Індивідуально-психологічні фактори придатності до професії

Існують три головних фактори індивідуальної придатності до професії: два психологічних і один педагогічний, але нерозривно поєднаний з психологічними.

Перший фактор: ставлення людини до даної роботи, її трудова спрямованість в цій області. Це інтерес та воля до праці. Чи наявно у людини достатньо підстав та мотиваційного інтересу до роботи, яку він обирає, і чи є у нього вольова готовність, настійливість, наполегливість, щоб практично реалізувати свій інтерес?

Дуже важливо знати глибину інтересу людини до праці. Глибокий інтерес вказує на її обґрунтованість та дієвість. Важливе також суспільне мотивування. Сила інтересу виражається в стійкості. А для її формування потрібен час.

Сила інтересу полягає в його ефективності, в зусиллях, які людина затрачує на його задоволення. Все це складає емоційно-вольову готовність до праці.

Другий фактор: здібності до професії. Мова йде не про вроджені задатки, а про той потенціал, який утворюється в результаті навчання і за яким у людей спостерігаються суттєві розбіжності. Один з показників наявних здібностей – наявність інтересу, творчості та ініціативи в роботі. Вельми незначний прогрес у професійному навчанні – головний показник недостатнього розвитку здібностей або непридатності до даної роботи. При цьому важливо встановити умови, в яких відбувалося професійне навчання. Нерідко саме незадовільні умови спричинюють низький рівень розвитку здібностей на початку трудової діяльності, що вдається компенсувати навіть на початку професійної діяльності за рахунок зміни умов професійного становлення.

Третій фактор: володіння знаннями, уміннями і навиками, необхідними для даної професії. Кожна робота вимагає попередньої підготовки, спеціальної освіти. При цьому необхідні знання і навики, які набуваються і вдосконалюються в процесі самої роботи. Процес оволодіння цими знаннями та навиками може тривати різний часовий відрізок в залежності від рівня складності професії. Крім того, є суттєві відмінності у часі, який відводиться на те, щоб працівник перейшов зі статусу «молодого працівника», «учня майстра» до повноцінного працівника. Це в свою чергу позначається на швидкості формування професійної придатності.

З психологічної точки зору важливо, встановити ступінь усвідомлення працівником отриманих знань, співвіднесення в них абстрактного та конкретного матеріалу, прояву в цих знаннях самостійності та ініціативності. Важливо знати, наскільки ці уміння і навики відпрацьовані, чи наявні узагальнені навики, володіння якими дозволяє суміщати професії чи переходити з однієї спеціальності на іншу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття професійної придатності	\|	Методи визначення професійної придатності

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.