Спільна сумісна власність.

Право комунальної власності

Право державної власності

Право приватної власності

Види права власності.

Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.

Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

У державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна.

Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

У комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Суб'єктом права комунальної власності визнається не адміністративно-територіальна одиниця і не орган місцевого самоврядування, а безпосередньо територіальна громада. Відповідно до Конституції України право комунальної власності не повинно розглядатися у якості різновиду права державної власності, а виключно як самостійний вид права власності. Таким чином, суб'єктами права комунальної власності є територіальні громади села, селища, міста стосовно майна, що перебуває у комунальній власності і не закріплено за юридичними особами публічного права, створеними відповідними територіальними громадами, на праві власності.

Право спільної власності – це право 2 і більше осіб на один і той же об”єкт, який може складатися з однієї речі або з їх сукупності. Спільне майно може належати сторонам на праві спільної часткової власності чи на праві спільної сумісної власності. Спільна часткова власність має місце тоді, коли частка співвласників у праві власності на спільне майно чітко визначена наперед. При спільній сумісній власності розміри часток заздалегідь не визначені, хоча і припускається, що вони рівні. Особливістю суб”єктного складу правовідносин спільної власності є велика кількість її учасників. Підставами виникнення права спільної сумісної власності є:

-набуття майна подружжям під час шлюбу, якщо інше не передбачено законом або шлюбним договором;

-набуття майна внасалідок спільної праці членів сім”ї, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними;

-набуття майна внаслідок спільної праці громадян, що об”єдналися для спільної діяльності, якщо письмовою угодою між ними встановлений режим спільної сумісної власності на набуте внаслідок такої діяльності майно;

-набуття майна особами, що ведуть селянське (фермерське) господарство;

-передання квартири або будинку з державного житлового фонду шляхом приватизації за письмовою згодою всіх членів сім”ї наймача у їх спільну сумісну власність;

-домовленість суб”єктів щодо встановлення правового режиму спільної сумісної власності стосовно майна, яке перебуває у їх спільній власності. Розпорядження таким майном здійснюється за згодою всіх співвласників. Співвласникі мають право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній сумісній власності.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Початок перебігу строків позовної давності. Зупинення, перерва та поновлення строків позовної давності	\|	Набуття та припинення права власності.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.