Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Договір позички. Припинення та розірвання договору позички.

Договір лізингу.

Договір побутового прокату.

Договір найму житла. Об’єкти права державної або комунальної власності.

Договір найму (загальні положення).

Тема 14 Договори на передачу майна у користування.

План:

 

1.Договір найму (загальні положення).

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Поняття оренди і майнового найму вживаються як тотожні, оскільки при будь-якій оренді має місце найм майна. Договір найму (оренди) — двосторонньо-зобов'язуючий, консенсуальний і сплатний. Договір майнового найму (оренди) відрізняється від інших договорів такими особливостями: наймач отримує майно не у власність, а лише в тимчасове користування. Цією ознакою даний договір відрізняється від договорів купівлі-продажу, міни, за якими покупець майна стає його власником. Оскільки наймач є лише тимчасовим користувачем майна, із закінченням строку договору або у разі його дострокового розірвання він повинен повернути взяте в найм майно наймодавцю у справному вигляді; договір має сплатний характер. предметом договору майнового найму можуть бути тільки індивідуально-визначені, неспоживні речі (нежитлові приміщення, обладнання, машини та ін.), які не знищуються у процесі їх використання, адже здане у найм майно підлягає поверненню. За такою ознакою цей договір відрізняється від договору позики, за яким позичальник отримує майно у власність, і він зобов'язаний повернути займодавцю таку ж кількість речей того ж роду. Об'єктами оренди також є земельні ділянки, що знаходяться у власності громадян і юридичних осіб України, територіальних громад сіл, селищ, міст (комунальної власності), держави. Об'єктами оренди можуть бути земельні ділянки з насадженнями, будинками, спорудженнями, водоймами, розташованими на них, якщо це передбачено договором оренди. Предметом договору найму можуть бути майнові права. Здача майна в оренду є актом розпорядження ним. Таким правочином володіє насамперед власник; він і названий як основний наймодавець. Це положення поширюється на суб'єктів різних форм власності, а тому наймодавцем може бути будь-яка фізична чи юридична особа, що має титул власника. Наймодавцями можуть бути особи, уповноважені на укладання договору. В основному дана норма стосується до здачі в оренду об'єктів державної та муніципальної власності (хоча може застосовуватися і в інших випадках). Як орендодавці об'єктів державної чи муніципальної власності, діючи в рамках наданих їм прав, можуть виступати підприємства й установи, за якими майно закріплюється на праві господарського відання чи оперативного управління, або спеціально уповноважені органи. Наймодавцями земельних ділянок можуть виступати: а) власники земельних ділянок; б) особи, яким земельні ділянки надані в постійне користування — тільки за згодою власника; в) уповноважені державою органи — при здачі в оренду земельних ділянок, що знаходяться в державній власності і не передані у постійне користування.

Договір оренди є оплатним, і тому основний обов'язок орендаря — своєчасно вносити плату за користування майном. Порядок, умови і терміни внесення орендної плати визначаються в договорі.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна — за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк. Після закінчення строку договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право за інших рівних умов на продовження договору оренди на новий строк. Законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору найму окремих видів майна. якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору без повторного його укладення, то при відсутності заперечень сторін протягом одного місяця, договір вважається продовженим на невизначений строк. При запереченні наймодавця проти автоматичного продовження договору він зобов'язаний повідомити про це наймача. Підставою припинення договору є закінчення строку дії договору за умови, що наймодавець зажадає повернення йому майна. При відсутності такої вимоги договір не припиняється. Наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму. Ця умова договору найму є істотною. Без неї договір не може вважатися укладеним. Наданням майна вважається не тільки його передача в користування наймачеві, а й допуск його до користування ним. Якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором:

1) вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою;

2) відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

У разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. Наймачеві належить право власності на плоди, продукцію і доходи, отримані в результаті використання орендованого майна відповідно до договору. Поточний ремонт майна провадиться наймачем за його кошти, а капітальний – наймодавцем.

Наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;

2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;

3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

1) наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі;

2) наймодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі.

До вимог про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна давність в один рік.

За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. земельна ділянка може передаватися у найм (оренду) разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водойомами, які знаходяться на ній, або без них. Крім самої земельної ділянки у межах поширення прав на неї в оренду можуть надаватися й інші об'єкти нерухомого майна, які розташовані на земельній ділянці та необхідні для її використання за цільовим призначенням, а також рухоме майно, яке забезпечує належне використання ділянки (наприклад, зрошувальні машини, кар'єрні екскаватори), проте слід мати на увазі, що у такому випадку договір оренди вже не буде договором оренди земельної ділянки у власному розумінні, а буде комплексним договором найму (оренди), який повинен за формою та іншими ознаками відповідати вимогам щодо найму (оренди) кожного окремого об'єкта.

Поняття оренди земельної ділянки дається законодавцем за допомогою ознак, які виділяють найм (оренду) земельної ділянки як серед відносин найму (оренди) інших об'єктів, так і серед інших правових форм землекористування. Такими ознаками є:

1) Специфічний об'єкт орендних відносин — земельна ділянка як найважливіший природний ресурс, частина основного національного багатства, що перебуває під особливою охороною держави. З урахуванням означених властивостей об'єкта, цю норму треба сприймати в контексті ст. 9 ЦК, відповідно до якої положення ЦК застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сфері використання природних ресурсів, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства. Поняття земельної ділянки дається у ст. 79 Земельного кодексу України, яка визначає її як частину земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами та закріплює просторові межі поширення на неї права власності (поверхневий (ґрунтовий) шар, водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також простір, що знаходиться над та під поверхнею, ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд).

2) Договірний характер орендного землекористування (рішення власника про передачу земельної ділянки в оренду, в тому числі виражене в адміністративному акті, рішення суду, результати конкурсу чи аукціону тощо є правовою підставою укладення договору оренди, але самі по собі не породжують відносин орендного землекористування, не підмінюють собою договору оренди земельної ділянки, й є лише передумовами його укладання).

3) Строковість орендного землекористування (відповідно до ч. З ст. 93 Земельного кодексу оренда земельної ділянки може бути короткостроковою — не більше 5 років та довгостроковою — не більше 50 років).

4) Платність орендного землекористування (відповідно до ст.ст. 19, 20 Закону України «Про оренду землі» орендна плата може встановлюватися у грошовій, натуральній, відробітковій та інших формах. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, має бути виключно у грошовій формі і не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється згідно із Законом України «Про плату за землю» від З липня 1992 р.).

2. Договір найму житла.За договором найму (оренди) житла одна сторона — власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Договір найму житла укладається у письмовій формі. Предметом договору найму житла можуть бути помешкання, зокрема квартира або її частина, житловий будинок або його частина.

Сторонами договору найму житла є наймодавець, — особа яка є власником житла, і наймач — особа, якій передається житло в користування. Такими особами можуть бути фізичні особи, які набули повної цивільної дієздатності та юридичні особи. Наймач зобов'язаний використовувати житло лише для проживання у ньому, забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані.

Наймач не має права провадити перевлаштування та реконструкцію житла без згоди наймодавця.

Наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за житло. Наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму. У договорі найму житла мають бути вказані особи, які проживатимуть разом із наймачем. Якщо наймачами житла є кілька осіб, їхні обов'язки за договором найму житла є солідарними.

Відповідно до ст. 762 ЦК за користування майном сторони можуть передбачити плату в грошовій або натуральній формі. Договір найму житла укладається на строк, встановлений договором. Якщо у договорі строк не встановлений, договір вважається укладеним на п'ять років.

