• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Лекція 1.2

Тема: Виготовлення фотоформ без використання срібловмістких фототехнічних матеріалів. Виготовлення фотоформ за допомогою безсрібних матеріалів. Виготовлення фотоформ за допомогою механічного або лазер­ного гравіювання. Виготовлення фотоформ за допомогою принтерів.

1. ВИГОТОВЛЕННЯ ФОТОФОРМ БЕЗ ВИКОРИСТАННЯ СРІБЛОВМІСТКИХ ФОТОТЕХНІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ

Зростаюча вартість й дефіцит срібла стимулює пошук безсрібних та альтерна­тивних способів виготовлення фотоформ. Тим більше, що вони дозволяють значно прискорити процес одержання фотоформ та суттєво знизити її вартість. За окремими технологічними схемами фотоформи одержують без обробки у розчинах або взагалі без додаткової обробки (так звані "сухі" способи або процеси). Є варіанти, що пе­редбачають зовсім прості та доступні способи одержання повноцінних фотоформ.

Якщо узагальнити та розглядати фотоформи, як непрозоре зображення на про­зорій основі, то серед вже відомих способів реєстрації інформації можна знайти ду­же велику кількість різноманітних варіантів її одержання. Коротко розглянемо лише ті способи та відповідні матеріали, які сьогодні реально застосовуються у поліграфії.

1.1. ВИГОТОВЛЕННЯ ФОТОФОРМ ЗА

ДОПОМОГОЮ БЕЗСРІБНИХ МАТЕРІАЛІВ

Серед багатьох розроблених безсрібних матеріалів практичного використання у поліграфії одержали діазотипні та фотополімерні матеріали.

Принцип отримання зображення на діазотипних плівках полягає у властивості діазосполук – солей діазонію (1) розкладатися під дією УФ-випромінювання (380 – 420 нм) з утворенням безбарвних продуктів фотолізу (2), або утворювати азо­барвники коричневого, синього, оранжевого або іншого кольору (3) в реакції азо­сполучення компонентів світлочутливого шару в лужному середовищі.

У поліграфії використовуються плівки із зображенням коричневого кольору.

(1)

де R – ароматичний або аліфатичний радикал; – аніон кислоти, наприклад, .

(2)

(3)

Діазотипні матеріали використовуються для отримання дублікатів з штрихо­вих або растрових фотоформ шляхом переконтакту за схемою "позитив – позитив" (або "негатив – негатив"). Отримання діазотипної фотоформи складається з двох стадій: контактне копіювання з використанням джерела УФ-випромінювання та "су­хе" проявлення в атмосфері аміаку (створює лужне середовище) насиченої водяною парою. Процес проявлення відбувається у спеціальних закритих установках із підве­деною витяжкою.

У таблиці 1. приведені характеристики діазотипних плівок марок ДПК, ДПКЧ та Діамонт, що випускаються в Росії.

T а б л и ц я 1.

Технічні характеристики діазотипних плівок

У фотополімерних матеріалах під дією актинічного випромінювання відбува­ється фотохімічне перетворення та модифікація полімерів у високов’язких або твер­дих шарах що призводить до змін у фізико-хімічних властивостях, наприклад, у змі­ні адгезії або розчинності. На цих ефектах побудовані системи отримання фотоформ із використанням фотополімерних (безсрібних) матеріалів.

Зокрема, спеціалістами УкрНДІПП ім. T. Шевченка (м. Львів) була розроблена вітчизняна негативна плівка для поліграфії БСМ-К, для виготовлення контактним способом копій штрихових та растрових (лініатура растра до 48 лін/см) фотоформ за схемою "позитив – негатив" ("негатив – позитив"). Зона спектральноїчутливості плівки БСМ-К знаходиться в межах 320 – 380 нм (придатна для експонування мета­логалогенними та люмінісцентними лампами типу ЛУФ). Чутливість плівки є близькою до чутливості копіювальних шарів формних пластин. Термін зберігання плівки – 10 місяців.

Під дією актинічного УФ-випромінювання відбувається полімеризація чутли­вого шару, експоновані ділянки якого втрачають здатність до розчинення у лужних розчинах.

Процес отримання фотоформ складається з наступних операцій: контактне копіювання з використанням джерела УФ-випромінювання, проявлення у слаболужному розчині, промивання, забарвлення невидалених проявленням експо­нованих ділянок чутливого шару в розчині барвника, промивання та сушіння. За­гальний час отримання копії до 12 хв. У результаті отримується зображення темно-червоного кольору з оптичною густиною (заміряною за синім світлофільтром) 2,5 – 2,7; оптична густина вуалі – 0,20 – 0,25.

