Техніко-експлуатаційна характеристика та норми проектування пристроїв вантажних районів

Одним з основних пристроїв вантажних станції є вантажний район.

Вантажні райони в залежності від обсягу і характеру роботи бувають двох видів: 1) загального типу (неспеціалізовані), призначені для переробки кількох видів вантажів; 2) спеціалізовані райони для переробки окремих вантажів (улаштовуються звичайно у великих вузлах з декількома вантажними станціями).

Вантажні райони повинні мати: 1) колійний розвиток – навантажувально-розвантажувальні, виставочні і з'єднувальні колії; 2) складські і службово-технічні будівлі; 3) засоби механізації, зв'язку і СЦБ; 4) пристрої освітлення, електропостачання й інше устаткування, необхідне для виконання робіт.

На вантажних районах загального типу влаштовують: 1) криті склади для тарних і штучних вантажів, дрібних відправок; 2) відкриті площадки для контейнерів, великовагових вантажів, лісоматеріалів, мінерально-будівельних матеріалів і вугілля; 3) пристрої для безпосереднього перевантаження (по прямому варіанту) з вагонів на автотранспорт і навпаки; 4) платформи для колісних вантажів і самохідних одиниць; 4) товарні контори й інші допоміжні будівлі і приміщення; 5) зарядні пункти для акумуляторних навантажувачів, ремонтні майстерні, склади пального і мастильних матеріалів.

Найбільш сучасним і доцільним типом складів є ангарний склад із внутрішнім уведенням колій. У таких складах поліпшуються умови праці, схоронність вантажів і можливість автоматизації і механізації навантажувально-розвантажувальних робіт. Зовнішня ширина рампи в критих складів повинна забезпечувати роботу навантажувально-розвантажувальних машин і складати не менш 3 м з боку колії і не менш 1,5 м з боку під'їзду автомобільного транспорту.

Застосовуються чотири типи механізованих вантажних складів ангарного типу з внутрішнім уведенням від однієї до чотирьох колхій. Довжина складів прийнята 72, 144, 216 і 288м.

Типи I і II - однопрогонові склади з прольотами 24 (тип I) і 30 м (тип II), тип III – двопрогінний (30 м + 30 м) і тип IV - трьохпрогінний (24 м + 30 м + 24 м).

При відповідному техніко-економічному обґрунтуванні можуть будуватися багатоповерхові і висотні склади з внутрішнім розташуванням колхій. За рубежем багатоповерхові склади заглиблюють під землю з метою економії території. У багатоповерхових складах значно підвищуються витрати на транспортування вантажів, тому їх доцільно будувати для тривалого збереження вантажів чи комбінованого використання: перший поверх - вантажні склади залізниці, а верхні поверхи - розподільні склади збутових чи торгових організацій для сортування і тривалого збереження вантажів.

Для перевантаження тарних і штучних вантажів по прямому варіанту з застосуванням навантажувально-розвантажувальних машин на вантажних районах проектують високі платформи довжиною на 4, 6 і більш вагонів. Борт платформи для поліпшення умов роботи з боку під'їзду автомобілів улаштовують зубцюватої форми.

Основним засобом механізації навантажувально-розвантажувальних робіт на контейнерних площадках є козлові крани. Широко застосовуються електричні двохконсольні козлові крани прольотом 16 м, обладнані автоматичними захопленнями. При великій вантажопереробці застосовують мостові крани вантажопідйомністю 5-20 т і прольотами 22,5 і 31,5 м. Ці площадки можуть бути одно- чи двопрогінними.

На контейнерних площадкахках є можливість безпосереднього перевантаження контейнерів з рухомого складу залізниць в автомобілі за умови своєчасної інформації клієнтури і чіткої організації роботи автотранспорту.

Для перевантаження великовагових вантажів, металів і лісових вантажів улаштовуються площадки такого ж типу, як і для контейнерів, причому в залежності від обсягу переробки великовагових вантажів і металу на одній площадці можуть бути покладені дві чи більш навантажувально-розвантажувальних школії.

