• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

Укладаючи прогноз вірогідної радіаційної обстановки, вирішують декілька завдань :

Ø визначення зон радіаційного забруднення та нанесення їх на карту;

Ø визначення часу початку випадання радіаційних опадів на території об’єкта;

Ø визначення доз опромінення, яке може одержати людина на зараженій території;

Ø визначення тривалості перебування на забрудненій території;

Ø визначення можливих санітарних втрат при радіаційній аварії.

Вихідними даними для проведення такого прогнозу є :

1. Тип і потужність ядерного реактора (РМБК-1000, ВВЕР-1000);

2. Кількість аварійних ядерних реакторів – п;

3. Частка викинутих радіоактивних речовин (РР) – h (%);

4. Координати РНО;

5. Астрономічний час аварії – Т_ав;

6. Метеоумови;

7. Відстань від об’єкта до аварійного реактора – R_х (км);

8. Час початку роботи робітників і службовців об’єкта – Т_роб (год);

9. Коефіцієнт послаблення потужності дози опромінення – К_посл.

Порядок розрахунків при оцінці радіаційної обстановки при аварії на АЕС :

1. Визначення розмірів зон радіоактивного зараження, для цього :

¨ визначаємо категорію стійкості атмосфери за табл. 6;

¨ визначаємо швидкість переносу хмари за табл. 7.

Таблиця 6

Категорія стійкості атмосфери

¨ визначаємо розміри прогнозованих зон забруднення за додатками і наносимо їх в масштабі на карти (схеми) у вигляді правильних еліпсів;

¨ виходячи з заданої відстані об’єкта від аварійного реактора і враховуючи утворені зони забруднення, визначаємо зону забруднення, в яку потрапив об’єкт.

Таблиця 7

Швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого

повітря в залежності від швидкості вітру

2. Визначення часу формування сліду радіоактивного забруднення на АЕС (час початку випадання радіоактивних опадів на території об’єкта) здійснюється за таблицею.

3. Визначаємо дозу опромінення, яку отримають робітники і службовці об’єкта (особовий склад формувань).

Дозу опромінення, яку отримають робітники і службовці об’єкта, визначаємо за формулою :

(бер)

де : - доза при відкритому розташуванні;

- коефіцієнт послаблення радіації;

- коефіцієнт, що враховує відхилення місця

розташування від середини зони.

4. Визначення тривалості роботи робітників і службовців в умовах радіоактивного забруднення, знаючи час початку опромінення та задану дозу опромінення.

5. Знаючи дозу опромінення та необхідну тривалість робіт, визначаємо початок роботи формувань на забрудненій території.

Вихідні дані :

1. Тип і потужність ядерного реактора (РМБК-1000).

2. Кількість аварійних ядерних реакторів (п = 1).

3. Частка викинутих радіоактивних речовин із реактора (h = 50 %).

4. Відстань від об’єкта до аварійного реактора (R_х = 24 км).

5. Час аварії реактора (Т_ав = 10.00).

6. Безперервність роботи на об’єкті (Т_роб = 12 год.).

7. Допустима доза опромінення (Д_вст = 5 бер).

8. Коефіцієнт послаблення радіації виробничих приміщень ().

9. Швидкість вітру на висоті 10 м (V₁₀ = 4 м/с).

10. Напрям вітру – в напрямку об’єкта.

11. Хмарність – середня.

Необхідно : Оцінити обстановку, яка може скластися на об’єкті та можливості проведення аварійних робіт тривалістю 1 година.

Рішення :

¨ за табл. 6 визначаємо категорію стійкості атмосфери, що відповідає погоднім умовам та часу доби. За умовою: хмарність середня, день, швидкість вітру V₁₀ = 4 м/с. згідно з таблицею категорія стійкості – ізотермія;

¨ за табл. 7 визначаємо середню швидкість переносу (V_сер) радіоактивної хмари. Згідно з таблицею для ізотермії та швидкості вітру на висоті 10 м (V₁₀ = 4 м/с) середня швидкість переносу хмари становить V_сер = 5 м/с;

¨ за додатком для ізотермії та швидкості переносу хмари (5 м/с), а також заданого типу ядерного реактора (РМБК-1000) і частці викинутих радіоактивних речовин (h = 50 %) визначаємо розміри прогнозованих зон забруднення місцевості, потім наносимо їх в масштабі на карту (схему).

¨ враховуючи відстань об’єкта (R_х = 24 км) до аварійного реактора та розміри утворення зон, визначаємо, що об’єкт знаходиться на внутрішній стороні зони «Б»;

¨ за таблицею визначаємо час початку випадання радіоактивних опадів на території об’єкта. Для R_х = 24 км ізотермія, середня швидкість переносу хмари V_сер = 5 м/с, знайдемо t_ф = 1,2 год.

Отже, об’єкт за 1,2 години після аварії опиниться в зоні

радіоактивного забруднення.

¨ за додатком знаходимо дозу, яку може отримати людина всередині зони «Б» на відкритій місцевості за зміну (12 год.) – Д_сер = 17,1 рентген. Оскільки ми знаходимося на внутрішній стороні зони (К_З = 3,2) і роботи ведуться в приміщенні з К_посл = 6, то :

(бер)

звідки

(бер)

Користуючись додатком, знаходимо, що час перебування в цеху не повинен перевищувати 5 годин (опромінення почалося через 1,2 години після аварії);

¨ для визначення часу вводу формувань для проведення робіт знову визначаємо як у попередньому випадку :

(бер).

За додатком знаходимо, що при умові проведення робіт тривалістю 1 год. на відкритій місцевості формування може почати роботу через 5 годин.

Читайте також:

1. II. Основна частина ЗАНЯТТЯ
2. IV ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ.
3. VІ. План та організаційна структура заняття
4. Алергія та анафілаксія, їх практичне значення .
5. Бактеріофаг, його природа і практичне застосування. Вплив бактеріофага на мінливість мікроорганізмів.
6. Вид заняття: лекція
7. Вид заняття: лекція
8. Вид заняття: лекція
9. Вид заняття: лекція
10. Вид заняття: лекція
11. Відповідь на практичне завдання.
12. Вступне заняття

Переглядів: 553