• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Послуг в Україні та світі

Сучасний стан розвитку ринку фінансових

Ринок фінансових послуг –це сфера діяльності його учасників з метою надання і споживання певної фінансової послуги.

На ринок фінансових послуг впливає багато факторів, як прямої так і побічної дії, економічного та неекономічного спрямування. Велике значення мають фактори неекономічного характеру, що впливають на ринок фінансових послуг і формують довіру до нього у населення — це: політика уряду, економічна культура і порядок в країні, схильність населення до заощаджень, недовіра фізичних осіб до суб’єктів господарювання, низький рівень розвитку ринкової інфраструктури тощо.

Самими поширеними фінансовими послугами на вітчизняному ринку, які визначають його складє професійні послуги на ринку банківських послуг; послуги кредитних спілок, довірчих товариств, торгівців цінними паперами, зберігачів і реєстраторів, страхових і лізингових компаній, недержавних пенсійних фондів, ломбардів, послуги у сфері інвестиційної та інноваційної діяльності, з оцінювання майна та інші, що забезпечують оборот фінансових активів.

Учасниками ринку фінансових послугє юридичні і фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, які мають право надавати фінансові послуги на території України, і споживачі цих послуг.

Учасником ринку фінансових послуг є і саморегулівні організації – неприбуткове об’єднання фінансових установ, створене з метою захисту інтересів своїх членів та інших учасників ринку фінансових послуг. Зміст діяльності цієї організації полягає в тому, що їй відповідними державними органами, що регулюють розвиток ринку, делегуються повноваження з розробки і впровадження правил поведінки, сертифікації фахівців, додаткові повноваження.

Провідні тенденції розвитку ринку фінансових послуг у сучасному світі тісно пов'язані з певними особливостями функціонування фінансових ринків окремих держав. Однак, незважаючи на безліч відмінностей, можна виділити основні напрями розвитку світового ринку фінансових послуг, а саме:

а) посилення концентрації фінансово-промислового капіталу, концентрації світових ринків позичкового капіталу;

б) розширення сфери діяльності фінансових корпорацій;

в) посилення ролі нефінансових корпорацій у наданні фінансових послуг клієнтам;

г) інтернаціоналізація фінансових ринків – широка диверсифікація активів і пасивів позичальників і кредиторів у країнах і регіонах;

д) глобалізація фінансових потоків – збільшення ролі міжнародних ринків в проведенні операцій кредитування та надання позик резидентам різних країн;

е) посилення міжнародної конкуренції на світовому ринку між суб’єктами, які є резидентами різних країн;

є) інтеграція міжнародних ринків – інтеграційні процеси призвели до зняття бар’єрів на національних боргових ринках іноземних фінансових інструментів;

ж) конвергенція міжнародних ринків позичкового капіталу – процес, який подібний до інтеграції ринків, а саме: внаслідок зняття законодавчих обмежень, бар’єрів регулювання, як правило, зникають межі між секторами та сегментами ринків;

з) комп’ютеризація та інформатизація ринків – впровадження нових інформаційних технологій, використання інформаційних систем.

Водночас ринок фінансових послуг в Україні розвивається дуже повільно. Українські компанії, що надають фінансові послуги, поки що не можуть конкурувати з аналогічними компаніями на міжнародному ринку. Частково цей процес гальмувався відсутністю відповідного законодавства, що б регулювало порядок надання окремих фінансових послуг. 3 іншого боку, на становлення ринку фінансових послуг негативно вплинула нестабільність української валюти, яка була спричинена незбалансованістю економіки та грошово-кредитної політики держави. Серед фінансових посередників, що діють на ринку, найбільшим попитом користуються банки. Така ситуація свідчить про те, що банківська сфера є найбільш впорядкованою і стабільною.

Для ринку фінансових послуг, щоб бути повністю досконалим, треба дотримуватись таких вимог:

по-перше, всім учасникам мати доступ на ринок і будь-кому з них не мати відношення до контролю за цінами, що встановлюються на ринку;

по-друге, легка доступність інформації щодо фінансових активів для всіх учасників ринку;

по-третє, не повинно бути перешкод щодо вільної торгівлі фінансовими активами;

по-четверте, необхідно удосконалити законодавчу базу, щоб не було спотворень, перекручувань у стягненні податків і зборів, визначенні категорій.

Проблеми сучасного розвитку ринку фінансових послуг України:

неналежний рівень інформованості населення щодо послуг, їх видів і фінансових посередників (особливо небанківської сфери), що надають ці послуги;

низький попит на послуги через високі на них тарифи та недовіру населення у зв’язку з певними стереотипами, пов’язаними із банкрутством фінансових установ;

недостатнє державне регулювання та нагляд за діяльністю банківських і небанківських фінансових посередників, здатних забезпечити цивілізованість, відкритість і доступність ринку фінансових послуг;

невідповідність законодавчого регулювання окремих видів фінансових послуг європейським нормам та ін.

