• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Побудова ПР-структур

Тема 3. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ В ПАБЛІК РИЛЕЙШНЗ

1.

Можуть мати інший вигляд:

№ п/п Тема за програмою Мета уроку Обладнання уроку Кільк. гд. Дата

Дехто у такий план пропонує ввести рубрики :“Міжпредметні зв’язки”, ”Міжмистецькі зв’язки”, “«ТЗН” та інші. Як правило доцільно такі рубрики вводити у тематичний план, який уміщуємо у тематичну папку.

Щоб заповнити решту рубрик учителю необхідно:

- поцікавитися в шкільній бібліотеці, чи є (яка кількість) наявна кількість художніх текстів для учнів тих класів, де він буде працювати, підручників, хрестоматій; зробити замовлення на придбання необхідної літератури; переглянути критичну літератур; словники; свою домашню бібліотеку., міську бібліотеку;

- відвідати кабінет укр. та заруб. літератур, історії, шкільну і міську фонотеки, методичний кабінет школи, міста, району, поцікавитися новими матеріалами, які можна було б використати;

- ознайомитися із рекламним проспектом навчального телебачення, експозиціями музеїв, репертуаром театрів, щоб своєчасно відреагувати на місцевий матеріал як в урочний, так і в позаурочний час;

- переглянути наочність у кабінеті укр. літер.., доповнити новими матеріалами течки за темами;

- підготувати дидактичний матеріал;

- перевірити справність ТЗН.

Про поурочний план будемо говорити на наступних лекціях.

Учитель-словесник ще повинен уміти складати план роботи гуртка, план роботи факультативу, план проведення тижня, методичного об’єднання. Іноді вимагають план роботи кабінету, якщо зав. кабінетом.

3.1. Побудова ПР-структур.

3.2. Нормативно-правові засади ПР-діяльності.

3.3. Етичні засади ПР-діяльності.

3.4. Матеріально-технічне і фінансове забезпечення ПР-діяльності.

3.5. ПР-кампанія як організаційна форма діяльності в ПР.

Паблік рилейшнз, як і кожна сфера професійної діяль­ності, підпорядко­ваний системі фахових, організаційних, нормативно-правових, етичних та інших вимог. Професіоналізм у цій сфері діяльності передбачає і відповідне організаційне оформлення, яке ґрунтується на сучасному науково-методичному уявленні про упра­вління, принципи побудови функціонування ПР-структур, організації ПР-програм, ПР-кампаній, а також відповідному матеріально-технічному забезпеченні.

ПР-структури формують залежно від напрямів їх діяльності. Основними організаційними формами у сфері паблік рилейшнз є ПР-фірми, мережеві агентства і вертикально інтегровані групи, а також ПР-підрозділи фірм (організацій), інформаційні підрозділи фірм (орга­нізацій), які розв’язують ПР-завдання.

Організація роботи ПР-фірми. Передумовами ство­рення ПР-фірми є зростання попиту на ПР-послуги, розвиток ринку ПР-послуг, можливість залучити до співпраці необхідний кадровий потенціал. Діяльність їх регулюється національним законодавством з питань економічної, інформаційної, гуманітарної політики. Співробітники ПР-фірми виконують замовлення клієн­тів у різних галузях, що збагачує їх колективний дос­від, допомагає у розв’язанні складних проблем. Кіль­кість співробітників залежить від обсягу й характеру завдань. Не всі вони обов’язково є штатними працівни­ками, тому в ПР-бізнесі багато фірм складаються з кіль­кох людей. Для реалізації конкретних програм вони створюють тимчасові групи із запрошенням експертів і фахівців з відповідних спеціальностей. Завдяки цьому ПР-фахівці мають змогу надавати замовникові широ­кий спектр максимально наближених до його запитів послуг. За певних обставин один штатний співробітник забезпечує весь цикл виконання замовлення. Як свід­чить досвід, завдання, які вимагають високого інтелек­туального рівня виконавців, найкраще розв’язують невеликі команди.

Використання роботи за сумісництвом, погодинно, поділ посадових обов’язків між двома і більше праців­никами, зайнятими неповний робочий день, сприяють успішному виконанню доволі специфічних завдань, дають змогу оптимізувати витрати. Для цього необхід­но точно визначити обсяг і зміст замовлення; налаго­дити дієвий взаємозв’язок зі штатними працівниками; сформувати в них єдине уявлення про виконуване замовлення; облаштувати «домашній офіс» для суміс­ників або налагодити з ними стабільний зв’язок; по­дбати про участь сумісників у виробничих нарадах; забезпечити їх необхідними матеріалами, документа­ми тощо.

