Структура, типи і сегменти ринків праці

Розрізняють зовнішній, або професійний, ринок праці і внутрішній ринок.

Зовнішній ринок охоплює відносини між продавцями і покупцями робочої сили в масштабах країни, регіону, галузі. Це відносини, що виникають з приводу наймання працівників відповідної професії, спеціальності, а отже, потребують жорсткої класифікації робіт і чіткого визначення їх змісту.

На зовнішньому ринку діють галузеві профспілки, які об'єднують працівників окремих галузей, а також профспілки, які об'єднують працівників за професіями. Зовнішній ринок характеризується значною плинністю кадрів, тобто він припускає можливість вільного переходу з одного місця роботи на інше.

Внутрішній ринок являє собою систему соціально-трудових відносин у межах одного підприємства, всередині якого розміщення робочої сили і визначення її ціни, тобто заробітної плати, відбуваються згідно з адміністративними правилами і процедурами.

Практика функціонування ринків праці в багатьох країнах свідчить про існування відкритого і прихованого ринків праці.

Відкритий ринок охоплює все працездатне населення. Це насамперед організована, офіційна частина ринку - населення, яке перебуває на обліку в державних службах зайнятості, тобто безробітні, а також випускники державної служби професійного навчання. Друга, неофіційна, частина охоплює тих громадян, які намагаються влаштуватися на роботу через прямі контакти з підприємствами або з недержавними структурами працевлаштування і професійного навчання.

До прихованого ринку належать працівники, які зайняті на підприємствах і в організаціях, проте мають велику ймовірність опинитися без роботи з причини зниження темпів розвитку виробництва, його конверсії, ліквідації колишніх економічних і виробничих взаємозв'язків.

Ринок праці підрозділяється на окремі частини - цільові ринки, які називаються сегментами.

Сегментація ринку праці - це поділ працівників і робочих місць на замкнуті сектори, зони, які обмежують мобільність робочої сили своїми рамками.

Сегментація ринку праці передбачає поділ ринку праці на дві частини: первинний і вторинний ринки праці.

Первинний ринок характеризується тим, що на ньому присутні “хороші роботи”. Ознаками цього ринку є:

- стабільність зайнятості й надійності становища працівника;

- високий рівень заробітної плати;

- чітко визначені можливості для професійного росту (трудової кар'єри);

- використання прогресивних технологій, що потребують високої кваліфікації працівників;

- наявність ефективних профспілок.

Вторинний ринок праці - це ринок, на якому присутні “погані роботи”, що характеризуються ознаками, прямо протилежними первинним ринкам праці. Ознаками вторинного ринку є:

- велика плинність кадрів і нестабільна зайнятість;

- низький рівень заробітної плати;

- практично відсутнє просування по службових сходинках;

- використання застарілих і трудомістких технологій;

- відсутність профспілок.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття ринку праці, його елементи і функції	\|	Поняття та види зайнятості

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.