Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Реалізація попередньої профорієнтаційної діагностики, активізації, консультації та виховання учнів початкової школи.

Профорієнтаційна робота побудована на комплексному підході, яким передбачається проведення попередньої профорієнтаційної діагностики індивідуальних особливостей молодших школярів. У початкових класах вона пов’язана з вивченням особистості учня в сім’ї і школі з використанням доступних для вчителя методів. У практичній роботі вчитель в процесі бесід з дітьми, їх батьками та іншими членами сім’ї, спостерігаючи за учнем вдома під час відвідувань з’ясовує – склад сім’ї, професії і спеціальності батьків, їх освіту, посаду, яку вони займають; характер впливу сім’ї на школяра, рівень розвитку навичок самообслуговування, участь в домашній праці, ступінь самостійності у виконанні домашніх навчальних завдань; справу, якій намагаються навчити вдома, ким хочуть бачити батьки свою дитину в майбутньому і чому та інше. Вивчення особистості учня в школі проводиться за допомогою різноманітних методів: спостереження за навчально-трудовою діяльністю дітей, аналіз результатів цієї діяльності, в першу чергу, трудових завдань, опитування школярів, (усне і письмове, індивідуальне і фронтальне): бесіди, анкетування і т.п. Така робота сприяє отриманню інформації про успішність учнів, їх ставлення до навчання і окремих предметів; про процес розумового (увага, пам’ять, мислення, уява, здібності) розвитку дитини від класу до класу та формування у них відповідних загальнотрудових якостей (громадська та трудова активність, відповідальність, ставлення до праці і людей праці (фізичної і розумової), сумлінність, ініціативність, старанність, акуратність, дисциплінованість, організованість, наполегливість та ін.); задатки до різних видів діяльності (організаційні, комунікативні, артистичні, музичні, художні, практичні і т.п.); улюблені заняття у вільний час (праця, ігри рухливі чи тихі, моделювання, малювання, заняття музикою, прогулянки на природі чи по місту і т.д.); переважаюче коло спілкування (батьки, дорослі, однолітки, друзі) та ін. Результати вивчення особистості школяра вчителі систематизують і заносять до спеціального щоденника або діагностичної профорієнтаційної карти, які побудовані на основі відповідної концепції системно-структурного розуміння особистості. Найчастіше використовується діагностична карта особистості, яка розроблена на основі функціонально-динамічної структури особистості.

Отримані таким чином дані допомагають вчителям планувати і організовувати профорієнтаційну роботу з учнями на основі її гуманізації та диференціації, уникаючи знеособлення, зрівнялівки, дозволяючи своєчасно виявляти і розвивати творчих і обдарованих дітей. Результати профдіагностики використовують для активізації бажань школярів до самопізнання і самовдосконалення. При цьому не тільки вивчаються особистісні властивості учнів, а проводиться діагностико-корекційна робота з ними у підготовці їх до свідомого вибору майбутньої професії шляхом спрямованого формування в них необхідних професійно важливих якостей. Профдіагностика повинна проводитися систематично на основі спільної співпраці вчителя зі шкільним психологом і учнем та його батьками. Використовуючи її результати будується і профконсультаційна робота як з учнями, так і з їх батьками. Все це сприяє підготовці молодших школярів до професійного самовизначення, яке вони здійснюють по закінченню основної школи.

Вивчення особистості школярів тісно пов’язується з їх вихованням і розвитком. Оскільки профорієнтаційна робота є органічною складовою частиною навчального процесу, то в першу чергу вчителі повинні спрямовувати її на виховання у дітей стійкого інтересу до потрібних суспільству професій, які відповідають особливостям кожної людини. Наявність інтересу до праці і готовність працювати є одним з найважливіших показників зрілості особистості. Тому виховання молодших школярів в праці, в колективі є основою їх подальшого свідомого професійного самовизначення. Враховуючи особливості учня, вчителі за допомогою відповідних прийомів розвивають наявні задатки, згладжують негативні риси характеру і т.д. Деякі діти мають добре виражені нахили, але у більшості школярів вони приховані або й зовсім відсутні. Вчителі, виявивши задатки, вказують на них дитині та її батькам, допомагають в розвитку і формуванні нахилів та здібностей. Таке виховання і розвиток вчителі здійснюють на всіх уроках і в позаурочний час шляхом безпосереднього впливу на учня, а також через його товаришів і батьків.

