше з’ясувати стосунки між персонажами, розкрити причини, які штовхали хлібороба на шлях розбою. Мирний прийняв ці поради і тому невеличка повість переросла у широкий епічний твір. Назва роману означала, що не можна мовчати, коли навколо чиниться кривда. Роман видавався у Женеві. Автори намагалися охопити дійсність, порушити кілька важливих соціальних проблем. В романі наявні кілька сюжетних ліній, пов’язаних з розгортанням життєвих доль Чіпки, Грицька, Гудзів. Новаторство роману полягало в ому, що в ньому на повний голос заговорило життя укр..суспільства перехідної доби. Реальна дійсність подавалася в романі у різноманітних зрізах – соціальних, національних, історичних, побутових, і саме вони надавали творові життєвої достовірності, психологічної вмотивованості ситуацій. Головна сюжетна лінія роману пов’язана з долею Чіпки. Автори роману підкреслюють вплив суспільного середовища на формування особистості. Пояснюючи причини стихійного протесту селянина проти соціальної кривди, автори розкривають суперечливість образу Чіпки. З одного боку він прагне відплатити за несправедливість, які здавалися йому, матері, всім, хто залежить від чиновників, а з другого – виявляє невміння знайти справжні шляхи боротьби, йде стежкою бунтарства, що приводить до трагічного кінця. Роман несе у собі високий морально-етичний виховний заряд: злочин завжди перекреслює благородні пориви, заплямовує честь людини. Масштабність твору і порушені в ньому проблеми соціально-психологічного життя народу дали підстави віднести його до жанру епопеї. Перед нами–доля всього народу, історичний процес зародження, утвердження і розкладу патріархально-кріпосницького устрою. Майстерність психологічного аналізу відчутна і в романі „Повія”. Це типовий, соціально-психологічний оман, де розкриваються внутрішній стан людської душі, взаємозв’язки психічних процесів, що зумовлені соціальним буттям. Отже, зображуючи своїх героїв у драматичних обставинах, П.М. стежив за їх внутрішнім життям.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Романтизм в українській поезії першої половини ХІХст., його основні риси. М.Костомаров як представник Харківської школи романтиків.	\|	Феміністичний дискурс в українській літературі другої половини ХХст. : концепції, представники, особливості творчості.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.