• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Основна

Питання до самоконтролю

1. Яким був життєвий шлях В.А. Хавкіна?

2. Розкажіть про роки навчання П.П. Шмідта в чоловічій гімназії.

3. Охарактеризуйте педагогічні погляди К.М. Зіньківського.

Рекомендована література:

1. Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання в школі: Монографія. – Запоріжжя : Просвіта, 2000. – 160 с.

2. Освітні технології: Навч.-метод, посіб. / О. М. Пехота, А. 3. Кіктенко, О.М. Любарська та ін.; За заг. ред. О.М. Пєхоти. – К: А.С.К., 2001. – 256 с.

3. Педагогічна майстерність учителя: Навчальний посібник / За ред. В.М. Гриньової, С.Т. Золотухіної. – Вип. 2-е, випр. і доп. – Харків : «ОВС», 2006. – 224 с.

4. Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології : Навчальний посібник – К. : «Просвіта», 2000. – 368 с.

3. Волкова Н.П. Педагогіка : Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К. : «Академія», 2003. – 576 с.

Додаткова:

1. Сукач Г.Б. Гимназия и гимназисты / Георгий Борисович Сукач. – Бердянск, 2010. – 72 с.

2. Сукач Г.Б. Бердянск и бердянцы. Книга 3 / Георгий Борисович Сукач. – Бердянск, 2010. – 68 с.

МЕТОДЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПІДГОТОВКИ

СТУДЕНТІВ ДО ЕКСКУРСІЇ

У навчально-методичному посібнику особлива увага приділена краєзнавчій екскурсії як формі організації навчання, оскільки, спираючись на Міжгалузеву програму «Пізнай свою країну» на 2007—2012 роки, ми звертаємо особливу увагу на підготовку майбутнього вчителя до проведення краєзнавчих екскурсій у школі. Серед основних завдань програми – залучення дітей і молоді до активної діяльності з вивчення історії рідного краю та довкілля, географічних, етнографічних, історичних об’єктів і явищ соціального життя, проведення краєзнавчих наукових досліджень.

Про екскурсію як форму організації навчання написано достатньо методичних розробок. Ми спираємось на роботи Н.П. Волкової, М.П. Крачило, А.Я. Короткової, В.К. Федорченко, П.А. Горішевського, Р.П. Красій, в яких висвітлюється питання організації та підготовки майбутніх учителів у доборі форм організації краєзнавчої роботи з учнями.

Краєзнавча екскурсія (від лат. еxcursion – поїздка, еxcursio – прогулянка) – є складною формою організації навчально-виховного процесу, спрямованою на пізнання в навколишньому середовищі явищ, процесів через безпосереднє їх сприймання з використанням заздалегідь відібраних об’єктів спостереження відповідної тематики під керівництвом вчителя. Об’єктами навчальних екскурсій із педагогічного краєзнавства є навчальні заклади, установи культури і мистецтва (музеї, виставки, експозиції, експонати), храми, історичні місця і пам’ятки тощо. Планування екскурсій здійснюється заздалегідь у межах навчального часу (екскурсії проводяться з пізнавальною та виховною метою).

Екскурсія – форма організації краєзнавчої роботи, перед якою ставиться мета закріпити знання, здобуті на уроках. Екскурсії охоплюють учнів усіх класів, їх проводять протягом навчального року і вимагають від керівників та екскурсоводів ретельної попередньої підготовки і вмілого проведення.

Доцільність проведення краєзнавчих екскурсій зумовлюється необхідністю викладання таких предметів: у початкових класах – «Я і Україна», «Природознавство»; у середніх і старших класах – географія, історія. У свою чергу, насичення навчальних програм ілюстративним місцевим матеріалом можливе лише в результаті проведення екскурсій. Таким чином, екскурсія є одним з основних засобів вивчення рідного краю під час одно- і багатоденних краєзнавчих подорожей і походів.

Як форма організації навчання екскурсія має мету, тему, план і методи проведення. Мета визначається змістом виучуваного матеріалу, а саме: попереднє накопичення уявлень; збирання ілюстративного матеріалу; закріплення матеріалу; вироблення умінь і навичок самостійної роботи на місцевості. Основними методами роботи на екскурсіях є групові спостереження, поєднувані із самостійною роботою учнів.

Основна мета краєзнавчих екскурсій – сприяння всебічному розвитку особистості, виховання любові до рідного краю, збагачення знань про рідний край, країну, її історичне минуле, персоналії, культурні та історичні надбання наших предків. Екскурсії покликані розширити уявлення учнів про місцевість, де вони народились і мешкають, показати історичний і культурний центр рідного міста, сприяти формуванню патріотизму, бажанню оберігати та примножувати культурні, національні та природні багатства нашої держави. Вони посідають важливе місце в системі національного виховання підростаючого покоління.

