• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Огляд ключових питань.

Грошові ресурси, що беруть участь у фінансовій операції, мають часову цінність, зміст якої, може бути виражений таким чином: одна грошова одиниця, що є в розпорядженні інвестора в даний момент часу, краща, чим та ж сама грошова одиниця, але очікувана до одержання в деякому майбутньому. У принципі можливі відхилення від сформульованого правила, проте, вони носять досить абстрактний характер ( наприклад можливий випадок, коли доступна процентна ставка дорівнює нулю).

Ефективність будь-якої фінансової операції, що передбачає нарощення вихідної суми PV до очікуваної в майбутньому до одержання суми FV (PV → FV), може бути охарактеризована абсолютним показником приросту FV-PV , або відносним показником - ставкою. Розрізняють два види ставки в залежності від того, який показник обирають як базовий PV або FV.

ØПроцентна ставка розраховується відношенням нарощення (FV-PV) до вихідного (базового) розміру PV. Іноді її ще називають відсоток, норма прибутку, доходність, норма доходності. Формула для розрахунку наступна:

(8.1.)

ØДисконтна ставка ( облікова ставка ) розраховується відношенням нарощення (FV-PV) до очікуваної у майбутньому суми до одержання, або нарощеної суми, розміру FV.

(8.2.)

Співвідношення між ними:

,

(8.3.)

або

(8.4.)

Процес, в якому задана вихідна сума і ставка (процентна або облікова), у фінансових обчисленнях називається процесом нарощення, шуканий розмір - нарощеною сумою, а використовувана в операції ставка - ставкою нарощення. У даному випадку мова йде про прямування грошового потоку від теперішнього часу до майбутнього.( рис. 8.1 ).

Процес, у якому задані очікувана в майбутньому до одержання (що повертається) сума і ставка, називається процесом дисконтування, шуканий розмір - приведеною сумою, а використовувана в операції ставка - ставкою дисконтування. У даному випадку мова йде про прямування від майбутнього часу до теперішнього. ( рис. 8.1.)

Рис. 8.1.

У фінансових операціях у якості ставки (коефіцієнта) дисконтування можна використовувати або процентну ставку (математичне дисконтування), або дисконтну ставку (банківське дисконтування).

Відомі дві основні схеми нарахування відсотків. Схема простих відсотків припускає незмінність бази, з якої відбувається нарахування. Схема складних відсотків припускаєїхнюкапіталізацію, тобто база, з якої відбувається нарахування, постійно зростає на розмір нарахованих раніше відсотків. Очевидно, що більш часте нарахування складних відсотків забезпечує більш швидкий ріст суми що нарощується.

ØФормула простих відсотків:

(8.5.)

де –ставка,

–кількість виплат за весь період інвестування

ØФормула складних відсотків:

(8.6.)

Схема простих відсотків більш вигідна при проведенні операцій короткострокового характеру (п < 1), а схема складних відсотків при проведенні операцій довгострокового характеру (п> 1), де п -число нарахувань відсотків.

У фінансових обчисленнях базовим періодом є рік, тому звичайно говорять про річну ставку. Водночас достатньо широко поширені короткострокові операції тривалістю до року. У цьому випадку за основу береться денна ставка, причому в залежності від алгоритмів розрахунку денної ставки і тривалості фінансової операції результати нарощення будуть різними. Використовуються три варіанти розрахунку:

а) точний процент і точна тривалість періоду (=365 чи 366 днів)

б) звичайний відсоток і точна тривалість періоду (=360, -точне);

в) звичайний відсоток і приблизна тривалість періоду (=360, - приблизне, коли рахується, що в місяці 30 днів).

Точний відсоток обчислюється виходячи з точного числа днів (365 або 366), а звичайний - виходячи з наближеного числа днів у році (360). Точне число днів фінансової операції визначається прямим підрахунком, а приблизне - виходячи з припущення, що в місяці 30 днів.

ØВнутрішньорічні нарахування в межах одного року

(8.7.)

де –річна ставка;

–тривалість періоду нарахування в днях;

–тривалість року в днях.

ØВнутрішньорічні процентні нарахування з цілим числом років

(8.8.)

де - річна ставка;

- кількість нарахувань у році;

- кількість років.

При нарахуванні відсотків за дрібну кількість років більш ефективна змішана схема, що передбачає нарахування складних відсотків за цілу кількість років і простих відсотків за дробну частину року.

ØНарахування відсотків за дробну кількість років:

а) за формулою складних відсотків

(8.9.)

б) за змішаною схемою (використовується схема простих відсотків для цілого числа років і схема простих відсотків - для дробної частини року)

(8.10.)

де - ціле число років,

– дробна частина року.