Досвід експлуатації БСМ-К показав, що при кюветній обробці не вдається за­безпечити стабільні характеристики зображення. 3 метою механізації обробки в УкрНДІПП розроблено спеціальний проявний пристрій 2РОБ-65 (максимальний формат плівки 500x650 мм).

Аналогічно до матеріалу БСМ-К у поліграфії можна використати розроблені для картографії вітчизняні безсрібні матеріали "Фотоконт" та "Діаконт" (табл. 2), які випускаються BO "Свема" (м. Шостка) та ВАТ "Компанія Славіч" (Росія).

T а б л и ц я 2.

Технічні характеристики плівок Діаконт та Фотоконт ВАТ "Компанія Славіч" (Росія)

Показник	Діаконт	Фотоконт
Чутливість, , не менше	2,0	15,0
Макс. оптична щільність, Б, не менше - за фільтром 420 нм - візуальна	3,0 -	3,2 -
Щільність вуалі, Б, не більше - за фільтром 420 нм - візуальна	0,05 -	0,05 -
Роздільна здатність, лін/мм, не менше
Коефіцієнт контрастності, не менше	3,0	3,0
Лінійне усадження, %, не більше	0,03	0,03

Плівка "Фотоконт" складається з ПЕТФ-основи товщиною 100 мкм, на яку на­несено чутливий фотополімеризаційноздатний шар. Плівка працює (рис. 1) за схемою "позитив – негатив" (негатив – позитив"). Після експонування УФ-випромі­нюванням (330 – 460 нм) неекспоновані ділянки легко змиваються розсіяним стру­менем водопровідної води; невимиті ділянки шару зафарбовуються у водному розчині барвника, знову промиваються водою та висушуються при кімнатній температурі.

Рис. 1. Схема одержання фотоформ на безсрібних фотополімеризаційноздатних матеріалах (типу БСМ-К та Фотоконт): 1 – прозора основа плівки; 2 – фотополімеризаційноздатний копіювальний шар; 3 – фотоформа; I –

експонування; II – вимивання неекспонованих ділянок; III – забарвлення невимитих ділянок копіювального шару

На відміну від плівки "Фотоконт" плівка "Діаконт" є позитивною і працює за схемою "позитив – позитив" (негатив – негатив"). Після експонування УФ-випромі­нюванням (380 – 450 нм) лужним розчином вимиваються експоновані ділянки, а неекспоновані ділянки, що залишились після вимивання, далі зафарбовуються у вод­ному розчині барвника, знову промиваються водою та висушуються при кімнатній температурі.

Рис. 2. Схема одержання фотоформ на безсрібних фотополімеризаційноздатних матеріалах за схемою "негатив – негатив": 1 – прозора основа плівки; 2 – фотополімеризаційноздатний копіювальний шар; 3 – фотоформа; 4 – запо­лімеризована ділянка, що втратила адгезійну здатність. I – експонування; II – вигляд проекспонованої плівки; III –

нанесення пігменту, що закріплюється на неекспонованих ділянках фотополімеризаційного шару

Відомими у світі є безсрібні матеріали фірми "Полароїд" і "Дю Понт", в них під час контактного копіювання, або при експонуванні лазерним променем зміню­ється величина адгезії експонованих та неекспонованих ділянок. Наприклад, якщо експоновані ділянки втрачають адгезію (липкість), то при нанесенні на матеріал піг­менту, напиленням у дрібнодисперсному стані або прикочуванням (ламінуванням) забарвленого носія, він пристає та утримується на неекспонованих ділянках, що збе­регли липкість. 3 встановлених ділянок пігмент може бути легко видаленим, відпо­відно, відсмоктуванням або відриванням і на них нанести спеціальний дрібнодис­персний пігмент то він пристає до неекспонованих ділянок, а до ділянок що втрати­ли липкість не пристає і може бути легко усунутий під час всмоктування або відри­вання носія. Таким чином під час повністю "сухої" обробки одержується зображення (рис. 2) за схемою "негатив – негатив" ("позитив – позитив"). При використанні спеціальних багатошарових матеріалів за аналогічним принципом можливо отрима­ти і прямопозитивний матеріал (рис. 3), що діє за схемою "негатив – позитив" ("позитив – негатив").