Краєзнавча екскурсія покликана задовольнити духовні, естетичні, інформаційні потреби учнів, реалізовуючи пізнавальну функцію краєзнавства: розширення світогляду, організації культурного дозвілля, відпочинку, спілкування. Вона відкриває можливості для комплексного використання методів навчання, збагачує знаннями учнів і вчителя, допомагає виявити практичну значимість знань, сприяє ознайомленню молоді з досягненнями науки. Екскурсія є ефективним засобом виховання школярів, зокрема їх морально-естетичної сфери.

До групи, класифікованої за критерієм змісту, належать дві підгрупи екскурсій – оглядові (багатопланові) та тематичні.

Оглядові екскурсії – багатотемні, тобто розкривають різні аспекти життя міста тощо. Об’єкти показу різняться за формою та змістом (пам’ятки історії та культури, будинки, природні об’єкти, місця знаменних подій тощо). У цих екскурсіях поєднується історичний та сучасний матеріали. Хронологічні рамки оглядової екскурсії – час існування міста з дня його заснування до сьогодення. Відмінність оглядової екскурсії від тематичної простежується у змісті, глибині розкриття матеріалу; накладає відбиток на вступ та висновки, логічні переходи (підпорядковані, тотожні, протилежні, співвідносні тощо). Тематична екскурсія присвячується одній темі і поділяються на ряд груп: історичні, історико-революційні, воєнно-історичні, природознавчі, мистецтвознавчі, літературні й архітектурні. Кожна із зазначених груп має відповідні підгрупи.

Так, за змістом історичні екскурсії поділяються на історико-краєзнавчі, археологічні та етнографічні. В екскурсіях на історико-революційні теми виділяють підгрупи, присвячені видатним революційним діячам, певним періодам боротьби. Воєнно-історичні екскурсії поділяються на екскурсії по пам’ятних місцях, де проходили бої; по місцях, пов’язаних із подвигами народних героїв; екскурсії до музеїв.

Особливо складними з точки зору змісту краєзнавчої екскурсії є комплексні екскурсії, які поєднують міські та музейні екскурсії. Вони складаються з двох частин – оглядової та тематичної екскурсії під час відвідання музею, виставки, експозиції. Обидві частини пов'язані загальною темою.

За змістом краєзнавчі екскурсії поділяють на природознавчі, історичні, географічні, літературні та інші; за часом – на короткотермінові, тривалі; за черговістю під час навчального процесу: попередні або вступні (на початку вивчення теми, розділу програми), супровідні або проміжні (в процесі вивчення навчального матеріалу, пов’язаного з краєзнавством), заключні або завершальні (наприкінці вивчення теми, розділу), за відношенням до навчальних програм (програмні та позапрограмні).

Ефективність краєзнавчих екскурсій залежить значною мірою від мистецтва переконливо, яскраво і доступно викладати матеріал. Можна добре його знати, але не вміти передати слухачам. От чому майбутнім вчителям, як би добре вони не були підготовлені з конкретної теми, варто опанувати основами екскурсійної методики, уміло використовувати різні прийоми підготовки і проведення краєзнавчих екскурсій.

У підготовці до екскурсії студенти повинні враховувати властивості екскурсійних об’єктів: пізнавальну цінність, відомості (популярність), незвичайність, виразність, збереженість, місце розташування, типовість (специфічність для да­ної місцевості), унікальність. З іншого боку – змістовне наповнення пояснюваного тексту екскурсії і ефективність методичних прийомів їх проведення мають задовольняти вимог повноти таіостовірності інформації, культурно-пізнавальної значимості, досконалості та довершеності композиції та виконання, естетичного задоволення. Особливе значення мають доступність та доказовість наданої інформації та застосування диференційного підходу до учнів. Технологічними інструментами, які дозволяють забезпечити реалізацію відповідних потреб і вимог до проведення екскурсій, є:

1) логічні прийоми: аналіз, порівняння, синтез, абстрагування, узагальнення;

2) прийоми показу – попередній огляд, панорамний показ, візуальний аналіз, характеристика подій;

3) розповідь – екскурсійна довідка, опис, характеристика об'єкта, пояснення, репортаж, коментування, цитування, огляд.

Показ та розповідь є основними прийомами проведення екскурсій.

Показ у краєзнавчій екскурсії – це цілеспрямований послідовний процес ознайомлення учнів з об’єктами, що розкривають тему екскурсії. Використання цього прийому під час екскурсії має бути послідовним та логічним.