Сплив строку договору найму житла може бути підставою (а для короткостроковго договору є підставою) для закінчення його дії. Наймодавець, який має намір укласти договір найму житла на новий строк, зобов'язаний виконати вимоги закону щодо переважного права наймача перед іншими особами на укладання такого договору. Не пізніше ніж за три місяці до спливу строку договору найму житла наймодавець може запропонувати наймачеві укласти договір на таких самих або інших умовах чи попередити наймача про відмову від укладення договору на новий строк. Договір найму житла може бути розірваний за рішенням суду на вимогу наймодавця у разі:

1) невнесення наймачем плати за житло за шість місяців, якщо договором не встановлений більш тривалий строк, а при короткостроковому наймі — понад два рази;

2) руйнування або псування житла наймачем або іншими особами, за дії яких він відповідає.

Наймач житла має право за згодою інших осіб, які постійно проживають разом з ним, у будь-який час відмовитися від договору найму, письмово попередивши про це наймодавця за три місяці.

3. Договір побутового прокату. За договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов'язується передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк.Як наймодавці за договором прокату виступають організації, для яких здача майна у найм є постійною підприємницькою діяльністю (у більшості випадків — це спеціалізовані служби прокату). Договір прокату є договором приєднання, тобто його умови встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, і може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір прокату належить до категорії публічних договорів. Предметом договору прокату є рухома річ, яка використовується для задоволення побутових невиробничих потреб.При видачі предметів прокату наймодавець ознайомлює наймача з правилами їх експлуатації або видає йому керівництво з експлуатації. Надаючи в тимчасове користування предмети прокату, наймодавець ознайомлює наймача з Порядком, попереджує його про відшкодування збитків за псування, втрату предметів або повернення предметів з порушенням визначеного строку і не в комплекті. предметом договору прокату можуть бути тільки індивідуально-визначені, неспоживні речі (нежитлові приміщення, устаткування, машини тощо), незнищувані у процесі їхнього використання, адже здане у найм майно підлягає поверненню.

Плата за прокат речі встановлюється за тарифами наймодавця. Платежі можуть вноситися періодично чи одноразово, що повинно бути обумовлено договором. Згідно з Порядком при оформленні предметів прокату на термін до ЗО діб наймач уносить оплату повністю за весь час користування предметом прокату відповідно до діючих тарифів. За прокат предметів, виданих на тривалий строк (понад місяць), оплата вноситься щомісяця: за перший місяць — при видачі предмета прокату, а за кожний наступний — не пізніше 7 днів після дня закінчення терміну платежу, зазначеного в договорі прокату (замовленні-зобов'язанні). Оплата за користування окремими предметами прокату (музичні інструменти, швейні машини та інше) здійснюється в пунктах прокату у спеціально виділених приміщеннях за погодинним тарифом. Наймач не вправі здавати майно в піднайм, передавати свої права й обов'язки за договором іншій особі, надавати це майно в безоплатне користування, у заставу і т.д. Виходячи зі специфіки відносин за договором прокату, ч. З ст. 791 ЦК покладає на наймодавця обов'язок проведення як капітального, так і поточного ремонту майна, зданого в оренду. у разі виходу з ладу предмета прокату, наймодавець зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня одержання заяви від наймача усунути недоліки на місці, а в разі потреби виконання робіт в умовах стаціонарної майстерні термін ремонту подовжується до 10 днів. За згодою наймача наймодавець може замінити несправний предмет іншим аналогічним предметом без додаткової оплати наймачем витрат, пов'язаних із цією заміною. Коли наймодавець неспроможний своєчасно усунути пошкодження в предметі прокату або замінити іншим рівноцінним предметом, то наймачу пропонується предмет іншої моделі (марки, типу) з переоформленням договору прокату та врахуванням діючих тарифів, з транспортуванням предмета прокату за рахунок наймодавця. За час перебування предмета прокату в ремонті оплата за прокат не проводиться.

Договір найму (оренди) транспортного засобу — цивільно-правовий договір, за яким наймачу (орендарю) за плату надається транспортний засіб у тимчасове володіння та користування з наданням наймодавцем (орендодавцем) послуг для забезпечення нормального його використання або без надання таких послуг. Предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.

Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує (таймчартер). У науці цивільного права такий договір має назву «фрахтування». Повітряним, морським, річковим судном не визнається знов створений літальний апарат (споруда) до його випуску у повітряний простір (спуску на воду), виходячи з того, що до цього моменту такі об'єкти не є літальним апаратом чи плавучою спорудою. Транспортні засоби як предмет договору, що передається наймачу, повинні відповідати мінімальним вимогам, встановленим ст. 10 Закону України «Про транспорт», а саме: вимогам безпеки, охорони праці та екології, державним стандартам, мати відповідний сертифікат (при його наявності у наймодавця). За загальним правилом найм транспортного засобу здійснюється без екіпажу (бербоут-чартер). Суттєвими умовами договору бербоут-чартеру морських (річкових) суден є: найменування сторін договору, найменування судна, його технічні та експлуатаційні дані, район плавання, ціль фрахтування, розмір фрахту, строк дії договору, місце прийому та здачі судна. Традиційними також є умови щодо класу судна, прапора, а також кількості палива, яке воно витрачає. На практиці торгівельного мореплавства укладання договорів бербоут-чартерів здійснюється на підставі типових (стандартних) проформ існуючих договорів, в яких містяться всі умови, що передбачають усі основні права та обов'язки сторін за договором, і сторонам залишається лише погодити окремі умови договору. При бербоут-чартері транспортного засобу наймач стає його титульним володільцем на строк дії чартеру і несе відповідальність за експлуатацію та управляння транспортного засобу.

Договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.

Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню. Наймач в межах здійснення комерційної (некомерційної) експлуатації транспортного засобу вправі без згоди наймодавця від свого імені укладати з третіми особами договори перевезення або інші договори, якщо вони не суперечать указаним у договорі цілям використання транспортного засобу або призначенню цього транспортного засобу. Слід пам'ятати, що саме укладення договору найму транспортного засобу не завжди є достатнім для його використання. Іноді до початку цього орендар повинен здійснити певну процедуру. Так, при передачі у найм автомобіля слід дотримуватися вимог п. 15 Правил державної реєстрації і обліку автомобілів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р., згідно з яким фізична або юридична особа, яка отримала на транспортний засіб у встановленому порядку право користування та (або) розпорядження, повинні отримати в підрозділах ДАІ тимчасовий реєстраційний талон на період дії договору найму, без якого експлуатація транспортного засобу стає неможливою. Витрати, пов'язані з використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів, несе наймач. Наймач зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані у зв'язку із втратою або пошкодженням транспортного засобу, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини. За договором найму транспортного засобу з екіпажем (тайм-чартеру) наймодавець окрім основних зобов'язань, які притаманні будь-якому договору найму транспортного засобу, надає наймачу послуги з управління та технічної експлуатації транспортного засобу, які повинні забезпечувати його нормальну роботу та безпечну експлуатацію. Члени екіпажу є робітниками наймодавця та підкоряються його розпорядженням, які стосуються управління та технічної експлуатації транспортного засобу. За наймодавцем залишаються витрати на утримання екіпажу та оплату їхніх послуг. Із існуючих стандартних форм тайм-чартерів є дві найстаріші. Це універсальний тайм-чартер БІМКО (кодове найменування «Балтайм») та «Нью-Йорк Продьюс Ексчєйндж» (кодове найменування «НАШІ»), їх частіше за все використовують для перевезення суховантажних вантажів. Фрахтування наливних вантажів часто здійснюється на підставі проформи «Танкер тайм-чартер парті».

4. Договір лізингу. За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). Закон «Про лізинг» містить істотне обмеження щодо сторін у договорі лізингу — ними можуть бути тільки суб'єкти підприємництва.

