• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Склади та їх функції

ТЕМА 9

7.3

7.2

7.1

ТЕМА 7

Ключова роль транспортування у логістиці пояснюється не тільки великою питомою вагою транспортних витрат у загальному складі логістичних витрат, але і тим, що безтранспортування неможливе саме існування матеріального потоку.

Транспортування можна визначити як ключову комплексну активність, пов'язану з переміщенням матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва або готової продукції певним транспортним засобом у логістичному ланцюзі, і яка складається, у свою чергу, з комплексних та елементарних активностей, включаючи експедирування, вантажопереробку, упакування, передачу прав власності на вантаж, страхування і т.п.

Роль транспортування настільки велика, що коло питань, які стосуються цієї ключової комплексної логістичної активності, виділене у предмет вивчення спеціальної дисципліни — транспортної логістики

Транспорт у системі логістики відіграє двояку роль:

- по-перше, він присутній як складова частина або компонент у основних функціональних областях логістики (закупівельній, виробничій, розподільчій);

- по-друге, транспорт є однією із галузей економіки, у якій також розвивається підприємницька діяльність: транспорт пропонує на ринку товарів і послуг свою продукцію - транспортні послуги, на які отримує доходи і має прибуток.

Будучи галуззю матеріального виробництва, транспорт має свою продукцію - це сам процес переміщення, яка характеризується рядом істотних відмінностей:

- відсутність речової форми, але в той же час матеріальність за своїм характером, тому що в процесі переміщення витрачаються матеріальні засоби: відбувається зношення рухомого складу і засобів обслуговування, використовується праця робітників транспортної сфери і т. д.;

- неможливість зберігання і нагромадження, тому транспорт може мати тільки деякий резерв своєї пропускної та провідної здатності для задоволення потреб у транспортних послугах;

- втілення в додаткових транспортних витратах, які пов'язані з переміщенням матеріального потоку, тому транспорт необхідно використовувати так, щоб транспортні витрати були найменшими за інших рівних умов;

- прив'язаність до певного місця, району, регіону (наприклад, до місця, де розташовані шляхи сполучення і є відповідні транспортні підприємства).

Вказані особливості накладають свій відбиток на устрій і функціонування системи транспортної логістики.

За призначенням виділяють дві основні групи транспорту:

1. Транспорт загального користування - галузь народного господарства, яка задовольняє потреби всіх галузей народного господарства і населення у перевезеннях вантажів та пасажирів. Його часто називають магістральним. Поняття транспорту загального користування охоплює залізничний транспорт, водний транспорт (морський і річковий), автомобільний, повітряний і трубопровідний транспорт.

2. Транспорт незагального користування - внутрішньовиробничий транспорт, а також транспортні засоби всіх видів, що належать нетранспортним підприємствам, є, як правило, складовою частиною яких-небудь виробничих систем і повинен бути органічно в них вписаний. Відповідно, організація його роботи є одним із завдань організації логістики на підприємстві в цілому і здійснюється разом із вирішенням завдань виробництва, закупівель і розподілу. Так, організація переміщення вантажів транспортом незагального користування є предметом вивчення внутрішньовиробничої логістики. Вибір каналів товароруху вирішується в межах розподільчої логістики.

Транспортна логістика вирішує комплекс завдань, пов'язаних з організацією переміщення вантажів транспортом загального користування. Основними з цих завдань є:

- вибір виду транспортного засобу;

- вибір типу транспортного засобу;

- оптимізація транспортного процесу під час змішаних перевезень;

- визначення раціональних маршрутів доставки;

- забезпечення технологічної єдності транспортно-складського процесу;

- координація транспортного і виробничого процесу.

Роль транспорту істотно змінюється з розвитком логістичних систем. У сучасних умовах дисципліна транспортного обслуговування визначається не інтересами окремого відправника (одержувача), а оптимальним співвідношенням витрат і прибутку в зазначеному циклі виробництва і споживання.

Існують такі ознаки класифікації транспортної складової логістичних систем:

1. За видом доставки:

- пряма;

- з переробкою на транспортних терміналах;

- з переробкою і зберіганням у розподільчих центрах.

