Вправи на розвиток уяви та фантазії піділтків

Формування творчих здібностей

Творчість - це діяльність, що породжує щось нове, незвичне, оригінальне на основі реорганізації попереднього досвіду та формування нових комбінацій знань, умінь, продуктів. А отже, тренінги по розвитку творчих здібностей людини повинні бути основані на принципах розвитку фантазії, уяви, відповідних рис особистості.

Що потрібно для творчості? Нові думки і дії, високий рівень знань, уміння аналізувати явища, порівнювати, узагальнювати, систематизувати, вибірково запам’ятовувати. Ці уміння з успіхом досягаються навіть на уроках традиційних форм навчання. Залучення ж у навчальний процес широкого загалу проблемних ситуацій, які моделюють умови винахідництва, дослідництва, експерименту, сприяє розвитку творчого мислення, евристичності, самостійність думки.

Значущими для розвитку творчості дітей дошкільного та молодшого шкільного віку є два параметри: розширення семантичних полів дитини (за рахунок активізації використання слів) і зміна контексту (включення слова в різні ситуації). Наочне моделювання є специфічною формою опосередковування розумової діяльності дошкільників. Воно виступає як одна із загальних інтелектуальних здібностей, яка виявляється при рішенні самих різних задач. Формування наочного моделювання включає оволодіння діями заміщення, побудови моделі і її використання для вирішення завдань. Оволодіння вказаними діями відбувається в процесі інтеріорізації - переходу від побудови і використання зовнішніх матеріальних моделей до побудови і використання функціонально еквівалентних їм модельних уявлень.

Експериментальні дослідження показують, що основна лінія в розвитку механізмів уяви полягає в оволодінні засобами породженні ідеї і планування.

В тренінговій роботі увага приділяється як розвитку особистісних якостей, необхідних для творчості (сміливість, прямота, уміння відстоювати власну позицію, працелюбство, уміння доводити розпочату справу до кінця тощо), так і творчому мисленню.

Підлітковий та юнацькій вік – це період, коли логічно мислити учні не тільки навчились, але й вже починають звикати. З’являються мислинневі штампи та кліше. Залишити думкам ту гнучкість, сміливість, неординарність, що властива дитинству, але з більш практичною спрямованістю, і є основним завданням в розвитку креативності, творчих здібностей. Вони спрямовані на те, щоб навчити учнів задавати незвичні питання і шукати незвичні відповіді, вільно експериментувати з ідеями, образами, предметами оточуючого світу.

В тренінговій роботі зі старшокласниками увага приділяється як розвитку особистісних якостей, необхідних для творчості (сміливість, прямота, уміння відстоювати власну позицію, працелюбство, уміння доводити розпочату справу до кінця тощо), так і творчому мисленню.

Старший пілітковий вік – це період, коли логічно мислити учні не тільки навчились, але й вже починають звикати. З’являються мислинневі штампи та кліше. Залишити думкам ту гнучкість, сміливість, неординарність, що властива дитинству, але з більш практичною спрямованістю, і є завданням психологічної служби. Поряд з навчальним процесом тренінги креативності дозволяють ефективно розвивати творчі здібності. Вони спрямовані на те, щоб навчити учнів задавати незвичні питання і шукати незвичні відповіді, вільно експериментувати з ідеями, образами, предметами оточуючого світу.

Значна частина вправ, що використовуються у тренінгах, - це модифіковані завдання відомих тестів креативності. Наприклад, формуванню дивергентного мислення сприяють вправи на пошук використання різних предметів не за призначенням (як можна використати олівець, пластикову пляшку, автомобільну шину, стілець, коврик від комп’ютерної мишки, глобус, зошит і т.ін.).

Розвитку спостережливості, пошуковості сприяють вправи на пошук схожості між предметами, явищами. Що на перший погляд не мають нічого спільного. Наприклад, чим схожі книга та парасолька, або око та кран, шляпа та гітара. Можна також складати неймовірні пригоди про ці речі. Головне, щоб думка просувалась у незвичному для неї напрямку. Такі вправи тренують мозок на створення оригінальних комбінацій та ідей.

Метод мозкового штурму в тренінговій роботі підсилює активність, ініціативність учнів, вчить їх бути сміливими у висловлюванні власної думки.

Приклади вправ на винахідливість: за одну хвилину згадайте і запишіть якомога більше слів, що починаються зі слогів МА-, КЕ-, ГР- і т.п.; придумайте комбіновані назви тварин, птахів, дерев, квітів тощо; напишіть 10 прикметників до іменника, що йому підходить (шляпа – велика, модна, червона), а тепер 10 таких, що з цим словом не використовуються (шляпа – солона, паралельна, синьоока); запишіть якомога більше визначень до слова (посмішка – приваблива, дитяча, надмінна тощо).

Значний вклад у розвиток творчих талантів сценічної майстерності вніс К Станіславський. Він вважав, що творчість — це напруження всіх духовних сил людини. Система К.Станіславського розглядає органічну природу творчості через природу людини-творця. В ній вперше вирішується питання свідомого оволодіння несвідомим, мимовільним процесом творчості, прояву таланту особистості творця через дію. Через активну цілеспрямовану органічну дію втілюється внутрішнє життя образу і розкривається ідейний задум твору. Система Станіславського – це не стільки наука про акторську творчість, скільки наука про те, як спираючись на основні об’єктивні закони збагачувати різні здібності, і не тільки сценічні. В своїй книзі “Робота актора над собою” Станіславський наголошує, що: “Ми народились зі здатністю до творчості, з цією “системою” всередині себе. Творчість – це наша природна потреба”.

Сутність театральної гри за Станіславським – в “переживанні ролі”. Цей термін критики та опоненти Станіславського перекручували із-за непорозуміння його. Під “переживанням ” Станіславський розумів процес акторської творчості, його спрямованість, характер, які опосередковані усім устроєм особистості актора, обставинами ролі і задумом п’єси, що пропонуються. “Переживати” за Станіславським – залишатися живим творцем, йти від свіжих почуттів, а не від штампу, тобто бути виконувачем чужої волі (сценариста, режисера). Щоб залишитися творцем на сцені, те, що нав’язане іншими, повинно бути не просто освоєне артистом, але і присвоєне ним. Тільки в такому випадку є можливість говорити про мистецтво актора, як дійсно творче.

Пропонуємо деякі вправи, що широко використовуються в театральному мистецтві за системою К.Станіславського.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розвиток творчих здібностей	\|	Мій годинничок

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.