• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Ринок фінансових послуг як сегмент фінансового ринку

ВСТУП

РОЛЬ В ЕКОНОМІЦІ

Тема 1. РИНОК ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ І ЙОГО

Вступ.

1. Ринок фінансових послуг як сегмент фінансового ринку.

2. Сфера послуг як вид людської діяльності.

3. Фінансові послуги, їх розвиток в Україні.

4. Сучасний стан розвитку ринку фінансових послуг в Україні та світі.

5. Характеристика основних інструментів ринку фінансових послуг.

Ринок фінансових послуг в умовах формування та розвитку ринкових відносин поряд з використанням новітніх технологій, телекомунікацій та інформаційного простору є одним із важливих сегментів фінансового ринку.

Ринок фінансових послуг – це особлива сфера взаємовідносин державних і фінансових інститутів щодо задовольняння фінансових потреб і формування пропозицій фінансово-економічних послуг на державному рівні або у світовій інтеграції країн.

«Ринок фінансових послуг»–спеціальний курс, предметом якого є вивчення специфічної сфери грошових відносин, що виникають у процесі руху фінансових ресурсів між різними суб’єктами, які надають послуги на фінансовому ринку. Метою курсу «Ринок фінансових послуг» є підготовка кваліфікованих спеціалістів та магістрів у галузі управління фінансами та аналізу фінансових послуг, який забезпечуватиме їм конкурентні переваги на ринку праці; формування у студентів комплексного розуміння системи взаємозв’язків на ринку фінансових послуг та відповідної державної політики.

Завданнями курсу є:вивчення сутності та функцій, які виконує ринок фінансових послуг;формування комплексного розуміння взаємозв’язків суб’єктів наринку фінансових послуг та системи спеціалізованих фінансових інститутів;навчити визначати потреби споживачів фінансових послуг уконкретних ситуаціях та можливості задоволення цих потреб різними видами фінансових послуг;розвинути навички порівняльного аналізу в галузі фінансових послуг тау визначенні конкурентних переваг і недоліків окремих їх видів;забезпечити комплексне розуміння розміщення фінансовихпослуг різних фінансових інститутів як на фінансовому ринку в цілому так і на окремих його сегментах;визначення ролі держави та наукових засад у побудові ринку якцілісного механізму перерозподілу фінансових ресурсів; висвітлення основних напрямів державної політики в сферірегулювання фінансових відносин, які виникають на ринку фінансових послуг.Об’єктом вивчення є процес надання фінансових послуг суб’єктам господарювання та фізичним особам.

Дана дисципліна базується на вивченні таких дисциплін як «Фінансовий ринок», «Податкова система», «Страхування», «Інвестування» та ін. Знання та навички отримані в процесі вивчення курсу «Ринок фінансових послуг» можуть бути корисними як при написанні дипломної (магістерської) роботи, так і в подальшій професійній діяльності.

Ринок фінансових послуг у розвинутих державах світу почав завойовувати свою нішу на ринку ще в 70-х роках ХХ ст. Уже розроблені провідні тенденції та напрями розвитку ринку у сучасному світі, які пов’язані з певними особливостями функціонування фінансових ринків окремих держав.

Сьогодні відбувається пожвавлення розвитку ринку фінансових послуг в Україні, яке в основному залежить від процесів, що відбуваються у цій сфері по регіонах. Якщо оцінювати розвиток ринку фінансових послуг за сферами, то в межах країни переважає банківський сектор, страхування, інвестиційна діяльність, а також розвиток фондового сегменту ринку.

Ринок фінансових послуг – це сфера діяльності учасників ринків фінансових послуг з метою надання та споживання певних фінансових послуг.

Необхідними передумовами для створення вітчизняного ринку фінансових послуг є:

1) поява фінансових посередників, які почали формувати інфраструктуру ринку;

2) розвиток банківської системи, яка першою в державі почала формувати нову систему організації грошових потоків в економіці;

3) використання на ринку таких принципів як рівноправність, конкурентність, вільний доступ до інформації, самостійність в прийнятті рішень;

4) ліквідація державної монополії на використання заощаджень населення;

5) поява на ринку нових технологій, утворення сучасної технічної бази;

6) формування законодавчої бази;

7) масштабна приватизація і пов’язаний з нею масовий випуск цінних паперів;

8) створення і діяльність комерційних утворень, які почали залучати кошти на акціонерній основі;

9) використання цінних паперів у міжнародних взаєморозрахунках, доступ до міжнародних ринків капіталу тощо.

Ведучим сегментом на ринку фінансових послуг є банківська система, яка надає великий спектр фінансових послуг і є основним фінансовим посередником. Тому етапи розвитку ринку фінансових послуг закладені банківською системою.

Перший етап – 1991 – 1992 рр. – характеризується процесами створення спільних і малих підприємств, акціонерних товариств, в банківській сфері іде реорганізація, Національний банк починає перереєстрацію комерційних банків України, що були зареєстровані ще Держбанком СРСР. Був прийнятий Закон «Про цінні папери і фондову біржу», який започаткував створення фондового ринку України, Закон «Про власність», який відкрив дорогу для створення нових форм підприємств, малого бізнесу.

