Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Тема3: Технологія заготівлі і переробки лісонасіннєвої сировини.

План

Тема2: Лісова селекція і насінництво.

Селекційна оцінка дерев і деревостанів.

Внутрішньовидова

- на зрізаних гілках (верба, тополя, осика);

- На ростучих деревах (дуб, сосна, ялина).

Міжвидова

- краще різні види модрин, гірше сосна;

- дуже добре верба, тополя.

При схрещуванні обов’язкова ізоляція квіткових жіночих бруньок. Проводять в похмуру погоду, за кілька прийомів, опилюють.

Плюсові дерева

Дплюс. більший на 30% від Д ср. насадження

Нплюс.більша на 10% від Н ср. насадження

Стовбур не менше 2/3 висоти дерева, без сучків, крона мала, компактна.

Нормальні дерева

Д і Н наближають до середніх показників насадження.

Мінусові дерева

Д = 80% Д середн.насадження

Н – немає значення.

- Плюсові насадження – це насадження в якому більшість дерев плюсові і нормальні (мінусових не більше 10-20%);

- нормальні насадження мають середні показники;

- мінусові насадження – кількість мінусових 50-75%.

Крім цього виділяють генетичні резервати- це великі участки лісу, в яких зосереджена цінна в генетично-селекційному відношенні частина популяції, виду, підвиду, екотипу.

В Україні виділено біля 24 тис.га генетичних резерватів, біля 1,7 тис.га архівно-маточних, клонових плюсових насаджень, понад 4 тис.шт. плюсових дерев (хвойних більше ніж листяних).

Плюсове дерево огороджується, на висоті 1,5 м. роблять поясок з білої краски шириною 10 см. і пишеться два номери. Наприклад

250

3 , де

250 – номер по державному реєстру (в чисельнику), 3 – номер по об’єднанню (в знаменнику).

На плюсове дерево оформляють паспорт. Плюсове насадження відграничується в натурі візирами. По кутах ставляться аншлаги з надписами. Оформляють паспорт плюсового насадження.

Мета:Навчити студентів принципам створення плантацій насіннєвим та вегетативним шляхом.

Забезпечення:Таблиця “Розсіяно-збалансоване розміщення дерев на лісонасіннєвій плантації”, схема створення плантацій, таблиця “Способи створення плантацій”, техдокументація.

1. Мета створення лісонасіннєвої бази.

2. Збереження генофонду деревних порід.

3. Закладка і формування ЛП (лісонасінневих плантацій) насіннєвого і вегетативного походження.

Література:Родін А.Р. ст. 24-30, Калінін М.І. ст. 30-32, Дебринюк Ю.М. ст. 32-34, Гордієнко М.І. ст. 6-8.

1. Лісонасіннєва база – природні або штучно створені насадження з цінними спадковими ознаками, що призначені для заготівлі лісового насіння.

До постійної лісонасіннєвої бази входять природні лісові селекційно-насінні об’єкти (генетичні резервати, плюсові насадження, плюсові дерева) та штучно створені плантації (насіннєві, клонові, елітні, архівно-маточні), а також постійні лісонасіннєві ділянки, створені з насіння плюсових насаджень і плюсових дерев.

До тимчасової лісонасіннєвої бази відносяться тимчасові лісонасіннєві участки та високопродуктивні насадження для заготівлі насіння.

Лісонасіннєва плантація – штучно-створене насадження з висаджених за спеціально генетичною схемою рослин які є насіннєвим чи вегетативним потомством плюсових дерев і використовуються для одержання сталих врожаїв покращеного, сортового, елітного та гібридного насіння.

Лісонасіннєва ділянка – високопродуктивна ділянка природного лісу чи лісових культур, яка сформована для одержання насіння з цінними спадковими посівними якостями.

2. Збереження генофонду деревних порід.

- Виділення лісових генетичних резерватів;

- збереження окремих насаджень і дерев (еталонних, елітних, унікальних, плюсових);

- створення колекційних культур і архівів клонів;

- збереження насіння, пилку, меристем шляхом їх збереження.

3. Лісонасіннєві плантації бувають насіннєвого та вегетативного походження.

Площі під закладку плантацій повинні бути рівні, грунти полегшеного механічного складу (супіски, суглинки), середньої родючості і середнього зволоження. Основний принцип створення лісонасіннєвих плантацій в Україні є типологічний.

На плантаціях повинно бути представлене потомство не менше 20-25 плюсових дерев. Насіння кожного плюсового дерева висівають на розсаднику окремо і кращий посадматеріал висаджують на плантацію. Так створюють плантацію насіннєвого походження. Плантацію вегетативного пожодження створюють шляхом висадки на постійне місце щеплених саджанців. Саджанці вирощують на розсаднику з плюсового або елітного насіння. На саджанцях проводять щеплення різними способами. Щеплені саджанці пересаджують на плантацію. Використовують такі способи щеплень:

Для хвойних:

А) вприклад серцевиною на камбій;

Б) камбієм на камбій;

В) врощіп.

