Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Спільна власність

Виключний характер права власності передбачав, що власни­ком даної речі може бути тільки єдина особа. Якщо одна особа має повне право власності на дану річ, то інша не могла мати та­кого самого права на цю ж річ. Один власник речі виключає ін­шого такого ж власника. Кілька прав на одну й ту саму річ не­можливі. Проте римські юристи, вивчаючи реальний стан справ, помітили, що на практиці часто виникають ситуації, за яких одна і та сама річ може бути власністю кількох осіб, наприклад у ви­падках, коли річ переходить у спадщину до двох або кількох спад­коємців або якщо особа, що не має достатніх коштів для набуття певної речі, укладає договір з кількома іншими особами з метою придбати цю річ спільно. У таких випадках одна і та сама річ є власністю кількох осіб. Отже, погляди римських юристів щодо виключного характеру права власності суперечили дійсності, зумо­вивши необхідність пошуку пояснення цього факту.

Ще давньоримський класик Сцевола висловлював ідею влас­ності багатьох осіб на одну річ в ідеальних частках . Ця ідея мала подальший розвиток. Цельз-син говорив: «Не може бути власності або володіння двох в повному обсязі, але вони мають власність в частині на все тіло роздільно».

Іншими словами, кожному із власників належить ідеальна частка речі, яку можна уявити подумки, а не фізично. Отже, не може бу­ти кількох прав власності на одну й ту саму річ, проте одне право власності на одну і ту саму річ може належати кільком особам, і тоді наявне право спільної власності.

Виходячи з вищевикладеної характеристики відносин власно­сті Цельза, кожний із власників має часткове право власності на всю річ в цілому, тобто кожний з них має право не на частину речі, а на частку в праві на річ. Таке розуміння права спільної власності означає, якщо річ буде зруйнована, зіпсована або якимсь іншим чином її вартість зменшиться чи просто річ впаде в ціні, кожний із власників зберігає свою частку права на частку, що залишилася, чи на уцінену річ. Наприклад, будинок, що належав за правом спільної власності двом співвласникам, згорів, від ньо­го залишилося всього кілька балок, вони належать двом спів­власникам відповідно їхнім часткам права. Такі ж наслідки були й у випадках, коли ціна будинку збільшувалася. Проте не слід змішувати частку права на річ в цілому з реальною долею права користування, що належить кільком співвласникам. Наприклад, трикімнатний будинок належить двом співвласникам у рівних част­ках права—по 1/2 кожному. Ідеальна частка кожного буде ста­новити 1/2 будинку. Кожному з них належить 1/2 права на буди­нок в цілому. При цьому реальна частка користування може бу­ти іншою — одному дві кімнати із трьох, другому — одна з трьох. Отже, реальні й ідеальні частки не співпадають.

Відносини спільної власності відповідають певним правилам. Оскільки річ в цілому і в усіх своїх частках належить всім влас­никам разом, то звідси випливає непорушне правило — розпоря­дження, володіння і користування річчю може здійснюватися тіль­ки за згодою всіх співвласників. При цьому не має значення, кому і яка частка (більша чи менша) права належить. Всі співволодільці рівні в своєму праві здійснювати право власності. Якщо хо­ча один із них не згоден з прийнятим рішенням, воно не могло бу­ти здійсненим. Кожне фактичне розпорядження усією річчю або хоча б найменшою її частиною стосується права спільної власно­сті на всю річ в цілому, яке не належить нікому окремо, а тільки

всім разом.

Однак кожний із співвласників має право на свій розсуд роз­поряджатися своєю часткою права спільної власності. Він може її продати, обміняти, передати в спадщину, подарувати і взагалі здійснити все, що не заборонено законом.

Однак переважне право на придбання відчужувальної одним із співвласників своєї частки права в спільній власності належить іншим співвласникам. Тільки при відмові їх від придбання зазна­

ченої частки співвласник-відчужувач має право продати свою ча­стку будь-якій третій особі.

Кожний із співвласників правомочний вимагати розділу спіль­ної власності в будь-який час. Інші співвласники не можуть йому в цьому відмовити, якщо тільки негайний розділ не зашкодить са­мій речі.


Читайте також:

  1. Акціонерна власність в економічній системі
  2. Анархізм заперечує державу і владу взагалі, велику приватну власність при допущенні дрібної, проголошує крайній індивідуалізм, нічим не обмежену свободу.
  3. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян
  4. Власність і виробничі відносини.
  5. Власність на засоби виробництва.
  6. Власність та підприємницька діяльність
  7. Власність як економічна категорія
  8. Власність як економічна категорія втілена в реальне економічне життя. Інтеграція виробництва — форма існування в реальному економічному житті усуспільнення виробництва.
  9. Власність як економічна категорія. Структура власності, її типи, види і форми.
  10. Власність – економічна основа підприємництва
  11. Власність – це сукупність відносин між суб’єктами господарювання з приводу привласнення засобів виробництва та його результатів.
  12. Власність — основа свободи людини і громадянина в громадянському суспільстві




Переглядів: 588

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Види права власності | Набуття і втрата права приватної власності

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.