• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Подолання прогалин.

А) Конституційні акти

Принципи цивільного права

Основними принципами цивільного права є:

• юридична рівність учасників цивільних правовідносин перед законом;

• забезпечення правової охорони власності, незалежно від її форм і видів;

• свобода договорів (можливість укладати договори і визначати їхній зміст за своїм розсудом);

•свободу особи (можливість індивіда визначати тип і характер свого поводження)

• повага прав і інтересів інших осіб, моралі суспільства.

Цивільне законодавство це система нормативних актів, що містять цивільно-правові норми.

Джерелами цивільного законодавства є різні нормативні акти, що по своїй суті є формою вираження волі законодавця.

Найважливішим видом актів цивільного законодавства єзакони, що підрозділяються на конституційні й акти поточного законодавства.

Найвищою юридичною чинністю володіє Конституція України 1996 р. утримуюча в числі інших ряд норм цивільно-правового характеру, що визначають принципові положення регулювання відносини власності (ст. ст. 13, 14, 41 і ін.), регулювання особистих немайнових відносин (ст.ст. 21, 23, 24, 27, 28) і ін.

У відповідності зі статтею 8 Конституції всі інші закони України, акти Президента України, акти Кабінету Міністрів і інших органів виконавчої влади повинні прийматися на основі Конституції України і відповідати її положенням.

Б) Акти поточного законодавства.

У свою чергу, закони, що є актами поточного законодавства, можуть бути підрозділені наосновні і звичайні.

Основні закони встановлюють найбільш важливі положення, що стосуються основ цивільно-правового регулювання.

Найважливішим з таких законів, прийнятих у сфері цивільно-правового регулювання на основі і відповідно до Конституції, є Цивільний кодекс.

До них також можуть бути віднесені: Закон про власність, Закон про підприємства, Господарський кодекс та інш.

Звичайні закони приймаються на базі основних і в їхній розвиток. Вони, як правило, регулюють окремі питання, відіграють службову роль, термін їхнього існування менш тривалий. До них, наприклад, можуть бути віднесені Закон про приватизацію майна державних підприємств. Закон про приватизацію невеликих державних підприємств (малої приватизації) і т.п.

Крім того, як відзначалося вище, до поточного цивільному законодавству відносяться такожпідзаконні акти,щорегулюють відносини в сфері цивільного обороту. Наприклад, до них відносяться: Постанова Верховної Ради України "Про право власності на окремі види майна", Постанова Кабінету Міністрів України "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)", Указ Президента України "Про єдину систему органів приватизації" і ін.

3. Дія цивільного законодавства

Правове значення має визначення дії цивільних законів у часі, у просторі, за колом осіб.

а) Дія цивільного законодавства в часі.

При застосуванні нормативного акта нерідко виникає питання, з якого моменту починають свою дію нові норми цивільного права і як довго вони діють, обмежені вони часом чи ні.

Введення в дію цивільних законів і інших нормативно-правових актів на території України визначається, насамперед. Конституцією України (ст.ст. 57, 58, 94, ч. 3 ст. 106, ст. 117).

Відповідно до загальних правил статті 57 Конституції, закони й інші нормативно-правові акти, що визначають права й обов'язки громадян, повинні бути доведені до відома населення в порядку, встановленому законом.

Стаття 94 Конституції України передбачає, що закон набирає сили через 10 днів із дня його офіційного обнародування. Самим законом може бути передбачено, що він набирає сили в іншому порядку, але в будь-якому випадку це відбувається не раніше дня його опублікування у відповідних офіційних виданнях.

Згідно ст. 6.10.3 Регламенти Верховної Ради України офіційним опублікуванням законів і інших актів Верховної Ради України визнається їхня публікація в "Відомостях Верховної Ради України" протягом 30 днів, а також у газеті "Голос України" протягом 5 днів після дати прийняття.

Міжнародні договори є частиною національного законодавства. Порядок вступу їх у силу передбачений ст. 20 Закону України "Про міжнародні договори України". З її змісту випливає, що до числа міжнародних договорів, що мають силу для України, відносяться: договори, ратифіковані Верховною Радою України; договори, твердження, чи прийняття приєднання до яких здійснено на підставі рішень відповідно Верховної Ради чи України Президента України; договори, що набрали сили з моменту підписання їх Президентом України. Зазначені договори підлягають опублікуванню в "Відомостях Верховної Заради України", у газеті Верховної Ради України "Голос Украни", а також у "3ібраню чинних міжнародних договорів України".

Порядок вступу в силуінших нормативно-правових актів визначається окремо. У відповідності зі статтею 1 Указу Президента України від 10 червня 1997 року "Про порядок офіційного обнародування нормативно-правових актів і вступу їх у силу" офіційними друкованими виданнями в цьому випадку є «Відомості Верховної Заради України», "Офіцийний вісник України", газета "Урядовий кур'ер".

Відповідно до цього Указуакти Президента України загальнормативного характеру набирають сили через 10 днів із дня їхнього офіційного обнародування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їхнього опублікування в одному з зазначених офіційних друкованих видань.