Навалочні вантажі (вугілля, руда, мінерально-будівельні) вивантажуються із саморозвантажного рухомого складу на підвищених коліях висотою 1,5-2,4 м і розвантажувальних естакадах висотою до 4 м. Для навантаження-вивантаження навалочних вантажів з іншого рухомого складу можуть укладатися окремі колії в одному рівні з площадками, що повинні мати достатню ширину для роботи машин.

У необхідних випадках при вивантаженні-навантаженні масових, навалювальних і насипних вантажів на вантажному районі передбачають устрій вагонних ваг, тип яких визначається з урахуванням кількості і роду вантажів. Колія, на якій розташовуються ваги, повинна бути прямою, наскрізною і горизонтальною. З кожної сторони ваг повинна бути пряма ділянка не менш 20 м (для важільних ваг), що розташовується на щебеневому баласті для забезпечення великої точності роботи ваг. При застосуванні тензометричних ваг довжина ділянки приймається відповідно до вимог їхнього виготовлення. Розміщення вагової будки вимагає ширини міжколійя не менш 8,5 м.

Біля виїзду з території великих вантажних районів встановлюють автомобільні ваги вантажопідйомністю 25 т для зважування навалочних вантажів.

Вантажні райони загального типу, що переробляють вантажі кількох видів, проектують з урахуванням концентрації однорідних операцій в окремих спеціалізованих районах, що обслуговуються однаковими чи однотипними навантажувально-розвантажувальними машинами. Найчастіше виділяють окремі навантажувально-розвантажувальні місця чи спеціалізовані райони для нерудних вантажів, контейнерів, великовагових вантажів, лісоматеріалів, мінерально-будівельних, вугілля. Склади, площадки і колії розміщають на вантажному районі компактно для заняття меншої території і скорочення пробігів автомобілів з урахуванням забезпечення при цьому вільного під'їзду автомобілів до складів. Кількість перетинань автопроїздов з коліями повинна бути мінімальною. Горловину проектують коротку, щоб скоротити довжину маневрових рейсів і час пересувань. Також враховують можливість подальшого розвитку складів у довжину.

Навантажувально-розвантажувальні колії біля платформ і площадок проектують, як правило, на прямій. У важких умовах допускається розташування їх на кривій радіусом не менш 600 м, а в особливо важких умовах – 500 м.

Вантажні райони бувають тупикового, наскрізного чи комбінованого типів.

Виставочні колії можуть розташовуватися послідовно чи паралельно. Загальна корисна довжина виставочних колій повинна приблизно дорівнювати подвійній довжині розрахункової подачі вагонів на вантажний район.

Рис. 8.4. Схема вантажного району тупикового типу: 1 – критий вантажний склад для тарних і штучних вантажів; 2 – контейнерна площадка, обладнана мостовим краном; 3 – площадка для великовагових вантажів, лісоматеріалів й ін.; 4 – площадка для навалочних вантажів з підвищеною колією; 5 – платформа для вивантаження самохідних одиниць; 6 – склад в'язких будівельних матеріалів; 7 – платформа для безпосереднього перевантаження (вагон – автомобіль).

У схемі вантажного району тупикового типу, приведеній на рис. 8.4 виставочні колії є перед кожним районом вивантаження, що полегшує і прискорює виконання операцій по подачі-прибиранню вагонів з фронтів навантаження-вивантаження. Для швидкої заміни вагонів на коліях складу ангарного типу число виставочних колій повинне бути на одиницю більше числа колій у складі. Підготовлені до подачі вагони попередньо розставляються на коліях 7-10. Спочатку забирають вагони з колії 17 на колію 6 і ставлять на колію 17 вагони з колії 7, потім забирають вагони з колії 18 і ставлять на цю колію вагони з колії 8 і т.д. При такому способі заміна вагонів біля складів забирає мінімальний час.

Для інших районів, що мають довгі фронти навантаження-вивантаження з невеликим числом колій, можна обмежитися укладанням двох виставочних колій, довжина яких повинна відповідати довжині групи вагонів, одночасно подаваній в район вивантаження.

Використання виставочних колій дає можливість різко знизити перерви в роботі навантажувально-розвантажувальних механізмів і більш ефективно використовувати фронти навантаження-вивантаження. Але укладання виставочних колій вимагає додаткових витрат і подовжує горловину, тому вона доцільна тільки при дуже великих розмірах роботи і, головним чином, для критих складів із уведенням колії усередину.

