Методи визначення професійної придатності

До основних методів передовсім належить бесіда. Бесіда має бути побудована так, щоби можна було отримати більше фактичного матеріалу, якого недостатньо в документації. Для цього варто скласти план, ретельно продумати запитання, попередньо ознайомившись з людиною по документації.

Часто про професіонала судять по його репутації – думка колективу чи авторитетних осіб. Репутація може бути як об’єктивною, сформована на підставі реальних фактів, так і суб’єктивною, на основі власних вражень, ставлення. Для оцінки професійної придатності, очевидно, слід зважати як на об’єктивні, так і на суб’єктивні показники.

Інший метод – оцінка діяльності і якості особистості, що проводиться авторитетними представниками колективу. Фактично це застосування методу експертних оцінок.

Використовують також спостереження. Проте спостереження вести доволі складно, адже для остаточних висновків подекуди слід витратити багато часу. Тому часто створюють спеціальні умови, які дозволяють визначити ступінь розвитку здібностей. Це експериментальні методи.

Першою умовою експериментального визначення здібностей людини до професії є добре знання вимог, які пред’являє професія. Насамперед, працівник повинен чітко знати свої посадові обов’язки, орієнтуватися у системі підпорядкування, мати чітке уявлення про роботу колег.

Друга задача – вибір експериментальних задач, показових для діагностики професійно важливої якості. Для цього варто спочатку чітко визначити, які якості вважати професійно важливими; знати, як вони проявляються назовні (особливості професійної поведінки, якість продукції тощо); яким чином фіксувати результати і як піддавати кількісній обробці.

Третя умова – психічний стан досліджуваного під час експерименту. Наприклад, чи не викликають експериментальні умови швидкої втомлюваності, нервово-психічної напруги, монотонії? Який рівень працездатності працівника? Чи спостерігаються суттєві коливання працездатності впродовж робочого дня? Який настрій домінує?

Четверта умова – близькість досліджуваному експериментів за їх змістом і формою. Людина може не проявити в експерименті свої здібності, тому що експеримент проведено в непідходящій формі. Іншими словами, експериментальні умови повинні бути валідними досліджуваному явищу.

П’ята умова – діагностика не тільки рівня здібностей, але й їх якісних особливостей, не тільки їх результатів, але й самого процесу (процесуальних ознак).

Професійна придатність не може зводитися винятково до результативності праці. Важливо також з’ясувати, якою «психофізіологічною ціною» це досягається, які компенсаторні механізми задіяні у процесі виконання професійних обов’язків, який стиль роботи вироблено працівником. Необхідно також окремо дослідити соціометричний статус працівника у колективі, особливості його взаємодії з колегами, адже може статися, що маючи гарні індивідуальні показники діяльності, він суттєво знижує показники спільної роботи.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Індивідуально-психологічні фактори придатності до професії	\|	Лекція 5. Психофізіологічні основи профорієнтації та профвідбору

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.