Реалізація попередньої профорієнтаційної діагностики, активізації, консультації та виховання учнів початкової школи.

Профорієнтаційна робота побудована на комплексному підході, яким передбачається проведення попередньої профорієнтаційної діагностики індивідуальних особливостей молодших школярів. У початкових класах вона пов’язана з вивченням особистості учня в сім’ї і школі з використанням доступних для вчителя методів. У практичній роботі вчитель в процесі бесід з дітьми, їх батьками та іншими членами сім’ї, спостерігаючи за учнем вдома під час відвідувань з’ясовує – склад сім’ї, професії і спеціальності батьків, їх освіту, посаду, яку вони займають; характер впливу сім’ї на школяра, рівень розвитку навичок самообслуговування, участь в домашній праці, ступінь самостійності у виконанні домашніх навчальних завдань; справу, якій намагаються навчити вдома, ким хочуть бачити батьки свою дитину в майбутньому і чому та інше. Вивчення особистості учня в школі проводиться за допомогою різноманітних методів: спостереження за навчально-трудовою діяльністю дітей, аналіз результатів цієї діяльності, в першу чергу, трудових завдань, опитування школярів, (усне і письмове, індивідуальне і фронтальне): бесіди, анкетування і т.п. Така робота сприяє отриманню інформації про успішність учнів, їх ставлення до навчання і окремих предметів; про процес розумового (увага, пам’ять, мислення, уява, здібності) розвитку дитини від класу до класу та формування у них відповідних загальнотрудових якостей (громадська та трудова активність, відповідальність, ставлення до праці і людей праці (фізичної і розумової), сумлінність, ініціативність, старанність, акуратність, дисциплінованість, організованість, наполегливість та ін.); задатки до різних видів діяльності (організаційні, комунікативні, артистичні, музичні, художні, практичні і т.п.); улюблені заняття у вільний час (праця, ігри рухливі чи тихі, моделювання, малювання, заняття музикою, прогулянки на природі чи по місту і т.д.); переважаюче коло спілкування (батьки, дорослі, однолітки, друзі) та ін. Результати вивчення особистості школяра вчителі систематизують і заносять до спеціального щоденника або діагностичної профорієнтаційної карти, які побудовані на основі відповідної концепції системно-структурного розуміння особистості. Найчастіше використовується діагностична карта особистості, яка розроблена на основі функціонально-динамічної структури особистості.

Отримані таким чином дані допомагають вчителям планувати і організовувати профорієнтаційну роботу з учнями на основі її гуманізації та диференціації, уникаючи знеособлення, зрівнялівки, дозволяючи своєчасно виявляти і розвивати творчих і обдарованих дітей. Результати профдіагностики використовують для активізації бажань школярів до самопізнання і самовдосконалення. При цьому не тільки вивчаються особистісні властивості учнів, а проводиться діагностико-корекційна робота з ними у підготовці їх до свідомого вибору майбутньої професії шляхом спрямованого формування в них необхідних професійно важливих якостей. Профдіагностика повинна проводитися систематично на основі спільної співпраці вчителя зі шкільним психологом і учнем та його батьками. Використовуючи її результати будується і профконсультаційна робота як з учнями, так і з їх батьками. Все це сприяє підготовці молодших школярів до професійного самовизначення, яке вони здійснюють по закінченню основної школи.

Вивчення особистості школярів тісно пов’язується з їх вихованням і розвитком. Оскільки профорієнтаційна робота є органічною складовою частиною навчального процесу, то в першу чергу вчителі повинні спрямовувати її на виховання у дітей стійкого інтересу до потрібних суспільству професій, які відповідають особливостям кожної людини. Наявність інтересу до праці і готовність працювати є одним з найважливіших показників зрілості особистості. Тому виховання молодших школярів в праці, в колективі є основою їх подальшого свідомого професійного самовизначення. Враховуючи особливості учня, вчителі за допомогою відповідних прийомів розвивають наявні задатки, згладжують негативні риси характеру і т.д. Деякі діти мають добре виражені нахили, але у більшості школярів вони приховані або й зовсім відсутні. Вчителі, виявивши задатки, вказують на них дитині та її батькам, допомагають в розвитку і формуванні нахилів та здібностей. Таке виховання і розвиток вчителі здійснюють на всіх уроках і в позаурочний час шляхом безпосереднього впливу на учня, а також через його товаришів і батьків.

Важлива роль в профорієнтаційній роботі з молодшими школярами відводиться позакласній роботі, як початковому етапу професійної активізації учнів. Діти цього віку на гурткових заняттях з цікавістю займаються виготовленням виробів з паперу і природного матеріалу, з технічним і будівельним конструктором, ліпленням, пошиттям м¢якої іграшки, вишиванням і т.п.. Але цей інтерес не тривалий, тому, плануючи позакласну роботу, потрібно урізноманітнювати її, робити цікавою для дітей. Найчастіше вчителі використовують такі заходи, як свята, ігри, олімпіади, конкурси, зустрічі з представниками професій, видатними людьми, ветеранами праці, екскурсії тощо. Вчителі практикують завдання групам, окремим школярам, які пов’язані зі збором відомостей про підприємства і організації міста, про різні види трудової діяльності людей, професії, які потім оформлялися в альбоми, виставки, стенди. Діти в позаурочний час разом з учителем оформляють куточок природи, календар природи і праці, займаються виготовленням дидактичних ігор, а інколи і самостійно виконують типові завдання, які наведені в методичних рекомендаціях до уроків праці та гурткових занять і які добирають учні у відповідності з їх інтересами; працюють з конструктором. Вчителі повинні так організувати позакласні заходи, запланувати заняття гуртків і груп за інтересами, щоб вони сприяли розвитку здібностей дітей, їх творчої активності, допомагали краще пізнати трудову діяльність людей, формувати вміння виготовляти вироби своїми руками, виховувати у них почуття радості за виконану роботу, бажання працювати та інші якості, які необхідні для людини будь-якої професії. Позакласні заняття дуже цінні: діти працюють за власним бажанням, у відповідності з інтересами, а це приносить дитині багато радості, задоволення, сприяє розвитку індивідуальних здібностей, що врешті виховує стійкий інтерес до праці і сприяє впровадженню його в режим дня учня, перетворюючи його в свідому життєву необхідність.

Таким чином, у початковій школі успішно реалізуються такі компоненти системи професійної орієнтації як професійна просвіта, попередня профорієнтаційна діагностика, професійне виховання, а також – професійна активізація і професійна консультація, які ґрунтуються на основі професіографії. При цьому необхідно підкреслити, що вся робота з профорієнтації молодших школярів має проводитись з урахуванням не тільки вікових особливостей дітей, але й останніх досягнень психолого-педагогічної науки.

Завдання та запитання для самокотролю

1. Обґрунтуйте зміст профпросвіти учнів початкової школи у процесі вивчення навчальних предметів, зокрема трудового навчання.

2. Проаналізуйте форми професійної просвіти учнів початкової школи.

3. Проаналізуйте доцільність застосування словесних, змагальних та ігрових методів профорієнтації у процесі вивчення навчальних предметів у початковій школі.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Професійна просвіта школярів початкових класів.	\|	Завдання профорієнтації учнів 5-9-х класів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.047 сек.