Жодна зі схем нарахування відсотків не є універсальною і придатною на всі випадки життя, тобто не можна точно й однозначно віддавати пріоритет тієї або іншій схемі - усе залежить від конкретних обставин.

Будь-яка фінансова операція передбачає участь, як мінімум, двох сторін: кредитора (інвестора) і позичальника (одержувача фінансових ресурсів); ця обставина є істотним для винесення судження про ефективність будь-якої операції. Так, економічна інтерпретація ставки взагалі та її значення зокрема залежить від того, із чиїх позицій - кредитора або позичальника - вона дається. Для кредитора ставка характеризує - його відносний прибуток; для позичальника - його відносні витрати. Тому кредитор завжди зацікавлений у високій ставці або в підвищенні ставки; інтереси позичальника - прямо протилежні.

В різних фінансових контрактах обумовлюється номінальна процентна ставка, за звичай, річна. Але ця ставка, по-перше не відображає реальної ефективності угоди, по-друге, не може бути використана для зіставлень. Для того щоб забезпечити порівняльний аналіз ефективності таких контрактів необхідно обрати деякий показник, що був би універсальним для будь-якої схеми нарахування відсотків. Таким показником є ефективна річна процентна ставка, що забезпечує перехід від PV до FV.

Ефективна процентна ставка дозволяє порівнювати фінансові операції з різноманітною частотою нарахування і різними процентними ставками. Саме ця ставка характеризує реальну ефективність операції, проте в багатьох фінансових контрактах мова йде найчастіше про номінальну ставку, яка у більшості випадків відрізняється від ефективної.

ØФормула для визначення ефективної процентної ставки:

(8.13.)

де – номінальна ставка,

– кількість нарахувань складних відсотків.

ØФормула для розрахунку номінальної ставки: (через ефективну)

(8.14.)

Оцінка будь-якого інвестиційного проекту грунтується на понятті грошового потоку С₁, С₂,..., С_n, що генерується протягом ряду часових періодів у результаті реалізації якогось проекту або функціонування того або іншого виду активів. Грошовий потік ми розглядаємо як сукупність притоків і/або відтоків коштів, що мають місце через рівні часові інтервали. Також будемо вважати, що притоки і/або відтоки коштів генеруються в межах одного часового періоду і мають місце або на його початку, або наприкінці, тобто вони не розподілені усередині періоду, а сконцентровані на однієї з його меж. У першому випадку грошовий потік називається потоком пренумерандо, або авансовим, у другому - потоком постнумерандо (мал. 8.2).

Рис. 8.2. Види грошових потоків

При аналізі грошових потоків у більшості випадків його елементи не можуть бути просумовані безпосередньо - повинна бути врахована часова компонента.

Відомі дві задачі оцінки грошового потоку з урахуванням чинника часу: пряма й обернена. Перша задача дозволяє оцінити майбутню вартість грошового потоку. Для розуміння економічної сутності цих задач наведемо деякі приклади. Прикладом прямої задачі є процес накопичення грошей у банку й оцінка розміру нарощеної суми. Друга задача дозволяє оцінити приведену вартість грошового потоку. Її прикладом може бути оцінка поточної вартості цінного паперу, володіння якого дає можливість у майбутньому одержувати деякі платежі.

Æ Тема № 9. ОБГРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ ІНВЕСТУВАННЯ

¥План семінарського заняття:

1. Фінансова, економічна й бюджетна оцінка ефективності інвестиційних проектів.

2. Методи оцінки ефективності інвестування, засновані на дисконтова них оцінках.

3. Методи оцінки ефективності інвестування засновані на облікових оцінках.

Читайте також:

1. II. Відкриття і подолання схоластичного світогляду
2. Аналітичний огляд
3. Аналітичний огляд використання вторинної сировини і відходів
4. Види запитань.
5. Види світогляду: міфологічний, релігійний та філософський (натуралістична, об’єктивно-ідеалістична, субєктивно-ідеалістичні і матеріалістичні моделі).
6. Визначення маркетингу й ключових понять курсу
7. Вимоги до режимів праці і відпочинку та профілактичних медичних оглядів
8. Виникнення капіталізму у Франції. Наукові погляди А. Монкрет’єна
9. Гносеологічні та етичні погляди І. Канта.
10. Господарський розвиток України та економічні погляди її мислителів у другій половині XVII – першій половині ХІХ ст.
11. Дезінфекція гною, гноївки, ґрунту, води. Дезінфекція спецодягу, взуття, предметів догляду за тваринами, збруї. Дезінфекція транспортних засобів, інкубаторів, вагонів та вуликів.
12. Державні програми щодо попередження бездоглядності та безпритульності дітей.

Переглядів: 545