Суб'єктами лізингу відповідно до ст.З закону є: лізингодавець — суб'єкт підприємницької діяльності, у тому числі банківська або небанківська фінансова установа, який передає в користування об'єкти лізингу за договором лізингу; лізингоодержувач — суб'єкт підприємницької діяльності, який одержує в користування об'єкти лізингу за договором лізингу; продавець лізингового майна — суб'єкт підприємницької діяльності, що виготовляє майно (машини, устаткування тощо) та/або продає власне майно, яке є об'єктом лізингу. Істотними умовами договору лізингу є: об'єкт лізингу (склад і вартість майна), умови та строки його поставки; строк, на який укладається договір лізингу; розмір, склад та графік сплати лізингових платежів, умови їх перегляду; умови переоцінки вартості об'єкта лізингу згідно з законодавством України; умови повернення об'єкта лізингу у разі банкрутства лізингоодержувача; умови страхування об'єкта лізингу; умови експлуатації та технічного обслуговування, модернізації об'єкта лізингу та надання інформації щодо його технічного стану; умови реєстрації об'єкта лізингу; умови повернення об'єкта лізингу чи його викупу після закінчення дії договору; умови дострокового розірвання договору лізингу; умови надання відомостей про фінансовий стан лізингоодержувача; відповідальність сторін.

Договір лізингу повинен бути укладеним у письмовій формі, але її недодержання не впливає на дійсність правочину. У разі, якщо об'єктом лізингу є державне майно або договір лізингу передбачає залучення державних коштів чи для забезпечення виконання лізингового договору надаються державні гарантії, договір лізингу підлягає обов'язковій державній реєстрації. Закон України «Про лізинг» виділяє два види лізингу: фінансовий та оперативний. Фінансовий лізинг — договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця обєкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 60 % вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору. Після закінчення строку договору фінансового лізингу об'єкт лізингу переходить у власність лізингоодержувача або викуповується ним за залишковою вартістю. Оперативний лізинг — це короткострокова здача в оренду машин, приладів, апаратури. Він вигідний у тому випадку, якщо технічні засоби вимагають час від часу проведення яких-небудь робіт.

Стаття, що коментується, виділяє два раніше не відомих українському законодавству види лізингу: прямий або непрямий. Прямий лізинг є двосторонньою угодою між лізингодавцем і лізингоодержувачем. Він передбачає, що у лізинг передається об'єкт, який є власністю лізингодавця, а головне — придбаний (набутий) ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем. У непрямому лізингу беруть участь лізингодавець, лізингоодержувач та продавець об'єкта лізингу. Він може укладатися у формі багатосторонньої угоди або у формі низки угод. В останньому випадку лізингодавець (лізингова фірма), базуючись на отриманому від лізингоодержувача описі (специфікації) предмета майбутнього лізингу, укладає угоду про його постачання (купівлю) і стає власником майна. предметом договору лізингу можуть виступати предмети матеріального світу, призначені для використання протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію, та наділені тільки їм властивими ознаками, що вирізняють їх з-поміж інших однорідних речей.

Не можуть бути предметом договору лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти.

5. Договір позички. За договором позички одна сторона (позичкодавець) зобов'язується передати або передає безоплатно другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Річ передається у тимчасове користування і має бути повернена у тому ж стані, з урахуванням нормального зношування. Договір позички близький до договору найму, але відмінність між ними полягає у тому, що договір найму є сплатним, а договір позички може бути безоплатним. Позичкодавець зобов'язаний передати річ у стані, відповідному умовам договору та її призначенням, з усіма належними документами та складовими (якщо інше не передбачене умовами договору). Договір позички речі побутового призначення між фізичними особами може укладатися усно. Договір позички між юридичними особами, а також між юридичною та фізичною особою укладається у письмовій формі. Нотаріальна форма договору обов'язкова тільки для договору позички транспортних засобів. Нотаріальна форма може бути надана договору за бажанням сторін. Договір позики у письмовій формі може бути укладений як складанням одного документа, підписаного сторонами, так і обміном листами, телеграмами, телефонограмами тощо, підписаними стороною, яка їх посилає. Позичкодавцем може бути фізична або юридична особа.