Нормативні акти, видані Кабінетом Міністрів України, набирають сили з моменту їхнього прийняття, якщо інший термін вступу їх у силу не передбачений у цих актах. При цьому варто мати на увазі, що акти Кабінету Міністрів, що визначають права й обов'язки громадян, набирають сили не раніше дня їхнього опублікування в офіційних друкованих виданнях.

Якщо нормативно-правовий акт опублікований у газеті "Урядовий кур'ер" раніше, ніж у "Офіцийному віснику України" і "Відомостях Верховної Заради України", він набирає сили після опублікування в цій газеті в порядку, викладеному вище.

б) Дія цивільного законодавства у просторі. Закони України діють на всій території України. Можливо, однак, прийнято законів спеціально для визначеної частини території держави (наприклад. Закон про статус столиці). Природно, що в цьому випадку його дія поширюється лише на зазначену в ньому територію.

Нормативні акти Автономної Республіки Крим діють на території республіки, а постанови і розпорядження органів місцевої влади і самоврядування мають силу на території визначеної адміністративно-територіальної одиниці.

в) Дія цивільного законодавства по колу осіб.

Громадяни й організації однієї держави можуть знаходитися в цивільних правовідносинах з такими ж особами іншої держави. Це обумовлює необхідність визначення дії цивільного законодавства в залежності від кола учасників правовідносин. Тут необхідно враховувати, що правила, установлені цивільним законодавством України можуть застосовуватися також до відносин, що виникають за участю іноземних громадян чи організацій, осіб без громадянства, з одного боку, а інший, - кожна держава допускає у визначених випадках застосування іноземного закону. Для регулювання відносин за участю іноземного елемента застосовуються колізійні норми, а також спеціальні матеріально-правові норми.

1) Колізійні норми - самі по собі не вирішують питання , а відсилають до тих чи інших норм внутрішнього законодавства.

У складі колізійних норм розрізняють 2 елементи:

обсяг норми (характеристика відносин, до яких вона застосовна) іприв'язка (указівка на закон, що підлягає застосуванню до даного виду відносин).

Критерієм прив'язки є громадянство, місце проживання, місце перебування юридичної особи, місцезнаходження здійснення угоди (ст. ст. 566', 567, 569³, 570, 568, 569 і ін.).

2) Спеціальні матеріально-правові норми безпосередньо регулюють цивільні відносини з іноземним елементом.

Це можуть бутинорми міжнародних угод або норми внутрішнього законодавства, спеціально призначені для регулювання відносин за участю іноземного елемента. Це регулює міжнародне приватне право.

Для вирішення прогалин, призначені такі засоби, яканалогія закону й аналогія права.

Зокрема, ЦК установлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків можуть бути дії громадян і організацій, що, хоча і не передбачені законом, але в силу загальних початків і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права й обов'язки.

Відповідно доЦПК, у випадку відсутності закону, що регулює спірні відносини, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини, а при відсутності такого закону суд виходить із загальних початків і змісту законодавства України.

Аналогія закону - це застосування до неурегульованого відношення норми, що регулює подібне відношення.

Застосування аналогії закону можливо при наявності наступних умов:

· існують суспільні відносини, що відносяться до предмета цивільно-правового регулювання;

· дані суспільні відносини не урегульовані безпосередньо нормами права;

· існує норма права, що регулює подібні відносини.

Прикладом аналогії закону в цивільному праві може служити, наприклад, використання норм договору доручення для врегулювання відносин довірчого керування майном.

У випадку неможливості використання аналогії закону, відносини суб'єктів цивільного права можуть ґрунтуватися на, загальних початках і змісті цивільного законодавства, тобто мова йде про -аналогію права.

Аналогія права можлива при наявності таких умов:

· відносини знаходяться в сфері цивільно-правового регулювання;

· отсутствует закон, що регулює дані відносини, і закон, що регулює подібні відносини;

· рішення питання, можливо на підставі загальних початків і змісту цивільного законодавства.

За допомогою аналогії права вирішуються суперечки про відшкодування збитку, заподіяного при порятунку життя і здоров'я громадян, і т.п.

Аналогію може використовувати будь-який орган, що застосовує цивільно-правові норми. Це можуть бути суди всіх рівнів, прокурор, нотаріуси і т.п.

Контрольні питання:

1. Загальна характеристика цивільного права. Метод, принципи, система.

2. Подолання прогалин.

3.Аналогія права.

4. Аналогія закону.

Читайте також:

1. II. Відкриття і подолання схоластичного світогляду
2. Бар’єри стратегічного планування та заходи щодо їх подолання
3. Бідність і шляхи її подолання.
4. Гендерні конфлікти і їх подолання
5. Депресія 1929-1933 рр. та її подолання
6. За методами її подолання фінансова криза поділяється на
7. Зародження конфліктів та шляхи їх подолання. Місце конфліктів в людському спілкуванні.
8. Методи подолання опору організаційним змінам
9. Опори та орієнтири для подолання труднощів аудіювання
10. Особливості конституційного процесу в Україні 1996-2004 років Причини та шляхи подолання системного протистояння державно-владних гілок.
11. Перспектива трансформації тіньової економіки й подолання її негативних наслідків в Україні.
12. Перспективи розвитку кредитних відносин комерційних банків та підприємств в умовах подолання наслідків світової фінансової кризи

Переглядів: 595