Другий етап – 1992 – 1993 рр. – період гіперінфляції; глибока економічна, фінансова та платіжна криза, невпорядкованість і нестабільність нормативно-правового регулювання; виникнення банків «нової хвилі», масове народження дрібних «кишенькових» банків.

Третій етап – 1994 – 1996 рр. – змінюється кон’юнктура фінансового ринку, відбувається зміна складу акціонерів, власників багатьох підприємств, комерційних банків, їх філій, важко одержати доступ до необхідних інвестиційних коштів, відсутні послуги високої якості в тому числі банківські. Для банків – це етап банкрутства. У 1996 році прямими банкрутами стали 45 банків, а ще 60 – опинилися у стані прихованого банкрутства, у 70 банків відбулася зміна власників і склад акціонерів. Процес масового банкрутства комерційних банків вніс ускладнення в розвиток економічної системи країни, а також була підірвана довіра до банківської системи вкладників.

Четвертий етап – 1996 – 2000 рр. – впровадження національної валюти – гривні, розпочато реформування бухгалтерського обліку та звітності у банках, створено національну платіжну систему із запровадженням нових прогресивних технологій перерахування коштів на основі електронних платежів, що дало змогу досягти світового рівня обробки інформації у сфері міжбанківських розрахунків, скоротити до мінімуму термін проходження платежів.

П’ятий етап – 2000 – до нашого часу. Це період законодавчого становлення ринку фінансових послуг. Приймається ціла низка Законів, які визначають цілі та напрями діяльності фінансових інститутів, що діють на ринку; опрацьовані такі фінансові категорії як «фінансові інститути», «фінансова послуга», «ринок фінансових послуг», «фінансова установа» та інші, чітко визначені послуги, які відносять до фінансових, прийнято Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг, визначені основні завдання Комісії.

Ринок фінансових послуг розвивається відповідно до принципів і функцій розвитку фінансового ринку (так як є його сегментом), які вивчаються в курсі «Фінансовий ринок». Основними принципами є: забезпечення цілісності, прозорість, захист інтересів та прав інвесторів, відповідність загальноприйнятим міжнародним стандартам, централізація ринків, соціальна справедливість, урегульованість, контрольованість, ефективність, правова упорядкованість, конкурентність та інші. Ринок фінансових послуг виконує такі функції:

загальні:

забезпечуюча –отримання прибутку від операцій на ринку;

цінова, що забезпечує формування ринку цін;

інформаційна – доведення до учасників ринку інформації про фінансових посередників, види послуг, об’єкти інфраструктури ринку тощо;

регулююча – встановлення правил торгівлі фінансовими активами, пріоритетів, визначення органів контролю та їх функцій, порядку вирішення конфліктних питань тощо.

специфічні (конкретні):

в економічній сфері:

• розподіл і перерозподіл капіталу від інвестора до виробника;
• визначення критеріїв ефективного використання фінансових ресурсів за

секторами економіки;

• вирішення економічних проблем на грошовому, валютному, фондовому

ринках та ринку позичкового капіталу;

• забезпечення прогресивного розвитку лізингових, факторингових,

страхових, інноваційних та інших видів послуг;

• мобілізація і розподіл фінансових ресурсів, що обумовлюють його

структуру;

• мобілізація заощаджень приватних осіб, держави, бізнесу, закордонних

інвесторів та акумуляція грошових коштів у позичковий та інвестиційний капітал;

• організація процесу доведення фінансових активів до споживача;
• фінансове забезпечення та розширення процесів інвестування у

виробництво на основі визначення найбільш ефективних напрямів використання капіталу в інвестиційній сфері;

• формування ринкових цін на окремі види фінансових активів;
• страхова діяльність і формування умов для мінімізації фінансових та

комерційних ризиків та ін.

У політичній сфері:

• сприяння зміцненню економічної самостійності;
• прискорення інтеграційних процесів входження України до світового

співробітництва;

• залучення зарубіжних інвесторів тощо.

У морально-психологічній сфері:

• формування нової поведінки, нового економічного мислення у суб’єктів

ринку;

• створення у суспільстві відповідної морально-психологічної атмосфери,

формування довіри до фінансових активів і в першу чергу до цінних паперів і до операцій з ними;

• запобігання виникненню на ринку зловживань, кримінального

середовища тощо.

Реалізація відмічених функцій ринку визначає його роль і значення у розвитку економіки держави.

Читайте також:

1. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
2. IV. Вартість знака для товарів і послуг та фірмового найменування
3. VII. За видами товарів і послуг
4. Автоматизація туристичних послуг
5. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
6. Активи як об’єкт фінансового менеджменту
7. Амортизація як джерело фінансових ресурсів підприємств
8. Аналіз доцільності фінансових інвестицій у корпоративні права.
9. Аналіз обсягу пропозиції і реалізації послуг туристського підприємства
10. Аналіз ризикованості підприємства на основі показників фінансового стану.
11. Аналіз рівня, динаміки та структури фінансових результатів підприємства
12. Аналіз руху грошових коштів у контексті нової фінансової звітності Важливим завданням аналізу фінансового стану підприємства є оцінка руху грошових коштів підприємства.

Переглядів: 1534