Аналогічну залежність можна одержати й у випадку навантаження згинальним моментом М. Тоді геометричним фактором опору буде момент інерції I або опору W перерізу, тобто:
Nn≤W m σT
M/W≤σT m/n
Таким чином, в загальному випадку умова досягнення граничного стану, тобто умова відсутності пластичних деформацій буде мати вигляд:
У тих випадках, коли неможливо визначити коефіцієнти γт і γf застосовують методику складання умови міцності, приймаючи за критерій досягнення граничного стану так звані граничні напруження. Умова міцності записується у вигляді нерівності:
σ ≤ [σ]
де [σ]- граничні напруження.
[σ] = σT / K
де K- коефіцієнт запасу міцності,
Якщо елемент працює на зріз, то умова міцності в загальному вигляді буде:
τ ≤ Rзр; τ ≤ [τ] ; R зр = 0,65R; [τ] = 0,65 [σ]
Тобто, принципово, розрахунок за граничними напруженнями нічим не відрізняється від розрахунку за граничним станом, оскільки в обох
випадках критерієм міцності є значення межі текучості. Відмінність полягає тільки в мірі зниження цієї величини.
Як було показано, зварні з'єднання характеризуються наявністю механічної неоднорідності (м'який прошарок), що знижує характеристики міцності зварного з'єднання.
Беручи до уваги цей факт, а також з метою забезпечення однакової міцності зварного з'єднання і основного металу, значення розрахункових опорів і граничних напружень для зварних з'єднань приймають:
R зв =k R; [σ]зв=k[σ],
де k – коефіцієнт зменшення значень розрахункових опорів і граничних напружень для зварних з’єднань ( k ≤ 1). Він залежить, в основному, від технології зварювання для Rзв і [σ]зв.