• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ТЕОРІЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ ПРОФОРІЄНТАЦІЇ.

ЦІЛІ Й ЗАВДАННЯ ПРОФОРІЄНТАЦІЇ.

Вибір професії – важлива ланка в життєвому й професійному становленні людини. Саме професія надає можливість людині задовольнити основну гаму своїх потреб, реалізувати себе як особистість.

У процесі вибору професіїможна виділити кілька періодів:

1) період фантазій, властивий дітям приблизно до 11 років;

2) період пробних виборів (11-17 років), який містить 4 стадії:

· коли вибір визначається інтересами (11-12 років);

· коли вибір визначається здібностями, обдарованістю, вміннями (13-14 років);

· коли вибір визначається цінностями особистості (15-16 років);

· перехідний період, коли відбувається зміна типу життя або, як говорять, людина вступає в нову соціальну ситуацію розвитку;

3) період реалістичного вибору (після 17 років), який включає 3 стадії:

· дослідницьку;

· стадію кристалізації, у якій відбувається оцінка факторів, які впливають на вибір;

· стадію деталізації, уточнення вибору [5].

При цьому залежно від характеру домінуючих мотивів розрізняють кілька рівнів реалістичного вибору:

· економічний, для якого характерним є прагнення до високого заробітку при вираженому ігноруванні інших характеристик професій;

· соціальний, обумовлений переважною спрямованістю на одержання престижної професії;

· духовний, провідним мотивом якого є прагнення самовдосконалення, розкриття творчого потенціалу.

Дослідженнями Б. Г. Ананьєва [1] встановлено, що вибір професії здійснюється в різні періоди в такий спосіб: в 11-20 років — 12,5 %, 21-30 років — 66 %, 31-40 років — 17,4 %. Найбільш ранній старт професійної діяльності буває в мистецтві, найбільш пізній - у сфері науки, політиці.

Професійний вибір є одночасно самовизначенням і в інших сферах життєдіяльності в конкретній культурно-історичній ситуації. У процесі вибору життєвого професійного сценарію особистість виявляє життєвий зміст і призначення професії, з'ясовує, які базові цінності й устремління в ній можна реалізувати; як сприймають цей вибір інші, чи існують можливості досягнення благ, задоволення життям у цілому. Проблемний характер даного періоду ілюструє введений Е. Еріксоном термін «психосоціальний мораторій» (відкладання на певний час завдання прийняття дорослих ролей), яким він позначив інтервал між підлітковим віком і дорослістю, відведений для утворення, пошуку і «приміряння» соціальних і професійних ролей.

Однією з умов подолання зазначених складностей і, отже, правильного вибору професії є профорієнтація, якапредставляє собою комплекс психолого-педагогічних і медичних заходів, спрямованих на оптимізацію процесу працевлаштування відповідно до бажань, схильностей, здібностей і з врахуванням потреби суспільства у фахівцях.

Виділяють кілька підходіву рішенні завдань професійної орієнтації.

Основні положення діагностичного підходусформульовані в трифакторній моделі профорієнтації Ф. Парсонса. У рамках даної теорії вибір професії розглядається як пошук відповідності між вимогами професії й індивідуальністю. На основі результатів тестування психічних і особистісних особливостей претендента на професію робиться висновок щодо властивої йому, яка не піддається зміні структури професійних здібностей.

Іншим різновидом профорієнтаційного підходу є так звана виховнаконцепція, яка припускає, що будь-яка людина може бути підготовлена до будь-якої професії.

Прихильники такого підходу, які представляють одну з наукових психологічних шкіл – біхевіоризм, – опиралися на уявлення про більш-менш однозначну обумовленість поведінки людини набором зовнішніх подразників. У той же час зібрано чимало фактів, які свідчать про важливу роль спадковості у формуванні професіонала. Ще в дослідженнях М. Я. Басова приводяться відповідні приклади з життя декількох поколінь видатних людей.

Ігнорування природного фактора може привести до того, що обрана трудова діяльність буде виконуватися зі значною напругою, наслідком чого стануть втрата інтересу до професії, розчарування у своїх здібностях, навіть нервові захворювання.

Тому сучасний підхід у профорієнтації — особистісно-орієнтований— припускає своєчасну підтримку й розвиток тих особливостей і характеристик особистості, які служать передумовою майбутньої успішної професійної діяльності, сприяють пізнанню навколишнього світу, самопізнанню, самореалізації особистості, усвідомленню власної ролі у виборі професії, прийнятті відповідальності за нього.

При цьому також варто врахувати необхідність своєчасного виявлення й корекції рис особистості, які можуть перешкоджати професійному становленню, викликати професійну деформацію особистості— переоцінку своїх професійних підходів і цінностей, нечутливість до інших соціальних і професійних позицій, конфліктність у відносинах з іншими, формування специфічної професійної етики, яка обслуговує вузько особисті устремління.

Читайте також:

1. E) теорія раціонального вибору.
2. I. Теорія граничної продуктивності і попит на ресурси
3. V теорія граничної корисності визначає вартість товарів ступенем корисності останньої одиниці товару для споживача.
4. Балансова теорія визначення статі. Диференціація статі і роль гормонів у цьому процесі.
5. Біхевіоральна теорія
6. В межах наукового підходу існує велика кількість концепцій, але найбільш переконлива – еволюційна теорія.
7. Взаємозв’язок психодинамічної теорії АСПН з іншими теоріями
8. Глобалізаційні процеси в сучасній світовій культурі та теорія модернізації
9. Голографічна теорія пам’яті.
10. Двофакторна теорія Герцберга
11. Діагностичний, виховний і розвивальний характер профорієнтації.
12. Еволюція інституціоналізму у другій половині ХХ ст. Економічна теорія неоінституціоналізму.

Переглядів: 527