Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Державне регулювання ринку послуг

Ринок послуг у різних галузях даної сфери розвинутий неоднаково. У системі соціально-побутового обслуговування, громадського харчування; торгівлі, у рекреаційній сфері (у тому числі в туризмі) ринкові відносини отримали найбільшого розвитку та формують ефективний механізм задоволення суспільних потреб. Але у таких галузях, як культура, охорона здоров'я, освіта ринкові відносини не тільки мають свою специфіку, але й обмежені можливості. Тут завжди присутній значний неринковий сектор, у тому числі державні організації й установи. Більш того, саме вони займають у цих галузях домінуюче положення. Причини активного державного втручання у процес виробництва і споживання подібних послуг абсолютно об'єктивні. Основною з них є неспроможність ринку в ряді галузей послуг. Світова економічна історія знає немало прикладів, що характеризують спроби забезпечити розвиток освіти, культури, охорони здоров'я виключно в рамках активних ринкових відносин. Підсумком таких дій стала ситуація, яка отримала в міжнародній практиці назву «проблеми неповного ринку», коли навіть високі середні показники по забезпеченню суспільних потреб у цих послугах супроводжуються повним виключенням з їх споживання більшої частини населення.

У цьому сенсі характерний досвід США. Надання медичних послуг на основі нерегульованого ринку при високих середніх показниках позбавило можливості користуватися медичною допомогою біля 17 млн. громадян. Тільки на початку 90-х рр. запровадження загального державного медичного страхування дозволило вирішити цю проблему.

Аналогічний процес розвивався у сфері освіти США або житлових послуг Франції. Ринок кредиту на одержання вищої освіти або вирішення житлової проблеми без державного втручання не отримував необхідного розвитку, так як фінансово-кредитні установи не мали стимулів до активної діяльності в цій сфері. Висока ступінь ненадійності повернення житлових або студентських кредитів та їх довгостроковий характер знижували зацікавленість банків та інших фінансово-кредитних організацій у наданні таких кредитів. Для вирішення даної проблеми стало необхідним впровадження державних гарантій і субсидій в формі встановлення пільгового проценту на такі кредити.

Друга причина, яка обумовлює необхідність державного регулювання у відношенні ряду галузей невиробничої сфери, прихована у самій природі цієї сфери, її «генетичній» основі. Невиробнича сфера - це сфера виробництва послуг і супутніх товарів, які виступають як суспільне благо. Вана покликана задовольняти не тільки індивідуальні, але й суспільні потреби. Властивості цих потреб:

1. Неділимість, тобто неможливість надання окремим особам.

2. Неможливість існування принципу виключеності, тобто відсутність способу виключення індивіда з процесу користування цими благами.

3. Утрудненість нормування.

Сукупність благ, які мають ці властивості, називається чистими суспільними благами.

Таких благ у реальній дійсності порівняно небагато: державне управління, національна безпека, екологічне регулювання, протиепідемічні програми та програми по боротьбі з соціальними вадами. Наприклад, неможливо позбавити індивіда переваг, які він отримує у результаті забезпечення безпеки держави або обумовлених розвитком природоохоронних програм, заходів по боротьбі з масовими захворюваннями, соціальними аномаліями і злочинністю.

У світовій практиці здійснювались спроби штучного поділу деяких суспільних благ з метою їх наступного продажу окремим особам і забезпечення можливостей для дії активних ринкових механізмів. Зокрема, відомі спроби введення плати за користування крупними парками чи лісопарками. Ціна враховувала витрати на спорудження огорожі, утримання персоналу з охорони парку й утримування плати за вхід, проведення ландшафтних та садово-паркових робіт і т. п. Висока ціна користування і психологічні особливості поведінки споживачів по відношенню до користування такими благами ні в якому разі не були стимулами до добровільної оплати послуги на основі ринкового механізму. У західній літературі ця невдача ринкового механізму отримала назву «проблеми безбілетного пасажира» або «бродячих музикантів». Для неї характерна ситуація, коли число користувачів послуг перевищує число покупців цих послуг. На прикладі послуг, які надають музиканти поза спеціально організованими музичними програмами, ця проблема проявляється найбільш яскраво. Аудиторія їх слухачів значно перевищує число осіб, що добровільно оплатили надані їм послуги.

У цих умовах необхідно примушення споживачів до оплати суспільних благ. Воно є державним по формі оподаткування.

Третьою причиною державного втручання у діяльність галузей невиробничої сфери є існування так званих «зовнішніх ефектів» або «переливів». До них відносяться вигоди або витрати, що випадають на долю осіб, які не приймають участь у ринковій угоді.

