Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Спрямованість особистості

Активність індивіда визначається його потребами. Сутність потреб відповідає на запитання, чому людина проявляє активність, але, щоб з'ясувати, на що вона спрямована, необхідно проаналізувати, чим визначається й спрямо­ваність, яка являє собою сукупність стійких мотивів, що й орієнту­ють діяльність особистості. Спрямованість особистості – це система домінуючих цілей і мотивів її діяльності, які визначають її самоцінність і суспільну значущість.

Мотиви поведінки і діяльності. Мотиви — це пов'язані із задоволенням певних потреб спонукання до діяльності. Вони відрізняються один від одного видом потреби, яка в них виявляється, форма­ми, котрих вони набувають, широтою чи вузькістю, конкретним змістом діяльності, в якій реалізуються.

Складні види діяльності відповідають кільком мотивам, що утво­рюють систему мотивації. Мотиви розрізняють за їх усвідомленістю. Неусвідомлюваними мотивами є установки і потяги, усвідомлюва­ними — інтереси, переконання, прагнення.

Неусвідомлювані мотиви. Установкаце неусвідомлюваний особистістю стан готовності до певної діяльності чи поведінки. Наприклад, установка щодо вчительки першого класу у формі го­товності виконувати всі її вимоги. Установки бувають позитивні (наприклад, щодо лікарів) і негативні, що набирають характеру упередження (наприклад, щодо працівників торгівлі). Установка часто є результатом поспішливих, недостатньо обґрунтованих висновків з фактів особистого досвіду або некритичного засво­єння стереотипів мислення (стандартизоване судження, усталене в певній групі). Ось один з прикладів установки щодо сприйман­ня людиною людини:

Вон человек, что скажешь тьі о нем?

Ответил друг, плечами пожимая:

"Я с зтим человеком не знаком,

Что про него хорошего я знаю?"

Вон человек, что скажешь тьі о нем ?

Спросил я у товарища другого.

"Я с зтим человеком не знаком,

Что я могу сказать о нем плохого''"

(Р. Гамзатов)

Потягце спонукання до діяльності, що є недиференційованою, недостатньо чітко усвідомленою потребою, невиразна потреба в чо­мусь. Він швидкоплинний: потреба або згасає, або перетворюється в прагнення. Потяги характерні для юнацького віку як провісники майбутніх прагнень — усвідомлюваних мотивів. О Усвідомлювані мотиви. Інтересце емоційний вияв пізнавальних потреб особистості. Суб'єктивно інтереси розкриваються на позитив­ному емоційному тлі, в бажанні глибше пізнати об'єкт, зрозуміти його. Роль інтересів у тому, що вони є спонукальним механізмом пізнання, змушують особистість шукати шляхів, засобів задоволення того чи іншого бажання.

Розрізняють інтереси за змістом, метою, широтою, глибиною, стійкістю.

Так, за метою інтереси поділяються на безпосередні й опосе­редковані. Безпосередні інтереси зумовлює емоційна привабливість

об'єкта. Наприклад, інтерес до розв'язання задач, кросвордів, до. спілкування з друзями тощо. Люди, мотивом діяльності яких є без посередній інтерес, мають так звану ділову спрямованість і дістаючи, задоволення від самого процесу роботи. Опосередкований інтерес і виникає щодо результату діяльності, хоча сам процес не завжди цікавить суб'єкта. Оптимальним для результату діяльності є поєднання безпосередніх та опосередкованих інтересів.

За глибиною інтереси поділяють на поверхові і глибокі За широтою — на широкі і вузькі. Широкі інтереси розподілень між багатьма об'єктами; вузькі сконцентровані в одній галузі. Цінна риса особистості — багатофокусність інтересів у кількох, не пов'язаних одна з одною, сферах діяльності. Багатофокусність інтересі)', особливо сприятлива для зміни видів діяльності — найкращого засобу відновлення затраченої в ході роботи енергії. Отже, оцінка широти інтересів визначається зрештою їхнім змістом.