2. За видом обслуговування:

- зі складу постачальника або розподільчого центру на склад споживача або в розподільчий центр;

- зі складу постачальника або розподільчого центру безпосередньо споживачу;

- з виробництва постачальника у виробництво споживача без складського зберігання та переробки.

3. За видами транспортного сполучення:

- пряме;

- змішане.

Принципово важливо, що транспорт як елемент інфраструктури все частіше бере на себе нетранспортні функції, звільняючи споживача від збутових і розподільчих операцій. Таким чином, транспорт перестає бути відособленою галуззю економіки, яка продає послуги з переміщення вантажів. Він виступає як виробник широкого кола послуг, готовий здійснити комплексне обслуговування.

Оскільки транспортні операції є безпосереднім вираженням зв'язків між окремими етапами товароруху, ефективність цього процесу великою мірою залежить від способу реалізації переміщення.

Завдання вибору виду транспорту вирішується у взаємозв'язку з іншими завданнями логістики, такими, як створення і підтримання оптимального рівня запасів, вибір виду упаковки та ін. Основою вибору виду транспорту, оптимального для конкретного перевезення, служить інформація про характерні риси різних видів транспорту.

Існують такі основні види транспорту:

- залізничний;

- морський;

- внутрішній водний (річковий);

- автомобільний;

- повітряний;

- трубопровідний.

Кожний з видів транспорту має конкретні особливості з точки зору логістичного менеджменту, переваги і недоліки, які визначають можливості його використання в логістичній системі (табл. 5).

Таблиця 5

Порівняльні логістичні характеристики різних видів транспорту

Виділяють шість основних факторів, які впливають на вибір виду транспорту:

- час доставки;

- частота відправлень вантажу;

- надійність дотримання графіка доставки;

- здатність перевозити різні вантажі;

- здатність доставити вантаж у будь-яку точку території;

- вартість перевезення.

Вибираючи засіб доставки конкретного товару, відправники враховують до шести факторів одночасно. Так, якщо відправника цікавить швидкість, його основний вибір зосереджується на повітряному або автомобільному транспорті. Якщо його мета - мінімальні витрати, вибір обмежується водним і трубопровідним транспортом. Найбільше переваг пов'язано з використанням автомобільного транспорту, чим і пояснюється зростання його частки в обсязі перевезень. Однак остаточний висновок про варіант доставки вантажів ґрунтується на техніко-економічних розрахунках.

Одним з суттєвих факторів, які впливають на вибір перевізника, є вартість перевезення. Вартість транспортної продукції або вартість перевезення визначається сумою необхідних витрат транспортних підприємств або фірм на перевезення вантажів. Споживачі, купуючи транспортну продукцію, відшкодовують ці витрати у формі тарифів і фрахтових ставок, що є одночасно грошовим вираженням вартості транспортної продукції.

Система транспортних тарифів залежить від виду транспорту і способу перевезення. У цілому, під час прийняття рішень про транспортування потрібно враховувати складні компроміси між різними видами транспорту, а також наслідки цих компромісів для інших видів діяльності в системі розподілу, таких як складування і підтримка товарно-матеріальних запасів. Оскільки з часом відносні витрати різних видів транспорту змінюються, підприємствам необхідно переглядати свої схеми транспортування з метою знаходження оптимального варіанту товароруху.

Враховуючи, що діяльність з організації товароруху пов'язана з великими компромісами, потрібно використовувати системний підхід для прийняття таких рішень.

Розрахунки за послуги, що надаються транспортними організаціями, здійснюються з допомогою транспортних тарифів. Тарифи включають в себе:

- плати, що стягуються за перевезення вантажів;

- збори за додаткові операції, пов’язані з перевезенням вантажів;

- правила обрахунку плат і зборів.

Як економічна категорія транспортні тарифи є формою ціни на продукцію транспорт. Їх побудова повинна забезпечувати:

- транспортному підприємству – відшкодування експлуатаційних витрат і можливість отримання прибутку;

- покупцеві транспортних послуг – можливість покриття транспортних витрат.

