Професійна просвіта школярів початкових класів.

План

Тема ІІ. 8. ПРОФЕСІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

1. Мета і завдання профорієнтації учнів початкової школи.

2. Професійна просвіта школярів початкових класів.

3. Реалізація попередньої профорієнтаційної діагностики, активізації, консультації та виховання учнів початкової школи.

Література: 1, 11, 31, 70, 85-90, 107-109, 126, 130, 131-133, 137-146, 176, 180-183, 1897, 188, 238, 244, 245.

1. Мета і завдання профорієнтації учнів початкової школи.

Одне із головних завдань загальноосвітньої школи нашої країни, як зазначено у Законі України “Про освіту” та ряді інших державних документів, є забезпечення професійного самовизначення. У зв’язку з цим розпочато створення відповідної системи професійної орієнтації учнівської молоді, як невід’ємної ланки системи відтворення трудових ресурсів. З урахуванням мети, принципів, функцій і завдань профорієнтації та вікових особливостей дітей профорієнтаційна робота в початковій школі виділяється в окремий етап, який умовно можна назвати пропедевтичним.

Загальновідомо, що молодші школярі характеризуються малою диференціацією сприймання, яке тісно пов’язане з діями, практичною діяльністю та емоціями. У них слабо розвинута довільна увага, особливо її стійкість. Вони конкретно мислять, мають нахили до механічного запам’ятовування та недостатньо розвинуті вольові якості, імпульсивний характер; капризні, уперті, довірливі, допитливі. У цьому віці з’являються такі важливі новоутворення, як довільність уваги, внутрішній план дії, рефлексія. Вибір професії здійснюється на рівні рольової гри через інтерес до зовнішньої її сторони. Але, як показують дослідження багатьох вчених, приблизно у 30% учнів стійкі професійні інтереси до обраної у майбутньому професії сформувалися вже у початковій школі. Діти орієнтуються в основному на професії, з якими пов’язані визначальні події в житті суспільства. Відбувається активне засвоєння суспільно цінних орієнтацій. Формою прояву інтересу до професії у молодших школярів є індивідуальна чи колективна гра. З цього випливає, що в цей період вчителями має проводитись підготовча робота з профорієнтації, тобто необхідно забезпечити готовність кожного учня до наступного свідомого професійного самовизначення. Досягнення цієї мети відбувається в процесі реалізації відповідного змісту профорієнтаційної роботи у початковій школі. На основі системного аналізу нами було визначено наступні елементи цієї роботи:

− ознайомлення дітей з рядом масових професій, які доступні їх розумінню і охоплюють всю багатогранність професійного світу;

− формування поваги до трудівників, емоційно забарвленого позитивного ставлення до певних видів трудової діяльності, суспільно визнаних трудових цінностей;

− формування інтересу до пізнання своєї особистості; розвиток самосвідомості, розуміння себе, свого місця в суспільстві;

− діагностика і розвиток індивідуальних здібностей учнів в навчально-трудовій та ігровій діяльності;

− формування реалістичного погляду на світ праці, його значення для конкретної людини і суспільства в цілому, впевненості у своєму майбутньому;

− проведення консультацій з батьками стосовно розвитку дітей, залучення їх до самостійної пізнавально-трудової діяльності;

− формування початкових загальнотрудових умінь і навичок, здатності до взаємодії з іншими в процесі різних видів діяльності;

− виховання загальної культури праці через залучення до посильних видів продуктивної трудової діяльності.

Результатом цієї роботи на даному етапі має бути сформоване у молодших школярів позитивне ставлення до праці, себе, суспільства, професійної діяльності і навколишнього середовища. Крім того, як відмічається в держстандарті освітньої галузі “Технології”, обов’язковим результатом навчання на цьому етапі є усвідомлення учнями важливості кожної професії для життя суспільства; розуміння учнями потреби в існуванні різних професій та відмінностей між ними; розуміння важливості і необхідності вибору професії кожною людиною; здатність осмислювати інформацію про світ професій. Тому можна передбачити, що досягається це за рахунок реалізації таких компонентів системи профорієнтації, як професійна просвіта, попередня професійна діагностика, професійне виховання та частково професійної активізації і професійної консультації. При цьому в кожному зазначеному компоненті використовуються професіографічні матеріали, які повинен вміти знаходити вчитель і застосовувати їх у своїй роботі з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей початкових класів. Так як основною особливістю цих учнів є ігрова діяльність, яка переростає в навчальну, то під час проведення профорієнтаційної роботи перевага має надаватися активним формам і методам: сюжетно-рольовим іграм; екскурсіям; іграм-вправам, іграм-змаганням, шарадам, кросвордам, ребусам, загадкам і т.п. Зрозуміло, що їх необхідно поєднувати і з традиційними методами, широко використовуючи технічні засоби навчання - звукозаписи, діа,- відео,- кінофільми, включаючи й інтерактивне, що дозволяє залучати учнів до діяльності або окремих дій, які відбуваються на екрані. Обираючи відповідні форми і методи профорієнтаційної роботи, вчителю необхідно враховувати, що вона повинна бути невід’ємною складовою навчально-виховного процесу в початковій школі.

