Тема 5. Сутність та специфіка творчих здібностей педагога.

1. Педагогічна творчість як вид професійної творчості.

2. Рівні педагогічної творчості.

3. Шляхи розвитку творчих здібностей вчителя.

4. Структура особистості творчого вчителя.

1. Об’єктивною характеристикою педагогічної діяльності вважають її творчий характер. Це обумовлено тим, що різноманіття педагогічних ситуацій, їх неоднозначність потребують варіативного підходу до вирішення завдань, що виникають у ході педагогічного процесу.

Творчість – це діяльність, що породжує щось нове, незвичне, оригінальне на основі реорганізації попереднього досвіду та формування нових комбінацій знань, умінь, продуктів. Природа творчої діяльності – створення нового, прогресивного, що сприяє розвитку людства. Сутність творчості несумісна з діяльністю, яка є ворожою для людини. Істина творчість гуманна, тому що з необхідністю веде до розвитку і саморозвитку особистості і відповідно суспільства.

Педагогічна діяльність – це процес постійної творчості. Але на відміну від творчості в інших сферах (науці, техніці, мистецтві) творчість педагога не має мети створення соціально цінного та оригінального, тому що продуктом завжди є розвиток особистості. Звичайно творчий педагог створює свою оригінальну систему, але вона є лише засобом для отримання найкращого в даних умовах результату.

Психологічний словник визначає педагогічну творчість як оригінальне та високоефективне вирішення вчителем навчально-виховних завдань, збагачення теорії та практики виховання та навчання. В сучасній педагогічній літературі педагогічну творчість часто розглядають у контексті вивчення передового педагогічного досвіду, педагогічної майстерності вчителя.

Результат творчої педагогічної діяльності вчителя може мати суб’єктивну чи об’єктивну новизну та оригінальність. Наприклад, створена принципово нова система навчання або виховання – об’єктивно нове та оригінальне, а відкритий для себе новий метод, якого вчитель не знав раніше – суб’єктивно нове.

Область прояву педагогічної творчості обумовлена структурою педагогічної діяльності і охоплює всі її сторони: конструктивну, організаторську, комунікативну, гностичну. Для реалізації творчості у педагогічній діяльності необхідно дотримуватись ряду умов (Кан-Калик, Кузьміна):

- часова стислість творчості, коли між задачами та засобами їх вирішення немає великих часових можливостей;

- зв’язок творчості педагога з творчістю учнів та інших педагогів;

- відстрочення результату і необхідність його прогнозування;

- атмосфера публічного виступу;

- необхідність постійного співвідношення стандартних педагогічних прийомів і нетипових ситуацій.

Досвід творчої педагогічної діяльності – виникнення задуму, його переробка, в ідею (гіпотезу), винахід способу втілення задуму та ідеї – набувається шляхом систематичних вправ у вирішенні завдань, які відображають педагогічну дійсність.

Часто сферу педагогічної творчості звужують, зводячи її до нестандартного, оригінального вирішення педагогічних задач. Між тим, творчість педагога не в меншому ступеню проявляється і при вирішенні комунікативних задач, які виступають своєрідним фоном та основою педагогічної діяльності.

Творчість в діяльності педагога характеризується різними рівнями. В.А.Кан-Калик та Н.Д.Нікандров виділяють наступні рівні педагогічної творчості:

1) рівень елементарної взаємодії з класом (педагог коректує свої впливи за їх результатами, діє за “шаблоном”, керуючись досвідом інших вчителів);

2) рівень оптимізації діяльності на уроці, починаючи з планування, коли творчість проявляється у виборі та цілеспрямованому поєднанні вже відомих педагогу форм та методів навчання;

3) евристичний рівень – педагог використовує творчі можливості живого спілкування з класом;

4) найвищій рівень творчості педагога, який характеризується повною самостійністю, використанням готових прийомів, але таких, в які вкладається особиста творча індивідуальність вчителя, враховуються особистості вихованців, конкретний рівень розвитку класу.

Дані рівні можна умовно назвати як рівні використання готових рекомендацій, оптимізації, особистої самостійності.

Ще одна особливість педагогічної творчості – це те, що педагог завжди творить у співавторстві зі своїми учнями. Варіанти цього співавторства описує Кан-КаликВ.А. та Нікандров Н.Д.:

- Педагог не співвідносить свій творчий процес з діяльністю учнів, творить “від себе”, і “для себе”.

- Педагог співвідносить свою творчість з діяльністю класу, управляє загальним творчим процесом.

- Педагог враховує нюанси діяльності окремих учнів.

- Педагог складає загальну концепцію уроку, враховує особливості окремих учнів, забезпечує індивідуальний підхід.

Педагогічна творчість обумовлена творчим потенціалом особистості вчителя, який формується на основі накопиченого ним соціального досвіду, психолого-педагогічних та предметних знань, нових ідей, вмінь, навичок, які дозволяють знаходити і застосовувати оригіналі рішення, новаторські форми та методи. Творчій досвід приходить тільки тоді і до тих, хто прагне підвищити свій професіоналізм, для кого характерне ціннісне відношення до своєї праці. Тільки ерудований педагог, який має спеціальну підготовку, на основі аналізу педагогічної ситуації і усвідомлення суті проблеми шляхом творчої уяви та мисленєвого експерименту, здатен віднайти нові оригінальні способи вирішення проблеми.

Творчий потенціал будь якої людини, в тому числі і педагога, характеризується рядом особистісних рис, які називають ознаками творчої особистості. Виділяють:

1) здібність особистості помічати та формулювати альтернативи;

2) піддавати сумніву те, що на перший погляд є очевидним;

3) вміння вникнути у проблему, відірвавшись при цьому від реальності – побачити перспективу;

4) здібність відмовитися від орієнтації на авторитети;

5) вміння побачити знайоме з нового боку, у новому контексті;

6) готовність відмовитися від звичних стереотипів, звичної рівноваги задля невизначеності та пошуку.

Деякі автори вважають творчою ту особистість, яка характеризується креативністю. Є.С.Громов та В.О.Моляко називають сім ознак креативності: оригінальність, евристичність, фантазія, активність, сконцентрованість, чіткість, чуттєвість. За В.І.Андрєєвим, типологія творчої особистості, яку можна перенести і на педагога, представлена наступним чином:

1. Теоретик-логік – характеризується здатністю до широких узагальнень, класифікації та систематизації інформації.

2. Теоретик-інтуїтивіст – це тип творчої особистості для якої характерна фантазія, творча уява, здатність генерувати нові ідеї. Творці цього типу – великі винахідники, автори нових концепцій, напрямків, шкіл.

3. Практик – це тип творчої особистості, який завжди прагне до експериментальної перевірки своїх гіпотез.

4. Організатор – це тип творчої особистості, який володіє високим рівнем здібностей щодо організації колективу для розробки та виконання нових завдань.

5. Ініціатор – тип творчої особистості, для якого характерні ініціатива і натхнення, особливо на ранніх етапах розв’язання творчих завдань.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Біографія перехожого	\|	Структура особистості творчого вчителя.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.024 сек.