Одним з найсуттєвіших факторів, що впливають на вибір перевізника, є вартість перевезення. Боротьба за клієнтів, неминуча в умовах конкуренції, також може вносити корективи в транспортні тарифи. Наприклад, залізничні шляхи України зазнають сьогодні серйозної конкуренції автомобільного транспорту в галузі перевезень невеликих партій вантажів так званих дрібних та малотоннажних відправлень. Це впливає на зміну відповідних залізничних тарифів.

Вмілим регулюванням рівня тарифних ставок можна стимулювати також попит на додаткові послуги, пов’язані з перевезенням вантажів.

Системи тарифів на різних видах транспорту мають свої особливості.

На залізничному транспорті для визначення вартості перевезення вантажів використовують загальні, виключні, пільгові та місцеві тарифи.

Загальні тарифи – це основний вид тарифів. З їх допомогою визначається вартість перевезень основної частини вантажів.

Виключними тарифами називаються тарифи, які встановлюються з відхиленнями від загальних тарифів у вигляді спеціальних надбавок або знижок. Ці тарифи можуть бути підвищені або знижені. Вони розповсюджуються, як правило, лише на конкретні вантажі. Виключні тариф дозволяють впливати на розміщення промисловості, так як з їх допомогою можна регулювати вартість перевезень окремих видів сировини, наприклад, кам’яного вугілля, руди тощо. Підвищуючи чи знижуючи за допомогою виключних тарифів вартість перевезень в різні періоди року досягають зниження рівня нерівномірності перевезень на залізних дорогах. Цій цілі служать також виключні знижені тарифи на перевезення вантажів в стійких напрямках руху порожніх вагонів чи контейнерів.

Пільгові тарифи застосовуються при перевезенні вантажів для визначених цілей, а також вантажів для самих залізних доріг.

Місцеві тарифи встановлюють начальники окремих залізних доріг. Ці тарифи, що включають в себе розміри плат за перевезення вантажів і ставки різних зборів, діють в межах даної залізної дороги.

Крім провізної плати залізна дорога бере з вантажоотримувачів та вантажовідправників плату за додаткові послуги, пов’язані з перевезенням вантажів. Ця плата називається збором і стягується за виконання силами залізної дороги таких операцій: за зберігання, зважування або перевірку ваги вантажу, за подачу чи прибирання вагонів, за їх дезинфекцію, за експедирування вантажів, за навантажувально-розвантажувальні роботи, а також за ряд інших операцій.

Основні фактори, від яких залежить розмір плати при перевезенні вантажів по залізній дорозі, це:

- вид відправки. По залізній дорозі вантаж може бути відправлений повагонною, контейнерною, малотоннажною – вагою до 25 тон та об’ємом до піввагона, та дрібною відправкою – вагою до 10 тон та об’ємом до 1/3 місткості вагону.

- швидкість перевезення. По залізній дорозі вантаж може перевозитись вантажною, великою або пасажирською швидкістю. Вид швидкості визначає скільки кілометрів на добу повинен проходити вантаж.

- відстань перевезення. Провізна плата може стягуватись за відстань по найкоротшому напрямку, так звана тарифна відстань – при перевезеннях вантажів вантажною або великою швидкістю чи за дійсно пройдену відстань – у випадку перевезення негабаритних вантажів або перевезення вантажів пасажирською швидкістю.

- тип вагону, в якому здійснюється перевезення вантажу. По залізній дорозі вантаж може перевозитись в універсальних, спеціалізованих або ізотермічних вагонах, в цистернах чи на платформі. Розмір провізної плати в кожному випадку буде різним.

- приналежність вагона чи контейнера. Вагон, платформа чи контейнер можуть належати залізній дорозі, а можуть бути власністю вантажоотримувача або вантажовідправника.

- кількість вантажу, що перевозиться. Фактор, що також суттєво впливає на вартість перевезення.