Вчителі початкових класів, як свідчить аналіз практики роботи, в різній мірі проводять професійну орієнтацію на уроках з усіх предметів та позакласних заходах. Найкраще в цій роботі реалізується професійна просвіта учнів і в першу чергу за допомогою подання відповідного профінформаційного матеріалу. З метою підсилення профорієнтаційної спрямованості всіх навчальних дисциплін вчитель повинен уміти проводити відбір профорієнтаційного матеріалу до уроків з урахуванням наступних критеріїв: доступність, комплексність, науково-практична значимість, оптимальність, органічний взаємозв’язок з навчальним матеріалом, системність, психолого-педагогічна доцільність, забезпеченість відповідними дидактичними засобами і відповідність вимогам економіки країни.

Як показує практика, профпросвіта в навчальному процесі має проводитися вчителями з дотриманням певних умов:

− зв’язок профорієнтаційного матеріалу з темою уроку, поглиблення його науковості, політехнічної спрямованості, практичної значимості, зв’язку з життям;

− вивчення матеріалу з профорієнтації на основі активного пошуку, створення проблемних ситуацій;

− забезпечення наступності і систематичності у формуванні профорієнтаційних знань і вмінь;

− включення інформації з різних сфер трудової діяльності людей, представників професій свого регіону, спираючись при цьому на принцип міжпредметних зв’язків;

− поєднання профорієнтаційних відомостей з практичною пробою сил на уроках, в гуртках, секціях, клубах, спеціалізованих школах (музичних, художніх тощо) і т.п.

Враховуючи всі ці критерії та умови, вчитель проводить профорієнтаційну роботу з молодшими школярами. Так, після вивченні на уроках математики одиниці маси “кілограм” учням ставиться завдання: провести спостереження за роботою продавця продуктового магазину і з’ясувати, з чим і як він працює, чи спілкується з людьми, які знання йому необхідні. Потім на уроках трудового навчання діти під керівництвом учителя виготовляють макети терезів, ваг, товарів, грошей із різних матеріалів. Після цього проводиться гра, де вчитель розподіляє ролі, які виконують учні по черзі за бажанням протягом уроку. У грі повинні бути задіяні всі школярі разом з учителем. По закінченню гри проводиться аналіз діяльності «продавців» і з’ясовується, хто краще виконав цю роль. Така форма профпросвіти дає можливість не тільки сформувати в учнів уяву про конкретну професію, але й усвідомити професійно важливі якості, необхідні людям цієї професії.

Домінуючу роль у забезпеченні професійного самовизначення школярів відіграє трудове навчання, програмою якого для початкових класів передбачено формування в учнів потреби в праці, доступних уявлень про трудову діяльність дорослих, про професії і виробництво, виховання поваги до праці людей. Любов до праці і бажання трудитися можна виховати тільки у праці, якраз тому приблизно 80% часу на уроках трудового навчання відводиться на виконання трудових завдань. Тому вчитель, складаючи план-конспект уроку відповідно до раніше розробленого плану профорієнтаційної роботи, висуває відповідну мету і включає до нього профорієнтційний матеріал. Це, як правило, знайомство з визначеною професією, інструментом, технологією виробництва, навчання певних трудових операцій і прийомів, виховання професійно важливих якостей, вивчення школярів за раніше наміченим планом чи поєднання всіх цих завдань.