Ринкові відношення не можуть не тільки компенсувати такі витрати, але й виявити їх існування. Наприклад, зовнішній ефект від діяльності галузей охорони здоров'я проявляється у скорочені рівня захворюваності, збільшенні тривалості життя і т. п. Цей ефект присутній у всіх галузях матеріального виробництва, скорочує витрати на компенсацію тимчасової непрацездатності громадян, викликаної захворюваннями, витрати на медичне обслуговування кадрів і т. п. Цей же ефект проявляється і в сфері соціального забезпечення, науці, культурі й характеризує всю сукупність суспільно значимих процесів. Але зовнішній ефект від діяльності установ охорони здоров'я не сприймається ринком, а ринкові відносини не створюють стимулів і не пропонують механізмів його компенсації. Нівелювання цього процесу і створення доцільних пропорцій розвитку сфер суспільного виробництва потребує цілеспрямованого державного регулювання.

Зовнішній ефект може бути не тільки позитивним, але й негативним. В сучасних умовах найбільш наглядним негативним ефектом є процес забруднення навколишнього середовища, викликаний діяльністю підприємств різного профілю. Функціонуючи у рамках ринкових відносин, підприємства (переважно виробничі) не мають підстав до добровільної компенсації екологічної шкоди, яку наносить їх діяльність. При цьому сама екологічна шкода формується під впливом багатьох чинників і по суті є неділимою. Ця обставина обумовлює необхідність використання єдиних, централізованих механізмів, які регулюють екологічну ситуацію і є прерогативою держави. Компенсація екологічної шкоди здійснюється на основі штрафних санкцій, розмір яких залежить від ступеня шкідливого впливу на екосистему з боку конкретного підприємства.

Якщо зовнішній ефект має негативний характер, необхідне більш жорстке регулювання діяльності, яка його викликає. При цьому не тільки забезпечується рівноцінність внеску галузі у сукупний суспільний продукт, але й вирішується комплекс складних суспільно значимих проблем.

Нарешті, у якості четвертої причини, яка обумовлює необхідність державного втручання у розвиток сфери послуг, виступає монополія держави у вирішенні багатьох соціальних проблем. Маючи основною метою вирішення соціально задачі - забезпечення нормальних умов життєдіяльності всіх членів суспільства, держава спирається у своїй діяльності на соціально-орієнтований підхід, реалізуючи його в рамках системного соціально-економічного управління. У цих умовах ринковий принцип «витрати - прибуток» поступається місцем основному принципу державного регулювання — «витрати - соціальні пріоритети». Спираючись на цей принцип, державне регулювання намагається забезпечити доступність найважливіших послуг для всіх верств населення незалежно від рівня їх доходів.

Говорячи про державне втручання у розвиток тієї чи іншої сфери діяльності, треба мати на увазі, що ні одну з галузей економіки не обминає цей вплив. Держава реалізує податкову політику і використовує заборонно-дозвольні важелі стосовно будь-якої галузі. Вона ж здійснює лобіювання окремих галузей у конкретних соціально-економічних умовах. Однак ступінь державного втручання різна. У найважливіших галузях соціального комплексу — охорони здоров'я , освіти, культури - воно не тільки більш помітне, але й об'єктивно необхідне.

Державне регулювання може здійснюватися у різних формах:

1. Субсидування споживачів на цільовій основі.

Таке субсидування дозволяє збільшувати попит на найважливіші послуги. До цільових субсидій відносяться стипендії, кредити на отримання освіти, житлові кредити, медичне страхування, фінансова підтримка малозабезпечених верств населення і т. п.

2. Субсидування виробників послуг.

Воно має на меті збільшити пропозицію на ринку послуги, може здійснюватися у вигляді фінансової підтримки закладів культури, освіти, охорони здоров'я, спорту и т. п. Джерелом такого субсидування є державний або муніципальний бюджет, а також різні цільові програми федерального, регіонального або муніципального рівня.

3. Державна власність на фактори виробництва.

Регулюючий вплив держави на розвиток галузей невиробничої сфери повинен мати певні межі. Наприклад, необхідність впровадження безкоштовних послуг та обмежений обсяг інвестиційних джерел можуть привести до виникнення дефіциту, нормуванню й черговості споживання послуг. Уникнути цих недоліків дозволяє ринок платних послуг. Але його активний розвиток може супроводжуватися ціновою дискримінацією малозабезпечених верств населення і відсутністю можливості придбання послуги для значної частини споживачів. У галузях невиробничої сфери, націлених на задоволення першочергових потреб людини, найважливіших з точки зору його життєдіяльності, такий розвиток ринкових відносин абсолютно неприпустимий.

Значна частина галузей сфери послуг (у першу чергу виробничих послуг) отримує ефективний розвиток в умовах дії ринкового механізму, заснованого на реалізації платних послуг. Ринок платних послуг розглядається у сукупності з товарним ринком і підпорядковується дії законів, властивих ринковим відносинам. Але між ринком платних послуг і товарним ринком немає повної тотожності. Їх відмінності обумовлені специфікою послуг як товару особливого роду, а також специфікою економічних відносин, які формуються на ринку платних послуг.