Розвиток фінансового сектора кожної країни повинен проходити еволюційно, з урахуванням як загальних закономірностей, так і особливостей розвитку національного фінансового ринку. Особливо важливим зараз є вирішення проблем, пов’язаних із специфікою функціонування ринку фінансових послуг в Україні і першочерговими завданнями його розвитку. До переліку таких завданьвідносяться:

• забезпечення регіонального збалансування ринку фінансових послуг;
• необхідність у поширенні довгострокового кредитування як серед молоді

так і серед населення старшого віку;

• розробка концепції довгострокового розвитку фінансових установ;
• приведення державної правової бази з регулювання діяльності

фінансових посередників до європейських директив;

• проведення роз’яснювальної роботи щодо діяльності інститутів спільного

інвестування, страхових компаній, кредитних спілок, недержавних пенсійних фондів та інших фінансових посередників, що діють на ринку фінансових послуг з метою збільшення попиту на їх послуги;

• запровадження нормативів достатності капіталу та інших показників і

вимог, що обмежують ризики операцій з фінансовими інструментами;

• запровадження Державного реєстру фінансових установ, що надають

фінансові послуги;

• посилення державного регулювання і нагляду за діяльністю фінансових

посередників, які працюють з коштами населення.

Досвід Франції [22]. У кожній державі на ринку фінансових послуг, крім банків (суто кредитних установ), а також поштових служб, існують фінансові установи, що надають широкий спектр фінансово-кредитних послуг, а також здійснюють операції з цінними паперами. До таких установ у Франції належать:

а) установи, що надають кредити промисловості та торгівлі; депозитно-консигнаційні каси; установи сільськогосподарського кредиту; фінансові компанії з лізингового кредитування; установи, які фінансують житлове будівництво;

б) муніципальні банки та ін.

Такий склад фінансових установ співпадає із загальним переліком фінансових компаній, визначених українським законодавством. У цілому фінансові установи Франції можна поділити на два види, що займаються:

кредитуванням (найбільший представник — банк «Національний кредит»);

формуванням власних фондів.

До фінансових компаній належать установи, які не мають права одержувати депозити і надавати кредити визначеного типу або лізинговий кредит. До цієї групи входять компанії, що надають: споживчий кредит; кредит під нерухомість; лізинговий кредит під рухомість або нерухомість.

У Франції сектор фінансових компаній складається із шести категорій:

1) майже 100 компаній, що займаються лізинговим кредитом під рухоме майно;

2) близько 80 компаній з управління нерухомою власністю для торгівлі і промисловості;

3) понад 60 компаній з фінансування нерухомості;

4) кілька організацій з фінансування інвестицій в галузь економії енергії;

5) близько 20 факторингових компаній;

6) банк «SOFINCO» (кредитування придбання товарів тривалого користування, зокрема автомобілів) і банківська компанія — холдинг фінансових компаній.

У Франції функціонує близько 350 банків. Перша група поєднує три найбільших банки (Паризький Національний банк; «Креді Ліоне»; «Сосьєте Женераль») — найменш спеціалізовані; друга поєднує досить великі універсальні банки; третя — банки середнього і малого розміру, які проводять універсальну діяльність; четверта – близько 40 банків, які характеризуються більш вузькою галуззю діяльності, ніж банки третьої групи; п'ята – 60 інших банків. До шостої групи належать касові банки й облікові будинки (близько 20). Сьому групу утворюють 20 інвестиційних банків, найбільш спеціалізованих. Восьма група — 120 іноземних банків. Близько 20 банків важко віднести до будь-якої конкретної групи, вони складають дев'яту групу.

На ринку банківських фінансових послуг найбільший обсяг складають вкладні операції — чекові рахунки, депозитні вклади до запитання, термінові депозити та ін. Проценти за цими вкладами звільняються від податків.

Дуже широко у Франції використовуються операції лізингу, які одержали бурхливий розвиток завдяки пільговим умовам оподатковування. Перевагою лізингу є «полегшення» основного капіталу вивільнення оборотних коштів у розпорядження підприємства.

У Франції щодо житлового фінансування розрізняють дві великі категорії позичок: позички, призначені для будівництва соціального житла і позички для фінансування вступу у право власності.

Система фінансових послуг у Франції — досить розвинена, насичена банками та іншими фінансовими установами. Разом з тим найбільшу кількість фінансових послуг надають банківські установи.

Така ж ситуація характерна в даний час і для України. Відмінними рисами французького ринку фінансових послуг порівняно з українським є широке поширення послуг лізингу іфакторингу в країні. Для України важливим є використання цього досвіду, залучення засобів на депозити, крім того, корисним було б запозичення найсучасніших способів надання фінансових послуг, наприклад створення «домашніх банків».

Читайте також:

1. IV. Вартість знака для товарів і послуг та фірмового найменування
2. VII. За видами товарів і послуг
3. Автоматизація банківської діяльності в Україні
4. Автоматизація туристичних послуг
5. Аграрні відносини в Україні у ХVІ - перш. пол. ХVІІІст.
6. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
7. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
8. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
9. Адміністративне судочинство в Україні
10. Адміністративний устрій та окупаційний режим в Україні під час війни 1941-1945 рр
11. АКТИВІЗАЦІЯ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО РУХУ В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ
12. Аналіз обсягу пропозиції і реалізації послуг туристського підприємства

Переглядів: 718