Для листяних:

А) окулювання;

Б) копуліровка проста і покращена;

В) щеплення за кору;

Г) щеплення в боковий надріз;

Д) врощіп;

Е) в “мішок” для дуба.

Тема 2:Лісова селекція і насінництво.

Мета:Ознайомити студентів із правилами закладки лісонасіннєвих ділянок (постійних і тимчасових).

Забезпечення:Техдокументація: бланки “Паспорт постійної ділянки”.

Питання для самостійної роботи:Лісонасіннєве районування території України.

Література:Гордієнко М.І. ст.8-9, Дебринюк Ю.М.

ст.27-29, Родін А.Р. ст. 30-37, Калінін М.І. ст. 32-33.

1.Закладка і формування постійних лісонасіннєвих ділянок.

2.Тимчасові лісонасіннєві ділянки.

3.Заходи по забезпеченню щедрого і регулярного плодоношення.

Література:Родін А.Р. ст. 30-37, Калінін М.І. ст. 32-33, Дебринюк Ю.М. ст. 32-33.

1.ПЛНД(постійні лісонасінневі ділянки) закладають з високопродуктивних, високоякісних ділянок природного лісу, або лісових культур які ростуть в оптимальних для даної породи умовах місцезростання. Бонітет не менше ІІ класу. ПЛНД закладають в чистих і мішаних насадженнях, здорових. ПЛНД хвойних закладають в 5-8-ми річному віці, крона не вище 0,5-1 м. від землі. Для сосни кедрової 80-100 років. Для дубових і букових вік повинен бути 40-60 років, інколи 20-40 років. Закладка ПЛНД в культурах невідомого походження не допускається.

Формують такі ділянки з раннього віку. Для цього часто проводять рубки догляду (кращі залишають, гірші екземпляри вирубують). При досягненні ними висоти 3-5 м. можна обрізувати вершини на 1-2 прирости, що дасть змогу розростися кроні в ширину. В 30-40 років кількість дерев на 1 га. повинна бути в середньому 200-300 шт., зімкнутість 0,5-0,6.

2.Тимчасові лісонасіннєві ділянки входять в тимчасову лісонасіннєву базу, якої з часом не буде. Це ділянки стиглих і пристигаючих нормальних насаджень, виділені і спеціально підготовлені для заготівлі лісового насіння. Закладають в багатолісних районах із значними об’ємами суцільних рубок, а в хвойних насадженнях – з розрахунку збору шишок із зрубаних дерев. ТЛНД закладають незадовго до рубки.

Їх відграничують в натурі, встановлюють діляночні стовпи і відмічають мінусові дерева. Якщо повнота 0,7 і більше, то розріджують, доводячи повноту до 0,5-0,6. Рубку ТЛНД проводять в урожайний рік.

3.Для забезпечення щедрого і регулярного плодоношення ділянок і плантацій проводять такі заходи:

- зрідження;

- формування крони;

- рихлення грунту;

- боротьба з трав’янистою рослинністю, шкідниками, хворобами;

- внесення добрив;

- люпинізація грунту.

Зрідження проводять до повноти 0,5-0,6 для сосни, модрини та 0,6-0,7 для дуба в декілька прийомів.

Формування крони – це обезвершинення 1-2 приростів головного пагона і трохи бічних.

Рихлення грунту проводять дисковими плугами, культиваторами, боронами для кращої аерації грунту та боротьби з бур’янами.

Боротьба з трав’янистою рослинністю, шкідниками, хворобами – шляхом прополювання біля дерев, обкошування, рихлення грунту в міжряддях, використання гербіцидів. З шкідниками і хворобами борються в основному хімічними методами, біологічними, але найкращими є профілактичні міри

Внесення добрив. Вносять добрива один раз в 5 років (мінеральні, або органічні в грунт). Проводять також позакореневе підживлення (оприскування 5% розчином суперфосфату з добавкою 5% глини). Перше оприскування – в першій половині червня, друге – в кінці липня, початок серпня. На одне дерево 0,25-0,5 л. розчину. Підживлюють також мікроелементами (оприскують розчинами борної кислоти, сірчанокислого цинку). При потребі грунти вапнують, або гіпсують.

Люпинізація – це висів люпину літом на глибину 2см. по 2г. на 1 п.м. Перед висівом вносять добрива. Осінню сидерати заорюють з попереднім подрібненням зеленої маси дисковими культиваторами. Інколи, щоб не було задерніння грунту висаджують грунтозахисні кущі.

Мета:Ознайомити студентів із термінами достигання та збору лісонасіннєвої сировини та попереднім обстеженням лісонасіннєвих об’єктів перед збором насіння.

Забезпечення:Бланки актів попереднього обстеження лісонасіннєвих об’єктів, календар збору насіння.

Питання для самостійної роботи:Дати відповідь на питання:

1. Що таке морфологічна стиглість насіння і як її визначають для різних деревних порід?

Література:Дебринюк Ю.М. ст.35.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Гібридизація	\|	Продовження теми3: Технологія заготівлі і переробки лісонасіннєвої сировини.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.