Особа, яка здійснює управління майном, може бути позичкодавцем за згодою власника.

Юридична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, не може передавати речі у безоплатне користування особі, яка є її засновником, учасником, керівником, членом її органу управління або контролю.

Сторонами договору позички можуть бути фізичні або юридичні особи. Якщо позичкодавець не виконує обов'язку передати річ у користування, друга сторона має право вимагати розірвання договору позички та відшкодування завданих збитків.

Договір може бути строковим, тобто таким, що передбачає конкретний строк отримання позичкодавцем його майна, або безстроковим, якщо строк виконання користувачем його зобов'язання не визначений, або визначений моментом витребування. В останньому випадку позичкодавець вправі вимагати виконання у будь-який час. Позичкодавець вправі відчужити річ або передати її у сплатне користування третій особі. При цьому до нового власника переходять усі права за договором безоплатного користування, який був укладений раніше, а його права відносно речі обтяжуються правами користувача. При цьому новий власник невправі вимагати дострокового припинення договору позички та повернення речі до встановленого строку.

ЦК зобов'язує користувача підтримувати отриману річ у належному стані, нести всі витрати, щодо її утримання. При цьому користувач зобов'язаний робити поточний та капітальний ремонт, у чому виявляється відмінність договору позички від договору найму. Користувач зобов'язаний:

1) користуватися річчю за її призначенням або відповідно до мети, визначеної у договорі;

2) користуватися річчю особисто, якщо інше не встановлено договором;

3) повернути річ після закінчення строку договору в такому самому стані, в якому вона була на момент її передання.

Припинення та розірвання договору позички. Користувач може припинити договір позички достроково. Якщо річ потребує особливого догляду або зберігання, користувач зобов'язаний повідомити позичкодавця про відмову від договору (позички) не пізніш як за сім днів до повернення речі.

Позичкодавець має право вимагати розірвання договору і повернення речі у разі, якщо:

1) у зв'язку з непередбаченими обставинами річ стала потрібною йому самому;

2) користування річчю не відповідає її призначенню та умовами договору;

3) річ самочинно передана у користування іншій особі;

4) в результаті недбалого поводження з річчю вона може бути знищена або пошкоджена.

Дострокове припинення договору позички за ініціативою однієї сторони (якщо інша проти) проводиться за рішенням суду.

Договір позички припиняється у разі смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи, якій річ було передано в користування, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином заперечується спадкування права користувача. Щодо юридичних осіб вказуються тільки випадки їх ліквідації. При реорганізації юридичної особи права та обов'язки користувача переходять до його правонаступника.

Якщо після припинення договору користувач не повертає річ, Позичкодавець має право вимагати її примусового повернення, а також відшкодування завданих збитків.

Питання для осмислення:

1. Що таке договір найму?

2. Які основні умови договору найму житла?

3. Які особливості найму земельної ділянки?

4. Поняття прокату, відміна від оренди майна.

5. Які істотні умови найму транспортного засобу?

6. Що таке лізинг?

7. Що таке договір позички, його умови.

 


Читайте також:

  1. Амстердамський Договір
  2. Берестейський мирний договір УНР з державами німецько-австрійського блоку. Падіння радянської влади в Україні
  3. Брестський мирний договір
  4. В залежності від того, хто може вимагати виконання договору,останні поділяються на договори, що укладаються на користь їх учасників, та договори на користь третьої особи.
  5. Види адміністративного договору
  6. Види договору.
  7. Види договору: - односторонні та двосторонні.
  8. Види трудового договору
  9. Види трудового договору
  10. Визнання договору неукладеним.
  11. Використання матеріалів ОРД для попередження, припинення і розслідування злочинів, розшуку зло­чинців та осіб, які безвісно зникли
  12. Виникнення та припинення володіння




Переглядів: 2560

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Договір доручення, комісії та управління майном.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.011 сек.