Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Розвиток творчих здібностей

На думку більшості дослідників, креативність піддається розвитку. Особливо ефективно її формування в сензитивні періоди: дошкільний і підлітковий (В.Н.Дружінін, Е.Л.Солдатова і ін.).

Найбільшу увагу у розвитку креативності дослідники приділяють дошкільному віку. Розглянемо огляд робіт, присвячених розвитку креативності дошкільника, проведений О.О.Кисельовою:

Дослідження творчого мислення дошкільників проводилось П.П.Под'яковим, Н.Є.Веракса, І.В.Смолярчук, Л.Ф.Обуховою і ін.). У дослідженні І.В. Смолярчук була розроблена методика вивчення і розвитку творчого мислення старших дошкільників. Як показало дослідження, успішність рішення творчих задач дошкільниками визначається перш за все наявністю у дитини розумових засобів: комплексних і циклічних уявлень, образів включення. У комплексних уявленнях предмет відображається у сукупності своїх різних властивостей. Циклічні уявлення відбивають послідовні зміни об'єктів і явищ, що є основою передбачення майбутніх станів об'єкту, що змінюється. О.М.Дьяченко було показано, що образи включення дозволяють дошкільникам співвідносити сприйману реальність не з цілісним наочним уявленням, а з однією з його деталей. Побудова образу носить вже не цілісний, а розчленований характер. Використання образів включення направляє дітей на диференційоване рішення задач, що індивідуалізувалося. Треба відзначити, що у вітчизняній психології якісні особливості розвитку пояснені з позиції культурно-історичної теорії Л.С.Виготського, що розглянув проблему опосередкування нижчих психічних функцій особливими “психологічними знаряддями” – штучними знаками, що одержуються суб'єктом в процесі соціальної взаємодії.

Дослідження уяви (О.М.Д’яченко, Є.Є.Кравцова, Є.Є.Сапогова). Дослідження О.М.Д’яченко виявило наступні особливості: діти від 3 до 5 років будують новий образ ґрунтуючись на деякому елементі реальності, при цьому даний елемент реальності стає центральною частиною нового образу. У віці 4-5 років помітно зниження рівня продуктивної уяви, що пов'язано із спрямованістю дітей на засвоєння норм, правил і зразків діяльності. Діти 6-7 років починають користуватися новим типом побудови образу: елементи реальності займають другорядне місце в новому образі, що забезпечує оригінальність і продуктивність рішень.

Дослідження творчої обдарованості дошкільників (А.М.Матюшкін, Е.С.Бєлова, І.А.Бурлакова і ін.). Творчий потенціал (основа обдарованості) закладений в дитині з народження і розвивається у міру її дорослішання. У різних дітей творчий потенціал різний. Обдаровані діти мають високий творчий потенціал. Найбільш загальною його характеристикою є, на думку А.М.Матюшкіна, яскраво виражені пізнавальні потреби. Серед характерологічних особливостей – ініціативність, завзятість, ухилення від шаблону. У обдарованої дитини процес розвитку особистості протікає бурхливіше, а особово-індивідуальні властивості виражені яскравіше і виявляються раніше. Ці особливості одержали назву “психосоціальної чутливості” (загострене почуття справедливості, що випереджає етичний розвиток, висока емоційна чутливість, відчуття особистої відповідальності). Дослідження Е.Ф.Алфєєвої (під керівництвом А. М. Матюшкіна), яка розглядає креативність як особистісну характеристику, показало, що розвиток особистості сприяє розвитку обдарованості. Найбільший ефект мають програми, в основі яких головною умовою розвитку креативності є розвиток особистості дитини. Основи такого підходу запозичені з гуманістичної психології (Роджерс вважав, що не можна форсувати розвиток дитини, а треба створювати умови для виявлення його внутрішніх можливостей). У дітей з високим рівнем креативності до 7 років практично сформовані найважливіші характеристики особистості (позитивне відношення до себе і навколишнього світу, розвинена особистісна рефлексія); з середнім і низьким рівнем креативності – середній і низький рівень розвитку особистих якостей.

Етап побудови загальної ідеї створення продукту уяви реалізується за допомогою використання образів певної структури. Діти від 3 до 5 років користуються, в основному, "опредмечивающим" чином. При його побудові дитина, відштовхуючись від деякого елементу реальності, використовує цей елемент як центральну частину нового образу. Діти 6-7 років починають користуватися новим типом образів, побудованих способом "включення". При побудові такого образу діти також відштовхуються від деяких ознак дійсності, але ці ознаки займають другорядне місце в новому образі. Особливості використання словесних засобів також є значущими для рівня розвитку уяви. До ним відносяться широта семантичних зв'язків слів і можливість переходити від одного контексту його використання до іншого. Ці особливості виразно виявляються в старшому дошкільному віці.

Отже, в дошкільному дитинстві джерелом творчої активності дитини стає гра, малюнок, конструкторська діяльність, ліпка.