Розповідьекскурсовода – невід’ємна частина екскурсії, хоча по відношенню до показу вона виконує вторинну роль. Адже надання екскурсоводом інформації про об’єкт не може підмінити самостійну активну аналітичну роботу екскурсантів, перетворювати екскурсію на лекцію. Під час розповіді екскурсовод має зацікавити й активізувати увагу екскурсантів, для чого широко використовуються ілюстрації, наочні матеріали, активізувальні запитання. Особливості використання прийомів розповіді залежать від часу, відведеного на її проведення, кількості відвідувачів, від майстерності вибору методів та інших об’єктивних причин.

П.А. Горішевський, Р.П. Красій відзначають, що співвідношення показу та розповіді неоднакове в різних екскурсіях і залежить від теми екскурсії, наявності та характеру об’єктів показу, виду краєзнавчої екскурсії та складу групи. Нормативний розрахунковий час, який виділяється на показ під час екскурсії, повинен займати не менше 2/3 всього екскурсійного часу і оптимально розподілятися за структурними складовими екскурсії: вступом, основною і заключною частинами.

Вступна частина краєзнавчої екскурсії, як правило, складається з двох частин: організаційної (ознайомлення екскурсантів з правилами поведінки, безпеки на маршруті тощо) та інформаційної (коротке повідомлення про тему, маршрут, його протяжність, тривалість, час і місце закінчення екскурсії). Основна частина будується на поєднанні показу конкретних екскурсійних об’єктів та розповіді, підпорядкованій обраній темі. Досвід свідчить, що найбільш якісно розкрити основну тему дозволяє виділення від 5 до 12 окремих підтем. Висновки з теми екскурсії закріплюють її мету та інформацію про інші екскурсії, які можуть поглибити дану тему. Розташування і співвідношення підтем, основних питань, вступу і заключної частини формують композицію екскурсії, основи якої визначаються в процесі проектування екскурсії.

Етапи підбору і форму­вання тексту і змісту екскурсії включають:

1) попередню роботу – добір матеріалів, їх вивчення, добір об’єктів, які складають основу екскурсії;

2) розробку екскурсії: складання екскурсійного маршруту, обробку фактичного матеріалу; роботу над змістом екскурсії, її основною частиною (підтеми і основні питання кожної з них);

- підготовку тексту екскурсії;

- роботу над методикою проведення екскурсії;

- вибір найбільш ефективних методичних прийомів показу і розповіді та кращих точок, ракурсів огляду об’єктів показу;

- підготовку методичної розробки екскурсії, технологічної карти і схеми маршруту, «портфеля екскурсовода».

Як готуватися до краєзнавчої екскурсії?

Підготовка екскурсії включає два аспекти: підготовку нової теми екскурсії та підготовку студента до проведення вже розробленої екскурсії.

Розробка нових екскурсійних тем з краєзнавства є однією з важливих складових роботи майбутнього вчителя. Вона свідчить про глибину й ефективність розвитку краєзнавства в населеному пункті, місті, районі, області, врахування інтересів і запитів учнівської молоді. З глибокого і всебічного вивчення цих інтересів і варто починати роботу з розробки нових краєзнавчих тем.

Від того, наскільки глибоко вивчений матеріал і методично правильно підготовлена екскурсія, залежить її виховне і пізнавальне значення.

Етапи підготовки студента до екскурсії

Підготовка краєзнавчої екскурсії базується на матеріалах попереднього досконалого вивчення екскурсійних можливостей свого населеного пункту, міста, району, області.

У процесі підготовки нової екскурсії доцільно виділити етапи:

- формулювання теми;

- визначення мети;

- збір і вивчення матеріалів з теми екскурсії, складання бібліографії;

- організація консультацій (з вчителями, музейними працівниками, бібліотекарями, працівниками архівів та ін);

- відбір і вивчення екскурсійних об’єктів;

- складання маршруту екскурсії;

- складання тексту екскурсії;

- складання «портфеля екскурсовода»;

- складання карток екскурсійних об’єктів;

- презентація тексту і методичної розробки екскурсії.

Зміст екскурсії складається з окремих взаємозалежних підтем, що підпорядковуються, основній темі і розкриваються в ході екскурсії.

Назва екскурсійної теми повинна конкретизувати її, розкривати зміст екскурсії. Разом з тим вона повинна викликати інтерес, бути яскравою, запам’ятовувати, а іноді – містити елемент реклами. Наприклад, екскурсії «Пам’ятка природи – «Кам’яні могили» Північноприазовського регіону», «Історія і таємниці міста Гуляйполе», «Гімназисти м. Бердянська кінця ХІХ – початку ХХ століття» та ін.

У підготовці до екскурсії важливе значення має вивчення і накопичення краєзнавчого матеріалу. Роботу з літературою корисно починати зі складання бібліографії, що дозволить найбільш повно ознайомитися з літературними джерелами відповідно до конкретної мети і теми екскурсії.