Можуть бути й інші варіанти розміщення загальної групи виставочних колій: між навантажувально-вивантажувальними районами (паралельно їм) чи в горловині (перед розгалуженням навантажувально-розвантажувальних колій). В останньому випадку число рейсів і пробіги вагонів при їхній подачі будуть менше, ніж при паралельному розміщенні виставочних колій. Якщо ж сортувальний парк вантажної станції розташований на невеликій відстані від вантажного району, виставочні колії можна не вкладати.

Загальний принцип компонування пристроїв у схемах тупикових вантажних районів полягає в тім, що вантажний район складається з розташованих паралельно секцій чи груп пристроїв. Для в'язких будівельних матеріалів, які перевозяться навалом (цемент, вапно, алебастр), передбачені окремі склади. Ці склади, а також площадки інших вантажів, що порошать, (вугілля, пісок) віддалені від складів штучних вантажів і контейнерних площадок на відстань не менш ніж 50 м з урахуванням рози вітрів.

У схемі врахована можливість безпосереднього перевантаження з залізничних вагонів в автомобілі на критій зубцюватій платформі з в'їздами з торцевої сторони для перевантажувальних механізмів; ухили в'їздів для навантажувально-розвантажувальних7 механізмів не крутіше 1:10.

Навантажувально-вивантажувальні операції з легкозаймистими, небезпечними в пожежному відношенні і шкідливими для здоров'я вантажами здійснюються на спеціальних коліях, розташованих з дотриманням установлених норм.

Перевагою усіх вантажних районів з тупиковими коліями є ізоляція під'їзду автомобілів до складів від маневрової роботи з подачі і прибирання вагонів.

Рис. 8.5. Схема вантажного району комбінованого типу (позначення див. рис. 6.1).

Схема вантажного району комбінованого типу, приведена на рис. 8.5, відрізняється від тупикових схем тим, що більшість навантажувально-розвантажувальних колій біля площадок для контейнерів, великовагових і навалочних вантажів наскрізні. У цій схемі можна подавати вагони на колії вантажного району з одного боку, а забирати з наскрізних колій з іншого, що забезпечує потоковість просування вагонів і найменші перерви в роботі навантажувально-розвантажувальних машин. Але наскрізні навантажувально-розвантажувальні колії погіршують умови роботи автотранспорту в межах вантажного району, займають додаткову територію і значно збільшують будівельні витрати. Необхідні особливі заходи безпеки руху в місцях перетинань, тому наскрізні колії можуть улаштовуватися тільки на великих вантажних районах у наступних випадках: коли подача і прибирання вагонів через одну горловину обмежують перероблювальну спроможність вантажного району, коли економія від скорочення простоїв механізмів при потоковому просуванні вагонів на наскрізних коліях виправдує додаткові витрати.

На всіх вантажних районах забезпечують потоковість руху автомобілів, достатню ширину проїздів і виділяють спеціальні місця для стоянки автомашин. Ширина смуги для руху автомобілів із причепами на прямих ділянках приймається не менш 4 м.

У випадку однобічного розташування складів і платформ ширина проїзду повинна бути не менш 16 м при кільцевому русі автотранспорту і 19 м при тупиковому. У випадку двостороннього розташування складів відстань між ними повинна бути не менш 28 м при кільцевому русі і 35 м при тупиковому.

Перед в'їздом на вантажний район передбачається площадка, достатня для стоянки автомобілів, що проходять через вантажний район протягом 0,5 год роботи.

На території вантажного району варто передбачати площадку для (стоянки автомобілів і причепів до них у нічний час.

Товарна контора розташовується біля головного в'їзду на вантажний район. У будівлі контори також розміщаються транспортно-експедиційна контора, приміщення для вантажників і контора навантажувально-вивантажувальних робіт з побутовими приміщеннями для осіб, що обслуговують машини і транспорт.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Примикання під’їзних колій до вантажних станцій	\|	Тема 9. ПРИСТРОЇ ЛОКОМОТИВНОГО ГОСПОДАРСТВА ДІЛЬНИЧНИХ ТА ВАНТАЖНИХ СТАНЦІЙ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.022 сек.