На автомобільному транспорті для визначення вартості перевезення вантажів використовуються такі види тарифів:

- відрядні тарифи на перевезення вантажів;

- тарифи на перевезення вантажів в умовах платних автотоно-годин;

- тарифи за погодинне користування вантажними автомобілями;

- тарифи з покілометрового розрахунку;

- тарифи за перегін рухомого складу;

- договірні тарифи.

На розмір тарифної плати впливають такі фактори:

- відстань перевезення;

- маса вантажу;

- об’ємна вага вантажу, що характеризує можливість використання вантажопідйомності автомобіля. За цим показником всі автомобілі, що перевозять вантажі, поділяються на п’ять класів:

1) вантажопідйомність автомобіля;

2) загальний пробіг;

3) час використання автомобіля;

4) тип автомобіля;

5) країна, в якій здійснюється перевезення, а також рід інших факторів.

Кожен з тарифів на перевезення вантажів автомобільним транспортом враховує не всю сукупність факторів, а лише деякі з них, найбільш суттєві в умовах конкретного перевезення. Наприклад, для розрахунку вартості перевезення по відрядному тарифу необхідно прийняти до уваги відстань перевезення, масу вантажу та його клас, що характеризує ступінь вантажопідйомності автомобіля. При розрахунках по тарифу за погодинне користування вантажними автомобілями враховують вантажопідйомність автомобіля, час його використання та загальний пробіг.

На річковому транспорті тарифи на перевезення вантажів, збори за перевантажувальні роботи та інші пов’язані з перевезеннями послуги визначаються пароплавствами (транспортні організації, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів по водних шляхах) самостійно з врахуванням кон’юнктури ринку. В основу розрахунку розміру тарифу закладається собівартість послуг, що прогнозується на період введення тарифів та зборів в дію, а також граничний рівень рентабельності, встановлений діючим законодавством. Споживачі транспортних послуг можуть зробити запит в пароплавствах та портах про економічне обгрунтування запропонованих ними тарифів.

На морському транспорті плата за перевезення вантажів здійснюється або за тарифом, або за фрахтовою ставкою.

Якщо вантаж слідує у напрямку стійкого вантажного потоку, то перевезення здійснюється системою лінійного судноплавства. При цьому вантаж рухається за розкладом і оплачується по заявленому тарифу.

В тому випадку, коли при виконанні перевезення робота вантажних суден не пов’язана з постійними районами плавання, з постійними портами навантаження та розвантаження, не обмежена визначеним видом вантажу, то перевезення оплачується по фрахтовій ставці. Фрахтова ставка встановлюється в залежності від кон’юнктури фрахтового ринку (ринок продукції судноплавства) і звичайно залежить від виду та транспортних характеристик вантажу, умов рейсу та пов’язаних з ним витрат.

Переміщення матеріальних потоків логістичним ланцюгом неможливе без концентрації у певних місцях необхідних запасів, для зберігання яких призначено відповідні склади. Переміщення через склад пов'язано з витратами живої та минулої праці, що збільшує вартість товару. Тому склад потрібно розглядати не ізольовано, а як інтегровану складову частину логістичного ланцюга. Тільки такий підхід дозволить забезпечити успішне виконання основних функцій складу і досягнення високого рівня рентабельності.

Склади — це будівлі, споруди та різноманітні пристрої, призначені для приймання, розміщення і зберігання товарів, які надійшли на них, підготовки їх до споживання і відпускання споживачу.

Розповсюдженою є думка про те, що склади створюються винятково для зберігання матеріальних цінностей. Однак на складах не створюються нові матеріальні цінності, додаткова споживча вартість, тому зберігання як самоціль не приносить ніякої користі. Як правило, якість вантажів може тільки погіршуватися від зберігання на складі, а у фінансовому відношенні цілеспрямоване зберігання вантажів на складі може призвести тільки до збитків, оскільки, по-перше, матеріальні цінності, які зберігаються на складі, тимчасово виключені з фінансового обігу, хоча на їх придбання та виготовлення витрачено деякі ресурси, а по-друге, саме складування вантажів вимагає певних витрат.