Діяльність мережевих агентств і вертикально інте­грованих груп. Таку систему утворює кілька агентств, які працюють за технологією великої і відомої фірми, можуть бути її дочірніми підприємствами з правами юридичних осіб. Існують мережеві агентства з децен­тралізованою структурою.

В інформаційну епоху ринок ПР-послуг динамічно розвивається, наслідком чого є можливість вибору на тендерній основі кращого виконавця, а відповідно, і посилення конкуренції. У ній виграють фірми, які системно відстежують потреби (особливо незадоволені) клієнтів, добре знають методи діяльності, сильні і слабкі сторони конкурентів, з урахуванням цих знань намагаються зайняти ринкову нішу, в якій можуть мак­симально реалізувати набуті ключові фактори успіху і стійкі конкурентні переваги. На цій основі вибудовуєть­ся їх стратегія. Стратегічне бачення, довгострокове планування повинні поєднуватися зі здатністю гнучко реагувати на несподівані ситуації. У цьому зв’язку важливо знати особливості основних ринків, на які спрямована діяль­ність ПР-фірми; характер, споживчу цінність послуг, які вона може пропонувати і реалізовувати; можливості використання фінансових та інших ресурсів; ймовірні шанси і ризики своєї діяльності, власні сильні і слабкі сторони.

ПР-підрозділи фірм (організацій). Їх називають домашніми агентствами. Перебуваючи у структурі фірми (організації), ПР-підрозділ переймається загаль­ними проблемами, бере участь у розробленні її концеп­ції і програми діяльності, реалізує їх своїми засобами. Його співробітники вважають себе частиною фірми (організації) і зацікавлені в загальному успіху. Вони мають змогу отримувати необхідну інформацію, встано­влювати контакти з усіма співробітниками, що створює сприятливі умови для здійснення ПР-заходів.

Найкраще, коли особа, яка очолює ПР-підрозділ, обіймає посаду заступника керівника фірми (організа­ції). Іноді вони перебувають на посадах: директора (заступника генерального директора) з питань ПР, керівника служби інформації чи відділу інформації і реклами. Назва цієї посади не завжди відповідає суті діяльності, а лише відображає специфіку фірми (орга­нізації), уявлення її керівництва про характер роботи ПР-підрозділу.

Структура і штат ПР-підрозділу залежить від функ­цій і конкретних завдань. Традиційно він виконує такі функції: формування іміджу фірми (організації); взає­модія з державними органами і громадськими організа­ціями; комунікаційний супровід менеджменту; участь у маркетингових заходах; участь у протидії кризовим ситуаціям; робота з пресою; реалізація рекламних кам­паній; здійснення соціальних і культурних програм; благодійна діяльність; консультування клієнтів; участь у виставках і вивчення досвіду інших фірм.

ПР-підрозділи фірм (організацій) відповідають за поширення різних інформаційних документів, якими можуть бути:

- оперативні документи (прес-релізи, прес-кіти, заяви для преси, інфор­маційні бюлетені, аналітичні довідки, спростування, запрошення на захід, добірки фотографій тощо);

- корпоративні документи (презентаційні буклети, корпоративні газети, періодичні звіти, листи до акціо­нерів, виклад історії фірми (організації), біографії керівників, слайди, відеофільми, електронна презента­ція, портфоліо).

Суттєвим недоліком функціонування ПР-підрозділу нерідко буває його обмеженість колом сформованих уявлень про ПР-діяльність керівництва фірми (органі­зації), залежність його працівників від загальної систе­ми оплати і розпорядку роботи, що перешкоджає їх творчій свободі. Іноді їм вистачає фахової й особистої мужності відстояти перед керівництвом фірми (органі­зації) власну точку зору, вберегтися від фахового кон­формізму. За нерозвиненої науково-методичної бази невеликому колективу важко досягти високого профе­сіоналізму, тому його робота нерідко будується на осно­ві власного розуміння можливостей і завдань ПР, що може шкодити справі, обмежувати фаховий розвиток працівників.

Інформаційні підрозділи фірм (організацій), які розв’язують ПР-завдання. їх функції дещо ширші від функцій ПР-підрозділів, хоч і мають багато спільно­го. Як правило, їм доводиться розв’язувати такі зав­дання:

1. Реалізація конкретних інформаційних проектів: планування інформації для поширення її в суспільстві, підготовка рукописів (статей) вищого керівництва, опи­тування громадської думки.

2. Надання інформації органам державної влади і місцевого самоуправління, підприємствам, організа­ціям.

3. Здійснення роботи з пресою: створення інформа­ційних приводів, інформування журналістів про важливі для фірми (організації) події; реагування на запити журналістів і співробітництво з ними при підго­товці матеріалів.

