• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Умови нерухомості та стійкості гармати при відкоті.

Під умовою нерухомості гармати при відкаті розуміють відсутність її переміщення в горизонтальній площині. Ця умова виконується при:

R_б ³Р_дн - для гармати з жорстким лафетом;

R_б ³К(R) cos φ - для гармати з пружним лафетом.

Гармата повинна бути нерухомою за найсприятливіших умов:

К(R) = К_max (R_max ) j =0, при цьому:

R_б³К_max - для гармати з пружним лафетом;

R_б³Р_{дн max} - для гармати з жорстким лафетом.

При розрахунку нерухомості визначається площа опорних сошників станин, при цьому враховується допустимий тиск на грунт, що знаходиться в межах (4 -5)×10⁵ Н/м².

Для гармат з пружним лафетом умова нерухомості розраховується визначенням площі опорних сошників, які знаходяться в межах 0,1–0,6 м², для гармат з жорстким лафетом ця площа може коливатися в межах 2,5–10 м².

Зрозуміло, що такі умови виконати практично неможливо.

Під стійкістю гарматирозуміють відсутність її переміщення у вертикальній площині при відкоті ствола, тобто відсутність обертання гармати відносно опори. Обертання гармати буде відсутнє до моменту її відриву від грунту і визначається з виразу:

.

Гармата буде стійка при відкоті, якщо в процесі відкоту перекидаючий момент буде меншим або дорівнювати стабілізуючому ( які в процесі відкоту змінні), оскільки величина D змінна.

Умова стійкості гармати при відкоті приймає остаточний вигляд:

,

де х – величина переміщення ц.т. частин відкотів гармати;

D₀ – довжина станин;

Q₀ – маса частин відкоту артустановки.

Проаналізуємо умову стійкості з різних позицій:

1.Для гармат з жорстким лафетом К(R) = Р_{дн max} і х=0 вираз стійкості приймає вигляд: ; φ=0; Н₀ »l+h – висота лінії вогню і при цьому необхідно мати масу порядка

10⁶ – 10⁹ Н, а довжину станини - порядка сотень метрів. Очевидно, що створити таку артустановку з сучасною балістикою на жорсткому лафеті неможливо.

2. У період дії порохових газів стійкість гармати тим вища, чим менше сила Р_дн і плече l. Величина Р_дн обумовлена заданими балістичними характеристиками гармати.

Щоб зменшити або зробити негативне плече l, необхідно, щоб центр тяжіння частин відкоту розташовувався як можна ближче до осі каналу ствола або вище осі. З цією метою противідкотні пристрої розміщують або симетрично щодо ствола, або над стволом.

3. Верхнє розташування противідкотних пристроїв дозволяє зменшити висоту лінії вогню і залежне від неї плече h. Зменшення плеча приводить до зменшення перекидаючого моменту К(R)×h.

Момент Р_дн×l впливає не тільки на стійкість гармати, але і:

- підвищує динамічні навантаження на механізм вертикального наведення;

- викликає коливання ствола, що приводить до додаткового розсіювання снарядів.

У більшості сучасних гармат плече динамічної пари l не перевищує 5- 30 мм.

Зменшення плеча h можливе тільки за рахунок пониження висоти лінії вогню і при цьому для виключення ударів казенника об грунт необхідно скоротити довжину відкоту, тобто збільшити силу К(R). Зменшення висоти лінії вогню обмежується умовою загальної компановки гармати. У сучасних гармат Н = 0,8-1 м.

4.Стійкість гармат підвищується зі зменшенням сили опору відкоту К(R) або плеча Н.

Проте зі зменшенням сили К(R) збільшується довжина відкоту, що може привести при великих кутах вертикального наведення до удару казенника об грунт.

5.Стійкість гармати підвищується зі збільшенням маси гармати в бойовому положенні Q_б і плеча D₀ . Збільшення цих параметрів обмежено умовами маневреності гармати.

Незначне збільшення D₀ можна досягти при застосуванні станин, що складаються або телескопічних.

6. Стійкість гармати підвищується зі збільшенням маси частин відкоту Q₀ при незмінній вазі Q_б. Зі збільшенням Q₀ момент стійкості зменшується, але при цьому ще більшою мірою зменшується перекидаючий момент внаслідок зменшення сили К(R), що в результаті приводить до підвищення стійкості.

Зі збільшенням маси частин відкоту за інших рівних умов пропорційно зменшується сила опору відкоту К(R). Оскільки частка плеча Q₀Xcosj менше частки доданка Rh – у виразі стійкості гармати, то збільшення Q₀ приводить до збільшення стійкості гармати. Для збільшення маси частин відкотів Q₀ у деяких гармат відкочуються циліндри противідкотних пристроїв.

7. Стійкість гармати підвищується зі збільшенням кута піднесення ствола φ: збільшується М_ст (стабілізуючий момент) за рахунок зменшення cos φ і зменшується М_опр (перекидаючий момент) за рахунок зменшення плеча h.

Властивість збільшення стійкості гармати зі збільшенням кута вертикального наведення φ використовують для забезпечення стійкості гармат крупного калібру шляхом застосування змінної довжини відкоту. Гармати зі змінною довжиною відкоту при малих φ для зменшення сили R мають відкіт довгий. Щоб виключити удар казенника об грунт при великих φ відкіт роблять коротким. Не зважаючи на збільшення при цьому R, стійкість гармати не порушиться.

Гармати зі змінною висотою лінії вогню поширення не одержали через складність конструкції.

8. Умова стійкості дозволяє одержати теоретичну залежність подовжнього значення сили опору відкоту R при якій дана гармата буде стійкою. При цьому величину КВН приймають граничною – це такий мінімальний КВН, при якому стійкість даної гармати ще забезпечується. Щоб мати можливість вести стрільбу прямою наводкою, для всіх польових гармат доцільно мати КВН = 0.

Для гаубиць і могутніх далекобійних гармат, стійкість яких при φ=0 забезпечити важко, допускається значення φ_пр = 5 -10° (і більше).

9. Внаслідок впливу пружності шин, податливості і пружності грунту при пострілі мають місце стрибки гармат і відкат назад, що приводить до збиття наведення, ця величина коливається від декількох десятків мм до декількох сотень мм. Щоб не заподіяти ударів навіднику, відхід не повинен перевищувати величини, що дорівнює видаленню зіниці виходу прицілу.

Внаслідок стрибка гармати і пружності деталей лафета після пострілу відбувається коливання всієї гармати і частини, що коливається, зокрема. Час загасання цих коливань обмежує можливість збільшення скорострільності.

Для зменшення впливу пружності шин деякі гармати мають пристрій для установки їх в бойовому положенні на більш жорсткій опорі. Це досягається вживанням домкратів, піддонів, сошників, що забиваються в грунт.

Читайте також:

1. Абсолютні показники фінансової стійкості
2. Абсолютні показники фінансової стійкості та її типи
3. Алгебраїчні критерії стійкості
4. Аналіз фінансової стійкості підприємства
5. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
6. Аналіз фінансової стійкості підприємства
7. Аналіз фінансової стійкості підприємства.
8. Аналіз фінансової стійкості підприємства.
9. Аналіз фінансової стійкості та ліквідності підприємства.
10. Аналіз фінансової стійкості.
11. Аналогія як умовивід
12. Блок 4. Умови та охорона праці.

Переглядів: 517