Завдання

На прикладі тексту програм, наведених у попередній роботі, виконати компіляцію, компонування, відлагодження та виконання програм, використовуючи команди, описані в теоретичних відомостях та рекомендованій літературі.

Розділ 3. Проектування програм

Розробка власне програм складається з кількох програмних процесів життєвого циклу. Серед них найдорожчим і найменш формалізованим є проектування, що базується на розробці програмних специфікацій.

Найчастіше програмні специфікації подаються за допомогою блок-схем. Ідеєю схематизації програм запропонував А.А.Ляпунов, увівши в 1953 році поняття схеми програми. Під схемою програми розумілось подання програми з використанням спеціальної символіки, зорієнтованої на аналіз та автоматичні перетворення програм [52]. Ідеєю А.А.Ляпунова щодо схематизації програм, передусім в аспектах еквівалентності, алгоритмічної повноти та універсальності схем, розвинули Ю.І.Янов, А.П.Єршов, М.А.Криницький, Л.А.Калужнин. Систематичний набір відповідних позначень (блок-схем) уперше запропонували А.Беркс, Г.Голдстайн та Дж.Нейман. Вони ж у Пристонському інституті розробили методику складання блок-схем.

3.1. Розробка програмних специфікацій

У проектуванні розрізнятимемо три складові, як складові відповідної фази життєвого циклу:

1) ресурс - метод розробки та мова подання програмних специфікацій;

2) продукт – програмна специфікація;

3) процес – реалізація проектування.

Сутність проектування полягає в переході від вихідної спеціфікації - формулювання задачі до програмної специфікації - програми шляхом реалізації процесу проектування за допомогою вибраного методу та мови (рис. 3.1.).

Рис. 3.1. Схема проектування програми

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лабораторна робота 2.2	\|	Ресурс. Метод

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.