• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Системний підхід до аналізу наукової діяльності

Основи системного підходу

Очевидні ознаки системності

– структурованість системи;

– взаємозв’язок складових її частин;

– підкореність організацій всієї системи певній цілі.

Декомпозиція – це поділ системи на частини з метою зробити зручнішими певні операції з цією метою.

Елемент – деякий об’єкт, що має ряд важливих властивостей, але внутрішня будова якого безвідносна до мети дослідження.

Структура – це множина частин або форм (елементів), які знаходяться у взаємодії та специфічному порядку, необхідному для реалізації функцій.

Структура системи – це стійка упорядкованість у просторі і в часі її елементів і зв’язків. Властивістю структури є можливість існування протягом певного часу за допомогою зв’язуючого пристосування для збереження елементів та їх відношень приблизно в одному й тому ж порядку, реагуючи при цьому на дії середовища. У залежності від характеру організації в системі елементів і їхніх зв’язків можна виділити основні типи структур: мережну, кістякову, ієрархічну.

Отже, структура є стійкими взаємними зв’язками між елементами системи, які забезпечують її цілісність.

Зв'язок - це важливий з точки зору розгляду системи обмін речовиною. Енергією, інформацією між елементами та зовнішнім середовищем і елементами системи.

Функції системи реалізуються через потоки енергії, людей, матеріальні та інформаційні. Структуру можна розглядати також як множину обмежень на потоки в просторі та часі.

Елемент системи може входити до її складу, може бути переміщений в системі з одного місця на інше, може бути виключений з неї.

Одним із понять, що має зв’язок з системним аналізом, є поняття «системотехніка». Системотехніка описує правила поведінки інженера, що конструює складні системи.

Стан системи – це зафіксовані значення характеристик системи, важливі для цілей дослідження.

Процес – це набір станів системи, що відповідає впорядкованій неперервній або дискретній зміні деякого параметра, що визначає характеристики чи властивості системи.

Тема розглядається в структурі категорій:

Суть системного підходу, який є методологією вирішення складних проблем, реалізується в три великі етапи:

1) систематизація (цілей задач, моделей, методів і т. ін.) – проведення класифікації та упорядкування підзадач (декомпозиції-композиції);

2) формалізація – використання формалізованого поняття “система” (<вхід> – <перетворення> – <вихід>) і проведення математичних та комп'ютерних експериментів;

3) цілеорієнтація – застосування методології цілеорієнтування системи (<цілі>↔<засоби>), що деталізується в більш конкретну структуру (<цілі> ↔ <задачі моделі> ↔ <методи алгоритми> ↔ <завдання технічні засоби>).

Читайте також:

1. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
2. III етап. Системний підхід
3. IV етап. Ситуаційний підхід
4. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
5. V. Питання туристично-спортивної діяльності
6. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
7. Автоматизація банківської діяльності в Україні
8. Автоматизація метрологічної діяльності
9. Автомати­зовані інформаційні систе­ми для техніч­ного аналізу товар­них, фондових та валют­них ринків.
10. АДАПТАЦІЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН ДО М'ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
11. Аксіологічний підхід до вивчення педагогічних явищ.
12. Аксіоми безпеки життєдіяльності.

Переглядів: 703