Рис. 3. Схема одержання фотоформ на безсрібних фотополімеризаційноздатних матеріалах за схемою "негатив – позитив": 1 – прозора основа плівки; 2 – фотополімеризаційноздатний копіювальний шар; 3 – фотоформа; 4 – заполі­меризована ділянка, що з’єдналася із зйомним шаром; 5 – зйомний шар; 6 – адгезійний шар. I = експонування; II – вигляд проекспонованої плівки; III – видалення зйомного шару разом із заполімеризованими ділянками; IV – нанесен­ня пігменту, що закріплюється на відкритих ділянках адгезійного шару

1.2. ВИГОТОВЛЕННЯ ФОТОФОРМ ЗА ДОПОМОГОЮ

МЕХАНІЧНОГО АБО ЛАЗЕРНОГО ГРАВІЮВАННЯ

Для виготовлення фотоформ за допомогою лазерного або механічного граві­рувального автомата використовують матеріал, що складається з прозорої, розміро­стійкої основи, наприклад, з ПЕТФ товщиною 100 мкм, на яку нанесено чутливе до гравіювання маскуюче покриття. Зображення отримують, видаляючи маскувальне покриття до основи шляхом зішкрібання (механічного гравірування) або шляхом ви­паровування маскувального покриття лазерним променем відповідно до програми, що керує гравірувальним автоматом.

Маскувальне покриття може бути металізованим або пігментним (наприклад, на основі сажі). При лазерному гравіруванні склад та товщина маскувального покри­ття визначається довжиною хвилі випромінювання та потужністю лазера.

Фотоформи, отримані таким чином, відрізняються високими значеннями оп­тичної густини зображення та контрастом, а також досить високою роздільною здат­ністю (до 800 лін/мм). За такою технологічною схемою простіше та доцільніше виго­товляти негативи ніж позитиви.

1.3. ВИГОТОВЛЕННЯ ФОТОФОРМ ЗА ДОПОМОГОЮ ПРИНТЕРІВ

Для виготовлення фотоформ (переважно позитивів) за допомогою принтерів користуються спеціальним матеріалом. Він складається з розміростійкої основи (на­приклад, ПЕТФ) на яку нанесено матовий, напівматовий або прозорий полімерний шар, що добре сприймає та утримує тонер лазерного принтера або фарбник стру­минного принтера. Щільність одержаного зображення може бути підвищена оброб­кою у спеціальному підфарбовувальному засобі.

Окрім лазерного або струминного принтера текстову фотоформу можна над­рукувати на друкарській машинці або на матричному принтері із літерними шрифто­носіями (у таких випадках рекомендується не лише використовувати свіжу фарбову стрічку але й підкладати із зворотного боку копірку робочим шаром до прозорої ос­нови, щоб отримати більш контрастне зображення).

На ринку поліграфічних матеріалів можна зустріти плівки для принтерів виро­бництва фірм "Кансон" (Франція), "Фолекс" (Швейцарія), "Кімото" (США) та інших. Плівки для лазерних принтерів випускаються BO "Свема" м. Шостка (марки "Ела­кон"), ВАТ "БІТ" Росія (марки "МАП") та "Лапрін" Росія (марки "Лапрін").

Через низьку роздільну здатність принтерів (порядку 600 – 1200 dpi) одержані фотоформи можуть бути використані лише для відтворення текстових, штрихових та груборастрових (до 28 – 32 лін/см) зображень. Низька повторюваність виводу та деформація основи під час термозакріплення тонера у лазерному принтері обмежує застосування лише моноколірними зображеннями та кольоровими зображеннями без точного суміщення. Низький контраст зображення (- 2,2 – 2,5 Б, - 0,5 – 1,2 Б) та нерівномірність густини в межах як прозорих так і непрозорих ділянок значно скорочує перелік формних матеріалів де можуть бути використані отримані фотоформи. Вони переважно застосовуються для виготовлення форм офсетного плоского друку і непридатні для будь-яких фотополімерних пластин високого та флексографічного друку.

Читайте також:

1. Вид заняття: лекція
2. Вид заняття: лекція
3. Вид заняття: лекція
4. Вид заняття: лекція
5. Вид заняття: лекція
6. Вступна лекція
7. Вступна лекція 1. Методологічні аспекти технічного регулювання у
8. Клітинна селекція рослин.
9. Колекція фонограм з голосами осіб, які анонімно повідомляли про загрозу вибуху
10. ЛЕКЦІЯ (4): Мануфактурний період світової економіки
11. Лекція - Геополітика держави на міжнародній арені
12. Лекція 02.04.2013

Переглядів: 1371