Багатьма дослідниками описані особливості особистості креативних дітей. Г.В.Бурменська і В.М.Слуцький виділяють перфекціонізм дітей – внутрішню потребу досконалості, що часто приводить до критичного відношення до власних досягнень і заниженої самооцінки. В.М.Астапова відзначила високий рівень тривожності, вразливості дітей з високим рівнем креативності. Е.Л.Баришникова виявила здатність креативних дітей цінувати гумор і бути сприйнятливими до смішного. Відмічені й такі особливості як, дружба з дітьми молодше або старше за себе, агресивність, організаторські здібності, альтруїзм емпатія. Були досліджені особливості емоційних станів креативних дітей (Е.Л.Баришникова). Виявлено, що із зростанням рівня креативності підвищуються афективність, рівень тривожності, дезадаптація, страх смерті, депресивні тенденції.

Інше дослідження (М.С.Семілеткина) виявило, що для дітей з різним рівнем креативності характерні різні особливості мотиваційно-смислової сфери: високий рівень креативності – надія на успіх, надія на афіліацію; низький рівень – боязнь невдачі, страх відторгнення.

Підлітковий вік –новий суттєвий етап у розвитку фантазії. Психічний розвиток досягає такого рівня, коли вже у грі здійснюється серйозна мета. Це підготовка до того, щоб гра поступово перетворилась у реалістичну діяльність. В грі підлітків фантазія сполучає світ вигаданий і світ дійсний.Інтерес до казки замінюється інтересом до фантастики. У своїй уяві підліток схематизує, спрощує дійсність. Він шукає незвичайного, але часто знаходить якраз зворотне: дійсність удається нудною, сірою. Це пояснюється тим, що дійсність ще не осягнуто в її сутності, зокрема — її художнього, наукового, технічного, суспільного значення. Тому інтерес підлітка спрямований далеко за межі наявного, і це дуже важливий віковий феномен. Пошуки незвичайного за межами наявного свідчать про своєрідну підліткову свідомість; у цьому віці людина немовби передчуває: те, що лежить на поверхні, перед очима, ще не становить смислу реального, що справж­нє, захопливе перебуває за межами наявного. Це за­хопливе, інтригуюче і виступає як своєрідна емоційна форма сутності, яку спроможні виявити підлітки. Спе­ціальної пізнавальної мети при цьому підлітки прямо не ставлять. Але обхідними шляхами вони неухильно йдуть до оволодіння дійсністю в її різноманітних проявах. Пригодництво полягає в пошуках незвичайного як певного сенсу дійсності на цьому віковому рівні роз­витку людини.

Нестримна підліткова фантазія, на перший погляд, наче ускладнює відображення дійсності і межує в ран­ню пору підліткового віку навіть з чудернацькими ви­тівками. Творча уява тут виступає у формі малозосередженого і довільного фантазування: складові частини образу беруться зовсім звичайні, тільки зв'язок між ними є довільним і випадковим. Такі фантазії — сфера, якій легко поєднувати речі, що насправді реально не сполучаються. Підлітки виявляють інтерес до казок, але найбільше до легенд, героями яких виступають люди, що можуть діяти за покликом серця.

Інший спосіб підліткового відтворення дійсності має історичну форму. Це виявляється в інтересі до історії, в якій, правда, головна увага звертається на військово-ситуативну сторону (насамперед у хлопчиків).

Своєрідною формою відображення дійсності слід вважати підліткове технічне моделювання. Вести справжній літак підліток не може, але він успішно може керувати схематичною моделлю планера, літака тощо, набуваючи навіть деякого практично корисного до­свіду. З великим захопленням підлітки моделюють відо­мі зразки сучасної техніки, поєднуючи в цій діяльності гру і навчання.

Цікавим феноменом підліткового віку є також ко­лекціонування. В одному з оповідань Ю. Нагібіна зоб­ражено хлопчика, який збирає хмари. В аналогічних видах діяльності, без сумніву, виявляється пізнаваль­ний інтерес людини. Специфіка цього інтересу полягає в повноті колекції – прообразі систематизованого знання.

Значна ситуативність, допитливість і вчинкова ак­тивність – усупереч твердженням деяких психологів – створюють лише видимість нестійкості та розкиданості інтересів підлітка. Неправильно стверджувати, ніби підліток задовольняє свою поверхову допитливість. У підлітковому віці одні інтереси здебільшого виступають у формі нетривалих, але сильних захоплень, які від­тісняють інші. Конструювання, гра в шахи, розв'я­зування математичних задач, читання книжок – все це захоплює підлітка і робить його в даний час «глухим» до всього іншого.