Надзвичайно багато корисних знань з історії рідного краю, чи області можна почерпнути в періодичній пресі. У ході підготовки нової теми студентам нерідко доводиться працювати в архівах з метою уточнення фактів, пошуку нових даних, визначення пам’ятних місць тощо.

Роботі в архіві повинне передувати вивчення літератури з теми в опублікованих джерелах. Науково-довідкові посібники до документальних матеріалів окремих архівів (путівники по архівах, списки фондів і картотечні покажчики фондів) дозволяють визначити необхідні для роботи фонди.

Порядок оформлення і роботи в архівах визначається правилами користування документальними матеріалами в державних архівах України та іншими документами, визначеними законодавством України.

Робота в архіві з пошуку і дослідження джерела є творчим завданням і вимагає наполегливості й активності. Разом з тим вона вносить у підготовку студента елемент наукового пошуку, зближаючи її з роботою дослідника, ученого. Розповідь про те, як були отримані нові дані, в окремих випадках може надзвичайно збагатити зміст екскурсії, підсилити її емоційне звучання.

Доцільним є попереднє ознайомлення студентів з експозиціями і фондами музеїв, виставок, відвідування архітектурних і художніх майстерень тощо.

У ході підготовки краєзнавчої екскурсії корисно практикувати консультації фахівців, зустрічі і листування з учасниками й очевидцями подій, ветеранами Великої Вітчизняної війни, старожилами населених пунктів, діячами культури і мистецтва, науки і техніки. Контакти з фахівцями варто підтримувати в процесі всієї підготовки до екскурсії.

Кожна галузь науки і мистецтва має власну термінологію, без знання якої неможлива підготовка екскурсії на науковій основі. Тому із самого початку варто опанувати основні терміни, слова-кліше. Корисно укласти словничок найбільш уживаних термінів.

Зібраний матеріал екскурсовод повинен аналізувати не тільки з погляду пізнавальної цінності, але й можливості застосування під час проведення екскурсії, тобто наочності, зв’язку з конкретними екскурсійними об'єктами. Ними можуть бути експозиції музеїв і виставок, історичні і художні пам’ятники і пам’ятні місця, природні визначні пам’ятки, здобутки архітектури, міська площа, вулиця, пам’ятник, монумент тощо.

Екскурсійна робота майбутнього вчителя включає застосування науково обґрунтованих прийомів і способів підготовки і проведення екскурсій. Для того, щоб успішно досягти її пізнавальної і виховної мети, майбутній учитель повинен добре володіти різноманітними прийомами як показу об’єкта, так і розповіді про нього. Застосування цих прийомів не може бути стандартним, адже в екскурсіях беруть участь учні різного віку, національностей, з різним рівнем знань. Значну роль відіграють творчі здібності майбутнього вчителя, що розкриваються в процесі підготовки і проведення екскурсії.

Складання тексту екскурсії

Робота над текстом екскурсії дозволяє студенту ретельно обміркувати матеріал для розповіді, відібрати найголовніше, намітити логічний хід викладу матеріалу, більш точно узагальнити його, сформулювати висновки і логічні переходи від однієї підтеми чи об’єкта до інших.

Необхідно, щоб студент, готуючись до обраної теми, писав індивідуальний текст, закріплюючи в ньому власне розкриття теми, творчі знахідки.

Перед викладом тексту екскурсії оформляється титульний лист, у якому вказується назва освітнього закладу, найменування теми, прізвищ авторів і дати проведення екскурсії. Текст має включати вступ, основну частину і заключення (висновок), містити характеристику об’єктів і конкретний матеріал. До обов’язків автора екскурсії входить систематичне внесення доповнень і змін у текст. Одночасно зі складанням тексту екскурсії автор готує коротку анотацію.

Побудова екскурсії

Текст повинен відбивати зміст екскурсії, сприйняття її як єдиного цілого досягається логікою побудови. В основі екскурсії повинен лежати логічний план, що відповідає загальній композиції екскурсії.

Кожна екскурсія складається з трьох головних частин: вступу, основної частини і висновку.

Читайте також:

1. II Основна частина
2. II Основна частина
3. II Основна частина
4. II. Основна частина
5. II. Основна частина
6. II. Основна частина ЗАНЯТТЯ
7. Головною особливістю драйвів є загальна мобілізація рухової системи організму, а основна властивість антидрайвів — демобілізація організму
8. Договір — основна форма регулювання товарне-грошових відносин в агропромисловому комплексі
9. Договори у рамках Світової організації торгівлі. Генеральна угода з тарифів і торгівлі товарами, основна мета та принципи ГАТТ
10. Кислотно-основна класифікація катіонів.
11. Конституція України – основна база правового забезпечення оперативно-розшукової тактики податкової міліції
12. Корпорація як основна форма організації великих підприємств.

Переглядів: 1047