Важлива роль в профорієнтаційній роботі з молодшими школярами відводиться позакласній роботі, як початковому етапу професійної активізації учнів. Діти цього віку на гурткових заняттях з цікавістю займаються виготовленням виробів з паперу і природного матеріалу, з технічним і будівельним конструктором, ліпленням, пошиттям м¢якої іграшки, вишиванням і т.п.. Але цей інтерес не тривалий, тому, плануючи позакласну роботу, потрібно урізноманітнювати її, робити цікавою для дітей. Найчастіше вчителі використовують такі заходи, як свята, ігри, олімпіади, конкурси, зустрічі з представниками професій, видатними людьми, ветеранами праці, екскурсії тощо. Вчителі практикують завдання групам, окремим школярам, які пов’язані зі збором відомостей про підприємства і організації міста, про різні види трудової діяльності людей, професії, які потім оформлялися в альбоми, виставки, стенди. Діти в позаурочний час разом з учителем оформляють куточок природи, календар природи і праці, займаються виготовленням дидактичних ігор, а інколи і самостійно виконують типові завдання, які наведені в методичних рекомендаціях до уроків праці та гурткових занять і які добирають учні у відповідності з їх інтересами; працюють з конструктором. Вчителі повинні так організувати позакласні заходи, запланувати заняття гуртків і груп за інтересами, щоб вони сприяли розвитку здібностей дітей, їх творчої активності, допомагали краще пізнати трудову діяльність людей, формувати вміння виготовляти вироби своїми руками, виховувати у них почуття радості за виконану роботу, бажання працювати та інші якості, які необхідні для людини будь-якої професії. Позакласні заняття дуже цінні: діти працюють за власним бажанням, у відповідності з інтересами, а це приносить дитині багато радості, задоволення, сприяє розвитку індивідуальних здібностей, що врешті виховує стійкий інтерес до праці і сприяє впровадженню його в режим дня учня, перетворюючи його в свідому життєву необхідність.

Таким чином, у початковій школі успішно реалізуються такі компоненти системи професійної орієнтації як професійна просвіта, попередня профорієнтаційна діагностика, професійне виховання, а також – професійна активізація і професійна консультація, які ґрунтуються на основі професіографії. При цьому необхідно підкреслити, що вся робота з профорієнтації молодших школярів має проводитись з урахуванням не тільки вікових особливостей дітей, але й останніх досягнень психолого-педагогічної науки.

 

Завдання та запитання для самокотролю

1. Обґрунтуйте зміст профпросвіти учнів початкової школи у процесі вивчення навчальних предметів, зокрема трудового навчання.

2. Проаналізуйте форми професійної просвіти учнів початкової школи.

3. Проаналізуйте доцільність застосування словесних, змагальних та ігрових методів профорієнтації у процесі вивчення навчальних предметів у початковій школі.

 


Читайте також:

  1. II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
  2. IІ. Актуалізація опорних знань учнів.
  3. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках фізики.
  4. Альтернативна реалізація із вільним вихідним кодом – сервер SAMBA
  5. Англійська система фізичного виховання. Діяльність Томаса Арнольда.
  6. Базові поняття теорії і методики фізичного виховання.
  7. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
  8. Більш широке залучення до управлінської діяльності талановитої молоді, жінок, а також виховання лідерів у сфері освіти.
  9. Братства та братські школи.
  10. В галузі фізичного виховання
  11. В. Особливості навчання і виховання в Кисво-Могилянській академії
  12. Важливою складовою економічної політики 60-х рр. була реалізація програми “нових рубежів” президента Дж. Кенеді.




Переглядів: 724

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Професійна просвіта школярів початкових класів. | Завдання профорієнтації учнів 5-9-х класів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.012 сек.