Значний психологічний інтерес становлять статеві відмінності у поведінці підлітків. Проте в науковій літературі їм ще приді­ляють недостатньо уваги. Одіну з таких поодиноких спроб зроблено в дослідженні О.П.Краковського. Автор зазначає, що дівчата раніше дорослішають пси­хологічно, але спочатку твердо, рішуче стають на внут­рішню позицію «жінки» (це характерно для школярок середніх і старших класів).

Усі підлітки відчувають потребу займати в колективі гідне місце, і це стає провідним мотивом їхньої по­ведінки. Якщо хлопчики використовують для досягнен­ня своєї мети перевагу в фізичній силі, то дівчатка обирають інший шлях. Вони охочіше виконують громадські доручення, більше маскують усвідомлені вже недоліки. Краковський встановив, що дівчатка (п'ятий клас) намагалися заслужити повагу однокласників ус­піхами в навчанні вдвоє частіше, ніж це спостерігалось у хлопчиків.

Для досягнення своєї мети дівчатка виявляють знач­но більше впертості, ніж хлопчики. В них уже є своє­рідний «жіночий патріотизм», який їх об'єднує.

Розум і вроду однаковою мірою цінують усі підлітки. Але для дівчаток розум переважно ототожнюється з від­мінним навчанням, що не всім під силу, а врода в період фізичної перебудови організму ще не сформована.

„Дівчатка-п'ятикласниці "ближче до землі", ніж хлопчики їхнього віку..”. Дівчатка виявляють більший інтерес до внутріш­нього світу іншої людини, в них легше формується почуття відповідальності за доручену справу, ніж у хлопчиків, вони ретельніші, залежно від дії інших осіб можуть вносити корективи в свою поведінку. Хлопчики-п'ятикласники часто небайдужі до своїх однок­ласниць, але зустрічають взаємність у цьому віці ще не часто.

Творчість в юнацькому віці. Запорукою у розвитку творчої особистості юнака Роменець вважає розвиток уяви та фантазії.

Розкриттю деяких вікових рис творчої уяви юнацтва присвячене дослідження німецького психолога Т.Валентінера, в якому автор з’ясував, що репродуктивний матеріал для уяви юнаки беруть із прочитаних книжок, бесід з дорослими, з того, що вони особисто спостерігали, переживали. Специфічною рисою юнацькою уяви він називає здатність живо та яскраво зображувати переживання інших людей.

У дослідженні Л.С.Виготського показано, що в юнацькому віці відбувається глибоке перетворення уяви: у побудові її образів дедалі більше враховуються умови і закони об’єктивної дійсності. Важлива роль у розвитку уяви належить юнацькій літературній творчості.

Риси юнацької уяви найяскравіше виявляються у способах перетворення в ній вражень дійсності, серед яких С.Л.Рубінштейн називає комбінування, акцентування, зміна величин, символізація, типізація тощо.

В.А.Роменецьнайвиразнішою ознакою творчого прояву старшокласників вважає вияв юнацького максималізму, який можна знайти у творчих задумах. Звідси виникає захоплення “грандіозними” ідеями, які часто не знаходять своєї реалізації через недосяжність їх впровадження.

Вже при першому ознайомленні з продуктами юнацької уяви, вказує науковець, виникає думка, що її характерною рисою є творча переробка буденних вражень. Вона має різні форми — від примітивних і фантастичних до реалістичних. Як буденне для юнацтва виступає все те, що вже не справляє яскравого враження на розум і не дає стимулів для уяви.

В юнацькому віці продовжує формуватись розумова зрілість, що відображається і на процесах уявлення. В.А.Роменець вказує на те, що в юнацькому віці відбувається досить яскрава переробка вражень, яка забезпечує більш глибоке проникнення в дійсність. Виявом прагнення до цього проникнення і є заперечення бу­денного. Тобто виступ проти буденності є зворотною стороною палкого поривання до нового. В цьому проявляється поєднання «духу заперечення» з «духом творчості».

Але, не зважаючи на гіперболізованість юнацьких мрій та фантазій, вони дають вагомий поштовх у розвитку творчої особистості.

 


Читайте також:

  1. Pp. Розвиток Галицько-волинського князівства за Данила Романовича
  2. V Розвиток кожного нижчого рівня не припиняється з розвитком вищого.
  3. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
  4. Адміністративно-територіальний устрій та соціально-економічний розвиток
  5. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
  6. Акцентуація характеру – перебільшений розвиток певних властивостей характеру на шкоду іншим, в результаті чого погіршуються відносини з оточуючими людьми.
  7. Бурхливий розвиток емпіричної соціології
  8. Вiковi особливостi волi. Розвиток i формування волi
  9. Валютна система та її розвиток
  10. Велика депресія 1929–1933 рр. і економічний розвиток країн у 30-х рр. ХХ ст. Виникнення кейнсіанства
  11. Великі географічні відкриття та їхній вплив на економічний розвиток Європи
  12. Види здібностей




Переглядів: 2265

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Генезис творчих здібностей | Вправи на розвиток уяви та фантазії піділтків

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.