4. Публікація матеріалів: випуск журналу для гро­мадськості, бюлетенів для працівників, довідників про фірму (організацію).

5. Створення візуальної продукції (відео- і кінофіль­мів, програм телебачення).

6. Міжнародні зв’язки (поширення інформації за кордон, налагодження зв’язків із зарубіжною пресою).

7. Надання послуг та інформації клієнтам, спожива­чам продукції (послуг): консультація клієнтів; упра­вління системою моніторингу; врегулювання реклама­цій; поширення інформації про фірму (організацію); вивчення демографічних характеристик клієнтів, спо­живачів продукції (послуг) та їх запитів.

8. Проведення заходу «Відкритий дім»: здійснення рекламних акцій, кампаній; організація відвідувань фірми; проведення лекцій, семінарів, симпозіумів, засідань круглих столів.

9. Підвищення суспільної значущості фірми (органі­зації): активізація громадської діяльності; співробіт­ництво у сфері культури; благодійна діяльність.

10. Надання інформації інвесторам, акціонерам, налагодження співпраці з аналітиками ринку цінних паперів, забезпечення зв’язку з рейтинговими агент­ствами.

За невеликого обсягу ПР-роботи фірма (організація) може обмежитися наявністю у своєму штаті тільки одного ПР-менеджера, залучаючи його до аналізу ситуації, вироблення стратегії, вибору засобів її реаліза­ції. Ним має бути висококваліфікований аналітик, прогнозист, організатор.

Іноді фірма (організація) запрошує ПР-консультан­та. Ним може бути приватний підприємець, який має широкі можливості у виборі клієнтів, ПР-проектів, засобів їх реалізації. Та одна людина не здатна одноча­сно охопити широкий спектр замовлень. Нерідко у ста­вленні до одинокого, навіть і висококваліфікованого фахівця переважає недовіра щодо можливості реалізу­вати масштабні проекти.

Незалежно від свого посадового становища керів­ник ПР-підрозділу, ПР-менеджер чи ПР-консультант повинні мати змогу напряму спілкуватися з першим керівником, оберігати свою фахову незалежність, не допускати у сферу своєї компетенції інших працівни­ків. Як свідчить досвід, нерідко ПР-заходи зазнають невдачі, оскільки вищі керівники вважають своїм осо­бистим обов’язком і невід’ємним правом представляти фірму (організацію) у всіх ситуаціях і болісно реагують на передавання цієї функції будь-кому іншому.

Схематично побудову ПР-підрозділу представлено на рис. 3.1.

Рис. 3.1. Побудова ПР-підрозділу

Кожна із форм організації роботи у сфері паблік рилейшнз має свої переваги й недоліки. Переваги залу­чення до співпраці ПР-фірми порівняно із внутрішнім ПР-підрозділом полягають у можливості залучити вико­навців вищого рівня за однакових або менших витрат, гнучкішого фінансування; широких можливостей спіл­кування із ЗМІ, оскільки ПР-фірми мають розвинутіші з ними зв’язки; більш об’єктивний аналіз, прогнози і поради, оскільки фахівці незалежних ПР-структур захищені від впливу керівництва фірми-замовника; звільненні власних співробітників від виконання невла­стивих їм функцій. Однак стороння ПР-фірма може не мати достатньої інформації про політику і повсякденну діяльність фірми (організації), тому їй доводиться вивча­ти суть кожного планованого заходу. Найкраще, якщо фірма (організація) має у своїй структурі ПР-підрозділ і співпрацює за необхідності з незалежною ПР-фірмою.

Читайте також:

1. АСОЦІАЦІЯ. ПОБУДОВА АСОЦІАТИВНОГО КУЩА
2. Бюджетний устрійпоказує, в який спосіб побудована бюджетна система. Іншими словами,він відображає організацію вертикальної структури бюджету держави за рівнями влади.
3. Д80.Парламент в ЗК.ознаки 81.Побудова та основні ознаки парламенту в ЗК.
4. Загальна побудова організації контрольного процесу в умовах автоматизованої обробки інформації
5. Зони ризику. Побудова кривої ризику.
6. Контроль якості здійснюється і на стадії підтримки досягнутого рівня якості, тобто контролюється також якість технічної експлуатації і ремонту побудованих об'єктів.
7. Навчальна програма з фізичної культури: поняття, задачі, види, побудова
8. Написання формул і побудова діаграм.
9. Обмеження мереж Fast Ethernet, побудованих на повторителях
10. Обмеження мережі, побудованої на загальному поділюваному середовищі
11. Обмеження топології мережі, побудованої на мостах
12. Організаційна побудова і діяльність МОК та міжнародних

Переглядів: 930