Елементи та параметри кар’єрів

Елементи кар'єру:
1-2 і 3-4 – верхній і нижній кінцеві контури кар'єру; 1-3 і 2-4 – кінцеві контури бортів кар'єру;
1-5 і 2-6 – неробочі борти кар'єру; 5-7 – робочий борт кар'єру; 6-7 – підошва кар'єру;
8 – неробочі уступи; 9 – робочі уступи; 10 – відкоси уступів; 11 – робочі площадки;
12 – берми; 13 – заходки; 14 – траншея; 1-2-6-7-5 – сучасний (фактичний) контур кар'єру;
1-2-4-3 – проектний (кінцевий) контур кар'єру.

Параметри кар'єру:
Н — кінцева глибина кар'єру; a – кут укосу робочого борту кар'єру;
b1 і b2 – кути укосів неробочих бортів кар'єру.

Умовна поверхня, що проходить через верхні і нижні контури неробочих бортів кар'єру від верхньої брівки верхнього уступу до нижньої брівки нижнього уступу називається укосом неробочих бортів кар'єру (1-5 і 2-6)

Умовна поверхня, що проходить через нижні брівки верхнього і нижнього робочих уступів, називається укосом робочого борту кар'єру (5'-7 ).

Бортами кар'єру називають бокові поверхні, що обмежують кар'єр, та які є сукупністю відкосів і площадок окремих уступів.

Борт кар'єру, на якому виконують гірничі роботи, називають робочим бортом, той на якому гірські роботи вже не проводять – неробочим. Відповідно уступи, що становлять робочий борт кар'єру, називають робочими, уступи на неробочому борту кар'єру – неробочими.

Берми – горизонтальні площадки на неробочому борті кар'єру.

Розрізняють транспортні і запобіжні берми. Транспортні берми служать для розміщення транспортних шляхів, по яких здійснюється вантажотранспортний зв'язок між робочими площадками в кар'єрі і поверхнею. Запобіжні берми призначені для підвищення стійкості борту кар'єру і для затримання уламків породи, що обсипаються.

Горизонтальну поверхню, що обмежує кар’єр знизу, називають підошвою кар'єру.

Лінію перетину бортів кар'єру з поверхнею називають верхнім контуром кар’єру, а з підошвою кар'єру – нижнім контуром кар'єру. Положення верхнього і нижнього контурів кар'єру при веденні гірських робіт міняється. Контури, досягнуті до моменту погашення відкритих гірських робіт, називають кінцевими контурами кар'єру. Їм відповідають кінцеві розміри кар'єру.

Умовну поверхню, що проходить через верхній і нижній контури кар'єру, називають загальним відкосом борту кар'єру. Умовну поверхню, що проходить через нижні брівки верхнього і нижнього робочих уступів, називають відкосом робочого борту кар'єру.

Кутом відкосу борту кар'єру називають кут між відкосом борту і горизонтальною площиною.

Робочі й неробочі уступи є основними складовими частинами борту кар’єру.

Робочий уступ – частина товщі гірських порід в кар'єрі, що має робочу поверхню у формі сходинки і розробляється самостійними засобами виїмки і транспорту.

Це означає, що на кожному робочому уступі працює принаймні одна одиниця виймального обладнання та є хоча б один транспортний шлях.

Робочий уступ
h - висота уступу; 1,2 - транспортні горизонти

Підуступ – частина уступу по його висоті, що розробляється самостійними засобами виїмки, але обслуговується транспортом, загальним для всього уступу.

Підуступи:
h1, h2 - висота підуступів; 3 - транспортний горизонт

Уступ складається з наступних елементів: верхньої та нижньої площадок, відкосу, верхньої та нижньої брівок, забою.

Елементи уступу (вигляд в плані та розрізі):
1,5 - нижня і верхня брівки уступу; 2,4 - нижня і верхня площадки уступу;
3 - відкіс уступу; 6 - забій; 7 - кут відкосу уступу

Площадкою уступу називають горизонтальну поверхню, що обмежує уступ по висоті; розрізняють нижню і верхню площадки уступу.

Відкосом уступу називають похилу поверхню, що обмежує уступ з боку виробленого простору.

Кут між відкосом уступу і горизонтальною площиною називають кутом відкосу уступу. Він залежить від міцності та стійкості порід і може складати від 50^о для рихлих нестійких порід до 80-90^о для міцних стійких порід.

Лінії перетину відкосу уступу з його верхньою і нижньою площадками називають відповідно верхньою і нижньою брівками уступу.

Поверхня уступу, що є безпосереднім об'єктом гірничих робіт і переміщується в результаті ведення цих робіт, називаєтьсязабоєм уступу. Забоєм може бути торець уступу, а іноді його відкос або верхня площадка.

Уступ розробляють послідовними паралельними смугами, які називають заходками. Частина заходки по її довжині, що розробляється самостійними засобами виїмки, називається блоком.

Поділ заходки на блоки дозволяє інтенсифікувати відпрацювання заходки, так як воно ведеться одночасно декількома забоями.

Площадка уступу, на якій розташовують виймальне обладнання, призначене для розробки цього уступу, називається робочою площадкою уступу.

Частина уступу по його довжині, підготовлена для розробки, називається фронтом робіт уступу. Підготовка фронту робіт полягає головним чином в підводі транспортних шляхів і ліній електропередач.

Розподіл уступу на заходки і блоки:
1,2,3 - заходки; I, II – блоки

Сумарна протяжність фронтів робіт уступів складає фронт робіт кар'єру.

Кожному уступу присвоюється висотна відмітка, звичайно відповідна рівню розташування транспортних шляхів уступу. Відмітки застосовують абсолютні (відносно рівня моря), або відносні, (відносно деякого прийнятого пункту на поверхні).

Площадка уступу, що характеризується висотною відміткою, називається горизонтом.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лекція 17.	\|	Головні параметри кар’єрних полів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.