Насправді жоден вид матеріальних ресурсів, не виробляється для того, щоб потім зберігати його на складах. І все ж склади є і широко розповсюджені у всіх галузях економіки, у промисловості, на транспорті, в оптовій і роздрібній торгівлі, будівництві, сільськогосподарському виробництві і т.д. Це пояснюється тим, що в сучасних умовах склади виконують ряд істотних функцій:

1. Перетворення виробничого асортименту в споживчий відповідно до попиту і з метою виконання замовлень клієнтів.

2. Складування і зберігання продукції з метою вирівнювання тимчасового, кількісного та асортиментного розривів між виробництвом і споживанням продукції, що дає змогу здійснювати безперервне виробництво і постачання на базі створюваних товарних запасів, а також у зв'язку із сезонним споживанням деяких видів продукції.

3. Консолідація і розукрупнення вантажів— склад може здійснювати функцію об'єднання (консолідації) невеликих партій вантажів для декількох клієнтів, до повного завантаження транспортного засобу, що сприяє зменшенню транспортних витрат. У той же час на склад можуть надходити вантажі від виробників, призначені декільком замовникам, які потім розділяються на більш дрібні партії згідно із замовленнями і відправляються кожному споживачу.

5. Надання послуг. Очевидним аспектом цієї функції є надання клієнтам різних послуг, які забезпечують фірмі високий рівень обслуговування споживачів.

Метою створення складів у системах логістики є не збереження матеріальних ресурсів, а перетворення параметрів матеріальних потоків для їх найбільш ефективного використання. Під параметрами розуміють розміри і склад транспортних партій вантажів, тип і спосіб упакування, кількість найменувань вантажів у транспортних партіях, час прибуття і відправлення транспортних партій та ін. Об'єктивна необхідність у спеціально обладнаних місцях для зберігання запасів існує на всіх стадіях руху матеріального потоку, починаючи від первинного джерела сировини і закінчуючи кінцевим споживачем. Цим пояснюється досить велика номенклатура складів, основними класифікаційними ознаками яких є такі:

1. По відношенню до функціональних базисних сфер логістики:

- склади постачання;

- склади виробництва;

- склади розподілу.

2. За видом продукції, яку зберігають:

- склади сировини, матеріалів, комплектуючих;

- склади незавершеного виробництва;

- склади готової продукції;

- склади тари;

- склади зворотних відходів.

3. По відношенню до логістичних посередників:

- власні склади підприємств;

- склади логістичних посередників (торгових, транспортних, експедиторських, вантажопереробних і т.п.).

1. За функціональним призначенням:

- склади буферних запасів, призначені для забезпечення виробничого процесу (склади матеріальних ресурсів і незавершеного виробництва, виробничих, страхових, сезонних та інших видів запасів);

- склади перевалки вантажів (термінали) у транспортних вузлах, при виконанні змішаних, комбінованих, інтермодальних та інших перевезень;

- склади комісіонування, призначені для формування замовлень відповідно до специфічних вимог клієнтів;

- склади зберігання, які забезпечують збереження і захист складованих виробів;

- спеціальні склади (митні склади, склади тимчасового зберігання, тари, зворотних відходів і т.п.).

5. За продуктовою спеціалізацією:

- вузькоспеціалізовані (для одного або декількох найменувань продукції);

- обмеженого асортименту;

- широкого асортименту.

Склади можуть також бути класифіковані за видом власності, за технічною оснащеністю, за наявністю зовнішніх під'їзних колій, за видом складських будівель і споруд, за технічною конструкцією і т.п.

Читайте також:

1. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
2. Алгоритм знаходження ДДНФ (ДКНФ) для даної булевої функції
3. Але відмінні від значення функції в точці або значення не існує, то точка називається точкою усувного розриву функції .
4. Аналіз коефіцієнтів цільової функції
5. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА
6. Асимптоти графіка функції
7. Базальні ядра, їх функції, симптоми ураження
8. Базові функції, логічні функції
9. Банки як провідні суб’єкти фінансового посередництва. Функції банків.
10. Банківська система та її основні функції
11. Банківська система та її структура. Функції Центрального банку.
12. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн

Переглядів: 1153