За стійкістю інтереси поділяються на стійкі і нестійкі Стійкість інтересу зумовлює тривалість збереження його інтенсивності. Стійкий інтерес є сигналом, показником здібностей людини Інколи інтерес до чогось не згасає протягом усього життя, наприклад захоплення професією. Нестійкість інтересів, коли вони набува­ють характеру пристрасних, але короткочасних захоплень, є віковою особливістю, що стимулює пошук покликання й допомагає вияви ти здібності.

Трапляються різні поєднання інтересів: в одних індивідів вони широкі, різнобічні, глибокі, в інших — широкі, але поверхові, ще н інших — глибокі, але вузькі. У цьому плані оптимальним є такий тип людини, в якого на тлі широких, різноманітних інтересів і центральний, основний.

Суттєвим мотивом поведінки особистості є її переконання. Вони становлять систему усвідомлюваних потреб, які спонукають людину діяти відповідно до своїх поглядів, принципів, світогляду. Переконання є спонукальною силою поведінки, що змушує пере живати свої вчинки.

Переконанняце система знань, пропущених через почуття. Переконана та людина, в якої ідеї поєдналися з почуттям і волею. Вона не здатна на вчинок, що суперечить її принципам.

Переконання мають велике значення в соціальній характеристиці особистості. Буває, що людина когось критикує, а поводиться так само. Це свідчить, що її переконання не є керівництвом до дії Виходить, що між знаннями і переконаннями існує складна єдність.

Якщо знання й переконання утворюють упорядковану й внутрішньо організовану систему поглядів, вони становлять світогляд особистості.

Усвідомлюваним мотивом є також прагнення особистості, тобто мотиви поведінки, в яких виявлена потреба в чомусь, що може бути до­сягнуте вольовими зусиллями. Оскільки прагнення не задовольняють інакше, ніж через спеціально організовану діяльність, вони здатні підтримувати активність особистості протягом тривалого часу.

Якщо людина чітко усвідомлює умови, в яких відчуває потребу, і засоби, які планує використати, то прагнення набувають характе­ру намірів.

Прагнення набирають різних психологічних форм. Одна з них — мрія як створений фантазією образ бажаного майбутнього. Мрія підтримує і посилює енергію людини. Прагнення виявляються і в пристрастях, тобто в мотивах і відповідних потребах, що мають непереборну силу, котра відсуває на задній план усе, що не пов'яза­не з пристрастю. Пристрасті протягом тривалого часу визначають напрям думок і вчинків людини. Незадоволена пристрасть пород­жує бурхливі емоції.

Формою прагнень є також ідеал як потреба наслідувати приклад, взятий особистістю за зразок поведінки. Ідеалом може бути конк­ретна особа, збірний образ чи суспільні цінності. Ідеали завжди відображають життя: не можна уявити щось, елементів чого не було б у реальності.

Водночас ідеал передбачає майбутнє, виділяючи прекрасне й дос­конале. Є два типи ставлення до ідеалу: споглядально-захоплене, па­сивне і пристрасно-діяльне, коли ідеал є планом життя, породжує бажання самовиховуватися.

Мрії, пристрасті, ідеали, наміри можуть бути високими й низь­кими і, залежно від цього, відігравати різну роль у діяльності людей та в житті суспільства.

 


Читайте також:

  1. III.Цілі розвитку особистості
  2. III.Цілі розвитку особистості
  3. III.Цілі розвитку особистості
  4. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
  5. Активність особистості та її джерела, спрямованість особистості
  6. Активність особистості та самоуправління
  7. АКЦЕНТУЙОВАНІ РИСИ ОСОБИСТОСТІ
  8. Антропологічна спрямованість філософії Г.С.Сковороди.
  9. Взаємодія ієрархій підструктур особистості та їх властивостей
  10. Взаємодія структур особистості і діяльності
  11. Визначення самооцінки особистості
  12. Визначення темпераменту особистості




Переглядів: 2281

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Структура особистості | Самосвідомість та «Я-концепція» особистості

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.019 сек.