Економічні відносини, що діють на ринку послуг, відрізняються, по-перше, більш сильною мотивацією у економічній поведінці ринкових суб'єктів. Стосовно споживача вона пов'язана з намаганням досягти певного соціального статусу. Утвердження соціальної престижності виступає на ринку послуг одним із найважливіших факторів формування попиту. Такою мотивацією, наприклад, є намагання прилучитися до образу життясереднього класу або добре забезпечених верств населення.

Що стосується виробників, то і їх економічна поведінка значною мірою обумовлена соціальними мотивами. Так як виробництво послуг може здійснюватися малими підприємствами, функціонування яких не потребує таких значних інвестицій, як у сфері матеріального виробництва, то виробник має більше шансів у самовираженні своєї особи й утвердженні соціальної престижності. Така мотивація виступає одним із факторів збільшення пропозицій на ринку послуг.

Іншою особливістю ринку платних послуг є широка можливість для економічних експериментів. Тут формуються, зокрема, умови для застосування сучасних форм господарювання, пошуку нових форм.

Так, у Росії отримали розповсюдження такі форми господарювання, як кооперація, оренда и т. п. Доцільно сполучати різні форми і методи ведення господарської діяльності, це дозволяє забезпечити гнучкість і адаптованість ринку послуг, збалансувати ринковий попит і пропозицію.

 

Особливості ринку послуг неприбуткових організацій

Найбільш специфічним компонентом ринку послуг є послуги неприбуткових організацій, орієнтованих на пропаганду сучасних соціальних ідей, і що не ставлять своєю за мету отримання прибули. Результатом діяльності неприбуткових організацій є послуга, яка не може надаватися на комерційній основі і реалізується на основі принципу «витрати, — соціальні пріоритети».

Послуги неприбуткових організацій мають ряд відмітних ознак, що визначають характер маркетингової діяльності в цій сфері:

1. Орієнтація на дуже вузькі сегменти споживачів, що, безумовно, знижує конкурентоспроможність неприбуткових організацій і обумовлює пошук додаткових інвестиційних джерел.

2. Крайня вузькість товарного асортименту і відсутність можливості для його розширення. Неприбуткова організація реалізує, як правило, одну соціальну ідею, використовуючи принципи концентрованого маркетингу.

3. Гнучкість і здібність до адаптації. Під впливом змін, що відбуваються в соціальному середовищі (поява нових соціальних проблем, зсув пріоритетів і т. п.), соціальна послуга може оновлюватися достатньо швидко.

4. Залежність послуг неприбуткових організацій від мотивацій і форм стимулювання персоналу. Соціальні мотивації набувають при цьому особливого значення, оскільки реалізація даних послуг здійснюється зазвичай за допомогою добровільних помічників, рухомих соціальними, моральними і етичними стимулами.

5. Складність процесу реалізації послуг. Послуга неприбуткових організацій позбавлена, як правило, стандартів якості, що утрудняє створення відчуття задоволеності послугою і вимагає використання особливих методів стимулювання.

В процесі просування на ринок продукту неприбуткової організації використовується переважно інституційна реклама, націлена на створення іміджу організації. Широко розповсюджені і методи неособового стимулювання попиту за допомогою презентацій, зустрічей із споживачами, пропаганди (publicity) і т.д. Особлива роль відводиться процесу управління громадською думкою (public relations) з використанням засобів масової інформації.

У зв'язку з обмеженістю ресурсів неприбуткові організації не мають можливості для широкого використання комерційної реклами, але володіють великими можливостями в залученні до рекламних цілей засобів різних підприємств, зацікавлених в створенні власного іміджу за допомогою підтримки соціальних програм, ідей і рухів.

 

Тема № 4 Маркетинг взаємодії (відносин)


Читайте також:

  1. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
  2. IV. Вартість знака для товарів і послуг та фірмового найменування
  3. VII. За видами товарів і послуг
  4. Авоматизація водорозподілу регулювання за нижнім б'єфом з обмеженням рівнів верхнього б'єфі
  5. Автоматизація водорозподілу з комбінованим регулюванням
  6. Автоматизація водорозподілу регулювання зі сталими перепадами
  7. Автоматизація водорозподілу регулюванням з перетікаючими об’ємами
  8. Автоматизація водорозподілу регулюванням за верхнім б'єфом
  9. Автоматизація водорозподілу регулюванням за нижнім б'єфом
  10. Автоматизація туристичних послуг
  11. Автоматичне регулювання витрати помпових станцій
  12. Автоматичне регулювання.




Переглядів: 1329

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Локальний характер. | Система контролю за наданням послуг.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.03 сек.