Нервово – м’язове стомлення.

До цього часу ми розглядали у межах м'язів чинники, котрі можуть бути причиною виникнення стомлення. Однак ряд даних вказує, що за певних обставин стомлення може виникати внаслідок нездатності активувати м'язові волокна. Це є функцією нервової системи. Нервовий імпульс передається по кінцевій пластинці рухового нерва до м'яза, щоб активувати м'язову мембрану та змусити саркоплазматичний ретикулум виділяти кальцій. У свою чергу, кальцій, з'єднуючись із тропоніном, ініціює м'язове скорочення.

Нервова передача.Стомлення може виникнути на кінцевій пластинці рухового нерва м'яза, запобігаючи передачі нервового імпульсу до мембрани м'язового волокна. У дослідженнях, що проводилися на початку XX століття, спостерігали подібну нездатність передачі нервового імпульсу у стомленому м'язі. Вона може бути пов'язана з одним або кількома такими процесами:

• виділенням або синтезом ацетилхоліну — нейромедіатора, що переключає нервовий імпульс з рухового нерва на мембрану м'яза, кількість котрого може бути знижена;

• холінестераза — фермент, що розщеплює ацетилхолін після того, як той переключив імпульс, може стати гіперактивною, запобігаючи утворенню достатньої концентрації ацетилхоліну для ініціації потенціалу дії;

• активність холінестерази може знизитися (гіпоактивність), внаслідок чого відбудеться надмірне накопичення ацетилхоліну, що паралізує волокно;

• може підвищитися поріг збудження мембрани м'язового волокна;

• деякі субстанції можуть стати на боротьбу з ацетилхоліном за рецептори на мембрані, не активуючи її;

• калій може покинути внутрішньоклітинний простір скоротного м'яза, знижуючи наполовину потенціал мембрани.

Більшість із цих причин нервово-м'язової блокади пов'язана з нервово-м'язовими розладами (наприклад, міастенією), але вони так само можуть зумовлювати деякі форми нервово-м'язового стомлення. Існує також припущення, що стомлення може виникати у результаті затримки кальцію у Т-трубочках, що призводить до зменшення кількості кальцію, необхідного для здійснення м'язового скорочення. У дійсності вичерпання запасів КФ та накопичення лактату можуть просто збільшити інтенсивність акумуляції кальцію у Т-трубочках. Ці теорії виникнення стомлення поки що залишаються лише припущеннями.

Центральна нервова система (ЦНС)також може бути місцем виникнення стомлення. Є дані, що підтверджують, і дані, що заперечують це. Перші дослідження показали, що коли м'язи іспитованого опиняються на межі крайнього стомлення, то підтримка словом, окрик або пряма електростимуляція м'язів можуть збільшити силу м'язових скорочень. Ці дані свідчать про те, що лімітуючими чинниками м'язової діяльності при виконанні виснажливого фізичного навантаження можуть бути і психологічні чинники. Механізми, що лежать в основі стомлення ЦНС, недостатньо вивчені. Неясно також, чи обмежена ця форма стомленості тільки ЦНС, чи пов'язана з периферичною передачею нервових імпульсів.

Залучення до роботи м'язів частково залежить від свідомого управління. Психологічна травма виснажливого фізичного навантаження може свідомо або несвідомо пригнітити схильність спортсмена зносити біль. ЦНС може знизити інтенсивність навантаження до стерпного рівня, щоб «захистити» спортсмена. Учені єдині у тому, що дискомфорт стомлення, котрого зазнають, передує виникненню фізіологічних обмежень у м'язах. Більшість спортсменів, якщо тільки для них не є характерним високий рівень мотивації, припиняють виконання вправи, перш ніж настане фізіологічне виснаження їхніх м'язів. Щоб досягти піка м'язової діяльності, спортсмени змушені на тренуваннях відпрацьовувати виконання вправ у найоптимальнішому темпі, а також тренувати толерантність до стомлення.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Проміжні продукти метаболізму та стомлення	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.