На уроках трудового навчання учні І-ІV класів працюють з різними матеріалами (папером, картоном, природними матеріалами, фольгою, дротом, деревиною, фанерою, пластмасами, тканинами, волокнистими матеріалами тощо), засвоюють доступні їм операції та прийоми їх обробки. Вони вчаться вирішувати завдання технічного і технологічного характеру, взнають про одержання і застосування різних матеріалів, про їх значення в житті людини, знайомляться і вчаться користуватися найпростішим інструментом для виконання тих чи інших технологічних операцій, а також з відповідними професіями. У профорієнтаційному плані бажано, щоб практична частина уроку була пов’язана з працею людей цієї професії. Так, під час вивчення розділу “Тканини і волокнисті матеріали”, діти, виконуючи нескладні викройки, знайомилися з професією закрійника; виконуючи різноманітні шви, пришиваючи ґудзики, роблячи дрібний ремонт одягу — з професією кравця.

У роботі з будівельним конструктором вчителі формують у школярів знання про будівельні професії, їх важливість і необхідність, зміст праці людей, пов’язаних з будівництвом, навчають моделювати будівельні об’єкти. Ці роботи допомагають розвивати у дітей технічне мислення, просторову уяву, творчі здібності, виховують повагу до будівельників. Завдання, які виконуються у роботі з технічним конструктором, дозволяють вчителям познайомити дітей з основами машинознавства і електротехніки та відповідними професіями цих галузей, розвивають технічні здібності, виховують любов до техніки, формують вміння розбиратися в нескладних технічних пристроях тощо. У процесі вивчення розділу “Сільськогосподарська праця” відбувається ознайомлення дітей з основами сільськогосподарського виробництва. На заняттях учні доглядають за рослинами, проводять досліди з вирощування квітів, овочевих культур, кімнатних рослин тощо. Працюючи на пришкільній садибній ділянці школярі розрихлюють ґрунт, прополюють бур’яни, слідкують за ростом рослин, бачать результати своєї праці і вчаться її цінувати. Вчитель, виконуючи одне з основних профорієнтаційних завдань з виховання в учнів господарського ставлення до землі і прагнення примножувати її багатства, формує у них правильну уяву про працю в сільському господарстві, навчає радіти за результати своєї праці. Тому всі роботи організовують так, щоб діти могли виростити відповідні рослини, зібрати урожай, підрахувати і зберігати його. І як показує практика, цікавість дітей до праці в таких випадках помітно посилюється, виникає бажання продовжувати працювати з рослинами, доглядати за ними. Таким чином відбувається реалізація профорієнтаційної спрямованості занять з трудового навчання.

Профпросвіта вчителями початкових класах спрямовується перш за все на ознайомлення дітей з професіями їх батьків, рідних. При цьому проводиться не лише обговорення цих професій у класі, але й організовуються екскурсії на підприємства і в організації, безпосередньо на робочі місця, де працює тато чи мама, дідусь або бабуся учня. Їх запрошують до школи на класні години, де вони розповідають про свою роботу, дарують, по можливості, продукцію своєї праці. При цьому створюється атмосфера довіри, розповідь проводиться щиро, правдиво, емоційно, що виховує у дітей повагу до людей цих професій.

Дуже добре зарекомендувала себе така форма роботи, коли бібліотекар знайомить школярів з фондом шкільної бібліотеки про різні професії і людей праці, демонструє книжки, розповідає про свою професію. Потім він пропонує їм розшукати в домашній бібліотеці дитячу літературу про різні види трудової діяльності і принести її до школи для оформлення виставки книг з відповідної теми. Старі книжки діти ремонтують на уроках трудового навчання і гурткових заняттях. Під час виставки діти знайомлять своїх друзів з прочитаними і відреставрованими книжками, рекомендують їх прочитати іншим, переконують, що якраз з цих книжок вони зможуть дізнатися багато цікавого і корисного про різні професії і спеціальності. Використання різноманітних форм і методів професійної просвіти сприяє активізації діяльності учнів у вивченні світу професій, що вимагає від учителя вміння проводити пошук відповідної професіографічної інформації, робити її відбір і систематизацію згідно загальноприйнятої класифікації професій та оформляти у вигляді інформаційних професіограм для молодших школярів.Цьому певною мірою сприяють підготовлені нами відповідні навчальні посібники та ряд професіографічних довідників і більше як 750 професіографічних карток.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Фактори, які впливають на процес професійної переорієнтації особистості.	\|	Реалізація попередньої профорієнтаційної діагностики, активізації, консультації та виховання учнів початкової школи.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.